Наталия 24 хвилини тому: 
Привʼязаність з мамою чи вигода?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Привʼязаність з мамою чи вигода?
| Марія Олексіївна Середа психолог м Бровари 04-03-2025 18:31:20 |
1
Вітаю! З огляду на цю історію, можна сказати, що Ваш хлопець не сепарувався(не відокремився) від мами, а його мама не готова відпускати в самостійне, доросле життя. Те, що Ви помічаєте, що так не повинно бути, свідчить про те, що Ви дозріліша особистість на відміну від нього, і це великий плюс. Як довго це триватиме, залежить від того скільки Ви це терпітимете. Спробуйте обговорити все з ним, спокійно висловити все, що Вас турбує, Ваші думки, переживання, чітко обмежте та позначте Ваші рамки, межі. Обсудіть, як Ви бачите свою модель майбутніх стусніків, сім'ї. Саме зараз Ви маєте донести йому свою точку зору, якщо надалі плануєте продовжувати ці стосунки. Успіхів Вам, вірю в Вас! 
|
| Емілія Іванівна Довгошия психолог 04-03-2025 18:42:05 |
2
Ірина Василівна Гуральчук Вітаю,Вікторія! Ваша ситуація справді непроста, і Ваші переживання абсолютно зрозумілі. Ви прагнете будувати здорові, гармонійні стосунки, але відчуваєте, що зараз Вас не чують і не розуміють. З описаної Вами ситуації можна зрозуміти що у Вашого партнера не відбувається сепарація з мамою. Чи розмовляли Ви з Вашим партнером про те, яким він бачить ваше майбутнє. Як планує будувати власну сім'ю (без мами) Важливо щоб у відповіді він чітко вказував як і коли це буде відбуватися , бо коли він говорить " з часом все зміниться" це може означати ,що ніколи нічого не зміниться. Або він цього не хоче і до цього не готовий. Що Ви відчуваєте в цих стосунках? Чи відчуваєте Ви рівність у віддачі та отриманні? Як ситуація впливає на Ваше самопочуття та самооцінку? На Вашу думку: Чи справді він готовий до сімейного життя, чи поки що перебуває в ролі сина, який піклується тільки про матір? Чи здатний він розмежовувати відносини з матір’ю та з Вами? Чи він Вас чує, чи просто намагається Вас заспокоїти, аби нічого не змінювати? Чи не берете Ви на себе надмірну відповідальність? Як Ваша турбота про них впливає на ваше особисте життя? Чи Ви не опинилися в ролі людини, яка більше вкладається, ніж отримує? Які цінності та бачення сім’ї у вас із хлопцем? Чи готовий він працювати над автономністю від матері? Що станеться, якщо ви спробуєте окреме життя? Чи є у партнера реальний план змін? Якщо дані стосунки для Вас є важливими, то варто записатися на парну терапію, щоб пропрацювати усі ці моменти щоб забезпечити собі краще майбутнє. Зараз Ви можете тільки говорити про свої почуття та емоції що викликають у Вас певні події. Також важливо говорити з хлопцем не в форматі претензій, а через «Я-повідомлення»: «Мені важливо розуміти, що у нас є наш простір, наша сім’я, і що ми обоє приймаємо рішення. Зараз я почуваюся так, ніби мої потреби не враховуються» і т.д . Важливо не ігнорувати свої почуття. Ви маєте право на комфорт і на партнера, який вас чує.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 04-03-2025 20:37:22 |
1
Доброго дня. Ви відчуваєте несправедливість, що Ваша з хлопцем пара допомагає матері хлопця, тоді як Вашій матері змоги допомагати не було, що Ви всіляко вкладається в спільне благо і підтримуєте, а коли підтримка потрібна була Вам, то Вас не підтримали. Ви розчаровані, але піддалися на вмовляння хлопця і повернулися до нього, проте перспективи щасливого майбутнього не бачите. Щоб допомогти краще розібратися у Вашій ситуації, задам уточнюючі питання. Що ще Вас тримає з цим хлопцем зараз?
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 04-03-2025 21:47:54 |
2
Емілія Іванівна Довгошия Доброго вечора, Viktoria! цитата:
ПРИВʼЯЗАНІСТЬ З МАМОЮ ЧИ ВИГОДА? А якщо і перше і друге одночасно - що тоді? Що вам хорошого така, зрештою, відповідь принесе? Не замислювались? Зазначаєте, що повернулись цитата:
я повернулась, бо кохаю його, але я не знаю як я можу довіряти цім людям цитата:
Після такої ситуації я остаточно зрозуміла що не хочу з ними жити… цитата:
та й якось плани будувати на майбутнє, якщо ми все так і живемо втрьох з мамою та і не зрозуміло коли наприклад це може змінитись… Спробуйте від міркувань і переживаннь перейти до конкретики. Наприклад, сказати хлопцю, що мені не подобається 1,2,3. Я хочу, щоби ти узяв відповідальність за це, це і оце. До вас самої питання, з яким можете визначитись лише ви, - який ще час ви готові жити разом з його мамою - місяць, півроку, більше? цитата:
виходить що розуміти я повинна тільки, а мене якось не розуміють У вас був подібний досвід в минулому, коли ви ОБИРАЛИ себе? цитата:
Я гадаю він буде постійно так привязан до матері і навіть коли ми може і зʼїдемо кудись він буде постійно з нею на зв’язку, не знаю, для мене це дивно у такому віці і я розумію, що своєї сім’ї так не побудувати… цитата:
живемо у зйомній квартирі, завжди каже за те, що треба маму підтримати, бо у них рік тому сталось горе і не стало його батька… цитата:
я їй майже і не мала змоги допомогти матеріально за увесь цей час цитата:
втратила свідомість і лікарі настояли перевірити у шпиталі детальніше мене, але ні він, ні його мама не приїхали до мене Відредаговано автором 04-03-2025 21:50:43
|
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 04-03-2025 23:46:13 |
1
Добрий день. Що б ви хотіли зрозуміти в даній ситуації? Сформулюйте, будь ласка,ще раз ваше питання. Дякую
|
| Анна Автонділова психолог Київ 05-03-2025 00:42:16 |
3
Ірина Василівна Гуральчук Емілія Іванівна Довгошия Добрий вечір! Не зовсім зрозуміло, чого саме ви хочете для себе в цій ситуації. Відчувається, що ви ображені, роздратовані і обурені тим, як складаються ваші стосунки втрьох — ви, мама хлопця і він, зрозуміло що такий формат стосунків вам не підходить. Ви хочете зрозуміти, чи готовий партнер змінити свої пріоритети і побудувати спільне життя, де ваші потреби важливі? Я думаю, хлопець несвідомо ставить потреби мами вище за ваші, оскільки просто звик до такого розподілу ролей, йому може бути складно усвідомити, що у дорослому житті пріоритети змінюються. Ідея сепарації важлива, але вона не означає, що людина повинна бути на 100% незалежною від батьків. Це, скоріше, про зміну балансу в стосунках, де нові пріоритети стосуються не тільки батьків, а й власних сімейних цінностей. Стосунки дозволяють партнерам розвиватися, вчитися взаємодіяти та знаходити компроміси, разом рости і розвиватись. Чи обговорюєте ви з хлопцем ваші уявлення про сімейне життя? Чи збігаються вони? Про це потрібно говорити, щоб зрозуміти, наскільки ваші життєві цілі і цінності співпадають. Часто буває так, що партнери думають, що інший має подібні уявлення про те, як має виглядати сімейне життя, але насправді ці уявлення можуть сильно відрізнятися. Тут є багато питань, які варто обговорити, щоб зрозуміти, чи на одному ви шляху, чи ні.
|
| Елена Быковец 05-03-2025 01:17:38 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Вітаю, Вікторіє! Який у Вас запит до психологів? Є багато уточнюючих запитань до Вас. Чи знаєте Ви, які стосунки були у Вашого хлопця із мамою до смерті його батька? Ваш переїзд в іншу країну вимушений чи є інші причини? Чому у Вас таке непоборне бажання переїзду мами Вашого хлопця? Чи є можливості, щоб жити окремо зараз? Які стосунки у Вас з Вашою мамою? Для більшого розуміння Вашої ситуації потрібно більше інформації та роз'яснення. Ваш допис просочений образою, претензіями та невдоволенням. Чим Вам заважає мати Вашого хлопця? Вона вторгається у ваші стосунки з ним, порушує Ваші особисті кордони? Чому побудова ваших стосунків залежить від її присутності? цитата:
треба маму підтримати, бо у них рік тому сталось горе і не стало його батька… моя мама залишилась в Україні, я їй майже і не мала змоги допомогти матеріально за увесь цей час цитата:
але ні він, ні його мама не приїхали до мене, а він ще й просто у паніці зателефонував їй і усе розповів що зі мною, не зовсім розумію що дало йому що він поділився з мамою і заспокоїла вона його, якщо підтримка потрібна була мені. цитата:
та й якось плани будувати на майбутнє, якщо ми все так і живемо втрьох з мамою та і не зрозуміло коли наприклад це може змінитись… цитата:
Я гадаю він буде постійно так привязан до матері і навіть коли ми може і зʼїдемо кудись він буде постійно з нею на зв’язку, не знаю, для мене це дивно у такому віці і я розумію, що своєї сім’ї так не побудувати… Вікторіє, схоже на те, що справа не зовсім у матері Вашого хлопця і вашого спільного проживання, наче це все лише "верхівка" справжнього конфлікту, більше питань до Вас виникає. Можливо непогано б було взяти кілька консультацій у психолога (за потреби психотерапія) та прояснити навіть для себе, що відбувається у Вашому оточенні, розібратися у власних почуттях та дати відповіді на запитання, що Вас хвилюють. Успіхів Вам! Відредаговано автором 05-03-2025 01:19:20
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-03-2025 10:43:38 |
👍 лучший ответ! Скорее всего МЧ не отделился психологически от мамы. И тут просто разъехаться особо не поможет, ведь психологически он будет все так же привязан к маме. Ситуация с больницей и что к вам он не приехал, конечно, тревожный звоночек.На моей страничке есть пара статей на тему сепарации - что это, как влияет на жизнь, какие признаки отсутствия сепарации. Это даст вам возможность больше понять о всех нюансах этого процесса и возможно как-то посмотреть на ваши отношения с МЧ по другому. Но важно разобраться в том, чем вас привлек МЧ, что для вас ценного в отношениях с ним, что еще не устраивает, помимо его совместного проживания с ним?
|
| 05-03-2025 11:53:19Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378727 для Володимир Анатолійович Добрий день, ми дуже багато розмовляли і я казала що мені не подобається, але нічого окрім розмов не було, дій немає, мама не працює його, у них позиція що разом простіше жити. Чому я повинна працювати, вкладуватись в усіх сенсах у стосунки і в побут в той час як моя мама там одна живе і за це ніхто окрім мене не переживає, все вертітись повинно тільки кругом його сім’ї виходить, я сказала що у мене теж є мама і мені теж їй треба допомагати, але його мама повністю від нього залежить і вона не може вирішити це, саме це і бісить, бо він не може їй сказати:мама, я не можу тебе і надалі забезпечувати, роби щось і ти, ми не можемо жити разом, бо у нас окрема сімʼя. Ніколи нічого не чула такого від нього. Він завжди дивиться мамі у рот і що мама вирішить, а вона цим дуже користується… він сказав що усе тепер буде інакше, але нічого так і не змінилось. Ось ситуація сталась, що будуть племінницю хрестити і його хотіли хрещеним брати, але він мені навіть не сказав за це, його мама це мені сказала, я вирішила спитати і кажу їдь разом з мамою (це у іншу країну) він каже я ще думаю, потім перевів тему за те що а я б не хотіла поїхати, я кажу а мене що хтось кликав чи що… от якось дивно все відбувається, може я так сприймаю, але відчуття що є його сімʼя, сестра, її донька, мама, а я десь наче є і немає, бо мене ніхто не посвящає в якісь плани, не обговорює зі мною щось таке, стосовно грошей теж саме, нічого не зрозуміло, я за це все казала і кажу, але змін ніяких, мені нічого не зрозуміло і я не знаю як можна щось планувати з такою людиною, якщо пріоритет не його майбутня власна сім’я, а постійно насамперед ті люди які рідніше. Я не проти спілкування, поїздок, але зараз самостійного життя не видно взагалі, все вертиться навколо усіх них, а не ми будуємо з ним свої плани. Відокремлення немає і немає ніяких дій до того, щоб хоч трохи більше робити для нас…Тому я заплуталась дуже і мені дуже важко так жити. Я розумію як хочу і бачу, що з цією людиною це неможливо, які б не були почуття, він не працює над помилками, він робить для усіх, окрім нас… Самий звичайний приклад, він рік каже мені за квіти і знає які мені подобаються, але так і не купив жодного разу їх мені… зайшла тема і за це, сказала що як же так, а він ну так, я навіть ніколи не дарував… і наче як дуже цьому засмутився і усе, от так і живемо… казала йому що йому треба до психолога, але він каже що не готовий… |
| 05-03-2025 11:55:35Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378729 для Віталія Юріївна Добрий день, дякую велике ! Я б хотіла розуміти чи можуть бути шанси на майбутнє з такою поведінкою у людині, як зробити щоб він ширше думав і бачив що так майбутнього якщо не йти до змін не буде |
| 05-03-2025 11:59:56Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378720 для Ірина Василівна Добрий день. Дякую. Мене тримають почуття і віра у те, що він готовий до змін і робити максимально для нас, я так само з самого початку була готова змінюватись, розвиватись і вкладатись у відносини, мені здається це нормально, ніхто не каже не спілкуватися з рідними, але жити з ними не треба, повністю забезпечувати теж не треба. Але я не хочу постійно з розумінням ставитись от так до його сім’ї і що вся ця сім’я буде важливіше за нас з ним |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-03-2025 12:01:02 |
Важно понимать, чем вас привлек мужчина, что вы хотите семью с ним.
Обычно такие мужчины притягивают таких же не сепарированных женщин, которые занимают позицию либо мамы либо ребенка, а чаще всего, эти роли меняются. Ведь по сути, вы сейчас делите "власть" с его мамой - чью сторону он займет, кого будет слушать, кого поставит на первое место. Эдакое соперничество. Семья возможна с любым человеком, если вы его принимаете и его недостатки, особенности вас устраивают. Нет смысла продолжать отношения в надежде, что что-то изменится. Принимаете ли вы мужчину, как он есть - вот такого, ведомого мамой, привязанного к ней?
|
| 05-03-2025 12:04:38Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378732 для Анна Автонділова Добрий день. Дякую! Так, я дуже хочу щоб ми були окрема сімʼя і я дуже хочу щоб мене не ставили на останнє місце. Бо виходить він тільки каже що я важлива для нього, а діями доводить, що він для мене нічого не може зробити. У цих стосунках я більше даю, ніж отримую, від того і дуже боляче. |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 05-03-2025 12:06:49 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 05-03-2025 12:10:52 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Доброго ранку Вікторіє. Думаю, що Ви праві щодо того, що коли просто чекати, що все якось зміниться та владнається, то такого ніколи не станеться. Чому? Бо є поняття звички. І ми всі, насправді, в більшості випадків живемо саме звичками, рефлекторно. Якщо я правильно зрозуміла, Вашого хлопця виховувала, здебільшого, мама, без батька? І він звик жити з мамою, під її пильною опікою? Але ж для того, щоб у хлопця розвивалися чоловічі якості, такі як відповідальність та серйозність, сила волі та духу, його повинен виховувати чоловік, а не жінка. Бо жінка за своєю природою надміру боязка, обережна, опікаюча... А навчити хлопця рішучості, сміливості, бажання когось захищати коли він росте як у ватній упаковці, просто неможливо. Тому, власне, очікувати, що Ваш хлопець за таких умов почне проявляти чоловічі якості, не варто. Особливо, коли поруч з ним мама....а дівчина, тобто, Ви, ще й звикла брати на себе набагато більше в родині , аніж варто було б, щоб інші, той же самий хлопець, почав хоча б трошки ворушитися і діяти "...відносилась до них з мамою як вже до своєї сімʼї, піклувалась, купувала все що треба…" Скажіть, а хлопець вже робив Вам пропозицію одружитися? Адже, те, що ви живете разом - це ще, як це не прикро, але нічого для хлопця та його мами не означає. Знову ж таки, чому? Тому, що чоловік сприймає жінку як члена своєї родини лише тоді, коли вона вже його офіційна дружина. А мами дивляться на дівчат, як правило, "очима" свого сина... Окрім того, коли утворюються пари, лише здається що випадково. Насправді, всі пари існують за принципом "дзеркальності". Наприклад, якщо жінка звикла все тягнути на собі, тоді ...у неї поруч може з'явитися чоловік інертний, безініціативний, який ні за що не відповідає .. Тому, щоб зрозуміти, а що Вам робити далі, як на мене, потрібно розібратися не лише із звичками Вашого хлопця, але і із Вашими звичками. Ви не задумувалися, а для чого купували все що треба, якщо поруч є чоловік, який, за своїм чоловічим призначенням, сам повинен все це робити? Тому логічно задатися наступним питанням, а як розподілялися обов'язки в родині Ваших батьків? Хто більше всього тягнув все на собі?
|
| 05-03-2025 12:23:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378734 для Добрий день. Дякую. Ні, які стосунки були до того, як помер батько я не знаю, бо я не жила з ними. Мій переїзд до іншої країни вимушений і він як раз знаходиться закордоном.Непоборне бажання щоб жити так як хочеться і не бісити так само чимось маму його, відчувати свободу якусь в прийманні рішень та самі звичайні справи, що купувати, що готувати, бо живучі утрьох повної свободи як не крути немає, вона навіть контролює коли ми лягаємо спати, розумієте… це трєш якийсь! Ні, можливості щоб вона жила окремо немає, бо вона не працює навіть. Коли ми починали за це тільки балакати вона працювала, виявилось що вона гроші ті збирає просто, витрачає інші гроші, якось теж дуже дивно, ми живемо як одна сімʼя і матеріально чогось ми з хлопцем маємо мамі його усі комфортні умови створювати. Тоді в нього була реакція така:ми переїдемо на іншу квартиру будемо за неї платити і мамі теж будемо повністю оплачувати, я кажу так а як так жити ми будемо, одне діло допомагати, а інше повністю платити… Стосунки з мамою не такі прям погані, але жарти у неї дивні, коли може бути погано вона може сказати ти там дихаєш, потім якщо що свести, кажу не вмію, а вона вчись… а до того жарт типу був, що я ж завжди можу повернутися додому і я вважаю саме із-за цієї фрази усе почалось, вона мені засіла в голову, хлопець тоді нічого не сказав мамі, тікі дуже похмуро подивився на неї і вона більше не казала нічого… коли на корпоратив він ішов( без мене) і я нормально відреагувала на це, а вона каже йому з дівчатами там потанцюй, при тому що я стою поруч і вона принижує цими словами його вибір і мене в принципі та показує своє відношення до мене… ото я таке терпіти не хочу та і так в принципі вважаю, що дорослі люди, які хочуть сім’ю повинні жити окремо, а не сидіти біля мами і чекати якогось постійного схвалення і робити усе по її указці І так, можливо заздрість що вони поруч з мамою, а я ні є все-таки. Але більше тут відіграє що вся його сімʼя то важливо, а за мою маму ніхто не переживає, при тому що вона в Україні, але вона не хоче закордон і в неї вдома є робота. Вона поки може працює і не хоче сидіти на моїй шиї закордоном |
| 05-03-2025 12:25:44Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378743 для Валентина Михайловна Отож і розумію, що такий чоловік наврядчи буде гарною опорою, якщо він одразу біжить за советом до мами, тому що мама прям сама досвідчена і усе знає |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-03-2025 12:28:41 |
Знаю, что всегда хочется понять другого человека - его мотивы, как поменять ситуацию и тп. Но я бы все же предложила вам сместить фокус внимания с МЧ и его мамы на себя. Поняв себя - почему такого мужчину выбрали, что привлекло в нем и что ценного в отношениях, как вы себя переживаете, если не вы на первом месте и тп вы сможете и в дальнейшем не наступать на те же грабли, и в целом, разобравшись в себе, возможно придете к тому, что вас многое устраивает, а на привязанность МЧ к маме будете спокойнее смотреть. Как вариант.
Не просто так мы притягиваемся с кем-то в пару
|
| 05-03-2025 12:28:43Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378745 для Ірина Василівна Ні, не хочу я бути третьою зайвою. Мама його доречі цим маніпулює і він каже що мама не зайва, хоча тоді хто зайвий я? Як можна от так жити? Може тоді втрьох і спати будемо? Ну це дивно як на мене… |
| 05-03-2025 12:37:04Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378747 для Алла Григорівна Добрий день, дякую! Ні, він виріс у повній сім’ї. У нього був батько, рік тому він помер… він дуже часто цим прикривається і каже що йому погано і мамі погано…Так, обов’язки повинні бути, я за це казала йому і казала що от так не має бути.. але мені було не важко купувати і знати що є вдома, чого немає і так далі. Я вирвала без батька, тому я на собі і тягну певно. Але тут була повна сімʼя, а хлопець не розуміє як розвивати стосунки Одружуватись він пропонував, але після того як я потрапила в шпиталь тоді і мене ніхто не підтримав у мене дуже змінилось ставлення до нього і до його мами і зараз все-таки відновила з ним відносини і сказала що будемо відновлювати, але поки ні про яке весілля мови йти не може, бо довіри тепер немає… відчуття, що тільки якщо у мене немає проблем і зі мною дуже зручно, тоді все ок, а як ні, то ніхто не підтримав і не підтримає, каже він що усе зрозумів, але по діях цього я не бачу |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 05-03-2025 12:41:26 |
цитата:
Ні, не хочу я бути третьою зайвою. Мама його доречі цим маніпулює і він каже що мама не зайва, хоча тоді хто зайвий я? Як можна от так жити? Може тоді втрьох і спати будемо? Ну це дивно як на мене…
|
| 05-03-2025 12:43:28Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378760 для Ірина Василівна Відчуваю, як і мама як бачите по розповіді… |
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 05-03-2025 12:43:48 |
цитата:
Я б хотіла розуміти чи можуть бути шанси на майбутнє з такою поведінкою у людині, як зробити щоб він ширше думав і бачив що так майбутнього якщо не йти до змін не буде Зараз я чую тільки ваші прагнення, якщо вашого чоловіка все влаштовує,то чим ми можемо допомогти? Також я вірю в те, що якщо ви потребуєте зміни,то розширюйте ваші усвідомлення, щодо себе та ваших відносин. Можливо ви самі, працюючи над собою у співпраці з психологом,в певний час, прийдете висновку,що ви варті кращого.
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 05-03-2025 12:50:03 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 05-03-2025 13:51:35 |
1
Мені дуже шкода, що Ви росли без батька. Бо, як на мене, от ця звичка "я сама", коли у жінки на рівні підсвідомості "сидить" установка за все самій нести відповідальність і всім "забігати дороги" і "спровокувала" зустріч з хлопцем, який не сепарувався від мами. Насправді, те, що хлопець росте з батьком, ще не дає гарантії того, що він виросте відповідальним. Це більше залежить від того, хто в сім'ї був головним і хто займався його вихованням. Судячи з того, що Ви пишете про стосунки Вашого хлопця та його мами, "автор" проекту саме його мама. Окрім того, є ще один, на мою думку, дуже серйозний нюанс. Ви пишете "Після такої ситуації я остаточно зрозуміла що не хочу з ними жити…". Тобто, на рівні відчуттів,Ви зрозуміли, що такі стосунки Вас не влаштовують, але... "... він не міг без мене і настоював щоб я повернулась, що усе змінилось, що він зрозумів усе і більше такого не буде…" Тобто, навіть розуміючи, що цей чоловік не зможе бути Вам опорою, у всякому випадку, поки мама живе з Вами, Ви повірили його обіцянкам (швидше ша все, щирим) і " я повернулась, бо кохаю його..." Але на той момент не знали, тому і не врахували, що звички міняти дуже складно. Тому, щоб людина захотіла ці звички змінювати і якось почала реально мінятися, потрібний серйозний стимул. Особливо, для чоловіків. Адже, це у жінок дуже розвинута совість. І жінці достатньо все зрозуміти, як вона буде намагатися вже сама змінитися. А от для чоловіків, у більшості випадків, слова ще нічого не значать. Чоловіки реагують лише на конкретні вимоги, умови та дії жінки. І тоді виходить, для чого йому щось змінювати в собі та діяти, якщо Ви і так вже повернулася і живете з ними разом? "...але я не знаю як я можу довіряти цім людям, вірити..." І, на мою думку, Ви абсолютно праві. І справа не лише в хлопцеві та його мамі, і тому, як вони себе, м'яко кажучи, негарно повели. Це стосується абсолютно всіх стосунків між чоловіком та жінкою. Насправді, повністю довіряти можна лише Богу, а до оточуючих потрібно ставитися з розумінням того, що кожна людина в певних обставинах може схибити. Тому тут виникає ще одне припущення. У Вашого хлопця, без сумніву, є сильна залежність від мами, але... Схожа психо-емоційна залежність від коханої людини, як на мене, можливо, у більш прихованому, латентному стані, прослідковується і у Вас. Інакше б, зважаючи на те, як вони себе повели, Ви б не змогли так швидко знову почати з ними жити. І тоді стає зрозумілим, чому Вам так важко розібратися в собі та в тому, що відбувається, бо між Вами та хлопцем вимальовується співзалежність. А це дуже болючий тип стосунків, з яких надзвичайно складно утворити гармонічні стосунки і надзвичайно складно вийти. Бо це питання внутрішнього налаштування, яке не вирішується повністю зовнішніми діями та рішеннями. Ви пишете, що кохаєте його. Думаю, як це не дивно, що і він кохає Вас. Але до тих пір, поки він і Ви не станете самодостатніми ( не плутати з самостійністю), сподіватися на те, що ситуація "розрулиться" сама, я б не стала Ваш хлопець прожив з мамою все своє життя, а з Вами живе лише пів року. Тому прив'язаність до мами, звісно, сильніша. Що робити в такій ситуації? Потрібно, щоб внутрішньо, психо-емоційно, стали сильнішою Ви і навчилися правильно себе з чоловіком поводити. Бо Вам через те, що поруч не було батька, на мою думку, просто не вистачає, необхідних навиків та знань. І найгірше в цій ситуації те, що навіть коли Ви, можливо, наважитеся піти від них, всі Ваші установки та звички все одно залишаться. Отже, не факт, що наступні стосунки складуться кардинально по іншому. А от якщо Ви почнете серйозно працювати над собою і внутрішньо змінитеся Ви, однозначно, ситуація розв'яжеться якнайкраще і для Вас, і для Вашого хлопця, повірте. Ваше питання - це запит на індивідуальну роботу. Відредаговано автором 05-03-2025 13:56:13
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
|
|
Наши психологи
