Ще раз про питання відносин в гештальт-терапії

» Психотерапія » Ще раз про питання відносин в гештальт-терапії

"Людське серце жадає контакту - більше всього на світі воно жадає щирої бесіди... кожен з нас, таємно і відчайдушно, жадає бути "зустрінутим" - бути впізнаним у своїй унікальності, своєї цілісності і своєї вразливості"

Р. Хайкнер і Лінн Джейкобс.

Відносини - базова потреба кожної людини.

Про те, що у нас з моїм терапевтом відносини і ми спільно творимо терапію, я дізналася через два роки регулярних зустрічей. Це було так дивно і приголомшливо, що я розплакалась. Мені навіть не могло прийти в голову, що у нас з терапевтом - відносини! У ті часи я була стурбована вирішенням своїх внутрішніх конфліктів і сприймала терапевта, як людину, яка щоразу видавала мені порцію інтервенцій, а я йшла їх "перетравлювати". Те, що вона говорила сприяло моєму усвідомленню того, що відбувається у мене в житті і трансформації мого уявлення про себе і світ. До чого тут відносини?! Терапевт щось зі мною робила і мені ставало легше, зрозуміліше, спокійніше в моєму житті. Я уявляла процес психотерапії функціонуванням на рівні: клієнт приходить до терапевта із запитом, платить гроші, терапевт робить послугу, а клієнт отримує результат цієї послуги. Так, це працює.

Підберіть для себе психотерапевта онлайн або в містах України.

Це працює, коли мислення бачиться, як більш важливий процес, ніж емоційні переживання, відчуття і враження. Коли дуже мало уявлень про емоційне життя, але людина розумна, прагматична і функціональна. Обмін між людьми відбувається на рівні операцій: ти мені, я тобі. Операція є: «Я насилу дійшов до вас, а тепер лікуйте мене», - та повноцінного обміну немає. Терапія, та й все життя розглядається, як завдання, яке необхідно вирішити. Цілі і завдання стають самоцінністю, ніби це найвищий рівень розвитку.

По суті з цілями мати справу простіше, ніж з іншими людьми. Тому що відносини з іншими людьми вимагають сил і зусиль. Зустрітися з іншим, відчути, що хочеш від нього, знайти потрібні слова, щоб сказати саме те, що хочеться сказати, не втекти, не сховатися, а зустрітися з реакцією і витримати напругу від відповіді на себе і свої слова. Скільки ж то сил потрібно для того, щоб витримувати невизначеність і безсилля через неможливість змінити іншого! Скільки сміливості і інтересу потрібно мати, щоб, зустрічаючись зі знеціненням не рубати з плеча, а простягнути руку допомоги і допомогти! А з іншого боку - скільки потрібно довіри, щоб врешті-решт прийняти допомогу. Або дозволити смутку зробити свою роботу, коли інший вибирає не мене. І знати, що у відносинах немає ніяких гарантій. Є тільки інтерес однієї людини до іншої, вибір йти назустріч відносинам і базова потреба бути частиною соціального цілого і отримувати прийняття і визнання від інших людей.

Минуло багато років з того моменту, як я усвідомила, що потреба бути в емоційних відносинах реалізується в будь-яких формах, в тому числі в клієнт-терапевтичних відносинах. Це відкриття завжди зі мною і надихає мене на особистісний і професійний ріст. Це відчуття спільного творчого процесу, який розгортається в діалозі і в підсумку впливає і на клієнта, і на терапевта. Де я можу бути просто собою, без обмежень. Побачити красу і привабливість людини навпроти. Усвідомити важливість не тільки мислення, а й чуттєвого пізнання: відчуттів, вражень, емоцій, найменшого руху тіла. І це щирий інтерес, а не просто поговорити.

Відносини - Базова психологічна потреба людської істоти. Людина традиції і сучасна людина, чоловіки і жінки, дорослі і діти - всі шукають відносин з іншими людьми. Людина народжується у відносинах, зростає у відносинах, живе у відносинах і, якщо пощастить, вмирає у відносинах. Відносини з близькими, друзями, знайомими і колегами - важлива частина життя, яка визначає настрій, задоволеність, радість і навіть фізичне самопочуття. Все своє життя людина шукає відносини. Комусь потрібно більше, комусь менше відносин. Але вони потрібні всім.

Клієнт-терапевтичні відносини.

Наше життя складається з різних відносин. Психіка розвивається і живе в контакті. Наші відносини з людьми, в середовищі яких ми виросли, заклали в нас ту модель, яку ми відтворюємо в дорослому житті. Тому якість емоційних відносин між клієнтом і терапевтом мають важливе значення для процесу психотерапії. Як людина ставиться до себе та інших людей, як визначає рівень безпеки, уваги і турботи, як реагує на іншу людину - все це відтворюється клієнтом в контакті з терапевтом. Але спочатку людина приходить з проблемою, яку не соромно показати і яку, імовірно, можна вирішити, отримавши від терапевта деякі знання про функціонування психіки.

У терапевтичних відносинах, як в міні-моделі відносин клієнта в його житті, відбивається його основний психічний стиль життя і внутрішній конфлікт. Забезпечуючи живий контакт і цілющу автентичну зустріч просто двох людей, терапевтичні відносини дають можливість клієнту усвідомити свій внутрішній конфлікт, усвідомити самого себе, подивитися на себе з боку і побачити, як він поводиться у відносинах. Клієнт-терапевтичні відносини створюють новий досвід у клієнта. Реалізація внутрішнього конфлікту робить життя людини яскравіше, кольоровіше, об'ємніше, багатше, дає відчуття наповненості та іншої якості життя.

Знайти конструктивний спосіб вирішення внутрішнього конфлікту самостійно досить складно. Адже наш мозок практично завжди прагне до рівноваги і збереженню енергії. Існуючий внутрішній конфлікт вже якось інтегрований в психіці, психіка так-сяк пристосувалась і буде всіляко чинити опір змінам. А вирішення внутрішнього конфлікту - це зміни. Ось чому важливо вивести внутрішній конфлікт в міжособистісну взаємодію, в контакт з іншою людиною.

Психотерапевти під час навчання проходять особисту психотерапію для того, щоб вирішуючи свої внутрішні конфлікти, знаходити способи поводження з проблемами і їх вирішення. А також для того, щоб навчитися розрізняти свої проблеми і не привносити їх в контакт з клієнтом. Щоб відображаючи клієнту його внутрішній конфлікт, не резонувати з цим конфліктом, не приєднуватися до однієї з частин конфлікту, а сприймати людину цілісно.

Оскільки психотерапія - це ризикований крок, терапевтичні відносини починаються з забезпечення терапевтом безпечного простору, розвиваються через створення робочого альянсу і виходять на рівень діалогічних відносин.

• ✔Безпечний простір - це створення границь і безпечної, привітною обстановки. Скільки часу, яка частота зустрічей, яке місце зустрічі, скільки коштує одна зустріч, скільки зустрічей необхідно для обговорення теми, з якою прийшов клієнт. Терапевт, володіючи досвідом і компетентністю, порівнює складності клієнта, зміст його запиту, прикидає скільки часу знадобиться для роботи і пропонує допомогу і підтримку. Клієнт і терапевт домовляються і обговорюють можливості клієнта виконувати домовленості. Регулярно відвідувати терапевта в обумовлений день і годину, оплачувати обумовлену суму і бути готовим брати участь в процесі змін. Адже запити бувають різного рівня складності і, якщо орієнтовно позначити часові межі, тривоги в клієнт-терапевтичних відносинах буде менше.
• ✔Робочий альянс - це процес встановлення і розвитку довіри і однакове розуміння цілей і завдань спільної роботи. Клієнт і терапевт співпрацюють один з одним і вірять, що кожен робить все, що в його силах, щоб могли відбутися бажані для клієнта зміни. Клієнт вірить, що терапевт завжди «за нього» і «не кине його», навіть тоді, коли у відносинах створюється напруга. Терапевт сприймає всерйоз все, що говорить клієнт, поважає його і готовий залишатися з клієнтом у важкі періоди терапії. Клієнт і терапевт готові досліджувати труднощі і відкрито, без самокритики і осуду обговорювати їх. Робочий альянс дозволяє клієнту відчувати себе активним учасником процесу власних змін і впливати на хід терапії. А терапевту дозволяє відстежувати чи в одному напрямку вони з клієнтом рухаються, звіряти орієнтири і регулювати ступінь своєї підтримки або фрустрування.
• ✔Діалогічні відносини будуються на чотирьох стовпах: присутність, прийняття, включеність і відкритість. Терапевт прагне до того, щоб бути присутнім цілком і повністю поруч з клієнтом, бути щирим з ним, включеним, спостережливим і розуміти клієнта.

І тоді відбувається наступне:

(1) На початку для багатьох людей спілкування з терапевтом - можливо перший досвід, коли їх слухають і не засуджують, уважні до їхніх слів і історій, розуміють і ставляться серйозно до їх почуттів, переживань, думок і потреб. У клієнта з'являється можливість доторкнутися до знань про самого себе, відчути самоповагу і любов до себе. Цей стан схожий на досвід повного прийняття іншою людською істотою, який деяким дітям пощастило переживати в дитинстві з матір'ю, батьком, люблячою нянею, бабусею, дідусем, тіткою або ще кимось. Такий досвід створює фундамент для формування спокійного і життєрадісного світовідчуття: Я - хороший і Ти - хороший. Це досвід того, коли любляча мати дає дитині почуття впевненості в тому, що вона буде любима і цінна навіть, якщо її поведінка буде поганою.

У терапії прийняття клієнта не означає потурання його примхам. І погоджувтися з усім, що він говорить не обов'язково. Терапевт може мати свої тверді переконання і не схвалювати якісь вчинки клієнта. І все ж терапевт як хороший адвокат буде завжди на стороні клієнта.

(2) Коли основна потреба в безпеці та відносинах задоволена, то може з'явитися можливість проявитися потребі, яка не усвідомлена, складнощів, які не були виявлені у свідомості, але впливали на життя клієнта. У нових умовах, в нових відносинах, в тут-і-зараз з'являється можливість в діалозі з терапевтом це обговорити і завершити не завершену ситуацію і записати її, як досвід.

(3) Якщо трапляється, що конкретні цілі і завдання клієнта на терапію задоволені, складності і проблеми вирішені, а у клієнта з'являється інтерес до власного життя і самоактуальзаціі, в цей період клієнт може виявляти різні, цікаві, не заплановані відкриття про себе, про устрій свого світу, про устрій своєї особистості і способи взаємодії зі світом. Щось нове дізнаватися про себе і пробувати діяти по-іншому, не рефлекторно, а вибираючи, що сказати, як вчинити в тій чи іншій ситуації. Це ті речі, які можна побачити тільки в діалозі, тому що самоаналіз часто займається самообманом.

Наприклад, одна людина приходить до терапевта із запитом, як змінити своє життя, якщо зі мною все в порядку, а інші люди злі, неадекватні і не розуміють його. Людина приходить з щирим бажанням навчитися гарненько пояснювати, як з ним правильно взаємодіяти. І якщо навчиться цьому, то відразу все налагодиться і буде йому щастя. На жаль, це ілюзія. І ось ходить людина на терапію, ходить і в якийсь момент виявляє не тільки факт, що його не розуміють, але і свій власний внесок в те, щоб інші його не розуміли. Напевно це одна з найскладнішої праці душі. І, якщо людина не кидає терапію в цей складний період, у нього з'являється можливість побачити себе, побачити людину навпроти і побачити як спільно твориться реальність між ними. З'являється інтерес до людей, як таких, їх психологічного устрою, їх внутрішнього світу. З'являється інтерес до чогось ще, крім корисного.

Вибір терапевта.

Вибір терапевта може бути інтуїтивний і логічний. Але терапевт повинен подобатися. Це перший крок на шляху побудови клієнт-терапевтичних відносин. Хороша перспектива психотерапії формується на самому початку і проходить етап позитивного перенесення. Це коли терапевт сприймається самим добрим, розуміючим, приймаючим, уважним і співчутливим. Якщо це сталося, то є шанс, що на етапі негативного переносу (коли терапевт сприймається злісним, бездушним і нічого не розуміє) клієнту вдасться втриматися в терапії. Є шанс клієнту зустрітися зі своєю проблемою у відносинах з терапевтом і прожити її. Для цього дуже важлива саме довіра у відносинах з психотерапевтом, важливі відносини двох вільних людей.

Якщо ризикнете йти в терапію, то бажаю вам добрих, теплих, живих відносин з вашим психотерапевтом!

© Олена Мороз,

психолог, акредитований гештальт-терапевт (ВСППГП), супервізор, ведуча груп.

Дата публікації 2022-11-04 в 22:37:44

Опубліковано на сайті 04-11-2022

» Психотерапія » Ще раз про питання відносин в гештальт-терапії