Для чогось тебе лишили на цій землі! Або як жити далі, якщо все втрачено.

Коли твоє життя в одну страшну мить перетворилося з мирного і спокійного на один суцільний біль, коли тебе наче з коренем вирвали з рідного міста, з дому, коли ти втрачаєш роботу, здоров’я, і ще страшніше – сім’ю, друзів, коханих, дітей – головне не втратити остаточно сенс життя і втриматися на плаву.

 

Навіть в найстрашніші моменти до життя повертає думка: адже для чогось же я вижив, вижила! В цьому світі нічого не відбувається випадково, і ця думка зможе, наче міцна мотузка, втримати вас в будь-якій ситуації. Це дуже сильне і надійне «рятівне коло», яке полягає в тому, щоб віднайти сенс – глобальний і локальний.

Локальний може стосуватися ваших найближчих кроків – того, чим ви будете займатися в короткій перспективі: вивезти дітей із зруйнованого міста, знайти роботу, відшукати родичів, з якими втрачено зв’язок. В кожного своя ситуація, свої задачі – але вони неодмінно мають бути знайдені. Виконаєте перший крок – шукайте наступний.

Тепер це буде глобальний сенс. Щоб би не втратили - вас залишили живим на цьому світі. Чому? Для чого? Чим ви будете корисні йому? Яку важливу задачу маєте виконати, яка ваша місія і чому вона настільки важлива для світу, що він вас зберіг, саме вас? Наприклад, чоловік, який втратив всю сім’ю, що намагалася втекти з Ірпеня, зміг знайти для себе ціль: довести в світових правозахисних організаціях провину тих, хто понівечив його життя з метою покарання і недопущення продовження військових злочинів. Продумайте, яким має стати ваше життя, коли все це закінчиться. Продумайте, які кроки необхідно зробити, щоб іти до здійснення тієї мети, яку ви для себе віднайшли. І – йдіть. Потрошку. Маленькими кроками. Дорогу здолає лиш той, що йде!

читайте также:

Про біль, намагання його применшити та самотність під час війни Війна досі триває і люди адаптуються до життя у стані війни. Як психолог я розумію, що це нормальний процес для нашої психіки, як мінімум, щоб не збожеволіти. Але як людину мене це лякає, оскільки адаптація до такої жахливої реальності з усвідомленн

Хорошие люди - потенциальные работники концлагерей. Эксперименты Стенли Милгрэма «Я не виноват, я просто исполнял приказы». Почему были возможны лагери смерти, трудовые лагеря, репрессии, проводимые руками тысячь обычных граждан?

спросить психолога онлайн

 

Друге рятівне коло – думка про те, кому ти можеш допомогти. Так, навіть якщо самому важко настільки, що майже неможливо дихати від душевного болю або від страху, завжди знайдеться в ці часи поруч та людина чи істота, якій ще гірше. Це – ваш шанс на порятунок, як тільки ви переключитеся в активний режим, почнете діяти – ви вийдете з оціпеніння чи розпачу, і знову повертаємося до головного – створите для себе новий сенс життя, хай і маленький, можливо тимчасовий, але безумовно рятівний. Подбайте про заплакану дитинку на вокзалі, прихистіть покинуту собаку, маєте змогу – купіть поїсти мамі з дітками, які тікали, в чому були, або довезіть пораненого до лікарні… Дійте по ситуації. Їм стане легше – і, повірте, вам також стане легше.

 

Третє рятівне коло – професійна допомога. Втрачати величезні шматки життя неймовірно важко, і грамотна опора, підтримка тут вкрай необхідна. Навіть коли ми серйозно хворіємо, то знаємо, що самолікування може призвести до фатальних наслідків – тим більше необхідна допомога, коли болить і на шматки розривається душа. Це не ті рани, які можна зцілити самостійно – тож не нехтуйте можливістю звернутися до професіоналів. Якщо вас залишили для чогось на цьому світі вищі сили – виконуйте свою місію, а для цього треба бути сильною і ЖИВОЮ в усіх сенсах людиною. Ви вирвалися з лап смерті – тож цінуйте той безцінний дарунок, що дала вам доля – ваше життя. Зробіть його таким, яким хотіли б його бачити ті, кого ви втратили – яскравим, наповненим, щасливим. Заради них. Заради себе. Заради тих, хто ще буде у вашому житті – в майбутньому. Воно у вас – буде!

У Психолога » Война » Для чогось тебе лишили на цій землі! Або як жити далі, якщо все втрачено.
психолог

Оценка публикации
понравилось: 3 из 3 оценивших
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии voyna Причини підтримки агресії: страх, заперечення, нездоровий патріотизм…

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

статья по психологии voyna Навчання під час війни

Хочу звернути Вашу увагу на деякі можливі особливості поведінки Ваших діток у ці складні стресові часи. Всі ми різні і всі ми по-різному проживаємо стресові та травматичні події. Хтось заморожується, заперечує всі почуття, впадає в апатію тощо.

Все публикации раздела Война >>

 
Комментарии к "Для чогось тебе лишили на цій землі! Або як жити далі, якщо все втрачено."

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr