Ніколи разом. Що відбувається після розлучення
Розлучення часто порівнюють з хірургічною операцією. Думаю не за важкістю впливу, а через процес реабілітації після. Після хірургічного втручання, на відновлення організму потрібно багато часу і спеціальні процедури.
Якщо прийняти це порівняння, то розлучення - це операція, а період після- це реабілітація та відновлення. У кожної людини свій унікальний досвід. Кожне розлучення теж особливе. Але існують шаблони поведінки, через які проходять всі люди при розриві стосунків.
☑Спочатку стадія заперечення:
-Це не могло статися зі мною. Нам важко прийняти той факт, що все що ми будували роками, в один момент зникає.
☑Далі стадія гніву.
Ми звинувачуємо один-одного і спихаємо вину на іншого. Ми хочемо знайти винуватця наших страждань. Тут і розбірки з коханками, і образи до батьків, бо нам здається, що через них все сталося.
Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.
☑Далі етап торги.
Наче в бухгалтерії всі вимоги мають закриватись, як рахунки. Ми пробуємо домовитись, висуваємо ультиматуми. І хочемо почати все спочатку.
☑Етап ненависті і знецінення.
Тут, вирують почуття від гніву до обезцінення. Щоб полегшити свою біль і розчарування, ми пригадуємо невдалі моменти шлюбу. Паралельно знецінюємо партнера, щоб не визнавати важливість втраченого.
Оцінивши об’єм почуттів, з якими прийдеться справлятись, стає зрозуміло, що розлучення- це не фініш. Потрібен ще час. Щоб емоційно завершити стосунки і розібратися з почуттями.
Тому, вкрай небажаними є нові стосунки зразу. Ми називаємо це переключитись чи забутись. Подумайте, чи може людина щось створювати, якщо вона ще не відпустила.
Не могу его/её забыть. Что делать? Что происходит, когда партнер уходит. Рушатся границы иллюзорного мира, разлетаются вдребезги хрустальные замки, наступает «конец света».
О любовной зависимости простым языком
запитати психолога онлайнРідко рішення про розрив є взаємним. Зазвичай хтось з пари пропонує такий вихід першим. Він є «ініціатором», а партнер від якого пішли - «покинутим». Ідея в тому, що двоє учасників одного розриву потребують підтримки в різних почуттях. І підхід в роботі терапевта, буде різним.
💊Ініціатор з більшою інтенсивністю відчуває почуття провини. Адже він сам зробив вибір. Це він запропонував розлучення. Покинув сім’ю, залишив дружину і дітей.
Покинутий не був готовий до розставання. Навіть якщо щось підозрював і розмови про розлучення вже були. Ситуація усугубляться, якщо категорично не хотів розходитись. Він, в більшій мірі відчуватиме відкидання( чувство отвержения)
💊Інший важливий момент при роботі- це часові рамки. Отой час на реабілітацію.
Ініціатор, з моменту коли вирішив розлучитись, потроху звикається з цією думкою. Він розпочинає процес психологічної реабілітації ще в парі.А покинутий лише за фактом розлучення. Він до останнього не вірив що це станеться. І не втрачав надію, що все минеться.
Не обовязково всі стадії ідуть одна за одною. Вони можуть бути не по- порядку. А може відбутися застрягання на якійсь із них. Тому, лише уважність до своїх почуттів і неспішність.
Щоб зменшити почуття вини і невдачі, попробуйте подивитися на розрив з іншого ракурсу. В парі ви не були щасливі. В повній мірі. Звичайно, що ви хотіли покращити взаємовідносини. Навіть постійно над цим працювали. Але ж не все можна поремонтувати. Або ж процес ремонту потребував багато сил. Закінчити такі стосунки було хорошим рішенням. Вони завдавали болю обом. І варто використати можливість з однієї нещасливої пари, спробувати зробити дві щасливих.
Опубликовано 2021-02-09 в 12:15:47
Опубліковано на сайті 09-02-2021