Як знайти мотивацію щось робити і розібратися в собі?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Як знайти мотивацію щось робити і розібратися в собі?
| 27-05-2024 12:24:02Дополнение от автора |
| Також додам що я мала досвід, хм, скоріше знайомства з психологами, адже мені дуже важко піти далі кількох зустрічей. І пояснити собі чому це так, я не можу, адже тут якраз розчарування не було, просто також якесь відчуття відірваності, особливо якщо це зустрічі на зідзвонах чи вживу. Мені складно й соромно говорити щось конструктивно голосом, дивлячись людині в обличчя, я починаю жартувати і намагаюсь вичавлювати з себе бурхливу діяльність, до якої на справді не схильна. Я не знаю як з цим бути. |
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 27-05-2024 13:05:59 |
Доброго дня.
цитата:
ЯК ЗНАЙТИ МОТИВАЦІЮ ЩОСЬ РОБИТИ цитата:
закінчився він нервовим зривом і розчаруванням в собі та й не тільки, Як проходило Ваше життя після закінчення цієї роботи і цих зривів? цитата:
досвід, хм, скоріше знайомства з психологами, адже мені дуже важко піти далі кількох зустрічей. 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 27-05-2024 14:00:18Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 366349 для Яна Дмитрівна - а для чого Вам щось робити?Мені просто важко знаходитись в цій амебній формі. Нудно в тому числі. А коли мені нудно, то я чи впадаю в мислежуйку про те чому я така недолуга, чи згадую якусь гидоту 100річної давнини, чи починаю шукати алко-пригод і алко-знайомих, бажано подалі від себе географічно, щоб можна було зустрітися десь, і можливо взагалі більше не перетинатись. Останнє теж не приносить мені задоволення, ані алко, ані таке спілкування. Перевести нудьгу в конструктив дуже важко, просто не можу зусередитись, можливо через те, що я вже звикла так по дурному жити. Але я хочу мати свої гроші, якусь самоповагу, можливо щось накшталт визнання, я не знаю як це пояснити... Я пам'ятаю як це, коли ти дійсно гориш чимось, і що от такою я була не завжди, і це викликає сум. Хатні справи це теж важливо, бо інколи коли я просто дивлюсь на свою кімнату не зі свого стільця, й вона нагадує мені смітник з коробок і лахіття, з острівцем відносної чистоти біля монітору, мені від цього гидко, і я все обіцяю собі прибратися.. і ось так може тривати кілька місяців. Що я не вважаю нормальним. - а як давно був цей період? Соромно зізнатися, але вже 6 років тому. Я й до того моменту була доволі інтровертною і любила багато сидіти вдома, але після цього я просто перестала виходити з дому взагалі, часто просто весь день могла ютуб чи аудіокнигу прослухати з закритими очима і часто в навушниках. Сон взагалі тоді був явищем періодичним, могла так проіснувати кілька днів, а потім ще добу просто спати. Далі я намагалась якось перевести себе до тями, розсилала резюме в пошуках роботи, спочатку відмовляли мені, а далі я вже зривалась сама, і чи не виконувала тз, чи пропадала після його виконання, бо мені страшно було що я через день "передумаю", бо це явно не те куди я хотіла, чи вони "передумать" і знайдуть когось краще навіть на посаду котру я не так й хотіла, що буде, ну я не знаю, чомусь образливим. Знайти просто фізичну роботу й не морочити собі голову для мене виглядало (і все ще виглядає) як щось ганебне. І отак по колу, роки мабуть 3. Потім почала відходити, але наче повернулась в підлітковий стан, де й було перше знайомство з алколем, сварки та нудьга, котру я намагалась розвіяти новими знайомствами, та ескапізмом, і виходить я в цьому стані лишаюсь й по нині, не зважаючи на велику порцію стресу через війну, а можливо й завдяки йому. Вибачаюсь що так багато пишу. |
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 27-05-2024 14:45:56 |
З приводу Вашої мотивацій чимось займатись - їх багато, але чи помічали Ви, що по більшій мірі це бажання позбутись чогось - поагний думок, алко-думой, нудьги, поганих відчуттів і т.д. І тільки декілька на отримання чогось значимого для Вас. Це дрібний аспект, проте він простежується в багатьох Ваших словах. Позбутись поганого не теж саме, що отримати щось хороше.
Вам немає чого соромитись та за що вибачатись, і дуже прикро, що весь цей досвід, ніби змусив Вас думати інакше. В Ваших словах звучить багато приниження себе, знецінення, критики до себе там, де більше всього Ви потребували б підтримки. І це прикро. Бо ніби, навіть на себе, Ви не можете покластись і тоді складно взагалі щось робити, це можна зрозуміти. Крім того, викликає певне хвилювання Ваші слова, тому що можливо, Ви переносили чи переносите досі депресивний період, і витримуєте його без належної турботи про себе та допомоги. Чи, попри свій досвід з психологами, розглядаєте можливість звернутись знову? Бо попри великі запаси Ваших внутрішніх сил, що досі тримають Вас на ходу в будь-якій формі, справлятись самотужки ставатиме все складніше. Дати якісь загальні рекомендації можна, але Ви і самі деякі з них вже пригадували, і без роботи із станом і думками загалом, все буде мало ефективним. Адже скільки самі симтпоми технічно не приховуй і не знімай, сама причина не зникне.
|
| 27-05-2024 15:22:15Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 366353 для Яна Дмитрівна -Ви, що по більшій мірі це бажання позбутись чогось.Позбутись поганого не теж саме, що отримати щось хороше. Так. З цим погоджуюсь. Навіть трохи відслідковую звідки маю таку логіку. -Бо ніби, навіть на себе, Ви не можете покластись і тоді складно взагалі щось робити, це можна зрозуміти. Це справді цікава думка. -Чи, попри свій досвід з психологами, розглядаєте можливість звернутись знову? Так. Я не вважаю свій досвід з психологами в чомусь показовим, бо його занадто мало. Але слабо розумію що саме мені може підходити з напрямків. Та й якщо чесно з чого почати теж розумію слабко. І не думаю що маю право на велику кількість експериментів не за свої гроші. |
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 27-05-2024 15:38:29 |
І не думаю що маю право на велику кількість експериментів не за свої гроші. - а хто може Вам надати "право"? З Ваших слів, Ви себе вже цього права позбавили, без шансів.
Ви казали, що зараз Вас забезпечує хлопець, і якщо Ви у стосунках, то Ви для нього важливі. І, можливо, якщо спробувати включити і допустити його до Ваших переживань, Ви будете менш навантажені ними. І його допомога з оплатою, це те, що має і може вирішити Він а не Ви за нього. Дати близьким людям можливість торкнутись Ваших переживань, бути поруч, бути включеним у таку сферу Вашого життя - це теж чесність та показник близькості, на який хоч і не просто наважитись. Ви можете провгоирти це, запитати і отримати фітбек, який матиме цінність, або так і виключати своє право на підтримку і право Вашого партнера бути включеним у Ваше життя зараз.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 27-05-2024 18:07:40 |
Доброго дня Nice!
Як на мене, Ви повністю втратили сенс життя ( а може ніколи його і не розуміли по справжньому?), а без цього всі намагання просто недоречні. Власне, що Ви самі і відчуваєте, насправді, коли робите потуги знайти будь яку роботу. Ви як метелик, що намагається літати без крил. Коли ми рухаємося в неправильному напрямку, ми завжди втрачаємо сили. Це як певний сигнал для нас, що потрібно глибоко розібратися в собі. А це неможливо зробити не маючи певних знань про те, для чого нам, взагалі, дається життя. Насправді, в житті нічого випадкового не буває. І якщо Ви маєте все необхідне від чоловіка, з яким живете, це такий собі сигнал, що всі свої сили варто перенаправити на свій внутрішній розвиток. Адже, такий безпечний період не може тривати вічно. Це як бонуси, які можна бездумно розтринькати і залишитися без гроша в кишені, а можна бонуси багаторазово збільшити. На мою думку, Вам елементарно не вистачає знань про Світотворення, закони стосунків та самого життя. І Ви втратили себе, що найгірше. Через це і постійне відчуття тривожності через ту внутрішню порожнечу, в якій перебуваєте...
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 27-05-2024 20:19:34 |
Ваша історія про цінність. А яка Ваша цінність?
Ви знаходитесь в полоні ілюзій. Вас помітили та обрали, але що далі? Постає питання: «Якщо він платить за те, що я молода, то як це буде через п'ять чи десять років?» Де гарантія, що він не захоче поміняти партнерку та оплачувати іншу молодість? Я пропоную Вам подорослішати та виявити у собі відповідальність. Відкиньте сумні думки про роботу та подумайте над тим, чого б вам хотілося. Почитайте книгу «Покликання. Як знайти те, для чого ви створені, і жити у своїй стихії» Кена Робінсона Відредаговано автором 27-05-2024 20:21:47
|
| 27-05-2024 21:12:09Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 366375 для Ирина Константиновна Я не знаю, можливо з моїх повідомлень склалось враження про те, що я не маю інтересів чи не знаю чим я хочу займатися. Але це не так. Просто розписувати це в графі безкоштовних питань не бачу сенсу. Поступала я не в 17, і не тому що батьки дуже сильно одобрювали мій шлях. І навіть коли я загнала себе в роботу|універ|курси|роботу я робила це тому, що моя справа мені подобалась і змушувала горіти, а ще мені дуже хотілось не витрачати свій час. Як я й писала, чомусь лише про цей не такий вже й довгий етап свого життя я згадую з певною гордістю за себе.Колись я дуже вірила в те, що от все що я роблю це не випадково, і що якщо я буду старатися, то я точно чогось досягну у своїй справі. Але як показала практика це не так, а потім вже й бажання старатися якось здулось. І от знову повірити в те що мене дуже сильно розчарувало... Неможливо мабуть. Бо це трималося на якійсь дурній дитячій вірі у власний талант і винятковість свого шляху. Стосовно молодості... Ну, красунею я точно ніколи не була, ані в юності, ані зараз, хлопець в цілому теж, ми не на цьому зійшлись. І так, це мабуть едине моє велетенське везіння, але звісно, я не можу собі пояснити чому він зі мною возиться, і для мене це проблема, бо мені соромно перед ним, хоч він й ніколи не за що мене не стидав і не вичитував. Що для мене не є чимось звичним. |
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 27-05-2024 21:53:39 |
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 28-05-2024 10:34:32 |
Доброго ранку, Nice!
Ви ставили питання - ЯК ЗНАЙТИ МОТИВАЦІЮ ЩОСЬ РОБИТИ І РОЗІБРАТИСЯ В СОБІ? Я би поставив на перше місце завдання РОЗІБРАТИСЬ в собі. І вже після того зайнятись пошуком джерел МОТИВАЦІЇ. А стартонув би ось з цього вкрай важливого моменту, вважайте, дверей у Ваш внутрішній світ - цитата:
Колись я дуже вірила в те, що от все що я роблю це не випадково, і що якщо я буду старатися, то я точно чогось досягну у своїй справі. Але як показала практика це не так, а потім вже й бажання старатися якось здулось. Шукав би відповідь, на чому ЗЛАМАЛИСЬ? І там вже проглядається не лише віра в хибні концепції, мовляв, цитата:
якщо я буду старатися, то я точно чогось досягну у своїй справі цитата:
І от знову повірити в те що мене дуже сильно розчарувало... Неможливо мабуть. Бо це трималося на якійсь дурній дитячій вірі у власний талант і винятковість свого шляху. То на чому зламались? Напишіть есе з цього приводу. Таким способом пройдіть шлях власного дослідження. Схоже, відповідні здібності маєте)
|
| 28-05-2024 21:25:50Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 366387 для Володимир Анатолійович Це було 6 років тому. Я не впевнена що залишаюся тією ж людиною що й була тоді на сьогодні, і що систематичне розбурхування спогадів з того часу це найкраща ідея, зважаючи на те, що я і так схильна до тривожності з приводу неприємних спогадів.Але в цілому можу взяти ідею на озброєння, дякую. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 28-05-2024 21:40:53 |
цитата:
Це було 6 років тому. Я не впевнена що залишаюся тією ж людиною що й була тоді на сьогодні, і що систематичне розбурхування спогадів з того часу це найкраща ідея, зважаючи на те, що я і так схильна до тривожності з приводу неприємних спогадів. Наскільки мені відомо, власний ад оминути не вдається нікому, хто по-справжньому вирішив вийти з темряви свого буття.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
