Психолог онлайн бесплатно

Доброго дня!
Ми з хлопцем зустрічаємося півтора роки, пять місяців з яких живемо разом, разом знімаємо квартиру. Я тиха людина що любить природу, він екстрверт та любить місто. Він на рік молодший за мене, працює та вчиться в університеті. Я тільки працюю.
Це нелегкі відносини, нам доводиться багато розмовляти, іноді ми сваримось. Ми обговорювали та дійшли що хочемо родину, але трохи згодом, коли буде краще та стабільніше з роботою (ми живемо за кордоном).

В нього близькі стосунки з батьками та молодшою сестрою, зідзвонюються щодня.
За квартиру платити важко. Через це іноді були натяки на те, що дешевше було б взяти його сестру жити з нами і платити на трьох. Я вже декілька разів казала що я так не хочу.

Ситуація загострилася, коли в один вечір він сказав, що його батькам стало складно платити за житло сестри та було б добре, якщо б вона переїхала до нас. (Я уточнювала: не тимчасово, а на постійно). Я не знала як правильно реагувати, бо не хочу поступатися власним комфортом, але ж не можна не допомогти родині. Треба або погоджуватися на сестру, або запевняти його допомогти батькам платити за її житло. Я його люблю та не хочу засмучувати, хочу щоб він відчував мою підтримку. Я погодилася, але відчувала що мене лишили вибору в цій ситуації. (Через день виявилося що в нас змінилася ситуація з житлом та питання сестри поки що відкладається.) Але ми ж говорили далі.
Він вважає що якщо б ми одружувались, ми б не створювали власну родину, а я б додалася до їхньої великої родини. Що я маю дружити з його сестрою та намагатися ладити з його батьками. Що в такій родині немає ієрархії хто духовно ближчий.
Я ж вважаю, що коли люди одружуються, вони створюють зовсім нову, власну родину. Спільні проблеми вирішуються спочатку з парнером, а далі батьки та сестри.
Я хочу жити лише удвох, принаймні до появи дітей, бо ми ще не довго живемо разом. Тим більше що я б не сказала що у нас все стабільно у відносинах, в такі періоди важливо щоб ніхто не втручався. На це він каже, що я просто недолюблюю його сестру.
Я розумію,що іноді треба підтримати та допомогти, тоді в нас може жити хто завгодно з родини, але ж тимчасово.

І в цьому всьому я не розумію, чи то я егоїстка чи що я не правивильно розумію, чи то ми з хлопцем просто дуже різні...
Не знаю що робити та як йому пояснити свою точку зору.
Думали розходитися, але зараз три дні живемо окремо щоб все зважити, я страшенно нервую.
Питання які не дають мені спокою:
1. Як правильно поступати з ситуаціями з родиною хлопця, з сестрою?
2. Чи взагалі можливо нам налагодити відносини та жити в мирі, якщо в нас різні погляду на порядок в родині? Чи можна тут знайти компроміс?

Була б дуже вдячна за будь-які поради та коментарі!))

З 12 років я почала завдавати собі порізи. Спочатку це були незначні, дрібні подряпини. Я ходила до психолога, але продовжувала шкодити своєму тілу. Потім я припинила терапію і на деякий час зупинилася, проте через рік все почалося знову.
Я почала різати себе глибше і частіше. Був період, коли я щодня розрізала певну частину тіла до м’яса — спочатку руку, потім стегна, ікри, поки не було пошкоджене майже все тіло. Я рвала собі волосся через агресію та страх. Часто приймала велику кількість таблеток у надії не прокинутися зранку. Одного разу, змішавши всі таблетки, які знайшла, я випила їх жменею. Відчуття було таке, ніби я була під наркотиками, але я вижила.
Я припинила завдавати собі шкоди, коли війна тривала вже рік. Але ще через рік помер мій батько. Я стримувалася так довго, як могла. Ми переїхали в новий будинок, який залишив сильний слід у моїй психіці. У перший же день, коли я опинилася там, все, що я пам’ятаю, — я сиділа у ванній з лезом у руці, а вже за секунду мої ноги були в ранах. Червоний відтінок крові змішався з водою, запах металу заповнив ванну кімнату. Все було ніби в тумані. Я кинула лезо, не розуміючи, як це сталося.
У мене були спроби самогубства, але мене завжди встигали врятувати. Зараз я не завдаю собі шкоди вже більше року, але кожного дня в голову лізуть думки про це. Я хочу бачити, як кров стікає по моєму тілу, як з’являються нові, глибші шрами. Я люблю їх. Я стараюся стримуватися, але не знаю, як довго ще зможу.
Також у мене є проблема з таблетками, можливо, через минуле. Коли я бачу будь-які пігулки — від головного болю, болю в животі чи навіть антибіотики — я автоматично приймаю 4-6 штук, навіть не знаючи чому.

Доброї ночі.Я с Запоріжжя.Останнім часом відчуваю постійну емоціональну втому,нічого не хочеться,ні друзів,ні спілкування...Живу с чоловіком та сином 9 років.С 4 років у дитини діабет.Постійний контроль,заміри,уколи інсуліну,дуже важко...допомогти нікому,ще й мама моя та чоловіка тяжко хворіють..Я медик і всі постійнно покладаються на мене..а ресурсу вже зовсім немає.Всі їх хвороби мене виснажили.Вже нічого не хочу окрім спати і іноді гуляти с собакою на свіжом повітрі.Як собі допомогти?як повернути собі ресурс і мотивацію?дякую.

И так мне 19 лет и я столкнулся с такой проблемой: мне девушка говорит что я почти каждую ночь достаю свой половой орган и тру об её задницу а как только она меня замечает и говорит что-то я сразу отворачиваюсь, я об этом не помню, и знаю что я спал, мне очень стыдно перед девушкой и хочу как-то это исправить, помогите пожалуйста с этой проблемой буду вам очень благодарен 🥲

Добрий вечір!
Сьогодні я відчула, що ми з подругою віддаляємось, мене це не сильно засмутило. Ми вже не такі близькі. Але мені вперше стало страшно, що я залишусь одна.

Я не можу заводити нових друзів. Я думала це через соціальну тривогу, але мені більше страшно продовжувати стосунки з людьми. Я боюсь, що якщо ми подружимось, я не зможу більше вийти з цих стосунків. Якщо мене щось буде не влаштовувати, я не зможу сказати про це, я не зможу бути собою і буду почуватися увʼязненою, ніби в клітці.

У мене були раніше друзі, і зі школи і з дитинства. Коли мене щось не влаштовувало, я не могла нічого сказати, я просто мовчала. Я не могла закінчити дружбу, бо мені було страшно, я боялася їхньої реакції. Коли я намагалася відстояти свою думку, одна подруга постійно ображалася, але чомусь вхоплювалась за мене, і не відпускала.

Мені інколи хочеться мати друзів, могти поділитись з кимось своїми відчуттями. Але я не можу цього зробити. Мені некомфортно. І коли я думаю про це мені стає страшно, що я не зможу відчувати себе вільною. Я почуваюся вразливою, коли ділюсь чимось, мені стає неприємно та бридко після цього.
Мені водночас хочеться цього і не хочеться.

Мені зараз дуже важко, я ніби скоро от-от зійду з розуму, втрачу глузд та не зможу вийти з цього замкнутого кола через батьків та вцілому родину. Мої батьки все життя критикували зазвичай, звісно бували й хвалили, але цікава я їм була лише коли чогось добилася, похвалили оточуючі або зручна їм у всьому. А так, якщо я прийму самостійно рішення, матиму невдачі чи помилково зроблю вибір, мене будуть .......

Здравствуйте, уже наверное где то с февраля мерещиться моя смерть, изначально она пошла после сна о гибели моего брата, до сих пор помню этот кошмар, и если не ошибаюсь это мой первый кошмарный сон за всю жизнь, после которого сразу же пошло пробуждение.

Я так же немного ознакомлена с писанием Юнгианского анализа, и мне бы очень хотелось разгадать их содержимое по сколько жить с этим весьма нев.......

Здравствуйте. Как перестать притягивать к себе людей с избегающим типом привязанности? Заметила, что таких в моём окружении довольно много...Очень быстро отдаляются, когда я делаю шаг навстречу. Но если я не напишу первая, то и мне не напишут. А когда пишут, то ничего о себе не рассказывают, на мои сообщения отвечают односложно, поэтому очень трудно поддерживать разговор........

Доброго времени суток. На днях наткнулся на видео в котором рассказывается о разного рода шизофрении и ее симптомах. Половина озвученных симптомов в ролике такие как: забывчивость,не четко сформулированные мысли (во время разговора) рассеянность, заторможенность,не обдуманные движения,потеря самой сути мысли, снижение эмоциональной реакции,
обнаружил у себя. И понял что с такими симптомами живу у.......

Добрый день! Я уже 3 года в браке, до этого с мужем мы встречались около 5 лет. У нас сложная история, которая включает этнические различия (Я - метиска (смесь таджички и русской), Он - узбек) Нам долго не давали добро на отношения его сторона, мы часто расставались но потом снова сходились. Когда все же нам удалось пожениться я долго искала общий язык с его родителями. По итогу сейчас у нас в отн.......

Доброго дня. У мене таке питання чоловік почав наполягати на тому, щоб я приймала участь у спілкуванні та дозвіллі з його донькою від попередніх стосунків. Чи можливі нормальні стосунки у мене з чоловіком без цього спілкування взагалі?

Я не хочу цього знайомства. Адже у нас є діти, мені є чим займатися. Чоловіку я приділяю багато часу, уваги, принаймні він так каже.

Донька проживає з маті.......

Здравствуйте!
Для меня проблема в том, что муж смотрит на женщин в интернете. Это разные примерки белья, женщины в прозрачной одежде, показы моделей, коротки видео с девушками в привлекательной ожежде, клипы с полураздетыми девушками и тд.
Первый раз я это узнала год назад, тогда была беременна с ужасным токсикозом и секса у нас практически не было.

Узнала обо всем случайно, муж по ошибке по.......

3 місяці назад почала приймати системні ретиноїди,які значно вплинули на мій психічний стан(по відгукам людей які також приймають їх-це норма).Сон став поганим,іноді вночі прокидалася,була тривожність.Почали переслідувати нав'язливі думки,яких раніше ніколи не було,роздратованість,сум постійно,коли хтось щось скаже,я можу про це думати декілька днів.Перев'язати це з тим що-підлітковий період,я не .......

Вітаю. Ми з чоловіком разом років 10. В шлюбі 4. До нашого шлюбу у чоловіка була ще одна жінка, з якою він мав стосунки під час наших відносин. Зраджував. Тоді ми планували дітей, але у нас не виходило. Потім виявилося, що ця жінка вагітна і чоловік пішов до неї. В них народилася донька. Через певний час, чоловік знову хотів повернутися до мене, не знав з ким йому бути. Казав, що любить мене і я й.......