Добрий вечір, Юлія.
Ваше питання стосується кордонів. Особистих кордонів.
Це одна з найважливіших тем в психотерапії. І чи не самий необхідний навик в житті. Адже кордони зачіпають всі галузі життя: будь то відносини з оточуючими, роботодавцями, родичами і коханими. А також з собою.
Якщо маєте можливість і бажання, проконсультуйтеся у спеціаліста. Далі вирішите чи продовжувати сама. Це вам дасть розуміння що то таке і для чого то треба)
А ще співчуваю вам, я теж старша дитина. Особисто знаю, як діти виконують функцію батьків. Як бути батьками своїм батькам. І оте слово відповідальність.

Добрий день, nik076.
Ваше прохання ніби про конкретну допомогу
«Посоветуйте пожалуйста как я могу собраться, прийти в себя? Раньше мне это легко удавалось, погружалась полностью в работу занималась с детками и все проблемы будто исчезали.. сейчас же у меня ничего не выходит»;
але ви вже і самі пробували не помічати проблем, переключаючись на дітей і роботу. Якийсь час це допомагало. Зараз вже ні.
Боюсь, немає такої поради. Вже треба діяти якось по -іншому. Старий спосіб вижив себе.
Я розумію, що вам важко приймати якісь рішення, бо нарушена ваша безпека і безпека ваших дітей. Адже матеріальні борги- то страх за виживання.
Подумайте, на що ви закриваєте очі? А що буде, коли ви це побачите? Що буде з вами? Уявіть це поки собі.
В підтримку вам, тільки те що ми усвідомлюємо, тобто те що ми бачимо і називаємо своїми іменами, стає видимою проблемою з якою можна щось робити. Бо поки ми вибираємо не помічати, вона не перестає бути. Вона живе своїм життям всеодно.
То як великий кусок сиру, зїсти цілий не вийде, а понадкушували зі всіх боків можна. Так і дійдете до середини.

Добрий день, Володимир.
Отвязаться- це теж вибір. Відповідальність за свої вибори людина несе всеодно.
Ваша домовленість «К серьезным отношениям готов не был, о чем девушку сразу предупредил. Мы попробовали встречаться, она периодически оставалась у меня, все было неплохо.
несе двійний посил. До серйозності я не готовий, хоча про її « серйозно» ви чули: вона хоче сім’ю, дітей...
Але всеодно продобжували зустрічатись. Щоб зменшити свою відповідальність ви називаєте це словом « пробували».
Але насправді ви не пробували, ви зустрічались.
Зразу скажу, що всі ці речі ви могли робити неосознанно.
Подивіться і подумайте, як ви можете закінчити ці відносини не отвязаться, а по-іншому?
Яка ваша частина відповідальності за розлучення? Чи усвідомлюєте її?

Добрий день, Яна.
Будь які тести по категорізації, умовні. Більшість якостей може і справді бути притаманним, а інших взагалі не має в даної людини. Особистість набагато складніша і ширша, ніж люба категорізація.
Подумайте, а для чого вам «підходити» саме в цю категорію? Для чого розвивати якості, яких бракує?
Можливо, ваші таланти і здібності не в інтелектуальній сфері. Для кого ви розвиваєте інтелект? Як ваші батьки відносились до інтелекту і розуму?

Добрый день, Лана.
Хорошего в вашей ситуации мнооого! Проблема, или чувство выведенное как осознаваемое, уже то с чем можно работать. Запрос ясен и конкретен- теперь дело за малым) выбрать специалиста.
Добавлю лишь, что стыд чувство социальное. Изначально есть другой, который стыдит. Пока маленькому ребёнку не скажут, что ето стыдно, он и знать не будет. Стыд хороший регулятор и отличный тумблер для взрослых, что бы не заморачиваться и держать человечка в узде. Метод воспитания, так сказать.
Мы испытываем стыд лишь в присутствии другого. А как говориться, там где выход, там и вход.
Лечитьмся мы от этого недуга) тоже в присутствии другого. Психотерапевта.
Но. Стыд коварен своей многомерностью, он прекрасно маскирует кучу других чувст и емоций. Стыд токсичен. Ето как пластырь, прикрывающий рану. Стоит копнуть, а там целый пласт других чувст.
Потому и важно работать с психотерапевтом. Специалист сможет разобраться во всех нюансах и тонкостях. Сможет создать безопасное пространство для столь важных чувств. Главное, бтобы сам специалист был знаком со своим стыдом.

Здравствуйте.
Помочь в чем? Какая помощь вам нужна?
Обижаться это детская позиция. Давайте я обижусь, надую губки, а вы будете плясать вокруг мене, угадывать что мне надо, бот бы я разобиделась назад.
Взрослые люди решают проблемы посредством диалога. Озвучивают словами и пытаются договориться, или в процессе принимают решение не договариваться. Но это тоже выбор.
Вы большая и взрослая, а родители считают что вы рано простили мужа. Их право считать все, что они захотят. А ваше право устанавливать со своим мужем отношения так, как вас устраивает. И им об этом сказать.
Сепарационные процессы и границы. Коротко с чем надо работать, если решитесь на терапию.

Добрий день, Віка.
Стосунки з батьками і близькими родичами той ще квест) Адже це люди яких ми не вибирали, нам вони дістались в придачу.
Але, як будь які інші, вони теж будуються з урахуванням кордонів, ваших кордонів. Це і фізична дистанція, і емоційна, і часова. Принцип простий- ваш кордон і ваша забота його захищати. Ніхто не зробить це за вас. Ви прикордонник.
Лише вам вирішувати, яким тоном ви дозволяєте з собою розмовляти, ваш особистий час для праці чи відпочинку.
Ваше рішення окремо жити- підтримую. Якщо поки не має сил чи ресурсу виясняти, то дистанція і менше взаємодії, допоможе вам перевести дух. Ваші інтереси і спокій- це головне.
Як прожити ще неділю з нею? Якщо маєте можливість і хочете, то попробуйте їй видавати що ви відчуваєте, не опускаючись до звинувачень. Лише про свою злість, образу і т.д
З маніпуляторами дистанція завжди допомагає.
Можу вам порадити почитати якусь літературу про кордони.

Добрий день, Світлана.
В першу чергу ви потрібні самій собі. Знаєте, як в літаку, під-час аварії- спочатку маску на себе, а лише тоді на дитину. Якщо в порядку мама, то в порядку дитина і всі решту.
Все що зараз відбувається називається співзалежні відносини. Це така штука) яка зачіпає всі стани і ролі людини. Якщо коротко, то від самооцінки до взаємодії з оточуючими.
Почитайте про трикутник Картмана. Це і є схема за якою відбувається ваша з чоловіком взаємодія.
Скажу чесно, так як це дуже громіздкий емоційно процес, раджу попрацювати зі спеціалістом. Принаймі піти на консультацію. Психолог дасть зрозумілу інформацію з чим саме працювати. Ви вже зможете зорієнтуватись хочете, чи ні сама.

Доброе утро.
Сочувствую вам, разрыв отношений не по своей воле всегда больно.
Но есть и хорошая новость)Ето не будет длиться вечно. Боль потихоньку притупляется, проходит.
Разрыв отношений в психологии относиться к утрате. А когда происходит утрата есть горевание. Ето долгий, в пределах одного года процес. У него есть циклы и стадии. Советую почитать на эту тему. Так вы сможете узнавать что с вами происходит. Эта информация не уменьшит вашу боль, но позволит сориентироваться на своих переживаниях. А также знание того, что я не одна ето проживаю помогает.
Так как процес горевания длинный. Дайте себе время на завершение прежних отношений. Не вините себя и не подгоняйте. Все ето нужно для того, что бы оплакать потерю и извлечь опыт.

Не стоит выбивать клин- клином. Новые отношения лишь усугубят состояние. Я бы повременила. Возьмите время для себя.

---
Попробую по- порядку
1.»Батьки живуть далеко і я з ними не спілкуюсь навіть на свята. А в дитинстві всі друзі кидали мене, я був як іграшка яка стала не потрібною. «
Ви описуєте відносини з вашими батьками на сьогодні. Це теж має значення, але не на вже)
Ми виросли не в вакуумі- на нас впливали інші люди, наші батьки- в психології це називається материнська і батьківська фігура. Коли дитина маленька від цих фігур залежить виживання. В буквальному прямому значенні. Важливо який тип прив’язаності в нас сформувався. З цього випливає як оту любов нам надавали. В ідеалі, це має бути « безусловная любов». Тобто, ти є- і ми тебе любимо. Жодних умов не потрібно, щоб бути любимим.

Дитина росте, батьки починають любити її за якісь досягнення, наприклад ти помив посуд, ти навчився грати на скрипці- ти молодець! Вони транслюють, що ми любимо тебе не як тебе, а як дитину з досягненнями. Дитина починає розуміти, що заслужити любов вона може через досягнення. Більше досягнень- більше любові. Їй життєво необхідно це робити.

2 «Я в свої 23 не тільки досягнув будинку та машини а ще невеличкий бізнес, який по трохи розвивається. Але суть в тому що друзі проявляються тільки тоді коли щось треба (наприклад грошей)»
Ідемо далі. Ми істоти соціальні. Нам потрібні інші люди і інші відносини: дружні, ділові, любовні. Якщо у нас невистачає в якісь сфері, є перекос в іншій. Всю свою енергію ми направляємо туди. До прикладу в професійну. І це непоганий варіант) Так, ми справляємося з високим рівнем тривоги. Робимо те, що получається добре. А якщо це і є те, за що нас любили важливі фігури- то бінго) Ми робимо тих досягнень більше і старанніше. Чекаємо додаткову вигоду- от вони побачать який я молодець і мене полюблять. Якийсь час нас це може влаштовувати і задавільняти. Та наступає момент коли вже ні.

Про друзів не буду тут розгортати- це окрема тема про кордони. В двох словах не поясню, вона зачіпає всі сфери життя.

3. «Мене може зробити щасливим тільки інша людина бо я самотній. Я сам по собі не можу стати щасливим бо я не можу дати собі того, чого можуть дати інші люди.» Ось саме болюче. Співчуваю і розділяю ваш стан. Делікатно і на рівні слів важко розказати. Бо це відчуття на тілесному, емоційному рівні. Вернімося у тих три роки) Коли батьки любили за досягнення. Та похвала не підкріплювалася відчуттями. Обмін відбувався об’єктно. Малюк, ти нам досягнення- ми тобі похвалу.

4. Як це не прискорбно), але зробити нас щасливим не може інша людина. Це наша забота відчувати себе щасливим. Любов це обмін від достатку, з надлишку. Якщо я сама голодна, мені ітак бракує, то чи можу я ділитися.

Я попробувала вибудувати логічний ланцюжок що звідки випливає. Коротко і штрихами. Універсально це зробити неможливо, адже кожна людина унікальна. Потрібно розглядати окрему історію, і працювати не з людиною, а з унікальною особистістю, тримаючи в фокусі притаманний їй унікальний досвід.
Ответ отредактирован автором 01-01-2021 14:40:03

Ответ отредактирован автором 01-01-2021 14:42:20

Вітаю, The end.
Які на вашу думку люди повинні вас оточувати? Як вигладає оте « серйозно», яким вас сприймає дівчина? Доберіть до слова свої синоніми, чи опишіть як ви розумієте своє « серйозно».
Як би хотілось щоб вона вас сприймала?
«не розумію чому я живу на цьому світі, не розумію чому ж та дівчина не бачить в мені того хто б міг зробити її щасливою.»
Подумайте:
Чому фокус направлений ззовні, не на себе, а на іншу людину?
Такий собі трохи дисонанс у ваших словах. Як людина, яка не знає як зробити себе щасливим, може зробити щасливим іншу людину? І для чого робити щасливою іншу людину, а не себе.
Якщо повернутися до себе, навести фокус на собі. То що робить щасливим вас? Чи що би зробило щасливим вас?

З короткої розповіді про ваші досягнення, а це справді увєсісті досягнення на 23 роки: будинок, машина...хочеться з’ясувати про вашу дитячу історію. Нікуди від цього не дітися. Спитаю про дитинство.
Як любили вас ваші батьки? Як ви відчували їхню любов? Як ви знали, що от зараз батьки мене люблять?

Наталья, есть Гугл- переводчик. Копируете мой текст полностью и вставляете в окошко перевода. На выходе получиться текст на русском.
Позже продублирую ответ на русском.

Добрий день, Наталья.
Прочитала і почала писати коментар, в якому описувала співзалежні відносини. Тоді прочитала ваше доповнення.
В доповненні до свого питання, ви написали, що ви знаєте про залежні відносини і про те, що проблеми родом з дитинства. Це добре, що ви хочете розібратись в темі. Але знати на рівні розуміння то мало, для того щоб щось помінялося. До прикладу, якщо ми голодні, приходимо в кафе, беремо меню і починаємо читати про їжу. Розглядати картинки апетитних блюд і подробно розпитувати офіціанта як вони готуються. Чи достатньо цих дій, щоб задовільнити наш голод? Думаю, ви зрозуміли куди я веду.
Терапія співзалежних стосунків, з залежним членом(батько алкозалежний) розглядається як система. вся сімя співзалежні. До уваги береться мати, як частина співзалежної системи. Ідентифікація з нею потребує теж детальної уваги.
Тому відповісти на ваше питання і дати якусь пораду важко, якщо не неможливо.
Я сама продукт такої системи. Знаю не лише на практиці, а й особисто як це.
Тому можу вас потішити- ви вже почали щось з цим робити. Розібралися в питанні на рівні розуміння. І можливо розчарувати) Самотужки вважаю не вдасться. Подумайте в сторону психотерапії.

Ірина, добрий день. Читала ваш текст і зразу зачіпилася за фразу
«Мы понимаем друг друга без слов и рядом с ним комфортно как наедине с собой, но некоторые черты его характера меня раздражают. «
Трохи, як на мене, не зовсім правда. Ні я, ні ви, ні психолог),
ні будь-яка інша людина, не наділена телепатією. Звичайно, є моменти, особливо в близьких відносинах коли нам комфортно мовчати разом. Але це лише моменти. Здебільшого, щоб вибудувати комунікацію нас людей природа наділила мовою. Прийдеться озвучувати словами, обговорювати, домовлятися...
Я от до чого. А чи знає ваш хлопець про те, що ці його юморні жарти вас дратують? Чи сказали ви йому про це словами?
Про це варто говорити з Я- позиції. Тобто озвучити як ви себе почуваєте, що відчуваєте і інші переживання про себе, від свого імені. Не мене нервують твої жарти, а коли ти жартуєш, я відчуваю ось це....
Пряма комунікація точно дасть більше розуміння, ніж фантазія.

Добрий день, Анжі.
На мою думку, є велика різниця « хотіти відносин» і хотіти відносин з конкретним мужчиною. В першому випадку коли відносини, як просто явище, яке потрібне для компенсації чи для обслуговування соціальної установки, наприклад « жінки у відносинах захищені, чи правильні, чи нормальні....» Тоді відносини стають самоціллю. Тобто підходить будь- хто, головне щоб бути у відносинах.
А є інше, коли я йду у відносини саме з цим мужчиною. Що такого дає мені цей мужчина? Якою я є поруч з ним?
Щоб трошки привідкрити завісу, які я хочу відносини. Треба уявити якого я хочу мужчину. Бо я у відносинах не сама, я у відносинах з конкретним чоловіком.
описати для себе якого хочу мужчину поруч. Позадавати собі питання: який він? які якості у нього? Тут цензури нема, це для себе. Уявити зовнішність, колір очей, всі деталі. Далі попробувати уявити як мені з цим мужчиною. Чи комфортно? Як я фізично почуваюсь? т. д.
Можливо це допоможе відповісти на питання « чи тих мужчин я вибираю?»
А взагалі, коли ми знаємо себе, знаємо про свої бажання і довіряємо своєму вибору, то стає зрозумілішим кого і для чого я вибираю.