Доброго дня. Я помічаю, що останнім часом часто відчуваю себе ображеною, і тому дуже хочу плакати.
Я заміжня вдруге. Моя мати одразу ж не злюбила теперішнього чоловіка. Знаючи, що з колишнім було мені дуже погано, але у нього є будинок від батьків, а в теперішнього немає, вона ледве витримує, часто дає колючі зауваження, відноситься дуже холодно. Її дуже дратує, що мій теперішній чоловік здалеку( я з Житом.обл.,а він з Миколаївщини).
Мені часто дорікала хатою колишнього, натякаючи, що можна би було і терпіти,вона ж батька терпіла, який рік тому помер.
Уже 13 років з нею живе моя старша сестра з чоловіком. У них немає діток. У силу обставин ми(моя сім'я) 5й місяць живемо всі разом (у мене 2 дітей - 12 і 3 років). Ми всі в окремих кімнатах, але кухня і т.д.-спільне.
Я намагаюсь не звертати уваги, не роздувати проблем, але вже декілька раз були серйозні конфлікти.
Її майже все не влаштовує ні в мені, ні в моєму чоловікові. Хоча вона наче боїться зробити зауваження сестрі чи її чоловіку. Вона не завжди прямо каже, якщо щось не так. Спочатку 2-3 дні(!) говорить холодно і не дивиться у очі.
У мене складається враження, що вона хоче, аби ми з'їхали. Ми живемо у маленькому містечку, і, якщо зняти будинок можна, то ніхто не хоче приписку робити, а для нас це дуже невигідно. Після смерті батька ми всі зібрались і вирішили згодом продати цей великий будинок і купити 2 менших-сестрі і мені. Але з часом мати дала зрозуміти, що вона хоче жити у своєму будинку, що їй, (так вона собі надумала), після операції декілька років лише залишилось. Але і я не можу завжди робити лише так, як вона хоче.
Підкажіть, будь ласка, може я себе накручую, а може і не так роблю щось. Допоможіть, будь ласка!
|
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Часті тривоги і сльози
