Використання методів арт-терапії для профілактики та подолання  наслідків патологічної сепарації (с

Кожен з нас, народжуючись, з’єднаний пуповиною зі своєю матір’ю. Пуповина перерізається, але тонкий зв’язок, який поєднує батьків та дитину, лишається на все життя. Коли дитина дорослішає, вона віддаляється від батьків, стає самостійною. Патологічна сепарація може стати причиною серйозних проблем, як у житті дорослої людини, так і в кризові моменти розвитку дитини.

Дитина проходить самий перший етап сепарації – коли її тіло відділяється від матері на фізичному рівні і робить свій перший вдих. Вже під час народження важливо, чи пологи були природніми, чи знадобилось робити кесарів розтин. Малюки, які народились природньо, більш прив’язані до матерів, в них не такий виражений стрес при народженні і це впливає на подальший зв’язок з мамою. Прикладання до грудей в перші хвилини життя важливий та необхідний процес, який дозволяє новонародженому відчувати себе в безпеці, адже в перші хвилини життя дитина потрапляє в інше середовище, виробляє перший крик, починає відчувати навколишню температуру, втрачає такий природній та міцний зв'язок з тілом матері.

Другий етап сепарації – відлучення від материнських грудей, тут також є нюанси. Скільки тривало вигодовування, яким чином дитину відлучали. Дитині необхідно відчувати мамине тепло, ніжні доторки її рук, стук серця, чути мамин голос та відчувати себе в безпеці. Годування за вимогою та догляд за чистотою дитини природнім чином сприяє такому контакту мами та дитини. Адже саме в перші роки життя формується відчуття довіри до світу. Коли дитина починає вставати на ніжки, робити перші кроки, вона вже більш самостійна та не так прив’язана до мами, їй цікаво все навкруги і варто її бажання враховувати: створити безпечні умови та радіти першим крокам. А не тримати дитину весь час в манежі, чи на руках, закохуючи та не даючи вільно вивчати світ навколо.

Важливий етап – вік 3 рочки, коли в дитини з’являється розуміння слова “я” та бажання робити щось самостійно. Якщо це бажання не підтримується батьками, дитина відчуває, що вона сама не здатна робити прості речі і відчуває себе прив’язаної до матусі чи татуся. Часто в такої дитини виникає відчуття провини, що вона зробила щось не так, не впоралась самостійно, поступово така дитина стає залежною від батьків, інфантильною та повільніше розвивається. Важливо, щоби батьки усвідомлювали, що всі етапи сепарації важливі та поступово дозволяли дітям дорослішати та бути самостійними.

Переважно у віці 3 роки дитина йде в садочок, це великий стрес для неї, який може стати травмою, якщо дитина не підготовлена психологічно чи фізіологічно. Саме тут на допомогу приходить казкотерапія – метод, який дозволяє дитині легко адаптуватись в новому середовищі, фізично відокремитись від батьків та стати більш активною в спілкуванні з однолітками. При використанні методу добре було б знати улюблених казкових героїв дитини, її вподобання та страхи. Терапевтичну казку може створювати як терапевт, так і мама, яка прийшла на консультацію. Казки читають дитині, поступово пробуджуючи в неї інтерес до нових друзів, садочка та виховательки, використовуючи перенос проблем дитини на улюбленого героя та показуючи шляхи виходу з ситуації.

Коли дитина йде в перший клас, вона робить наступний крок в самостійне життя. І тут дуже важливо, наскільки готова дитина відірватись від материнської опіки, але не менш важливо й те, чи готова матір (батько) до того, аби не контролювати дитину 24 години на добу, атакуючи вчительку та однокласників запитаннями та тотальний контролем. Надмірні очікування мами щодо відмінного навчання можуть спричинити в дитини стани психологічного напруження, невралгії та навіть призвести до психосоматичних захворювань. Проаналізувати психологічну ситуацію в сім’ї можна, запропонувавши всім її членам створити малюнок “моя сім’я”, “моя сім’я в звичайний день”, “моя сім’я в святковий день” або “моя сім’я – сім’я тварин”, “моя сім’я у вигляді квітів”. Через такі малюнки та їх обговорення стають більш зрозумілими родинні відносини, потреби членів сім’ї або вияснюється, в чому є актуальний конфлікт.

читайте также:

О подводных камнях камнях "позитивности" и как с ними быть Можно, конечно, радостно идти по жизни, не замечая некоторых её сторон, да и «позитивность» нынче в моде, только вдруг ощущаешь какую-то фальшь рядом с таким клиентом...

Построение жизненной перспективы в терапии опустошенности, экзистенциального вакуума и зависимостей (часть 1) ...могу с уверенностью утверждать, что этой внутренней необходимостью является наличие у человека чего-то важного, значимого, ради чего либо ради кого он живет...

Ще одним методом, який дозволяє продіагностувати ситуацію, відреагувати актуальний стан та відчути потребу клієнта є використання метафоричних асоціативних карток, розглядаючи які, мама ділиться тим, що відбувається в її житті, що турбує її та шукає відповіді на важливі питання, які ставить психолог. Якщо картки пропонують дитині, варто обирати колоди, в яких малюнки яскраві, не обтяжені дрібними елементами та не травмуючи.

Також дуже ефективним методом є розстановки в пісочниці. Класично використовують юнгіанську пісочницю, але можна скористатися і розносом блакитного кольору з манкою, яка також прекрасно підходить для занять з дитиною, завдяки тому, що вона є природньою, безпечною та нагадує пісок за кольором та на дотик. Можна запропонувати зробити розстановку з фігурок, які символізують всіх членів сім’ї. Вже на цьому етапі можна відслідкувати, чи є в сім’ї коаліції, хто головний, чого бракує. Наскільки міцним є зв'язок між батьками та дитиною, чи є ще родичі (бабусі, дідусі, брати, сестри та інші члени родини), які впливають на розвиток дитини та відносини в сім’ї. Психолог аналізує розміри та розташування іграшок, звертає увагу на те, які саме фігурки були обрані, які їх характеристики. Де саме розташована фігурка дитини, яка фігура ближче, а яка далі. Психолог може запитати, чи все влаштовує в розстановці, чи хочеться щось змінити, відсунути, додати. Аналізуючи розстановку в пісочниці і спостерігаючи за змінами, спеціаліст розуміє, як почувається дитина в сім’ї, чого їй бракую, хто для неї є підтримкою та авторитетом, які відносини між батьками та іншими членами родини та багато іншого. Протипоказанням для використання пісочниці є хвороби дихальних шляхів, алергія на пил, рани чи порізи на руках. Також не варто використовувати пісочницю, якщо відомо, що було скоєне фізичне насильство чи наруга над дитиною.

Цікава вправа, яка допомагає м’яко пройти новий етап сепарації, коли і мама, і дитина створюють свій спільний острів, облаштовують його, а далі потрапляють в казку. Де з ними відбуваються цікаві пригоди, трапляються стихійні явища, які розділяють великий острів на два, але з’єднаних між собою комунікацією – мостом, перешийком. За допомогою терапевта, відбувається перенос в безпечний простір та відреагування емоцій та почуттів і тоді, в реальному житті і мамі, і дитині значно легше прийняти новий шкільний етап життя, створити дитині умови для навчання, перевести дитину в окрему кімнату і т.д.

В підлітковому віці відбувається наступний дуже важливий етап сепарації – батьки на цьому етапі втрачають свій авторитет в очах підлітків, для молодої людини важливим є признання серед однолітків, пошук свого місця в соціумі, увага з боку протилежної статі. Це є природньо, і батькам варто це усвідомлювати. Треба розуміти, що таке здорова опіка та гіперконтроль, та не підміняти життя підлітка своїм власним життям. Те, як дорослі себе поводять, як спілкуються між собою, чим цікавляться і є кращим вихованням для підлітка. Адже дитина підсвідомо вбирає все, що бачить в сім’ї і далі переносить це в своє життя. Складання оповідання або есе на тему “я через 5 років” допоможе підлітку сформувати бачення своїх перспектив та скорегувати відносини з батьками.

Приходить час, коли діти дорослішають, починають будувати особисті стосунки, або виїжджають на навчання в інше місто або країну. Це ще один дуже важливий етап сепарації, коли пташенята покидають домівку і стають самостійними. Коли доросла людина проживає з батьками, не бажає створювати власне гніздо, шукати собі пару, вчитися чи працювати, не приймає самостійно важливих рішень, а лишається в звичних умовах і не хоче щось змінювати, це також тривожний дзвоник. Так стається, коли в батьків, чи в одного з батьків немає свого власного життя, а весь сенс існування – це дитина. І відпустити її від себе, дозволити жити своїм життям, це означає втратити сенс життя, а це буває нестерпно. Таким батькам важко усвідомити, що коли дитина вже доросла, варто перестати контролювати її життя, а більше уваги приділити собі, своїм захопленням та відносинам.

В арт-терапії є цікава вправа, яка наочно демонструє окремість кожної людини та родинний зв'язок. Це вправа по створюванню ляльок-мотанок. Пропонується зробити дві ляльки, які символізують мати та дитину. Ці ляльки лишаються з’єднаними між собою довгою ниткою, яку можна подовжувати. А можна і послабляти. Нитка символізує емоційний зв'язок, який є, але не повинен заважати двом діючим персонажам вільно пересуватись, рухатись і спілкуватись.

Розглянемо які бувають види сепарації:

  • ·       емоційний – дитина має право обирати і робить свій вибір самостійно
  • ·       ціннісний – дитина має свою точку зору та може її озвучити
  • ·       функціональний – здатність турбуватись про себе, незалежно від батьків
  • ·       конфліктний – з відчуттям провини, коли людина відділяється від батьків та створює свою власну сім’ю

Якщо в дорослому житті людина лишається залежною від матері(батька), це заважає такий людині створити власну сім’ю, досягнути чогось в роботі, бізнесі. Така людини лишається маленьким безпорадним хлопчиком чи дівчинкою, за яку все вирішують батьки. З дорослою людиною, яка має патологічний симбіоз з батьками, який може розглядатись як емоційна залежність, дієвим методом терапії є вправи з метафоричними асоціативними картками, де людина ніби бачить ситуацію зі сторони, починає усвідомлювати свої вторинні вигоди та розуміє що втрачає в такому стані. Тут варто звернути увагу, що є нормальним і прийнятним, а що робить життя нестерпним, заважає жити повноцінно. Патологічний симбіоз відбувається, коли сепарація на якомусь з етапів не відбувається. Тоді мова йде про залежні та співзалежні стосунки, з яких складно вийти без терапії.

Окремо розглянемо питання патологічної сепарацїї, коли дитина відчуває себе кинутою, або відторгненою батьками чи мамою. Таке може статися з різних причин. Як це проявляється:

  • ·       підвищена тривожність
  • ·       занижена самооцінка
  • ·       девіантна поведінка
  • ·       невпевненість у собі
  • ·       складнощі з відстоюванням власних границь
  • ·       недостатня довіра до людей
  • ·       відчуття покинутості, непотрібності, коли дитина відчуває себе не такою, як всі

Часто розвиток дитини ускладняється психологічною травмою. Людина, яка пережила в дитинстві травму відторгнення (покинутої) захищається, вдягнувши маску втікача або залежного, який або уникає труднощів, конфліктів і самого себе, своїх переживань, або стає залежним від іншої людини, не маючи власної точки зору і потребуючи опори зовні. Коли в людини є такі психологічні розлади, важливо пройти терапію та зняти маски, які заважають жити нормальним життям, взяти відповідальність за своє життя. Доречним будуть сесії по роботі з внутрішньою дитиною, відігрівання та доколисування внутрішньої дитини, візуалізація, вправи з метафоричними асоціативними картками, ізо-терапія.

Робота з картками та ізотерапія також може допомогти людині прийняти надбання свого роду, усвідомити, що цінного та важливого вона може взяти в своє життя, щоб доповнити родову скарбничку та передати її далі нащадкам. Також важливі усвідомлення, чого я брати не хочу, а що я хочу докласти свого. Яким цінним є те, що пов’язує людину з родом, з пращурами та батьками, та як знайти своє, власне, набуте і передати це своїм нащадкам.

 Патологічна сепарація від батьків може стати причиною серйозних проблем, як в особистому житті дорослої людини, так і в кризові періоди розвитку дитини. В статті проаналізовані методи арт-терапії, які використовуються в питаннях, пов’язаних з патологічною сепарацією чи симбіозом у відносинах між батьками та дітьми. Розглянуті причини та наслідки патологічної сепарації та симбіозу, види та етапи сепарації та надані практичні рекомендації щодо використання різних методів арт-терапії: казкотерапії та інших письмових практик, піскової терапії, ізо-терапії, створення ляльки-мотанки відповідно до вікової категорії клієнтів. Визначено переваги та ризики застосування методів арт-терапії в різні вікові періоди.

У Психолога » Профессиональным психологам » Використання методів арт-терапії для профілактики та подолання  наслідків патологічної сепарації (с
психолог

понравилось: 1 из 1 оценивших
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии professionalam После моего визита, мой психолог записался к своему!

Если мы подходим к исследованию со знанием – это уже не исследование, а повторение этого знания(опыта). Повторение чужих знаний, трактовок, принципов, оценок. Применение знаний – это принятие авторитета.

статья по психологии professionalam Терапевтические возможности группы при переживании горя утраты

Анализ особенностей переживания горя утраты позволил выделить следующие проявления у горюющего: поглощенность образом утраченного, чувство вины...

Все публикации раздела Профессиональным психологам >>

 
Комментарии к "Використання методів арт-терапії для профілактики та подолання  наслідків патологічної сепарації (с"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr