Закохалася, будучи у відносинах.Як це подавити?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Закохалася, будучи у відносинах.Як це подавити?
| Марія Радченко психолог Дніпро 28-02-2025 00:44:55 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Доброго вечора. Я не рекомендую подавляти свої емоції та фантазії, навіть якщо вони соціально неприйнятні. Бо подавлення емоцій зазвичай веде но неврозів. Тут краще за все розібратися в природі своїх почуттів, поглянути на них з цікавістю і розумінням, але без осуду. Все-таки, не всі свої думки ми можемо контролювати свідомо, і ми - це не наші думки в чистому вигляді, а і вчинки, цінності, і те як ми зі своїми думками обходимось. Ви пишете, що почали втрачати потяг до свого хлопця через те, що він Вас дратує. Чим саме дратує? Чи були між Вами якісь конфлікти останнім часом, і якщо так, то на якому підгрунті та чи говорили Ви з хлопцем про те, що Вам не подобається? Також пишете, що змушуєте себе спати з хлопцем, коли не хочете, уявляючи при цьому іншому. Тут я бачу в першу чергу шкоду собі, адже Ви насправді не хочете сексу в моменті, і маєте право в моменті ним не займатися, навіть з коханим партнером. А змушуючи себе робити те, чого не хочеться (через емоційний стан чи в цілому), Ви втрачаєте здоровий зв'язок із собою. Інший хлопець, якщо Ви ще не надо добре його знаєте, тут радше виступає образом, на який Ви проектуєте свої переживання і неусвідомлені потреби. Тобто, спочатку варто розібратися в тому, які наявні проблеми є у Ваших стосунках з нинішнім хлопцем та які установки щодо відносин і сексуальності Вам заважають почувати себе щасливою. Це можна зробити з допомогою психолога. А потім уже вирішувати, що робити далі. Відредаговано автором 28-02-2025 00:45:40 
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 28-02-2025 07:55:57 |
2
Марія Радченко Доброго дня. цитата:
ЗАКОХАЛАСЯ, БУДУЧИ У ВІДНОСИНАХ.ЯК ЦЕ ПОДАВИТИ? Ваші сильні почуття в "незручних" обставинах можуть сигналізувати про те, що зараз відбуваються важливі процеси у Вашій психіці. Закоханість в стороннього хлопця, яка викликає бурхливі переживання, може бути таким собі "громовідводом", щоб каналізувати надмірне напруження, в той час як на глибині відбувається щось складне, наприклад, сильний внутрішній конфлікт, до якого Вам поки що важко доторкнутися. Коли виникають дуже сильні почуття, це може бути несвідомим способом сховатися від чогось не комфортного, що насправді важко вирішити. Спробуйте відповісти на питання, що Ви намагаєтеся від себе приховати за цією закоханістю? Що Вам насправді не подобається в стосунках з хлопцем? Чому Ви вибираєте ідеалізувати ці стосунки, хлопця і при цьому критикувати себе через почуття до іншого? Чого Ви уникаєте насправді? цитата:
Порадьте, як з цим всім впоратися? Будь ласка, дайте відповідь на поставлені вище запитання — на всі, або на ті, що більше відгукнуться. Це може допомогти побачити ситуацію з різних сторін і наблизитися до розуміння себе. Або прокоментуйте, що думаєте про мої припущення, чи, можливо, Ви відчуваєте потребу поділитися ще якимись фактами, думками, переживаннями щодо ситуації.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Наталия Горская психолог Київ 28-02-2025 10:45:06 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Юліє, перед тим, як "подавляти", або робити якісь інші дії, важливо розібратися в тому, що в глибині Вас турбує . Що саме дратує в нинішньому партнері, що саме приваблює в тому, до кого тягне, які страхи керують Вами загалом, які ваші загальні внутрішні переконання щодо чоловіків/жінок/стосунків/життя, як Ви ставитесь до самої себе і як хочете бачити своє життя- все це впливає на ваш стан, і з усім важливо розібратися. Людина має жити щасливо. Звісно, є в житті різні складності, але основний напрямок - щастя. В вашому віці цілком нормально закохуватись, цікавитись різними людьми- не сваріть себе за те, чим керує природа. Можливо Ви "закріпили" поняття "постійні стосунки " занадто рано, не враховуючи бажання відчувати різні сторони життя , а можливо той, до кого тягне, виник через нестачу певних моментів в теперішніх стосунках. Чи хотілося б Вам спробувати стосунки з тим , іншим, чоловіком, якби не було цих? Чого взагалі Ви хочете від стосунків ?
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 28-02-2025 10:59:50 |
2
Ірина Василівна Гуральчук Доброго ранку, Юліє! цитата:
ЗАКОХАЛАСЯ, БУДУЧИ У ВІДНОСИНАХ. ЯК ЦЕ ПОДАВИТИ? Здається, найпростіше рішення, якщо не можеш з чимось впоратись, подавити його. Проте результат такого кроку буває дуже сумним. Наприклад, заморозка почуттів, причому усіх, а не тільки тих, що непокоять(!) Вам воно треба?! цитата:
Я перебуваю у стосунках, ми близько півроку живемо разом, до того довго зустрічалися. У вас з вашим партнером усе це є? цитата:
Це (закоханість) почалося більше року тому, але тоді я ще не розуміла, що відбувається. Я взагалі не уявляла, що таке може бути у дівчини, особливо у мене. цитата:
Мені соромно,відчуваю себе хтивою дурою. Насварила себе як могла. цитата:
Свого хлопця дуже шкода, але він останнім часом мене дратує та засмучує, я втрачаю до нього статевий потяг, виходить що я змушую себе кохатися з ним, уявляючи при цьому того іншого. цитата:
той чоловік набагато менше мені підходить
|
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 28-02-2025 12:19:54 |
👍 лучший ответ! 3
Ірина Василівна Гуральчук Наталия Горская Доброго дня. Насправді, доєднуюсь до слів колег вище, і хочеться ще зауважити декілька аспектів. Перше, що лаяючи себе за ці почуття, Ви не наблизитесь до того щоб якось це розрішити, а тільки створює додатковий рушій критики та тиску, що поруч із іншими переживаннями тільки більше Вас виснажуватиме та розхитуватиме. Ваші почуття, нажаль, Вам не підконтрольні, але почуття і фантазії, це ще не все. Це не дорівнює діям, не дорівнює намірам, Ви за цей рік почуттів дієте відповідно своїм цінностям та уявленням, опираючись їм, так що у Вас все одно більше влади над собою, ніж у цих почуттів. Не забувайте про це. Другий момент, Ви вказали, що вже довго зустрічаєтесь з актуальним партнером. Звісно, важливо наскільки довго і чи це там не перші Ваші стосунки, але загалом, в тривалих стосунках, в певні моменти можуть наставати періоди, коли видається що почуття до партнера гаснуть, з*являються інші фантазії та симпатія до інших людей, може з*являтись бажання знову ходити на побачення, фліртувати чи мати іншого партнера. Іноді це дійсно вказує на те, що ці стосунки вже не мають цінності, але так само часто це наслідок переходу до стосунків буденних, без минулої пристрасті та драми, і для деяких це складно і навіть нудно. І тоді, важливо подивитись а як насправді виглядають зараз Ваші стосунки? І якщо Ви хочете їх зберегти, то це гарний дзвінок того, що час на ними працювати. Повертати романтику, пристрасті, поглиблювати відношення, віднаходити те, що колись зробило ці стосунки такими важливими. Бо над стосунками, навіть при великому коханні, треба працювати та вкладатись. При чому, обом партнерам. До цього ж, спробуйте подивитись на свої фантазії про того хлопця, що в них зазвичай? Що Ви в них отримуєте? Чого хочеться? Якою Ви себе відчуваєте в цих уявленням? І чи залишилось це в нинішній стосунках? Чи задовільняють Вас зараз ці стосунки? Чи отримуєте Ви те, що хочете в них? І останнє, та не менш важливе, Ви не вказали, що це за хлопець. Він з Вашого оточення? Друг, чи колега? Чи продовжуєте Ви цей рік спілкуватись та пересікатись? Наскільки добре знайомі?? І далі вже для Ваших роздумів - а що в ньому Вас приваблює? Спробуйте подивитись на кожний пункт та визначити, наскільки вони суттєві. Сильно обривати та придушувати ці фантазії не варто, бо повертатись будуть з більшою настирністю. Спробуйте їх роздивитись, уявити, а яким б цей хлопець дійсно був у стосунках? Якщо бачитесь вживу, чи настільки він відповідає Вашим уявленням? Загалом, для початку важливо роздивитись власні стосунки, які пробіли є у них зараз, і можливо Ваша тяга до нового хлопця якраз є способом ці дефіцити в стосунках заповнити. Якщо Ваші почуття дійсно викликані самим цим хлопцем, і нічого з описаного вище не допомагає побачити їх по іншому..можливо, до Вашого партнера почуттів вже просто немає, і тоді це питання тільки до Вас, на що Ви згодні і яке рішення варто прийняти? Проте для початку, рекомендую звернути уваги на все вище сказане)
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 28-02-2025 13:31:03 |
1
Доброго дня Юліє! Насправді, дуже співчуваю Вам, бо зараз Ви проходити чи не найбільший екзамен свого життя. І від того, чи знайдете сили прийняти правильне рішення, це саме життя і буде залежати. Ви пишете "Мені соромно,відчуваю себе хтивою дурою...". І цим, як на мене, ще більше ускладнюєте і без того складне становище. Тому перше, щоб я порадила зробити - це прийняти себе зі своїми сексуальними бажаннями і припинити себе соромити і сварити за те, що відбувається з Вашим тілом. Чому? Та тому що діє закон протидії. Чим більше ми собі щось забороняємо і за щось сваримо, тим сильніше саме цього нам і буде хотітися. То що ж робити? Невже зраджувати своєму чоловіку? ( адже, коли чоловік та жінка живуть спільним життям - вони вже перед Богом пара). Певне, що ні! Бо наслідки можуть бути для вас дуже невтішними і Ви самі це відчуваєте. А от розібратися, чому саме хочеться іншого, обов'язково потрібно. Тому перше. Чи ваші стосунки з чоловіком мали хоча б колись яскраве емоційне забарвлення? Чи могли Ви в цих стосунках реалізувати свої сексуальні фантазії? Чи відчували Ви ці роки поруч з чоловіком себе щасливою та коханою? Чи достатньо Вам від чоловіка уваги? Чим наповнене Ваше спільне життя окрім побутових питань? І ще... Ваш чоловік робив Вам пропозицію одружитися? А тепер друге. Як в родині Ваших батьків ставилися до питання сексу? Як виховували Вас в дитинстві щодо сексуальних стосунків з чоловіками? Чому саме такі питання задаю? Бо у мене складається враження, що Ваші сексуальні бажання були раніше дуже затиснуті, витіснені, навіть "заблоковані". І от тепер, завдяки тому чужому чоловіку, прориваються назовні нестримною жагою та фантазіями. Тому той чоловік просто відіграє роль певного тригера.., змушуючи розбиратися в собі Наприклад, батьки могли соромитися говорити на такі теми, або коли говорили - здебільшого, засуджували тих людей, які були в сексі нестримані, прнщирали таких людей, знецінювали, загалом, значення сексу в житті людини... На кшталт "це дуже гидко, соромно, принизливо тощо". Як на мене, саме в цьому може бути причина того, що Ви так страждаєте від почуття сорому за свої сексуальні бажання. В таких випадках, вже те, що Ви звернулися по допомогу, то великий крок до гармонізації себе. А отже, допомога собі в знятті такої пекучої фізичної пристрасті до чужого чоловіка. Якщо все ж, дуже важко вести подальші розмови на сайті, зверніться на індивідуальну консультацію. Відредаговано автором 28-02-2025 13:42:11
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 28-02-2025 15:34:45 |
Не нужно ничего подавлять, ничего хорошего из этого не выйдет.
А вот разобраться в себе нужно. И желательно это сделать в индивидуальной работе, поскольку на сайте можно лишь примерно понять, в каком направлении двигаться, не более. Правильно ли я поняла, что вы живете с МЧ полгода вместе, но чувства к другому мужчине у вас уже год? Если да, то по какой причине решили продолжать отношения и начать жить с МЧ? Тот мужчина знает о ваших чувствах? Он женат, в отношениях? Где вы с ним видитесь? Что вас не устраивает в нынешних отношениях?
|
| 28-02-2025 16:48:16Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378431 для Марія Радченко Дякую. Я, мабуть, трохи не так пояснила. МЧ мене дратує саме тим, що я втрачаю потяг до нього, що він не може викликати у мене таке збудження, як той інший. Я розумію, що це несправедливо, і від цього мені ще більше соромно. Сварок і конфліктів у нас не було. Загалом стосунки дуже спокійні, рівні. Якщо мені від нього чогось і не вистачає, то я ще не усвідомила цього. |
| 28-02-2025 16:55:15Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378434 для Ірина Василівна Дякую вам. Ви висловили дуже цікаве питання- чому я ідеалізую стосунки з хлопцем. Мабуть, мені варто серйозно поміркувати над цим. Мені здавалося, що я дуже розсудливо ставилася до наших стосунків. А себе я критикую, тому що відчуваю себе непорядною, зрадницею. |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 28-02-2025 17:56:03 |
Про стосунки і хлопця:
цитата:
Загалом стосунки дуже спокійні, рівні. цитата:
я дуже розсудливо ставилася до наших стосунків Про себе і свої прояви: цитата:
я втрачаю потяг до нього цитата:
це несправедливо цитата:
мені ще більше соромно цитата:
мені від нього чогось і не вистачає цитата:
А себе я критикую, тому що відчуваю себе непорядною, зрадницею. Мені здається, що Ви вмовляєте себе: хлопця і стосунки оцінювати як кардинально "хороше", а себе і свої прояви як кардинально "погане". І це розділення має свою функцію — наприклад, допомагає не бачити що насправді. Або щось інше. Ви можете виписати список, щоб побачити картину повніше: - плюси хлопця; - мінуси хлопця; - нейтральні характеристики хлопця; - плюси стосунків; - мінуси стосунків; - нейтральні характеристики стосунків; - плюси хлопця якого хочете; - мінуси хлопця якого хочете; - нейтральні характеристики хлопця якого хочете. До речі, часто повторюєте що Вам соромно. Маю припущення, що пристрасть до стороннього хлопця, і саме така ситуація, також може бути засобом для того, щоб почуватися присоромлено. Навіщо Вам так почуватися — тут може бути зв'язок з якимось попереднім, можливо дитячим досвідом, стресовим чи травматичним. Коли Ви могли відчувати подібний стан сорому? Коли відчували себе непорядною, несправедливою? Можливо ця життєва ситуація не про пристрасть, а про сором, і цей яскравий потяг до того хлопця лише антураж. Багато запитань, багато інформації, це може створювати для Вас відчуття тиску і заважати зосередитися на своїх процесах... Тому коли захочете припинити обговорення Вашого запиту, дайте знати. Щоб я розуміла, чи Вам комфортно отримувати подальші питання та інтерпретації чи поки не потрібно.
|
| Євгенія Заворотинська психолог Київ 28-02-2025 19:30:55 |
|
| 01-03-2025 02:31:19Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378439 для Наталия Горская Дякую. Якби я вже не перебувала у стосунках, то поринула б у ці почуття повністю, а там хай буде як буде. Але ж я вже майже заміжня, ми давно разом, почали спільний побут, а тут ось таке. Я завжди уявляла собі тільки постійні, міцні стосунки, якісь пригоди без перспективи мене геть не цікавили. |
| 01-03-2025 02:59:28Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378441 для Володимир Анатолійович Дякую. Так, у мене з партнером все це було, що ви перерахували. Я вважала, що ми ідеальна пара, ми достатньо схожі щоб було добре взаєморозуміння, схожі інтереси та цінності.Щодо вашого зауваження про особливість, я вибачаюся, не хотіла якось себе піднести чи випендритися, просто мала на увазі, що якісь полігамні прояви більш властиві чоловікам, так мені уявлялося, до того ж вважала себе дуже розсудливою та врівноваженою. Щодо невдоволеності та сумніву можу сказати, що інколи мене дуже дратувало, що я моєму хлопцеві ніби старша сестра, яка має навчити його життю. Відчуття таке інколи виникало, що я старша за нього, хоча старший він, на 4 роки. Того іншого я вважаю менш підходящим хоча б тому, що він старший за мене десь років на 10, а може й більше. До того ж він ввйськовий, хоча можно сказати, що вже колишній (важке поранення, мабуть вже буде непридатним). Особисто мене це лякає, бо у військових майже у всіх важкі психічні та психологічні проблеми, багато хто починає пиячити, не може адаптуватися до цивільного життя, та ін. |
| 01-03-2025 03:36:55Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378443 для Яна Дмитрівна Дякую. У фантазіях про іншого окрім пристрасті є особливе відчуття близькості, спорідненості, може емоційної безпеки, не знаю як це передати словами. Ніби мені не треба нічого казати, він може мене зрозуміти без слів. Таке відчуття з'явилося під час спілкування з ним вживу, одразу коли ми познайомилися. Поряд з ним і в уяві, і в реальності я відчуваю себе дуже красивою, дуже сексуальною та звабливою жінкою- я не знаю чому, він нічого для цього не робив. Для мене це нове, у жодних попередних стосунках цього не було. І з моїм теперішним хлопцем такого не було. Можливо через це мої теперішні стосунки почали знецінюватися. Як отримати такі самі відчуття у наявних стосунках, я не знаю, вже думала над цим. Мабуть, ніяк. |
| 01-03-2025 09:05:48Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378443 для Яна Дмитрівна "Ви не вказали, що це за хлопець"Там де раніше жив мій хлопець, унього був сусід зверху, і цей чоловік у якого я закохалася, родич того сусіда. Два роки тому цей сусід, він дуже літній дідусь був, впав і зламав ногу. Сусіди почали шукати родичів, щоб повідомити, і врешті решт прийшов цей чоловік. Я надоумила свого хлопця взяти в нього контакти про всяк випадок. Потім в квартирі того дідуся щось протекло, подзвонили йому, і ми з моїм хлопцем допомагали збирати воду, бо заливало квартиру хлопця. Отак ми і познайомилися. Він одразу мене чимось зачепив, яеийсь інтерес викликав до себе. А потім через деякий час я зустріла його в парку, де люблю бувати, виявилося, що він живе поруч. Привіталися, почалася розмова. Поспілкувалися на різні теми. Тепер я думаю, що то, мабуть, була помилка, не треба було спілкуватися з іншим чоловіком, коли я у стосунках. Але він дуже сподобався мені як цікава людина, мене щось тягнуло до нього. Потім ще кілька разів бачилися у тому ж парку, коли він вигулював собаку. А потім з'явилася закоханість, яка що далі то посилювалася. Я не знаю, на що саме я так запала, і чому він будить у мені почуття, які до нього ніхто не викликав. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 01-03-2025 10:52:32 |
цитата:
Так, у мене з партнером все це було, що ви перерахували. Я вважала, що ми ідеальна пара, ми достатньо схожі щоб було добре взаєморозуміння, схожі інтереси та цінності. цитата:
Щодо вашого зауваження про особливість, я вибачаюся, не хотіла якось себе піднести чи випендритися, просто мала на увазі, що якісь полігамні прояви більш властиві чоловікам, так мені уявлялося, до того ж вважала себе дуже розсудливою та врівноваженою. цитата:
Щодо невдоволеності та сумніву можу сказати, що інколи мене дуже дратувало, що я моєму хлопцеві ніби старша сестра, яка має навчити його життю. Відчуття таке інколи виникало, що я старша за нього, хоча старший він, на 4 роки. Напевно, ваші потреби відчувати себе жінкою ЗА ЧОЛОВІКОМ далеко не задоволені, тому за своїм характером і жіночим бажанням потягнулись до більш впевненого і сильного чоловіка, адже поруч з ним відчули цитата:
Поряд з ним і в уяві, і в реальності я відчуваю себе дуже красивою, дуже сексуальною та звабливою жінкою- я не знаю чому, він нічого для цього не робив. Для мене це нове, у жодних попередних стосунках цього не було. І з моїм теперішним хлопцем такого не було. цитата:
Того іншого я вважаю менш підходящим хоча б тому, що він старший за мене десь років на 10, а може й більше. цитата:
Особисто мене це лякає, бо у військових майже у всіх важкі психічні та психологічні проблеми, багато хто починає пиячити, не може адаптуватися до цивільного життя, та ін. Навіщо ж узагальнювати, коли перед вами жива людина? Відредаговано автором 01-03-2025 10:54:20
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-03-2025 11:54:48 |
Ви пишете " Якби я вже не перебувала у стосунках, то поринула б у ці почуття повністю, а там хай буде як буде..."
А цей новий хлопець Сергій виявляє до Вас якусь увагу? Намагається з Вами поглибити стосунки? Запрошує Вас з ним зустрітися, можливо, кудись піти? Він проявляє бажання Вас підтримати, в чомусь Вам допомогти? "Але ж я вже майже заміжня, ми давно разом, почали спільний побут, а тут ось таке. Я завжди уявляла собі тільки постійні, міцні стосунки, якісь пригоди без перспективи мене геть не цікавили". Тобто, проявилося щось таке, чого Ви від себе не очікували? Щось таке, що може бути "витіснене" набагато раніше? "Мені здавалося, що я дуже розсудливо ставилася до наших стосунків. А себе я критикую, тому що відчуваю себе непорядною, зрадницею..." Ви себе почуваєте непорядною та зрадницею, насправді, нічого ще не зробивши... Складається враження, що всередині "сидить" якийсь "критик", який засуджує Вас і ставить Вам оцінки? А хто так міг раніше вимогливо ставитися до Вас? І ще... Ви пишете, що він військовий і зразу іде його оцінка відповідно якомусь, знову ж таки, внут загальноприйнятому шаблону "...бо у військових майже у всіх важкі психічні та психологічні проблеми, багато хто починає пиячити, не може адаптуватися до цивільного життя"... І при цьому він Вас притягує як магніт.. . Знову ж таки, чому? Зачасти, нас тягне до тих, хто має непомітну схожість з тими, хто мав велику значимість для нас раніше... .. Є поняття психо-емоційної зрілості. Цей Сергій старший за Вас на 10 років, має величезний життєвий досвід... І певне, може одразу у молодої дівчини викликати зацікавленість, як старший та досвідченіший... Особливо, якщо в дитинстві не було доотримано от того самого почуття чоловічої сили та турботи. Які у Вас стосунки ж Вашим батьком? Чи давав він Вам необхідне почуття захищеності?.Чи відчували Ви достатньо його уваги та любові? І от те саме відчуття, що Ви старша сестра... І що постійно опікуєтеся своїм чоловіком. .. А ким Ви опікувалися до того, як почали з чоловіком жити? Ви відчували себе щасливою дитиною в дитинстві поруч зі своїми батьками? Ви мали можливість бути розслабленою, веселою, ігривою? Вас батьки хвалили, огортали увагою та теплом? Відредаговано автором 01-03-2025 12:25:06
|
| 01-03-2025 23:14:20Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378446 для Алла Григорівна Дякую."Чи ваші стосунки з чоловіком мали хоча б колись яскраве емоційне забарвлення? Чи могли Ви в цих стосунках реалізувати свої сексуальні фантазії? Чи відчували Ви ці роки поруч з чоловіком себе щасливою та коханою? Чи достатньо Вам від чоловіка уваги?" Звісно, що мали,особливо на початку. Потреби в реалізації якихось особливих фантазій у мене не було. Секс був приємним, все влаштовувало. Так, відчувала себе і щасливою,і коханою, і уваги було достатньо. "Ваш чоловік робив Вам пропозицію одружитися?" Ні,не робив. "Як в родині Ваших батьків ставилися до питання сексу? Як виховували Вас в дитинстві щодо сексуальних стосунків з чоловіками?" Я гадки не маю, як батьки ставилися до цих питань, бо я їх втратила набагато раніше, ніж доросла до спілкування на такі теми. Так що в плані стосунків мене ніхто ніяк не виховував. "Ви так страждаєте від почуття сорому за свої сексуальні бажання" Якби я була вільна на момент виникнення таких бажань, то ніякого сорому б не було.Сором тому,що подумки я вже вчинила зраду. " А цей новий хлопець Сергій виявляє до Вас якусь увагу? Намагається з Вами поглибити стосунки? Запрошує Вас з ним зустрітися, можливо, кудись піти? Він проявляє бажання Вас підтримати, в чомусь Вам допомогти?" Ну,по-перше, я ніде не писала,що він Сергій) По-друге, він знає,що я у стосунках, чому б він проявляв до мене активність. Спілкувалися суто як давні знайомі або добрі приятелі. "Тобто, проявилося щось таке, чого Ви від себе не очікували" Саме так.Я взагалі не знала,що я на таке здатна. Секс сам по собі мене ніколи не цікавив, тільки як тілесний прояв кохання, і в мене, по всім ознакам, низька статева конституція. "Ви себе почуваєте непорядною та зрадницею, насправді, нічого ще не зробивши" Ну як не зробивши, коли я уявляла іншого на місці свого хлопця прямо під час сексу. Одного разу мало не назвала чужим іменем. Для мене це вже якщо не зрада, то дуже близько. "зразу іде його оцінка відповідно якомусь, знову ж таки, внут загальноприйнятому шаблону" Ви ніби мене засуджуєте,але ж хіба не має таких проблем у військових? Я знаю сумні історії, проте як війна скалічила людей,з близького оточення. |
| 01-03-2025 23:52:12Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378450 для Валентина Михайловна Дякую."на сайте можно лишь примерно понять, в каком направлении двигаться, не более." Для мене це вже немало. "Правильно ли я поняла, что вы живете с МЧ полгода вместе, но чувства к другому мужчине у вас уже год?" Живемо разом півроку, а до того кілька років зустрічалися. А закохана віншого вже більше року. Я гадала,що то щось дуже тимчасове, мінливе, і в мене навіть думки не могло такої виникнути відмовитися від стосунків, у які я так довго вкладалася. " Тот мужчина знает о ваших чувствах? Он женат, в отношениях?" Сподіваюся, що не знає,що я ніяк себе не виказала. Він був одружений, давно розлучений. Про відносини нічого не знаю, каже, що живе сам. "Где вы с ним видитесь?" Стикалися у парку,де я люблю бувати, він живе поруч. " Что вас не устраивает в нынешних отношениях?" Мене все влаштовувало,окрім хіба що деякої непрактичности, несамостійності мого хлопця у життєвих реаліях. |
| 02-03-2025 00:08:52Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378459 для Ірина Василівна Ви абсолютно праві, я вмовляю себе. Хоча б тому, що мені прикро втратити такі довгі,стабільні стосунки. Тому що зараз не той час, щоб розкидуватися такими хорошими, інтелігентними, порядними хлопцями. Тому що мені здається дурістю рушити вже побудоване заради незрозумілої тваринної пристрасті."Ви можете виписати список, щоб побачити картину повніше..." Дуже вам дякую, цікава вправа,обов"язково зроблю. "До речі, часто повторюєте що Вам соромно" Соромно тому що для мене зрада неприйнятна.А я його подумки вже зрадила неодноразово.Коли я уявляю,як моєму хлопцю було б боляче, якби він дізнався, то мені хочется собі ляпаса дати. "Ви могли відчувати подібний стан сорому? Коли відчували себе непорядною, несправедливою?" Не пригадую нічого такого. "Щоб я розуміла, чи Вам комфортно отримувати подальші питання та інтерпретації чи поки не потрібно" Мені комфортно,дякую вам |
| 02-03-2025 00:12:22Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378463 для Євгенія Заворотинська Я цілком згідна,що нормально, коли фантазії не про реальних персон. Одного разу я мало не виказала себе..."Чи були ви задоволені інтимними стосунками з вашим хлопцем?ще до того, як зустріли іншого чоловіка" Так, була цілком задоволена. |
| 02-03-2025 00:56:48Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378481 для Володимир Анатолійович "навіщо шукати ідеал в реальному світі, де живуть звичайні люди, точно не боги, не еталони, не ідеали"Я не мала на увазі ідеал як щось або когось без недоліків. Під ідеальними стосунками розумію такі,що найбільш мені підходять, співпадають з моїми потребами. "Він одружений? Що знаєте про його життя?" Давно розлучений. Знаю про смаки і вподобання, про обставини поранення та лікування-тільки про те, що ми обговорювали, з його слів. "Помічаєте, як від нього тхне перегаром? Як поводить себе неадекватно? Стан його розгублений? Психічні проблеми аж кричать про себе?" Нічого такого немає. Але ж це не означає, що проблем в нього немає, або не можуть виникнути. Він фізично скалічений, напевне є якійсь комплекси або принаймні переживання з цього приводу. "Навіщо ж узагальнювати, коли перед вами жива людина?" По-перше, я не узагальнюю, а виражаю побоювання. По-друге, я цю людину дуже мало знаю. |
| 02-03-2025 01:05:57Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378483 для Алла Григорівна "А хто так міг раніше вимогливо ставитися до Вас?"Ніхто не ставився до мене більш вимогливо,ніж я сама до себе. "Які у Вас стосунки ж Вашим батьком? Чи давав він Вам необхідне почуття захищеності?.Чи відчували Ви достатньо його уваги та любові?" Ніяких. Я його давно втратила. У дитинстві були хороші, він мене балував і ставився досить поблажливо. "І що постійно опікуєтеся своїм чоловіком." Я цього не писала ніде. "А ким Ви опікувалися до того, як почали з чоловіком жити?" Тільки собою. "Ви відчували себе щасливою дитиною в дитинстві поруч зі своїми батьками? Ви мали можливість бути розслабленою, веселою, ігривою? Вас батьки хвалили, огортали увагою та теплом?" Так. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 02-03-2025 10:17:32 |
цитата:
"навіщо шукати ідеал в реальному світі, де живуть звичайні люди, точно не боги, не еталони, не ідеали" цитата:
Зверніть увагу, у вашому випадку мова не про полігамність. Скоріше про те, що будь-які почуття - це процесс, який постійно змінюється. В мене відчуття, що ваша реакція вибіркова. Щось узяли до уваги, а щось відкинули, немов би, те, що відкинули, викликає опасіння з ним розбиратись. Відредаговано автором 02-03-2025 10:19:36
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 02-03-2025 16:02:24 |
1
Дякую Вам за щирість у відповідях. Перепрошую за "Сергія", бо чомусь прийшло на думку саме це ім'я. Щодо батьків - дуже сумно, що так склалося з ними, і шкода, що інформації не вистачало на початку розмови. Але тепер, як на мене, стає більш зрозумілим, чому може так вабити дорослий чоловік. В тому числі, чому в стосунках з МЧ, з яким Ви живете разом, є відчуття себе, інколи, як старшої сестри... Я не просто так задавала всі ті питання про батьків, ще не знаючи Вашої життєвої історії,. Бо припускала, що причина того, що відбувається з Вами зараз, якось може бути пов'язана саме з ними. Адже, батьки - це та опора, та основа, на якій базується життя кожної людини. Чим довше батьки присутні в її житті, тим довше вона можемо дозволити собі бути безтурботною. В іншому випадку, навпаки - швидше дорослішає, бере за себе відповідальність і втрачає почуття безтурботності. Але при цьому, глибоко всередині, залишається не втамована потреба відчувати себе легкою, безтурботною, захищеною і коханою просто так, як маленька дитина... Окрім того, жінки як фізіологічно, так і психо-емоційно дорослішають завжди раніше. А чоловіки, у цьому сенсі, відстають років на чотири-п'ять, інколи більше, в залежності від обставин. А зважаючи, що Вам до цього прийшлося ще й дуже швидко подорослішати, у стосунках з МЧ може, дійсно, з'явитися сприйняття себе як старшої сестри. І виходить, що Ваші стосунки з МЧ, як на мене, базуються більше на дружбі, на певній рівності... (До речі, більш міцні шлюби утворюються саме з таких, дружніх стосунків. Чому? Бо пристрасть дуже пекуча, яскрава, гостра, захоплює швидко, схожа на смерч емоцій та почуттів... І випаливши все навколо, так само швидко, як правило, відходить, залишаючи позаду пустелю. Бо за пристрастю нам важко розгледіти справжню людину. Т Якій дуже часто домальовуємо ї якостей, яких у неї немає.Тоді як дружні стосунки здатні пережити всі буревії і вистояти. Бо ми маємо можливість бачити людину справжню, а отже, точно знати, що від неї можна очікувати. І на скільки на неї можемо покластися. Але, дійсно, на фоні пристрасті, такі стосунки можуть здаватися прісними і нецікавими... Що, як правило, виправляється, як тільки пристрасть вже пережили). Зрозуміло, що коли ми відчуваємо, з різних причин, себе в стосунках з чоловіками трошки старшими, потреба у безтурботності та відчутті легкості залишається незадоволеною. Бо ця потреба іде з дитинства, з тих самих радісних стосунків з батьками, а саме, з батьком. Бо лише батько може забезпечити дівчинці той самий стан щастя, захищеності, який дозволить їй і в дорослому житті почувати себе безтурботною, щасливою, жіночною... Зважаючи, що на момент зустрічі зі старшим чоловіком ця потреба залишалася незадоволеною, міг спрацювати механізм заміщення. Так працює наша підсвідомість. Не просто ж так, інколи, молоді жінки своїх на багато старших коханців називають "папіками"... Тобто, на підсвідомому рівні, могло піти очікування неймовірного щастя, легкості, безтурботності, відсутності проблем, неймовірної душевної близькості... Тільки тому, що цей чоловік набагато старший... За принципом найбільшої схожості, параметрів співпадіння. Дорослий сильний батько, по відношенню до якого є незадоволена внутрішня потреба, як джерела щастя радості, любові, легкості, захищеності, порозуміння, спорідненості ,безтурботності... І набагато старший чоловік, з величезним життєвим досвідом: впевнений в собі, незалежний, сильний... А що таке сексуальне бажання? Насправді - це бажання радості, щастя, єдності, близькості, насолоди, безтурботності і захищеності... "У фантазіях про іншого окрім пристрасті є особливе відчуття близькості, спорідненості, може емоційної безпеки, не знаю як це передати словами" Як на мене, все виглядає саме так. До того ж, я б ще звернула увагу на певний момент. Ви пишете: "МЧ мене дратує саме тим, що я втрачаю потяг до нього, що він не може викликати у мене таке збудження, як той інший. Я розумію, що це несправедливо, і від цього мені ще більше соромно". Як на мене, потрібно більш уважно розібратися з цим почуттям дратівливості. Бо за цим почуттям може критися щось дуже важливе. Чи дійсно те, що дратує, належить МЧ? Чи, можливо, він лише ретранслює Вам Ваше ж ставлення до себе?
|
| Наталия Горская психолог Київ 03-03-2025 11:54:39 |
1
Ваше захоплення іншим чоловіком базується НЕ на реальності (оскільки Ви його досить мало знаєте), а на ваших відчуттях поруч з ним та на ваших фантазіях про те, як могло б бути. Ваші відчуття поруч з ним, до тих пір, поки Ви дійсно його не знаєте, -це поки що щось, що стосується тільки Вас (наприклад, вашої потреби відчувати себе красивою, сексуальною, жіночною) + "прочитані" вашою психікою певні "сигнали " від чоловіка. Але ці сигнали дійсно могли "спрацювати" через певні триггерні умови ( голос, поза тіла, вираз обличчя, слова, запах, певна недоступність) таким чином, що всередині Вас "прокинулось" бажання подобатись цій людині, зблизитися з нею, як ніби "знайти щось дійсно Своє, (втрачене, але не забуте...). Алла Григорівна дуже детально розповіла, як може сформуватись проекція , коли якась людина ніби наділяється рисами іншої. Тут важливо розібратися з вашими почуттями та фантазіями, де вони мають коріння, які ваші справжні потреби підсвічують. Коли людина розуміє себе- вона може впоратись зі своїми складностями. Коли не розуміє- вона ніби втрачає цілісність , адже має якусь певну частинку, яку не знає, відповідно, не може довіряти Собі. Коли Ви розберетесь в тих частинах себе, які поки що залишаються " під завісою"- і рішення буде знайдене. Щодо ваших фантазій- їх можна "використовувати" (наприклад, підвищуючи сексуальність в вашій парі ), або ж розвіяти (дізнавшись більше про того чоловіка). Адже Ви можете дізнатись таке, що враз відверне Вас від фантазій про спільне майбутнє з ним (це можуть бути як побутові дрібниці, як то неохайність, або ж якісь важливі життєві речі, як ставлення до конфліктів чи погляди на виховання дітей). Поки що той чоловік- це тільки те, що Ви про нього хотіли б думати. Не коріть себе за ваші почуття- вони ваша частина, яка допомагає Вам, надаючи певні сигнали, щоб Ви змогли зробити Своє життя дійсно таким, яке Вам буде подобатись.
|
| 03-03-2025 12:49:20Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378526 для Володимир Анатолійович Я нічого не відкидала, була певна, що все прокоментувала. Перечитала свій допис. Можливо не все процитувала, а потім забула. До питання "старшої сестри" можу сказати, що я цілком згодна, що це має вплив, і взагалі це є слабке місце наших стосунків. Я не дуже розумію, як це скоригувати. Не можу ж я перевиховати вже достатньо дорослу людину. Якось пробувала про це тактовно поговорити, мене не зрозуміли. Хлопець сказав, що я не сучасна, що в мене архаїчні уявлення і стереотипи про міжстатеві відносини, навіть трохи поглузував. Розмова відбувалася з приводу питань аренди житла- він не хотів спілкуватися з орендадавцем, вважав що повинна я, бо ж вже знаю ту людину.Стосовно потреби бути "ЖІНКОЮ за Чоловіком" треба поміркувати добряче, наче я такого не помічала за собою. Можливо, щось змінилося через війну, щось про безпеку. Найчастіше відчувала себе і МЧ ніби ми двоє без вираженої статі, або два андрогіна, щось таке. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 03-03-2025 13:50:41 |
цитата:
Не можу ж я перевиховати вже достатньо дорослу людину. цитата:
Я не дуже розумію, як це скоригувати. цитата:
Якось пробувала про це тактовно поговорити, мене не зрозуміли. Хлопець сказав, що я не сучасна, що в мене архаїчні уявлення і стереотипи про міжстатеві відносини, навіть трохи поглузував. цитата:
Розмова відбувалася з приводу питань аренди житла- він не хотів спілкуватися з орендадавцем, вважав що повинна я, бо ж вже знаю ту людину. цитата:
Найчастіше відчувала себе і МЧ ніби ми двоє без вираженої статі, або два андрогіна, щось таке. Як на мене, в такому разі можна вести мову про партнерство у розумінні взаємовигідне співіснування. Де там місце коханню - мені важко сказати. Відредаговано автором 03-03-2025 13:54:15
|
| 05-03-2025 12:34:42Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378549 для Алла Григорівна Дякую за таку розгорнуту відповідь. Так, багато чого відгукується."Чим довше батьки присутні в її житті, тим довше вона можемо дозволити собі бути безтурботною." Це якраз про мого МЧ,я давно вже це помітила. Він іноді аж до нудоти позитивний та безтурботний, а в дечому і легковажний. Він єдиний син дуже люблячих батьків, завжди міг розраховувати на підтримку. У мене була зовсім протилежна ситуація, і безтурботності мені інколи дуже не вистачає. "Ваші стосунки з МЧ, як на мене, базуються більше на дружбі, на певній рівності..." Саме так. І раніше мені це подобалося, здавалося дуже правильним, розумним. У нас і почалося саме з приятелювання по інтересах, я навіть не вважала його фізично привабливим для себе. Потім якось стал з"являтися романтичний інтерес. І шалено закохана я не була. Ще хочу зауважити,що раніше мене не вабило до старших чоловіків. Я шукала стосунків з однолітками, але вони мене дуже розчаровували своєю поверхневістю,недалекістю, підлітковістю. Мій МЧ спочатку здався мені однолітком, коли ми познайомилися. "Чи дійсно те, що дратує, належить МЧ?" Я розумію,про що Ви кажете. Наприклад, коли мене дратує його так би мовити легкість буття , я знаю що це тому що я так не можу. |
| 05-03-2025 12:42:56Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378607 для Наталия Горская Дякую за цінні зауваження."Ваше захоплення іншим чоловіком базується НЕ на реальності (оскільки Ви його досить мало знаєте), а на ваших відчуттях поруч з ним та на ваших фантазіях про те, як могло б бути." "Поки що той чоловік- це тільки те, що Ви про нього хотіли б думати" Саме такими роздумами я себе втішала весь цей час. "дізнавшись більше про того чоловіка" Це одна з причин,чому я шукала нових зустрічей з ним та спілкування - хотіла в тому числі побачити щось таке,що віштовхне... |
| 05-03-2025 13:00:51Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378623 для Володимир Анатолійович "коли ви не берете на себе те, що має вирішувати хлопець. Навіть стримуєте себе, коли пориваєтесь"Проблема в тому,щоб чітко визначити, що саме він має робити. Коли ми почали жити разом, я думала доречно скласти список обов"язків для кожного. Його це трохи насмішило навіть, типу в мене старомодні заскоки, або я хочу якийсь трудовий табір. "Чи відомо вам, за яким принципом побудувані стосунки між його батьками? Тоді буде зрозуміло, що хлопець успадкував в цьому плані і чому нарікав на ваші нібито архаїчні погляди." У нього дуже активна,самовпевнена та авторитарна мама. Батька вже не було у живих, коли ми познайомилися,тому я можу судити тільки зі слів хлопця. Він розповідав,що тато був дуже спокійним та впевненим, на перший погляд усім заправляла мама, але це тільки тому,що той їй так дозволяв,а насправді останнє слово завжди було за ним. "А загалом, цей фрагмент і той, що вище, не про його слабкість свідчить? Можливо, про брак відповідальності?" Для мене скоріше про брак ініциативності. Мені здається, багато в чому він почувається комфортно,якщо хтось вказує, що саме і як робити. "Як на мене, в такому разі можна вести мову про партнерство у розумінні взаємовигідне співіснування" Можливо, саме так і є в нашому випадку. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 05-03-2025 17:32:38 |
цитата:
Проблема в тому,щоб чітко визначити, що саме він має робити. Коли ми почали жити разом, я думала доречно скласти список обов"язків для кожного. Його це трохи насмішило навіть, типу в мене старомодні заскоки, або я хочу якийсь трудовий табір. Що поганого в тому, коли ви кажете: я очікую від тебе оце, оце і ось це? Чи буде зайвим озвучити, мовляв, мені бажано, щоби ти узяв відповідальність за 1,2,3? І, звісно, поцікавтись, як він ставиться до ваших поглядів. цитата:
У нього дуже активна,самовпевнена та авторитарна мама. Батька вже не було у живих, коли ми познайомилися,тому я можу судити тільки зі слів хлопця. Він розповідав,що тато був дуже спокійним та впевненим, на перший погляд усім заправляла мама, але це тільки тому,що той їй так дозволяв,а насправді останнє слово завжди було за ним. А ваш хлопець бачить ваші стосунки якими? Він про це з вами ділиться? цитата:
Для мене скоріше про брак ініциативності. Мені здається, багато в чому він почувається комфортно,якщо хтось вказує, що саме і як робити. Частково цей аспект все-таки про уникнення відповідальністі, про можливе опасіння або лінь визначення актуальних потреб пари. Також про відсутність проактивності. Тобто налаштування робити реальні кроки на шляху в обраному напрямку. Коли людина ухиляється від цієї частини своєї ролі, то вона стає схильною лише ЙТИ за кимось, а потім, не виключено, що й озвучувати претензії, ніби зайшли кудись не туди. Чи не спадало вам щось подібне на думку? Відредаговано автором 05-03-2025 17:34:49
|
| 11-03-2025 21:47:11Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378777 для Володимир Анатолійович "Що поганого в тому, коли ви кажете: я очікую від тебе оце, оце і ось це?Чи буде зайвим озвучити, мовляв, мені бажано, щоби ти узяв відповідальність за 1,2,3? І, звісно, поцікавтись, як він ставиться до ваших поглядів." Поганого нічого, окрім хіба що того,що мені може бути незручно від того,що я роздаю забагато вказівок. Власне, озвучити я можу йому все що завгодно, інша справа, чи буде від нього більше активності.А мені б хотілося більше активності з його боку.Щодо поглядів він неодноразово казав, що вони в мене застарілі, на його думку. Хоча в мене нічого такого не було в поглядах типу наприклад розділення обов"язків на чисто чоловічі та чисто жіночі. "А ваш хлопець бачить ваші стосунки якими? Він про це з вами ділиться?" Він каже, що його все влаштовує. Колись на початку він часто казав щось таке "Ти така нормальна дівчина, рідкісна,з тобою хоч домовитися можна, і довіряти." Якось коли я спробувала поговорити на тему відчуття себе сестрою, він сказав,що на його думку це чудово, бо ж ми рівні, равноцінні партнери і таке інше. Казав,що його не цікавить ні жінка-командирша, ні така, що її опікати потрібно. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 12-03-2025 09:33:40 |
цитата:
Поганого нічого, окрім хіба що того,що мені може бути незручно від того,що я роздаю забагато вказівок. Якщо ви не відкриваєтесь і не прояснюєте принципові та й не тільки приниципові моменти, то партнер ніколи не дізнається, чого ви хочете або що ви хочете змінити. І він не буде на вас зважати, бо не знає, як воно для вас. А на що буде зважати? Не складно здогадатись - на свої і тільки свої погляди та потреби. Виносячи в контакті оці моменти цитата:
я очікую від тебе оце, оце і ось це? цитата:
Власне, озвучити я можу йому все що завгодно, інша справа, чи буде від нього більше активності.А мені б хотілося більше активності з його боку. цитата:
Хоча в мене нічого такого не було в поглядах типу наприклад розділення обов"язків на чисто чоловічі та чисто жіночі. цитата:
Якось коли я спробувала поговорити на тему відчуття себе сестрою, він сказав,що на його думку це чудово, бо ж ми рівні, равноцінні партнери і таке інше. Казав,що його не цікавить ні жінка-командирша, ні така, що її опікати потрібно. Тому і важливий діалог. А діалог - це таке явище, де партнери відкриті, готові розглядати "вузькі місця" відносин і шукати прийнятні рішення.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 12-03-2025 12:25:26 |
Знаєте, Юліє, в житті кожної людини є певний "поворотний" момент, коли від того, в який бік підеш і який вибір зробиш, буде залежати все подальше життя. І мені чомусь здається, що Ви це відчуваєте, і це саме те, що стримує Вас і не дає зробити хибний крок. Одна справа, якщо б Ви ще просто так зустрічалися зі своїм хлопцем, просто ще дружили, тоді, певне - почати будувати стосунки з іншим було б природньо. Але сталося так, що ви вже чоловік та дружина, і немає, насправді, значення, чи офіційно. От та сама тривала дружба і ті самі інтимні стосунки утворюють той невидимий зв'язок, який виявляється сильнішим за найміцніші мотузки, які невидимо людей поєднують. Бо є певні правила стосунків, незнання яких, не звільняє від їх дії на нас.
Окрім того, пари створюються зовсім не випадково. Як правило, за принципом "дзеркальності". От як у вас: "Він іноді аж до нудоти позитивний та безтурботний, а в дечому і легковажний. Він єдиний син дуже люблячих батьків, завжди міг розраховувати на підтримку. У мене була зовсім протилежна ситуація, і безтурботності мені інколи дуже не вистачає". Для чого? А для того, щоб ми в стосунках постійно розвивалися, долаючи певні внутрішні проблеми. І долаючи перешкоди, йшли в своїх стосунках вглиб, а не задовольнялися лише почуттям отримання нетривалого задоволення. Того, ж наприклад, сексуального. І у зв'язку з цим, логічне питання. Ви пишете: "Свого хлопця дуже шкода, але він останнім часом мене дратує та засмучує, я втрачаю до нього статевий потяг, виходить що я змушую себе кохатися з ним, уявляючи при цьому того іншого" А для чого Ви змушуєте себе кохатися зі своїм чоловіком, якщо Вам не хочеться цього робити? Це ж звичайнісіньке насилля над собою та гвалтування свого тіла. Що, окрім збільшення роздратування, розчарування, ненависті до хлопця і до себе це може принести? Хто Вам сказав, що Ви зобов'язані давати користуватися своїм тілом, коли Ваша душа "не на місці", навіть, якщо це вже Ваш чоловік? Це позиція "жертви", яканікому і ніколи ще не приносила ні радості, ні щастя, ні елементарного задоволення. Ви маєте повне право не мати інтимну з чоловіком допоки не розберетеся в собі. І для цього абсолютно не потрібно руйнувати стосунки. Просто сказати, що поки хочете з сексом взяти тайм аут, бо почуваєтеся виснаженою. От і все! І це - нормально! Головне, потім не "з'їхати" на почуття жалості до хлопця. Він ж не каліка, щоб його потрібно було жаліти, а доросла людина, яка має рахуватися не лише зі своїми потребами. Як на мене, саме невміння окреслювати власні кордони, більше призводить до руйнації ваших стосунків, аніж, навіть, його безтурботність. Це перше.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 12-03-2025 12:52:59 |
А тепер друге. Те, що кинулося в очі після Вашої останньої мені відповіді.
"...коли мене дратує його так би мовити легкість буття , я знаю що це тому що я так не можу". Тобто, це роздратування може бути викликане почуттям невдоволення СВОЇМ життям і стосунками зі СВОЇМИ батьками. А це, насправді, цілий пласт дитячих дистресів та травм, які залишаються непрожитими. Нам може здаватися, що вже все давним- давно залишилося в минулому, але... Ми ніяк не зможемо увійти в стан гармонії і побудувати своє щасливе життя до тих пір, поки залишається біль всередині. При чому, переміна чоловіків у цьому аж ніяк не допоможе, а може, ще й сильніше зашкодити. Чому? Бо до всього, існує поняття "родової програми", коли ми під дією сильної пристрасті можемо увійти саме в такі стосунки, коли ця сама "родова програма" почне в повному обсязі діяти. А отже, існує величезний ризик, не бажаючи цього, повторювати невдале життя своїх батьків... Не просто ж той, новий, старший чоловік має приблизно вік Вашого батька... І ще. Ви писали, що мама Вашого чоловіка була дуже авторитарна, ініціативна... Можливо, чули такий вислів, що чоловіки обирають собі дружин, які схожі на їх матерів? Так само, як і жінок несвідомо притягують ті, хто мають схожість з їх батьком... Жінки у шість разів психо-емоційно сильніша. Тому, якщо мама авторитарна, син однозначно не зможе вирости ініціативним - це закон. Бо мама стане всім управляти. Думаю, Ви вже відчули певну закономірність та зв'язок спільного життя і з Вами?. Щоб Ваш хлопець став більш ініціативним та відповідальним, насамперед, Вам потрібно розкрити в собі жіночу силу, яка аж ніяк не полягає у більшій ініціативності та відповідальності, аніж у хлопця...що, дійсно, не так вже і просто, але цілком можливо. Бо потребує повної "перезаливка" поведінкових моделей, які у Вас сформувалися в дитинстві. Знаєте, ще чому той новий чоловік може викликати такий нестримний потяг до себе? Своєю уявною дорослістю. Бо так працює жіноча психіка: "Якщо чоловік набагато старший, то обов'язково більш ініціативний та відповідальний і тому поруч з ним можна почувати себе слабкою жінкою..." Але, на превеликий жаль, так не працює. Я не знаю, хто з чоловіків - Ваша доля. Але я знаю точно, що для того щоб поруч з Вами опинився психологічно зрілий чоловік, Вам самій потрібно повністю змінитися. Бо, у цьому світі всі абсолютно стосунки будуються за принципом "дзеркальності". Принц буде поруч лише тоді, коли ми самі станемо почувати себе королевами.
|
| 14-03-2025 01:34:11Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379280 для Володимир Анатолійович "Тобто він тяжіє бути ВИКОНАВЦЕМ?"Схоже, що так. І робота в нього така, де чітко окреслені рамки і не може бути ніякої "отсебятины". "Коли людина ухиляється від цієї частини своєї ролі, то вона стає схильною лише ЙТИ за кимось, а потім, не виключено, що й озвучувати претензії, ніби зайшли кудись не туди. Чи не спадало вам щось подібне на думку?" Авжеж спадало. Була якось навіть розмова з цього приводу. "Для того, щоб виникло почуття незручності, мають бути причини. І вони обов'язково всередині вас" Причина в тому, що я побоююся скотитися до ролі жінки -командирши, або ще гірше - дбайливої матусі, якщо від мене весь час будуть вказівки, а від нього-брак ініціативи. "чекати, що партнер сам здогадається, де для вас бажана і очікувана активність, - справа невдячна" Я,можна сказати дуже дотошна в тому щоб пояснювати свої потреби))) "Його все влаштовує і йому зручно" Саме так, багато разів це чула від нього. "Не може бути зручно одному за рахунок незручності іншого. Ви з цим згодні? Тому і важливий діалог" Абсолютна згодна. Одна з причин чому я його взагалі обрала і чому так дорожу нашими стосунками- це саме можливість нормального діалогу. З попереднім хлопцем, наприклад, такого не було. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 14-03-2025 08:49:20 |
Доброго ранку!
... цитата:
Одна з причин чому я його взагалі обрала і чому так дорожу нашими стосунками- це саме можливість нормального діалогу. З попереднім хлопцем, наприклад, такого не було.
|
| 15-03-2025 09:36:33Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379436 для Володимир Анатолійович Яке гарне питання... і яке неприємне. Нажаль, почуття до іншого ніяк не змінилися. |
| 15-03-2025 09:46:31Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379280 для Володимир Анатолійович Щодо авангардних поглядів не знаю. От для мене авнгардні це оте все про відкриті стосунки, поліаморію і таке інше. Я думаю мій хлопець через свою маму фемінізований чи феміністичний, не знаю, як правильно. Тому він не проти керування рішучої жінки. Я не хочу сказати що це прямо таки погано, можливо комусь це саме те. Мене така розстановка не дуже приваблює. Можливо, я не права і упереджена через свій життєвиц досвід. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 15-03-2025 09:46:31 |
1
цитата:
Яке гарне питання... і яке неприємне. Нажаль, почуття до іншого ніяк не змінилися. Інша справа - прийняти те, що є. Розбиратись із своєю актуальною реальністю, стосунками з хлопцем, з'ясовуючи, наскільки важливі для вас ці взаємини, чи є у них майбутнє... а також перевіряти на практиці, чи, бодай, не ілюзями до нового знайомого живляться ваші почуття.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 15-03-2025 10:03:39 |
цитата:
Я думаю мій хлопець через свою маму фемінізований чи феміністичний, не знаю, як правильно. Тому він не проти керування рішучої жінки. Я, власне, чому цікавлюсь - бо сам нерідко слухаю дружину і погоджуюсь з її баченням, адже визнаю, що подекуди вона більш досвідчена і практична. Конкуренція між нами майже не виникає. Але якщо у вас мова йде про тотальне явище, коли хлопець не має власної думки, не має характеру і очікую на керування з вашого боку, то не дивуюсь вашій реакції - цитата:
Мене така розстановка не дуже приваблює. цитата:
Можливо, я не права і упереджена через свій життєвиц досвід.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 15-03-2025 10:40:02 |
1
Ви пишете "Я думаю мій хлопець через свою маму фемінізований чи феміністичний, не знаю, як правильно. Тому він не проти керування рішучої жінки". Так, Ви абсолютно праві, фемінізація чоловіків починається саме з дитинства у стосунках з батьками, в, насамперед, з мамою. Якщо мама має твердий, цілеспрямований характер, прагне бути лідером у стосунках, бере рішення сімейних проблем суто на себе, має авторитарні прояви, її син однозначно не зможе розвити в собі достатньо чоловічих якостей. Адже, жінка психо-емоційно набагато сильніша, не кажучи про те, що має авторитет як мама. Але цей закон діє і в подальшому житті. Фемінізовані чоловіки "трапляються" тим жінкам, які беруть в парі занадто багато на себе, і у яких, так само, як і у чоловіків чоловічих, недорозкрито жіночих якостей. На сьогоднішній день такі пропорції далеко не рідкість. Бо, зазвичай, хлопчиків і дівчаток виховують, здебільшого, одні мами. Що призводить до певних перекосів. Але це не означає, що неможливо все гармонізувати. Якщо хоча б один в парі починає працювати над розкриттям своєї природи, тоді другий також починає змінюватися. Це така закономірність. Кожна людина має свою ресурсність. Тому до останнього намагається вирішити проблему в стосунках сам. Це необхідно для накопичення власного досвіду. Але життя має властивість плинути набагато швидше, аніж можна встигнути не лише все зрозуміти, але і щось виправити. І тут вже вибір самої людини: своїми силами намагатися "зсунути гору", чи все ж використати зовнішню допомогу.
|
| 15-03-2025 20:56:15Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379300 для Алла Григорівна "А для чого Ви змушуєте себе кохатися зі своїм чоловіком, якщо Вам не хочеться цього робити?""Хто Вам сказав, що Ви зобов'язані давати користуватися своїм тілом, коли Ваша душа "не на місці", навіть, якщо це вже Ваш чоловік? Це позиція "жертви", яка нікому і ніколи ще не приносила ні радості, ні щастя, ні елементарного задоволення" Ну, я це роблю, не тому що не можу відмовити, а, по-перше тому що не хочу остаточно втратити сексуальний інтерес до нього. В мене ніколи не було з ним проблем щоб відмовити,якщо щось не те. А мені здається, якщо у даній ситуації я буду постійно відмовляти, то потяг до хлопця зникне взагалі. По-друге, мені ж хочеться сексу, то нехай буде хоч щось, і з тим, з ким можу фактично. От учора,вибачте за відвертість, у нас був інтим, і я спробувала обставити це якось максимально наближено до того, що було у фантазіях про іншого. Вийшло не так добре як хотілося б, але і не так погано. "Ви маєте повне право не мати інтимну з чоловіком допоки не розберетеся в собі. І для цього абсолютно не потрібно руйнувати стосунки. Просто сказати, що поки хочете з сексом взяти тайм аут, бо почуваєтеся виснаженою. От і все" Я не знаю, коли я розберуся в собі настільки, щоб небажаний потяг зник. Ця історія і так вже дуже затягнулася. Одна справа відмовити один-два рази, а якщо це на довгий строк, може виникнути багато питань. І як я тоді йому поясню? Не можу ж я сказати, що я хочу іншого, що я про того думаю, навіть під час інтиму. |
| 15-03-2025 21:11:27Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379304 для Алла Григорівна "це роздратування може бути викликане почуттям невдоволення СВОЇМ життям і стосунками зі СВОЇМИ батьками"Не зовсім так. Роздратування через те,що хтось, у даному випадку мій хлопець, мав можливість бути безтурботним, а мені випало зовсім інше, і я не могла і не можу собі дозволити такої поведінки. "Не просто ж той, новий, старший чоловік має приблизно вік Вашого батька..." Вибачте, ви щось наплутали. Тому чоловіку десь близько 35, може трохи менше. Якби мій батько був зараз живий, то йому було б 57 років. "Можливо, чули такий вислів, що чоловіки обирають собі дружин, які схожі на їх матерів? Так само, як і жінок несвідомо притягують ті, хто мають схожість з їх батьком..." Звісно чула. Мене це дуже лякає. "Ви вже відчули певну закономірність та зв'язок спільного життя і з Вами?." Я відчула,що він дуже звик до керівництва своєї мами. Сподіваюся, це врешті-решт пройде,тим більш що я не збираюся потурати його непрактичності. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 15-03-2025 21:27:30 |
Ви пишете "Я відчула,що він дуже звик до керівництва своєї мами. Сподіваюся, це врешті-решт пройде,тим більш що я не збираюся потурати його непрактичності".
А Ви б могли більш детально пояснити, як саме не збираєтеся "потурати його непрактичності"? Бо це, насправді, один з ключових моментів.
|
| 15-03-2025 22:28:31Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379304 для Алла Григорівна "жіночу силу, яка аж ніяк не полягає у більшій ініціативності та відповідальності, аніж у хлопця"Хай там як, я вже набагато відповідальніша за нього, так вже склалося життя. "потрібно повністю змінитися" Хіба таке можливо? Це звучить дуже страшно. Ті випадки, які я особисто знаю щоб люди повністю змінювалися були викликані дуже важкими подіями чи хворобами. "Принц буде поруч лише тоді, коли ми самі станемо почувати себе королевами" Ну,я на "принца" не претиндую, і "королевою" мені не бути. Хотілося просто нормального порядного хлопця поруч, доброго та розумного. І до недавна я думала,що знайшла те що треба. |
| 15-03-2025 22:44:34Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379468 для Володимир Анатолійович "Але якщо у вас мова йде про тотальне явище, коли хлопець не має власної думки, не має характеру і очікую на керування з вашого боку"Ні, такого, на щастя у нас немає. Просто часто він поводиться так, ніби деякі питання вирішаться самі або їх вирішить хтось. "Наскільки критично не приваблює?" Бути керівницею в парі взагалі не приваблює. Ні з теперішним хлопцем, ні гіпотетично з кимось іншим. Для мене це буде важкий тягар, якого я не хочу. Знаєте,чим більше я спілкуюся тут на дану тему,тим більше в мене відчуття,що в наявних стосунках щось спочатку було впущене. Щось я не додумала, не зрозуміла.А тепер вилазить... |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 16-03-2025 08:54:28 |
2
Наталия Горская Насправді, у Вас дещо хибне або неповне уявлення про трансформації, які потрібні людині, щоб зробити своє життя щасливим. Ті способи, про які Ви пишете: страшні події та хвороби, може давати вже саме життя і лише тоді, коли ми самі застрягаємо на своїх переконаннях, вважаючи їх остаточними і перестаємо рухатися у своєму внутрішньому розвитку. От як, наприклад, можливо, ще дитячі установки, або "навіяні" оточуючими значимих людьми: "Хай там як, я вже набагато відповідальніша за нього, так вже склалося життя. "потрібно повністю змінитися". Оце " так вже склалося життя" - та сама обмежувальна установка, яка блокує Ваш розвиток. Так само, як і певні забобонні страхи, пов'язані з чиїмось, не дуже успішним досвідом: "Хіба таке можливо? Це звучить дуже страшно..." Тоді, як насправді розкриття в собі жіночих якостей, що дозволяє жінці за присутності любого чоловіка перестати бути чоловіком у спідниці", автоматично змушує того ж чоловіка також ставати іншим. Це закономірності та певні закони, про які Ви просто не знаєте. У Вас не було прикладу гармонічних стосунків і з дитинства зафіксувалася модель поведінки псевдо-сильної жінки, яка переймає на себе керування чоловіками. Чому псевдо? Тому що жіноча сила зовсім інша, Ви просто ніколи не знали про це. Окрім того, в доповнення до нашої попередньої розмови про те, що коли мама керує процесами в сім'ї, син вирости не може ініціативним. Цей же закон діє і у формуванні сімейної пари. Коли жінка керуюча і за все намагається відповідати, у чоловіка немає жодного шансу на те, щоб стати сильним, відповідальним та ініціативним. Жінка може отримати собі в пару чоловіка, за яким буде як за "кам'яною стіною" лише тоді, коли навчиться віддавати ініціативу чоловікам і дозволить їм про себе турбуватися. І навіть якщо такий ініціативний чоловік раптово зустрінеться надміру ініціативній жінці і почнеться спільне життя, він за дуже короткий строк повністю втратить свою ініціативність. В стане от таким, як Ваш хлопець. Це закон рівноваги та гармонії. До тих пір поки жінка не пропрацює свої деструктивні моделі поведінки та установки, сформовані ще в дитинстві, все так і буде крутитися по колу... Або ж саме життя почне вносити тоді свої корективи вже примусово...чого Ви так боїтеся. Чоловіки якщо і прокидаються, то лише тоді, коли живуть самі і потроху починають працювати над собою, або ж зустрічають ту жінку, з якою вони зможуть проявити в собі чоловічі якості... І такі приклади не поодинокі. Тобто, не факт, що коли Ви підете від хлопця, він не стане от таким, про якого Ви мрієте ... Тільки з іншою дівчиною.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 16-03-2025 10:11:12 |
2
Наталия Горская цитата:
Знаєте,чим більше я спілкуюся тут на дану тему,тим більше в мене відчуття,що в наявних стосунках щось спочатку було впущене. Щось я не додумала, не зрозуміла.А тепер вилазить... Щодо вашого висновку. Вважаю, що в молоді роки, коли доросле життя лиш починається, коли бракує усвідомлення себе, потенційного партнера і відносин в цілому, нікому не вдається усе прорахувати, передбачити і так далі. Наразі розкриття для себе важливих аспектив буття відбувається в ПРОЦЕСІ будування відносин. Ви написали " тепер вилазить..." Відчувається, що підтекст скоріше негативний, мовляв, сама винна - треба було пильнувати, прискіпливо роздивлятись і аналізувати. Через це тепер доводиться пожинати плоди власної недалекоглядності. Між тим, до сьогоднішніх подій у вашому житті, почуттів та розуміння ситуації краще підходить визначення - ВІДКРИВАЄТЬСЯ. І те, що відкривається, варто і доречно ПРИЙНЯТИ, щоби далі на свідомому рівні, з повагою до себе, вирішити, що з цим робити далі. Тобто зробити ВИБІР. Отже, можете поділитись, що ж такого ви у свій час упустили? Що не додумали, що не зрозуміли? Відредаговано автором 16-03-2025 10:15:26
|
| Наталия Горская психолог Київ 17-03-2025 12:28:16 |
"Він іноді аж до нудоти позитивний та безтурботний, а в дечому і легковажний. Він єдиний син дуже люблячих батьків, завжди міг розраховувати на підтримку. У мене була зовсім протилежна ситуація, і безтурботності мені інколи дуже не вистачає."
"Роздратування через те,що хтось, у даному випадку мій хлопець, мав можливість бути безтурботним, а мені випало зовсім інше, і я не могла і не можу собі дозволити такої поведінки." "я вже набагато відповідальніша за нього, так вже склалося життя." "часто він поводиться так, ніби деякі питання вирішаться самі або їх вирішить хтось." - всі ці ваші відчуття щодо "безтурботності", і її протаставлення "відповідальності"- чи помічали Ви подібне стосовно інших людей, можливо навіть якихось чужих історій? Що було б, на вашу думку, якби Ви дозволили собі певну безтурботність? Що з вашого минулого може бути схожим за напрямком емоцій (роздратування через чиюсь безтурботність, ситуації по типу "а що, так можна було? ")? Чи були у вашому минулому ситуації, коли через чиюсь безвідповідальність, Вам довелося брати відповідальність занадто велику, як для Вас (можливо, коли були дитиною)? І ще питання, яке стосується вже безпосередньо фантазій про того іншого чоловіка: чи відчували Ви достатньо уваги з боку чоловіків/хлопців раніше? Чи не траплялось ситуацій, коли відчували потребу сподобатись комусь, хоча вже мали стосунки?
|
| 18-03-2025 16:43:02Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379514 для Алла Григорівна "як саме не збираєтеся потурати його непрактичності?"Наприклад, я не збираюся робити за нього те, що він цілком може зробити сам. Було таке, що він просив мене спитати арендодавця, чи не можна йому користуватися коморою, що надворі. Я відмовилася у жартівливій формі: типу чому не сам, ти що його боїшся? |
| 18-03-2025 16:56:31Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379522 для Алла Григорівна "у Вас дещо хибне або неповне уявлення про трансформації"Можливо, але мова йшла про те, щоб повністю змінитися. Ви могли вкладати в ці слова інший зміст, але я розумію їх так, що змінюється сама особистість. Я не вірю, що це можливо. Можна змінити погляд або думку, поведінку, манеру спілкування, але ж всн одно є якийсь базіс, який є незмінним. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 18-03-2025 17:02:31 |
Саме так, як Ви це зробили з питанням до орендодавця.
Намагатися дедалі більше проблем віддавати на вирішення своєму чоловіку. Спершу - це може бути дуже важко. Адже, практично кожна жінка знає як і що можна вирішити, і достатньо швидко, але... Єдиний шлях зробити чоловіка ініціативним та відповідальним - це дати йому можливість, у тому числі, помилятися. Якщо жінки можуть вчитися на досвіді інших жінок, чоловіки вчаться лише на власному досвіді. І до тих пір, поки жінка не зробить вигляд, що нічого зробити не може і сподівається лише на представника сильної статі, ніякі вмовляння та розмови не допоможуть. Найкращий приклад - це приклад пустого холодильника. Чоловік "встане з дивану" і почне думати, як заробити гроші і купити продукти лише тоді, коли йому ніхто не стане давати їсти. Так само і з всім іншим. Всі так жартують над блондинками.... Але кого чоловіки носять на руках і для кого зірочку ж неба знімають? От для тих самих "блондинок", які виявляються набагато мудрішими за жінок, які "я сама".
|
| 18-03-2025 17:33:20Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379522 для Алла Григорівна "дитячі установки, або "навіяні" оточуючими значимих людьми: "Хай там як, я вже набагато відповідальніша за нього, так вже склалося життя".Це не установка, а констатація факта. Так, я відповідальна, тому що мені довелося завчасно подорослішати. Так, я відповідальніша за мого хлопця, тому що у нього не було такої проблеми як у мене. " так вже склалося життя" Вам,схоже ця фраза чимось не сподобалася, але як ще можна сказати? Мені надали певних якостей негативні події у житті. Спочатку батько втратив бізнес і збанкрутував, через що впав у депресію і забив на всіх і уся. Через деякий час мама захворіла на онкологію. Врешті решт я залишилася зовсім сама. І що з цього я могла обирати, на що могла вплинути? Мене ніхто не питав,чи я можу, чи я хочу брати на себе відповідальність за своє подальше життя. "розкриття в собі жіночих якостей, що дозволяє жінці за присутності любого чоловіка перестати бути чоловіком у спідниці", автоматично змушує того ж чоловіка також ставати іншим" Вибачте, але я думаю що у нинішньому світі ще й за часів війни це вже так не працює. "У Вас не було прикладу гармонічних стосунків і з дитинства зафіксувалася модель поведінки псевдо-сильної жінки, яка переймає на себе керування чоловіками" З чого такі висновки, де я таке писала? Мої батьки у стосунках були рівні, ніхто ніким не керував. Мама була весела і дуже жіночна, у неї був свій бізнес, теж дуже жіночний- бьюті-салон. Як би вона вміла чи хотіла керувати чоловіками, то мабуть вона б схопила батька за шкирку та не дала б йому скотитися у деструктивну поведінку. "Чоловіки якщо і прокидаються, то лише тоді, коли живуть самі" От з цим я цілком згодна, знаю по гуртожитковим друзям. |
| 18-03-2025 17:45:07Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379524 для Володимир Анатолійович "Щиро вітаю вас із таким відкриттям. Воно є частковим ефектом спілкування з психологами на форумі. До речі, з багатьма паралельно, що має як свої переваги, так і недоліки."Дякую) Так, дуже цікаво, що багато психологів, кожен має свій погляд на проблему. "Ви написали " тепер вилазить..." Відчувається, що підтекст скоріше негативний, мовляв, сама винна - треба було пильнувати, прискіпливо роздивлятись і аналізувати. Через це тепер доводиться пожинати плоди власної недалекоглядності." Так, ви абсолютно точно зрозуміли, саме так я і почуваюся - недогляділа, недодумала. Я розумію,що це, можливо,перебір - занадто вимогливо,занадто суворо. "Отже, можете поділитись, що ж такого ви у свій час упустили? Що не додумали, що не зрозуміли?" Я поки не знаю,що таке оте ЩОСЬ, що я впустила. Маю поки що лише таке відчуття,що десь на початку напортачено. Маю також припущення, що можливо на початку було забагато голови, тобто розсудливості і розрахунку, і замало почуттів чи їх усвідомлення. Але ж це мені зараз так здається... Не можна сказати,щоб я вчепилася у перше,що підвернулося, коли починала ці стосунки. І я ж була задоволена ними... |
| 18-03-2025 17:59:06Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379562 для Наталия Горская "- всі ці ваші відчуття щодо "безтурботності", і її протаставлення "відповідальності"- чи помічали Ви подібне стосовно інших людей, можливо навіть якихось чужих історій?"Скоріше ні. "Що було б, на вашу думку, якби Ви дозволили собі певну безтурботність?" Було б у мене набагато більше проблем і труднощів. "Що з вашого минулого може бути схожим за напрямком емоцій (роздратування через чиюсь безтурботність, ситуації по типу "а що, так можна було? ")? Оце: "мій хлопець, мав можливість бути безтурботним, а мені випало зовсім інше, і я не могла і не можу собі дозволити такої поведінки." "Чи були у вашому минулому ситуації, коли через чиюсь безвідповідальність, Вам довелося брати відповідальність занадто велику, як для Вас (можливо, коли були дитиною)?" Так,але не через безвідповідальність, а через тяжкі обставини. Коли я була підліткового віку, моя мама померла. Я відчула,що я тепер сама за себе, хочу я чи ні. "чи відчували Ви достатньо уваги з боку чоловіків/хлопців раніше?" Мабуть, ні. Або, ще можна так сказати, увага була зовсім не того сорту що мені хотілося. "Чи не траплялось ситуацій, коли відчували потребу сподобатись комусь, хоча вже мали стосунки?" Ні, такого не було. Хоча всі попередні стосунки були короткими, від місяця до трьох. Нинішні стосунки є для мене першими серйозними та найтривалишими. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 18-03-2025 23:25:33 |
Коли іде мова про психологію стосунків, і є запит на отримання допомоги, не завжди відповіді, питання чи пояснення можуть подобатися - це закономірний процес.
Окрім того, є внутрішні процеси, які керують поведінкою людей і життям в цілому, а є зовнішні події, які є лише наслідком внутрішніх процесів. До тих пір поки будете намагатися розбиратися з тим, що відбувається лише акцентуючи свою увагу на зовнішніх діях та подіях, Ви не зможете вийти з тої ситуації, яка вже склалася. Окрім того, зачасти, саме ті відповіді, які викликають чомусь сильний дискомфорт - найбільш наближені до істини.
|
| Наталия Горская психолог Київ 21-03-2025 09:50:03 |
Ваша трагедія дитинства не могла не вплинути на ваш світогляд. Ви вимушені були стати відповідальною занадто рано.
Можливо ваші відчуття, що якщо б батька хтось міг "зупинити " , то все було б інакше, можуть формувати певну вашу стратегію "тримати руку на пульсі ", бо постійний стан "якщо не я, то хто?" не дає змоги дивитись на життя безтурботно. Ви мали важкий досвід, який не дозволяє Вам "відпустити контроль"( бо з вашого минулого досвіду - це може зруйнувати життя). Можливо, хто б поруч з Вами не був, Ви все одно виявитесь "більш відповідальною", такою, що буде бачити на декілька кроків вперед. Життя дало Вам такий досвід, який неможливо перестати враховувати, адже цей досвід сформував Вас такою, якою Ви є. Хлопець має інший досвід, йому не потрібно постійно все аналізувати, бо він знає, що "якщо що- йому прийдуть на допомогу ". Те, що ваші досвіди (і , відповідно, стратегії життя) відрізняються НЕ є "добре" , або "погано ". Можливо, навіть складніше було б, якби обидва в парі все намагались передбачити, або обидва були занадто безтурботними. Вам може бути складно, але у Вас є можливість в деяких ситуаціях навчитись спиратись на те, що вміє ваш хлопець- бути безтурботною. Це не так просто з вашим досвідом, але , хоч це може бути складно уявити, іноді дуже корисно. Відповідно і хлопець має шанс навчитись бути більш аналізуючим, або відповідальним. Ваші досвіди з хлопцем різняться, відповідно, ваші погляди на життя відрізняються. Але тут немає того хто "більш правий "- бо в житті важливо бути адаптивним, і адекватним ситуації. В парі важливо співпадіння головних життєвих цінностей і бажання бути разом, разом вчитися новому, долати труднощі, радіти приємним моментам. Якщо це є - деталі можна корегувати (хто телефону власнику житла, наприклад), про все можна вчитись домовлятись . Щодо іншого чоловіка. Якщо дивитись крізь призму "життєвий досвід/відповідальність ", то ваше відчуття біля нього , ніби він "свій " може спиратись на певне несвідоме "він також багато пережив, він точно мене зрозуміє ". Щодо уваги чоловіків- може так бути, що Вам її дійсно не вистачило, плюс теперішні стосунки вже перейшли в стадію "тиха гавань ", і виникає потреба певних емоційних сплесків. Тут важливо "розвіяти туман ілюзій ", адже це "різні вагові категорії "- реальний хлопець з реальними полюсами і мінусами, і ідеалізований незнайомець, якому, в залежності від настрою, можна "домальовувати" будь-які риси.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
 |
|
Наши психологи
