|
тему создал: vika18 04-04-2014
На сьогоднішній день в Україні виникла досить складна ситуація, яку обговорює кожен: від малого до старого. Немає такого місця, де б не говорили про розгорання конфлікту між братніми народами. Навіть мій маленький 5-ти річний сусід увесь час цікавиться розвитком подій в Україні та намагається зрозуміти: "Чому ж саме так трапилось?"
Це все приводить до напруження людського організму та виникнення депресій. Особливо важко їх розпізнати у маленьких дітей, тому хотілося б поділитись деякою інформацією, яка буде корисною для всіх користувачів, і особливо, для батьків дітей.
Останнім часом часто стикаюся зі скаргами батьків на те, що дитина стала млявою, плаксивою, відмовляється від ігор, весь час дивиться мультики, нічого не хоче робити, скаржиться на болі то в животі, то на головні болі; не хоче йти в школу або дитячий сад. Батьки кажуть, що дитина стала некерованою, дратівливою, запальною, навіть з незначного приводу. Так що ж насправді відбувається з дитиною?
Маски дитячої депресії:
Однією з причин подібної поведінки є депресивні розлади. У дітей вони протікають зовсім по -іншому, ніж у дорослих. У них рідко буває класична депресивна тріада : знижений фон настрою, ідеаторна і моторна загальмованість. Частіше депресія у дітей маскується такими симптомами як порушення поведінки, гіперактивність, енурез, неуспішність у школі, соматичні розлади (бронхіальна астма, атопічний дерматит, хронічні запори і т.д.). У дітей шкільного віку прихована депресія іноді приймає форму неслухняності, ліні, школярі не встигають у навчанні, тікають з дому, по будь-якому приводу вступають у конфлікти .
Однією з масок дитячої депресії є шкільна дезадаптація. Вона, як правило, наростає поступово, проявляючись в труднощах осмислення і запам'ятовування навчального матеріалу. Діти все більше часу витрачають на приготування домашніх завдань, не розуміють прочитаного. Багато разів , переказавши текст вдома, на другий день не можуть пригадати його біля дошки, не можуть вирішити найпростіших завдань, плутають рахунок. Починають плакати, голосячи, що всі їхні зусилля марні, що "все одно буде двійка ". Стають вкрай неуважними, забувають вдома зошити, підручники, скаржаться на втрату пам'яті: "зовсім дурна стала", " не вмію вчитися", " силюсь зрозуміти і не розумію". Вважають, що вчителі їх недолюблюють за тупість, однолітки зневажають, прагнуть образити, сміються над їх поганою успішністю, що вони нецікаві, неприємні, і навіть батьки віддають перевагу іншим дітям у родині.
Що робити , якщо ви запідозрили у своєї дитини депресію ?
1 . Для початку перестаньте лаяти її за погані оцінки, за неуважність, за часті відходи з будинку, за плаксивість і « неправильну поведінку ». Спробуйте почути і побачити , про що вам говорить дитина своєю поведінкою.
2 . Зверніться за консультацією до фахівця, до дитячого психіатра або дитячого психолога / психотерапевта. Разом з фахівцем ви зможете зрозуміти, чому з'явилася депресія і допомогти дитині впоратися. В особливих випадках лікар -психіатр може запропонувати медикаментозну корекцію, щоб допомогти дитині подолати кризу.
Так само як і дорослим, важливо вчитися розділяти територію внутрішню і зовнішню, так і діткам важливо показувати, що вдома ми створюємо свій світ. Ці два світи пов'язані, але що б не відбувалося в зовнішньому світі, вдома ти в безпеці.
Вони будуть в цьому жити. Важливо проводити межу і показувати дитині, що це політичний світ, а у нас в сім'ї - свій світ, у якому власне самоврядування, власні закони, і все залежить від нас.
Якщо дитина стикається з якоюсь інформацією, важливо, щоб ми були поруч і дали їй зовнішню опору і могли нейтралізувати можливий травматичний вплив цієї інформації.
Але не треба огороджувати сучасних дітей від криз. У дітей, які зараз з нами проживають всі кризи, інші в житті завдання. Вони набагато сильніше нас . І, може, тому випробувань дається їм більше. Наше завдання - не сховати їх від випробувань, а дати їм сил їх пройти, постійно підтримуючи та знаходячись поруч.
Діти перебувають в нашому полі - інформаційному та емоційному. Вони бачать нашу тривогу, сльози, безпорадність. Ми ж у цей складний час загострено і емоційно реагуємо на всі їх прояви, або ігноруємо їх.
Будь-яка дитина живе в просторі дорослого і не потрібно думати, що якщо дитина маленька, то вона нічого не розуміє і її це не стосується. Те, що у нас, у дорослих, знаходиться в усвідомлюваному стані, у дитини буде знаходиться на рівні тіла або емоцій.
p.s: будуть цікаві ваші думки з цього приводу!
|
|
»
Психологический форум » Психология в Украине » Депресивні стани у дітей під час складного періоду в країні та їх подолання
