Боязнь помилок, не можливість вислухувати критику

Добрий вечір. І яке у вас питання до психологів сайту?

Доброго ранку. Що з Вами відбувається, коли робите помилку чи Вас критикують? Чому саме з цією темою звернулись до психологів?

Не сприймаю критику ніяку
Немає розвитку
Не можу зосередитись

Это все - запрос на индивидуальную психотерапию.
А какую помощь Вы рассчитываете получить на форуме?

Не сприймаю критику ніяку
Немає розвитку
Не можу зосередитись

А самокритику сприймаєте?
Що б хотіли тримати ви,спілкуючись на сайті?

Добрий ранок!

БОЯЗНЬ ПОМИЛОК, НЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛУХУВАТИ КРИТИКУ

Не сприймаю критику ніяку
Немає розвитку
Не можу зосередитись

А Ви себе непогано знаєте, скажу я Вам. А що далі? Що хочете або збираєтесь робити із цим знанням?
До речі, поділюсь з Вами - я теж не сприймаю критику в будь-якому вигляді. А чому я мушу її сприймати?! Прохання сприймаю, пропозиції сприймаю, а критику - ні, бо я розумна людина і мені достатньо прохань від іншої людини.

Про розвиток. Що під цим маєте на увазі? Куди розвиватись? І, головно, для чого? Інша справа - набуття нового досвіду. Це й буде розвитком.

Щодо зосередження, то треба дослідити, куди тікає Ваша увага? Можливо, справа в мотивації. Напевно, що не відчуваєте в собі ведучої цінності, яка надихає.

Доброго часу доби!
Замало інформації Я спробую зробити припущення з того, що Ви надали.

Боязнь помилок, не можливість вислухувати критику

Скоріш за все, це сформавана безпорадність. Як правило формується в дитинстві через постійну критику або відсутність визнання\підтримки\схвалення батьків, вчителів, друзів. Саме тоді формується страх помилки або критики. Через відсутність сформованної самоцінності (через прийняття, підтримку, схвалення навіть\в найпершу чергу коли дитина схибила) помилка або критика сприймається не як інформація про дію, а як оцінка особистості, відношення оцінюваннядо людини безпосередньо. А це завжди болісно, образливо і викликає відчуття безпорадності, несправедливості. Я б радила попрацювати з психологом над самоцінністю.

Немає розвитку

Не можу з цим погодитись!
Ви помітили проблему і вирішили з нею розбиратися - це момент кризи і Ваше відношення до цієї кризи. Саме через те, що Ви шукаєте шляхи вирішення проблеми і є показник Вашого розвитку - розвитку Вашої особистості, характеру, свідомості. Тому казати загалом, що у Вас немає розвитку не зовсім корректно.
Але ж Ви це відчуваєте - тому це актуально для Вас. І важливо конкретизувати - в чому саме Ви відчуваєте пробуксовку? В якому саме напрямку, на Вашу думку, Ви не розвиваєтесь?

Не можу зосередитись

Про що мова?