Вже рік не можу забути хлопця. Постіно в моїх думках, кожну ніч сниться як я його шукаю, кличу. Завжди при можливості цікавлюсь у знайомих як він, переживаю чи все в нього добре. Завжди згадую моменти як з ним спілкувались, до найменших деталей. Все про нього нагадує. Через це постійно плачу, роздратована, дратують близькі, друзі, навіть прості перехожі. Ні з ким стараюсь не спілкуватись, постійно сиджу вдома страдаю. Проблеми з роботою, нічого мене не цікавить нісим немає бажання займатись. Хоча раніше була досить весела і любила шумні гулянки в компанії, тепер просто тпрпіти не можу. Якщо й виберусь всерівно думки не змінюються. Почались проблеми із здоров'ям, болить голова, запаморочення і т.д. Ніхто з інших хлопців не цікавить, в кожному шукаю його, навіть на побаченні з іншим розказую йому якісь історії пов'язані з тим хлопцем. Найголовніше те, що у нас з ним абсолютно нічого не було, ми навіть не цілувались ніколи. Просто разом працювали, розповідали все один одному, допомогали, гуляли. Він проявляв знаки уваги і мені навіть здавалось що він і сам мене любить, але в один момент вме зруйнувалось. У нього нове життя, дівчина, хороша робота. А в мене одні проблеми, які вже надто довго тянуться. Близьких замучили постійні розповіді про нього, як майже в кожній розмові й справі я згадую, як колись він иобив чи казав. Коли комусь про нього розказую, якось радісно на душі стає.Проста закоханність, на мою думку, вже надто довго тягнеться, тому хотілось б дізнатись що це за почуття, і як з ними боротись.
|