не котролюю посмішку
Подберите психолога для подростка онлайн или в городах Украины.
| Марія Радченко психолог Дніпро 18-02-2025 19:16:40 |
|
| Юлія Володимирівна Рудоманенко психолог Одеса 18-02-2025 19:55:51 |
Добрий день! Ваша посмішка - захисний механізм, який зміниться лише тоді коли з’явиться інший. Розумію, що в деяких випадках Вам це заважатиме бути зрозумілою для інших.
Щоб напрацювати інший захисний механізм, добре б спочатку проаналізувати, які відчуття та емоції маскує усмішка, усвідомити їх, навчитися проживати інакше. Та ще можуть бути інші фактори, наприклад, в дитинстві потрібно було бути сильною, не плакати коли боляче, а посміхатися і т.п. 
|
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 18-02-2025 21:01:37 |
Вітаю, Ніна!
Посмішка — це не завжди ознака веселощів. Вона може бути: Реакцією на стрес або невизначеність – коли мозок не знає, як правильно реагувати, він обирає посмішку як «безпечну» відповідь. Або це може бути як механізм самозахисту – посмішка допомагає зняти напругу та уникнути конфлікту. Також це може бути автоматична звичка – якщо Ви часто посміхаєтеся в різних ситуаціях, мозок закріплює це як рефлекс. Це може бути Ваша реакція на увагу – можливо, Вам ніяково, коли хтось на Вас дивиться або очікує реакції, і посмішка стає несвідомим способом впоратися з цим. Важливо поспостерігати за своїми емоціями. Наступного разу, коли будете спостерігати за собою таку реакцію, запитайте себе: «Що Ви зараз відчуваєте?» Це роздратування, тривога, збентеження чи щось інше? Або попробуйте знайти заміну цій реакції, наприклад, легке кивання головою, нейтральний вираз обличчя. Можете практикуватися перед дзеркалом, щоб навчитися контролювати вираз обличчя. Наприклад, якщо хочеться посміхатися в серйозний момент, спробуйте змінити це на зосереджений або спокійний вираз. Іноді посмішка — це спосіб приховати справжні емоції. Дозволяйте собі відчувати їх і не боятися виражати по-іншому. Навіть якщо Вам соромно, пам’ятайте: це просто звичка, а не свідомий вибір образити когось. Зміни не приходять миттєво, але з часом можна навчишся краще контролювати свої реакції. Це нормально — не завжди розуміти, чому ми так поводимося. Але вже зараз Ви зробили важливий крок — звернули на це увагу .
|
| Євгенія Заворотинська психолог Київ 18-02-2025 21:47:32 |
Вітаю!
спробуйте поспостерігати, які емоції ви відчуваєте, коли з'являється неконтрольована посмішка - гнів, сум, радість тощо. Опишіть свій стан, який вдалося поспостерігати за собою. Можливо, заведіть щоденник і записуйте ці спостереження. І через певний час, Вам стане краще зрозуміло, що саме стоїть за посмішкою, які емоції. Усвідомлення того, що стоїть за цим, може зовсім прибрати таку реакцію як посмішка.
|
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем
Як зрозуміти підлітка. 5 підказок для батьків
У підлітковому віці батьки вже не є авторитетом. Чим більше заборон, тим більший опір. Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату.
Анорексия: стремление к совершенству или болезнь?
Уважаемые родители, вы можете заподозрить у своего ребенка нервную анорексию, если он или она регулярно отказываются от еды, наблюдается страх набора веса и полноты, даже при недостаточном весе
Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?
Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...
Батькам про індикатори кризи особистості підлітка.
Наслідком недостатньої уваги батьків до проблем підлітків та юнаків - є суїцидні настрої. Під час кризи особистості дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення дитини, її мікросередовища та мати
Діти, які грають в ігри або комп’ютерна залежність
Приблизно 70% сучасних школярів, відповідаючи на питання про свої інтереси і захоплення, згадують комп’ютер нарівні з заняттями спортом, прогулянками ...
На що звертати увагу батькам підлітків
За статистикою кожен десятий підліток страждає від депресії. Думки про самогубство виникають у всіх людей у ті чи інші моменти життя.
