Конфлікти в парі. Невже розлучення?

Конфлікти в парі. Невже розлучення Ніхто не одружується, щоб страждати. Обоє переконані, що шлюб покращить їхнє життя. Створюючи сім’ю, ми маємо надію, що наші потреби зможуть реалізуватися в парі. В шлюбі ми хочемо відчувати комфорт, довіру, опору, спокій, стабільність. Маємо надію, навіть переконання, що якщо в нас кохання, то всі решта функції шлюбу запрацюють автоматично.

Такий собі побутовий міф. А може мрія, чи очікування: якщо в сімі є любов- то все відбуватиметься само собою- легко і без додаткових зусиль: гроші прибуватимуть, діти будуть здоровими і життєрадісними. Всі наші бажання стануть реальністю- варто лише це озвучити партнеру, і то в крайніх випадках. В ідеалі він має здогадатися сам. Для цього є залізний аргумент:
-у нас кохання!

А ця чарівна фраза передбачає, що кожен з пари володіє телепатичними здібностями, щоб вгадувати наші бажання. А якщо приходиться « озвучувати ротом», що саме душенька бажає, чи не приведи господь мати різні погляди на виховання дітей, чи витрачання грошей. Тоді швах)- не варто берегти такі відносини і ними дорожити.

Розлучення і баста!

В реальності, створюючи свою сім’ю, ми переносимо досвід тої любові, яку ми засвоїли в батьківській сімї. В свою новостворену ми вступаємо, як два індивіди з досвідом своїх родин. Так, як до шлюбу ми не жили в вакуумі, а виховувалися нашими батьками- земним чоловіком і цілком земною жінкою. І з перших днів перебували в сімейній системі, де діяли певні правила, якось вирішувались проблеми, були цінності, закріплені ролі. Ввесь цей багаж ми принесли як частину приданого у свій шлюб. Наші уподобання вийшли з сімі батьків, ми вміємо любити так, як навчились там. У пари ці уподобання частково співпадають, бо інакше ми б не вибрали цього партнера.

І коли в своїй створеній сімї,  не отримуємо достатніх і зрозумілих нам проявів любові, ми розчаровуємося, тривожимось і злимось. Далі починаємо виражати своє незадоволення: звинувачувати, корити партнера. Всі ці дії лише погіршують ситуацію. Якщо наше самопочуття частіше погане, як хороше, а особливо коли триває довше ми робимо висновок, що кардинально не правильно вибрали партнера. Сумніви переростають в розчарування. На горизонті майорить розлучення, як логічне рішення. Досвід розчарування. Що робити?

читайте также:

Треугольник Карпмана. Созависимые отношения. Как выйти из созависимости? В последнее время возникает очень много ситуаций домашнего насилия – например, муж страдает от алкогольной зависимости и на фоне этого садирует и бьет свою жену. Что делать женщине, если уйти из семьи она не может

Не хочу быть бабушкой! Заводить или не заводить детей – это право, любить их или нет – выбор. Когда это касается твоей жизни и твоих детей. А вот если твои дети хотят своих детей, а ты не хочешь? Это проблема. Для детей, внуков, и самой «бабушки поневоле»

У часто конфліктуючих пар найяскравіші емоції з’являються під час конфлікту. Переважно вони негативні, але вони хоча би є)
Контекст спору завжди важливіший за текс. Переважно вони не пам’ятають теми спору і через що сварились.

Якщо бажання бути разом переважає і ця пара приходить до психолога чи психотерапевта.

Терапія полягає не в тому, щоб закінчити конфлікти, адже це єдиний відомий спосіб комунікації пари. А зробити конфлікт конструктивним- перевести його в метапозицію. Допомогти парі говорити про причини конфліктів і робити це в безпечних умовах під наглядом спеціаліста.

Ми створюємо безпечні острівки для спілкування, пригадуємо спільний позитивний досвід.

Ми намагаємося на місце емоційної взаємодії(сварка) підібрати інший досвід, який у них точно є, просто вони його не застосовують. Щоб конфлікти з деструктивних перейшли в розряд конструктивних.

Та не всі пари готові на роботу з психологом. Та і не всім це потрібно.

Є речі, які можна застосувати самотужки:

Згадайте, що ви любите, чи любили робити раніше разом. Бажано, щоб це було заняття, яке не потребує прямої комунікації. До прикладу, похід на сеанс кіно, чи виставку, чи концерт. Окрім корисного проведення часу, пара отримує досвід перебування разом без привичної для неї поведінки- сварки.

Також можна спробувати побачення з сюрпризом. Особливо для тих пар, які мають дітей і мало часу бувають лише удвох. Чи ті, хто живе  з батьками.

Кожен з пари запрошує іншого на побачення. Побачення потрібно організувати так, щоб показати свої хороші і приємні місця, показати речі, які приносять задоволення. Запросити в місце, де добре Це дозволяє привідкрити завісу у свій світ. Можливість познайомитись з « добре» іншого, але через сумісність.

Доволі часто, зовсім банальні речі і маленькі кроки назустріч рухають тевтанічні плити. Головне бажання.

У Психолога » Семейная психология » Конфлікти в парі. Невже розлучення?
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии semeynaya-psiholohiya История из практики № 2. Когда сын «несет» боль за отца

Для Влада любое родительское требование, даже если оно несоизмеримо с его физическими и эмоциональными возможностями - проявление их любви и заботы.

статья по психологии semeynaya-psiholohiya Как мы бессознательно выбираем себе партнёра? 1я часть: родительская

Почему мы влюбляемся в одних мужчин и женщин и не влюбляемся в других? Наибольшее количество клиентов приходят ко мне на терапию по поводу личных отношений. Мужчины разбираются со своими женщинами, а женщины с мужчинами.

Все публикации раздела Семейная психология >>

 
Комментарии к "Конфлікти в парі. Невже розлучення?"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr