Сигнал і шум. Чому більшість прогнозів виявляються хибними (). Обзор психолога.

У Психолога » Психологические обзоры » выбор » Сигнал і шум. Чому більшість прогнозів виявляються хибними (Нейт Сілвер)
психолог
Автор обзора психолог
темы произведения: выбор   система   идеализация   ошибки

 

На початку читання книги виявився хибним один з моїх прогнозів. А саме – читати буде важко, тому що я не є спеціалістом у економічній та фінансовій галузі.

По-перше, виявилося, що читати можна (ще й із захопленням), а, по-друге – «Сигнал…» не про економіку економічними термінами, а про людей, їхню психологію та здатність до прогнозування.

Сілвер починає здалеку – з інформаційної бази прогнозів, з початку друку самих джерел. Зокрема книг. Цікави цифри – якщо перерахувати вартість переписування одного манускрипту (до настання доби друкованих книг) на сучасні гроші, досить-таки товстенька книжка «Сигнал і шум…» коштувала б замовнику 20 000 доларів США. Нейт Сілвер наводить багато цифр (підтверджених). Тільки приміток з вказанням використаних джерел інформації – 54 сторінки. Щодо винайдення друкарського верстата, то прогноз розповсюдження сучасних для авторів й читачів знань та активізації емансипаційних процесів у суспільстві підтвердився. Але – але відбувся непрогнозований спалах багаторічних релігійних воєн; «почалася найбільш кривава епоха в історії людства»(с). Але разом із швидким поширенням знань швидко поширювалися помилки. Разом із друком якісних (нарешті!) географічних мап «перелік бестселерів одразу очолили єретичні релігійні та псевдонаукові праці» (с). Нічого не нагадує?

Автор розповідає про американські реалії та говорить про характерну саме американцям рису вірити у здатність власними силами творити власну долю. З чого випливає наївна віра у обов’язкове втілення прогнозів, в те, що після «А» неминуче настане «Б», та ігнорування фактів, які не вписуються у бажану картину. Хіба ця риса притаманна тільки мешканцям США?

Прогнози політологів, сейсмологів, дослідників у галузі біомедицини; борців із тероризмом та метеорологів багато разів виявлялися помилковими. Їх робили спеціалісти достатньо високого рівня з різних країн й «подібні помилки обходяться людству дуже дорого» (с).

Сілвер вважає передбачення невід’ємною частиною нашого життя, а далекоглядність розглядає «як властивість людської психології, а не як спеціальне завдання вузькоспеціалізованих експертів з того чи іншого питання» (с). Водночас автор категорично не підтримує ідею про те, що об’єктивної істини не існує. Навпаки, він говорить про те, що головною умовою створення якісного прогнозу є впевненість в існуванні об’єктивної істини та «серйозні наміри щодо її досягнення».

Адже причини фінансової катастрофи (реальна подія; на її прикладі Нейт Сілвер розповідає про невдачі прогнозування), яка зруйнувала людські життя, знищила сімейні заощадження та вплинула на економіку всієї країни полягали саме у сфері психології. Хай би як раціонально переконували у своїх прогнозах експерти основних кредитно-рейтингових агентств (у своїх ділових, підкреслено беземоційних костюмах), свої графіки й цифри вони виводили із тієї самої наївної віри у втілення бажаної картини майбутнього. Та з небажання бачити очевидні факти (та реальні загрози). З ілюзії, що похибки змінюються тільки в лінійному напрямку (тому їх легко прорахувати й впевнитися, що вони суттєво не впливатимуть). Але це не той випадок, коли працює «стріла Арімана» (І.Єфрємов «Година бику»). Тут вона або «не летить», або починає «летіти стрибками». Й це стосується не тільки «райдужних» прогнозів. Прогнози-«страшилки» також можуть втілюватися із точністю «до навпаки».

Тут справа є не у заниженні чи завищенні оцінок прогнозу. Справа у самому прогнозі, який геть недооцінює ймовірність та забуває про невизначеність.

Коли читаєш висновок Шиллера (дослідник, який вивчав ринки нерухомості від Нідерландів до Норвегії) про закономірність: «неприродне зростання цін на нерухомість завжди закінчується обвалом» (с), виникає думка: «М-м, а це точно тільки про нерухомість?» Особисто в мене уявлення про сферу нерухомості та інвестування в нерухомість – тільки з серіалів. В них інвестування в нерухомість зазвичай ого, як круто. І на побутовому рівні така думка підтримується. Та Сілвер не дає поринути в ілюзії. Уявіть, що ви інвестували у 1896 році 10 000 доларів США у нерухомість. Скільки б ви, довгожитель, отримали у 1996-му? Уявили цю солодку цифру? А тепер – реальність з урахуванням інфляції. 10 600 доларів. Словами – десять. Тисяч. Шістсот. Доларів. США. За 100 років, Карле, за 100 років!

Десь сторінок через 7 безжалісний Нейт Сілвер розбиває ще одну ілюзію – про класність бути монополістом. На прикладі продажу звичайного лимонаду автор застерігає – якщо ви будете у своєму районі єдиним власником єдиного автомату з продажу лимонаду, то у 40-градусну спеку… Ні, ви не озолотитеся. Просто «дуже скоро якась сусідська дитина відкриє свою більш дешеву крамничку з більш дешевим лимонадом» (с).

А що ж із катастрофою? Коли стало зрозуміло, що справи кепські – знов не вгадаєте! «На Волл-стріт продовжували робити ставки на нерухомість, причому з неабиякою активністю»(с). Ну-у, оркестр на «Титаніку» грав, хоча б розуміючи, що він робить й навіщо.

Ви вступили в іпотеку (адже ось-ось, точно, інакше не може бути, - з’являться великі гроші) й тепер берете позику, щоб сплатити за іпотеку? Для такої позики є красиве слово: «леверидж». Правда, леверидж-позика звичайною мовою звучатиме як «дурнувата позика»…

В кого як, а в  мене тут виникають асоціації із словом «ресурс»( в психологічному сенсі) та виразом «підганяти кобилу, яка сконала».

Далі про катастрофу навіть нецікаво – ілюзії підтримувалися, ілюзії розвіювалися, коли руйнація стала дуже явною, настала черга страху та жадібності. Сілвер називає цю фінансову кризу результатом хибних передбачень і пропонує розглядати у трьох актах – як погану п’єсу.

На думку Нейта Сілвера, на заваді успішного прогнозування стоять невміння розрізняти ризик та невизначеність; неповага до невизначеності й відмова її прийняти. Також уникання фахівцями можливих проблем, коли під час додавання нових даних зміниться уявлення про звичний стан речей. Тоді виникне необхідність змін, до яких фахівець психологічно не готовий.

Таким чином стає більш зрозумілою наша довіра до телевізійних «експертів» чи виправдовуюча поведінка, коли «все йде не за планом».

Напевно, кожний з нас може просто зараз згадати прогнози, які колись були зроблені на основі правдоподібних, наукових, сучасних для прогнозиста даних. Та які абсолютно не підтвердилися із надбанням досвіду практики та нових результатів досліджень. Наприклад: про те, що електричне світло викликає божевілля (залишаймося із гасовими лампами). Або отримання жінками вищої освіти призведе до їхнього безпліддя. Адже фізіологія жінки є влаштованою таким чином, що при мозковому напруженні, яке виникає при навчанні, кров приливає до мозку й, відповідно, відтікає від матки – і ось маєте! Так що – «кітчен, кіндер, кірхен». Або – якщо немовля почне плавати раніше, ніж ходити, то воно обов’язково – прогнозовано) – виросте гарним пловцем.

«Лінійність»  у прогнозуванні не спрацьовує й у випадку «страшилок». На кшталт таких, що поступ у суспільстві таких явищ як повага до особистості, фемінізм, толерантність до різноманітності необхідно та прогнозовано призведе до руйнації цінностей та цивілізаційного занепаду. Й врятувати нас зможе тільки повернення у «благословенний патріархат».

На кожний «сигнал» припадає багато «шуму». Нейт Сілвер пропонує вчитися їх розрізняти.

#Владлена_Дмитрієва_центрований_на_особистості_підхід  читанняforever книганатиждень  нейт_сілвер_сигнал_і_шум_чому_більшість_прогнозів_виявляються_хибними нейт_сілвер

Бесплатная рассылка интересностей!

Обзоры книг и фильмов -- комментарии к художестенным произведеням, добавленные на сайт нашими психологами.

Другие обзоры психологов

Комментарии посетителей

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr