Привіт, чудова дівчино. Ти красива у любій вазі.
З того, що ти написала- у тебе анорексія без прочищання, далі буде з прочищанням, далі корисних речовин буде так мало, що організм їстиме сам себе, сповільниться памʼять, не вистачатиме сил ні на що- стосунки відваляться самі. Це не страшилка- а вивчена і передбачена ситуація при РХП. Це розлад, який добре вивчений і від якого є гарантоване лікування. Самотужки справитись не можливо- бо це проблема і потреба стосунків: з собою, з батьківськими фігурами, з соціумом…
У нас є прекрасні центри, де лікуються такі, як і ти дівчата. У нас чудові спеціалісти. Лише звернись по допомогу

Вітаю. Я не до кінця розумію, що саме вас турбує і коли хлопець сказав люблю. Розкажіть трохи більше що саме вас турбує?

Вітаю. Як віднесеться саме цей чоловік до інформації, знає лише він, а ми можемо тільки вгадувати.
«Хвилює, чи засудить він таке та як до цього відноситься. Що скажете?»; змоделюйте своє відношення якщо засудить і якщо ні. Що ви відчуваєте у обох випадках? І як особисто ви відноситись до незайманості, чи це є вашою цінністю, сформулюйте для себе чому прийняли таке рішення і на нього опирайтеся.

Вітаю. Не потрібно корити себе за це:«даже здесь не смог нормально выразить точку зрения и что меня вообще тревожит но мне очень плохо морально»;
Це якраз діагностичний момент, що ви справляєтесь з великою кількістю емоцій і переживань. Справляєтесь як можете, ви молодець, що сюди написали.
Звернула увагу у вашому тексті, що ви давно не відчуваєте вражень, емоцій задоволення від життя. Все рівно, як ви висловилися. Також хочу вас запитати про апетит, сон, втрату чи прибуток ваги. Так може себе проявляти депресія, або інший тривожний стан. Це важливо, адже тоді змінюється не тільки емоційний стан людини, а також гормональний. Тоді людині потрібна медикаментозна підтримка, щоб був ресурс розбиратись дальше вже з психотерапевтом. Рекомендую звернутись на консультацію до психіатра чи лікаря психолога. Зараз це можна зробити онлайн.

Вітаю. Ваш запит це не проблема страху в конкретній ситуації, яку можна вирішити техніками. Погоджуюсь з колегою, це питання відносин з батьківськими фігурами. Чи пропонував вам психіатр, який призначав ліки, психотерапію з психологом?

Вітаю. Відстоювати свої кордони і дбати, щоб виконувались ваші домовленості- це справа не одного дня. Поновлюйте і нагадуйте чоловікові про це. Це також повертаю його в дорослу позицію, і якщо він не вміє поводитись з дитиною- то його задача навчитись. Як колеги вже написали вище, на це потрібен час. Не всі люди автоматично набираються ролі «батьки» з фактом появи дитини. Як варіант ви можете запросити професійну няню на пару годин, яка вміє обходитися з дитиною. Звичайно обговорити це з чоловіком. Можливо зʼявиться більше інформації під- час обговорення

Вітаю, Laura.
«Как можно удовлетворит то, чего требует подсознательно психика в таком случае, как мой?»;
Вивести неусвідомлені бажання в усвідомлені. Ми можемо впливати і керувати лише тим, що є усвідомленим. Тоді ми можемо задовільнити свою потребу не автоматичним і єдиним способом( фізичне наказання), а знаючи істинну свою потребу маємо ширший спектр засобів. Тоді ми не являємось заручником ситуації, а повертаємо собі контроль у моменті вибору.
Я можливо вас розчарує) але це робота з психотерапевтом. Вона стосується батьківських фігур і привязанності, де формується базові цінності у довірі, безпеці і визнанні. Не можливо відтворити «поломки стосунків», не будучи у стосунках. В даному випадку- терапевтичних і безпечних

Вітаю, Інно!
Судячи з того, що ви звільнилися з роботи, де вас ображали, то відстоювати кордони ви вмієте. Молодець.
Можливо у вас вигорання. Так відбувається коли очікуваний результат чи винагорода не виправдовують тих старань, які людина вклала. Спробуйте повернути собі контроль в межах вашої посади: чи знаєте свої професійні обовʼязки? чи можете їх обговорити зі своїм безпосереднім керівником? хто від вас вимагає «натягивать улыбку»?
А також, що у вас відбувається у фоні вашого життя поза роботою?

Вітаю. Звернула увагу, що у випадку із втручанням другого чоловіка, так і з очікуванням активних кроків від першого- ви займаєте пасивну позицію. Чекаєте, що інший зробить активні дії і вгадає які саме вам хочеться. І змучуєтесь від того, що події не відбуваються як у вас в голові.
Звичайно, що найкращим рішенням була б відкрита розмова. Тоді з перших уст можна все вияснити. Але не всі жінки можуть зізнатися, і це нормально.
Також з вашої розповіді складається враження, що той чоловік «мала дитина», один раз ви йому сказали про френд зону і він не робить інших кроків. Життя ж міняється, події розвиваються

Вітаю, Яно. Що будете робити з інформацією про його «навіщо він з вами бачиться»?
Змістіть свою увагу на себе- це якраз те, що ви точно знаєте і можете на це впливати. З вашого тексту зрозуміло, що ви хочете саме стосунків і про це прямо сказали чоловікові- молодець. Але, все починає розвалюватися на ділі:) Ось з цим місцем потрібно розбиратися. Чому ви надалі не тримаєте свій кордон і погодились на умовну дружбу? Що з вашою самооцінкою, що ви витрачаєте свій час на безперспективного для ваших цілей кандидата? Можливо, ви боїтеся, що ваші вимоги завищені, а можливо, добре що хоч якийсь чоловік є поруч… Це я для прикладу привела, бо потрібно шукати саме вашу установку. Одне зрозуміло, що потрібно працювати з кордонами.

Вітаю, Ліліє. Шкода, що ваші очікування не справджуються. І ви проживаєте всі ці почуття.
У вашому тексті крик «як заставити його женитися» Які потреби у вас за цим бажанням?
Технічно рекомендація може виглядати так: ви сідаєте і обговорюєте конкретний відлік часу, через який розписуєтесь. У разі ні- обговорюєте що розходитись, закінчуєте стосунки і т.д. Діалог, а не ультиматум дозволить бути вам у позиції партнерів, рівних. Було б добре звернутись на фалісітацію до психолога, який працює з парами

Вітаю. «Партнер каже говорити йому про свої бажання, щоб пробувати те, що мені до вподоби, але я навіть не знаю з чого почати ці пошуки, як знайти щось цікаве та не абсурдне»;
Ми усі різні, маємо різні вподобання і «з чого почати»- це почати говорити і пробувати саме Свої вподобання. Чому ви переключаєтесь на «як знайти щось цікаве та не абсурдне» Звідки ви знаєте, що є абсурдне і не абсурдне.
Також у вагомі тексті багато підлаштування під іншого- що мені зробити, щоб йому було добре, що мені зробити щоб він вдало провів час. Звичайно, що в комунікації ми враховуємо бажання іншого, але у вас фокус лише на «іншому». А де ви? Секс це лише продовження близькості, яка є між вами. Як ви себе почуваєте у стосунках, чи комфортно вам, чи є довіра, чи є у вас розмови, з яких ви відчуваєте що ви важлива, вас чують, вас враховують..?

Вітаю, Марина. Не цілком зрозуміло, що саме ви хочете від психологів. А можливо, просто хочете розповісти, свою історію, так теж може бути:)

Співчуваю вашому горю.
З втратою не потрібно «змиритись» і «пережити», втрату потрібно прожити. Є характерні етапи горювання, і в звичному середовищі цей період займає близько року.
Є таке поняття як патологічне горе, а ви пишете, що пройшло 1,8 р., а вам ще болить. Зверніться до спеціаліста, що вміє працювати з горюванням, не потрібно терпіти і чекати що все мине, подбайте про себе

Вітаю. Співчуваю, що вам приходиться проживати зраду.«На першій зустрічі з нею, я просто відчув,що це моя людина... »;
На що ви орієнтувались у своєму виборі? Що саме робила чи сказала дівчина, що ви зразу зреагували? Адже зближення відбувається поступово, ми поступово проходимо через етапи знайомства, щоб сформувалася близькість.
«Зробив вигляд,що не замітив, але хотілось вибачте за вислів її вирубати там просто.»;
Ви обираєте межові форми реагування: або- або…
Що стримує прояснити ситуацію, поговорити? Якої її відповіді або поступка боїтеся і уникаєте?
«але потім розумію, що нікого не хочу і саме гірше боюсь підпустити до себе, нікому не вірю, бо я дуже сильно дарував себе, турбувався про дівчину і дуже цінував, боюсь що як буду вчиняти так надалі, буде щось таке як зробила ця дівчина або щось схоже,»;
Ситуація з дівчиною актуалізує ваш страх близькості, який базується на привʼязаності з батьківськими фігурами. Це дуже важливий період, який формує нашу подальшу поведінку у відносинах. Звичайно, що це неусвідомлена поведінка, тому керувати своїми вподобаннями ми не можемо. І питання тут не в дівчині, а чому я обираю такі стосунки. З цим потрібна робота з психологом. Бо все буде повторюватись по кругу. Поки не усвідомите, буде автоматичний вибір.