Страх та як із ним вчинити, щоб бути вільним

боротьба зі страхом Яким буде життя, якщо весь час боятися? І яким би воно було без страху, чого б можна було досягти і що мати? Відповідаючи на ці питання, в уяві людини виникають прекрасні образи втілених найсміливіших мрій, чудове майбутнє, гарне самопочуття та задоволення своїм життям. Але, повертаючись в реальність продовжуються діалоги – «можу - не зможу», «хочу – боюся», «стане краще – буде лише гірше». І знову, і знову найкращі починання тонуть в безодні сумнівів, зневіри в себе, та найстрашніших страхів.

Страх – це як власновирощений дикий звір – доки він був ще дитям, то і пазурі виглядали не такими гострими. І людина зростає, а з нею зростає і її страх - вона годує його, пестить, дозволяє чинити як завгодно, а часом використовує і для самозахисту від кривдників. І не помічаєш, в який із моментів він виростає, і вже починає з’їдати тебе самого, особливо коли відчуваєш, що щось тут не те, що занадто боляче він гризе, граючись з тобою, і припиняєш його кормити.

Якщо вже виростив власного звіра– бери відповідальність, май мужність і непохитність вистояти, спостерігаючи наслідки і витримуючи стільки, скільки потрібно буде. Боротися з ним немає сенсу, це завжди закінчується власною поразкою. Тому залишається лише прийняти рішення позбутися його, і дивлячись прямо в очі, вистояти під облавою нападів, впивань в руки, ноги; вистояти під вагою жалю (все ж таки не чужий звір, шкода його), не годуючи ні шматочком – ані думкою, ані жодною  емоцією. Це само по собі вже важко, а потім ще й доведеться дивитися як він помирає. І буде власний біль, нестерпне бажання врятувати, сумніви, страждання. Але залишившись непохитним, і дозволивши звіру померти та розвіятись, починаєш помічати те, що він залишив після себе. Це те, що людина навіть не зауважує, борючись з ним – терпіння, силу, міць, співчуття, мужність. Саме такими якостями звір повертається до серця, з якого колись і вийшов, але вже трансформованим, але вже в інакшій  подобі. Маленьке зернятко, що колись було зрощене в звіра, знову стане зернятком в серці. А серце то вже інше, а серце вже витривале і знає життя і себе, і воно здатне виростити щось зовсім інше з того зернятка. І це вже буде свідоме посадження - виплекане, вистраждане, наповнена любов’ю і далекою пам’яттю всього пережитого разом.

Страх – частина самої людини, яку вона відмежовує від своєї цілісної структури заради різних цілей – щоб не визнавати свої слабкості і не працювати з ними; щоб вберегти себе від насилля і мати прихисток в страху, і почуватися в безпеці; щоб не ставати дорослим психологічно і сильним, бо це вимагає шалених зусиль і відповідальності; щоб втекти в нього від кривдника – бо часом легше сходити з глузду, аніж визнати, що близькі люди можуть так знущатися. Причина страху важлива, вона дає точку відліку, але куди важливіше повернути цю налякану частину себе додому, у всеоб’єднуюче серце, в інтегровану, сильну особистість.

Давайте сміливо і прямо дивитися страхам в очі, і нехай все, що було важко, непосильно, стане легко, відверто та на щастя.

У Психолога » Страхи, тревоги » Страх та як із ним вчинити, щоб бути вільним
психолог

Оценка публикации
понравилось: 1 из 1 оценивших
  нравится публикация?  

Нравится 1 из 1. Оценочная шкала: от 0 до 1

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии strahi Монстр под кроватью, или что делать, если Ваш ребенок боится темноты

Что делать, если ребенок ночью видит монстров, если ребенок плохо спит из-за страхов? Как помочь ребенку справиться со страхом темноты?

статья по психологии strahi Три вправи, які допоможуть вам втримати психологічну рівновагу під час карантину

Вправи допоможуть вам розвинути критичне мислення, навчать не потонути в інформаційних потоках, бути стресостійкими і чітко розставляти власні цілі та пріоритети...

Все публикации раздела Страхи, тревоги >>

 
Комментарии к "Страх та як із ним вчинити, щоб бути вільним"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr