Як я перестала бути перфекціоністкою

Тю, скаже хтось, - перфекціонізм - то круто, нащо від нього відмовлятися?

З моєї точки зору - конче необхідно, і зараз розкажу чого.

Що таке перфекціонізм? Це прагнення зробити щось, відчувати щось якнайкраще. Це супер поглинаюче бажання ідеального перебігу подій, ідеальних малюнків, ідеального одягу, ідеальних відносин і т.п.

Що ж тут поганого, може хтось спитати? Це звичайне бажання хороших хлопчиків та дівчаток, - зробити якнайкраще, щоб отримати похвалу, визнання та прийняття. 
- Звісно, - погоджусь. А чи вартий той успіх тих зусиль?

То гарний спосіб вдосконалювати та вдосконалюватися. 
- Точно!

А тепер давайте поглянемо з іншого боку.

читайте также:

Стресс в большом городе и психологический туризм Ежедневно житель большого города сталкивается с «агрессивным» воздействием внешней среды: суета и бесконечные «пробки» на дорогах, столпотворение в общественном транспорте...

Эмоциональный интеллект — must-have современного мира Проявление чувств и эмоций — сложная наука или must-have современного мира? Я замечаю по своим клиентам, что редко кто приходит на терапию тогда, когда у него стоит вопрос о том, как заработать денег на еду или на лечение какого-то серьезного

Перфекціоніст завжди невдоволений результатом, бо він міг бути кращим.
- Однозначно, - міг би.

Ідеально не зробиш ніколи, бо то не статична і рухлива величина. Сьогодні - ідеально так, а через 20 хвилин, - все може змінитися.
- Чи усвідомлює це перфекціоніст? 
- Ні. Тільки "головою розуміє, а нічого змінювати не хоче".

Перфекціоніст сам намагається зробити ідеально і інших примушує. 
Чи росте напруга? 
- До ворожки не ходи, - все і так ясно. Напруга підвищується не просто в думках, - вона передається в тіло і постійно його виснажує.

Перфекціоніст не щадить себе і іншим не дозволяє, - бо є вища ціль і заради неї варто лягти кістьми. Навіть якщо десь закрадається думка, що щось не так.

Перфекціоніст - то надзвичайний контролер. Бо то єдина можливість підтримувати свій стиль життя та не давати людям руйнувати іллюзії.

Перфекціоніст, - то людина, яка майже не визнає своїх помилок. Всілякими способами намагається почуття провини зменшити. Наприклад, перекладає відповідальність за невдачу на інших людей (повністю або частково), обставини. Обезцінює подію і показує наскільки йому наплювати на неї (бо визнати, що ти налажав, перфекціоністу ще складніше). 

Перфекціоніст то людина, яка не знає напівтонів. 
- Як я іноді кажу своїм клієнтам, - між чорним і білим є ще 98 відтінків сірого. 

Перфекціоніст - то профі емоційних гойдалок, - якщо не вийшло, - впадає в розчарування, образи, злість та агресію на себе, почуття провини. І руки опускаються. 
І щоб себе з цього витягнути, - він впадає в гординю, самолюбування, нарцисизм і звеличує свої звичайні справи до позначки, - "Фахівець 80го рівня". 
І так і качається, з мінуса в плюс, як боксерська груша в спортзалі. І ті гойдалки не дають такої бажаної стабільності, не дають опори, не дають безпеки. І висить людина у повітрі, тримаючись за свої ілюзії. Там і тревога винирює і страхи надбудовуються, і від того ще більше хочеться сховатися в свій ідеальний світ, у свій кокон, - і нікого туди не пускати, - бо не дай Бог, - хтось похитне його на канаті над прірвою.

Перфекціоніст завжди знайде купу відмазок, щоб не робити те, що він не запланував. Щоб не робити те, що не вписується в його картинку. Чого? 
- Бо нові думки можуть похитнути і так шаткий світ ілюзій. І доведеться шукати новий шлях, а це час, сили, - яких і так не вистачає.

Перфекціоніст може досягати великих вершин і неперевершеної майстерності.
- Точно. Як і інші люди, які захоплені своєю справою усвідомлено, або мають гарний стимул по фіналу. 

Чи може перфекціоніст розслабитися і отримувати задоволення? 
- Найчастіше ні. Бо в нього в голові купа всього важливого, термінового та детального, що де там розслабишся. Мозок і тіло - в повній бойовій готовності. 
Тим паче, що перфекціоніст - майстер заходити в гості з сусіднього під'їзду через околицю міста і шукати складні шляхи, - бо то ж можливість отримати більшу схвалу та почепити собі більшу медаль на груди.

Чи може перфекціоніст змінитися?
- Звісно. Я ж змогла, - значить кожен може. І зразу скажу, - мабуть зовсім від перфекціонізму не відкараськатися, - але свобода того варта, - повірте! 

І для того треба над собою попрацювати:
- для початку, - пройти тест на рівень перфекціонізму. Бо якщо Вас зачепила стаття, - то супротив, який каже, що десь там щось закопане.
- Відмовитися від потреби постійного і регулярного схвалення. А то невигідно, - бо не просто так вона існує.
- Навчитися турбуватися про себе, а не про відношення інших. Поважати себе, любити і звертати увагу на потреби. І попутньо - пропрацювати ірраціонільні твердження. А цьому не вчать повсяк час, - найчастіше - психологи.
- Зайнятися своєю самооцінкою, опрацювати реакцію на критику.
- Зменшити вплив комплексу "хороша дівчинка / хороший хлопчик". 
- Спробувати почати щось важливе вже зараз, не ідеально, карявенько, але зараз, - аніж чекати 20 років гарної нагоди та 120% готовності. 
- Почати фільтрувати реальність, а не жити в мріях, майбутньому та ідеальному світі, яких не існує. 
- Дозволити собі бути собою, а не тим портретом, який намалювали всі дорослі в дитинстві.
- Домовитися зі своїми страхами і знизити рівень тревоги.
- Розгледіти і перестати уникати свої негативні особистісні якості, - бо закривай на них очі, - не закривай, - вони існують. 
- Усвідомити, що ті рази, коли "зовсім не вийшло", - то бунт підсвідомості, спроба достукатися до зашореного мозку і сказати, що щось не так. 
- Сепаруватися (відрізатися, відійти, обірвати зв'язок) від тих людей, які підтримують той клятий перфекціонізм, які таким чином втримують владу, зберігають важелі впливу та контролю, маніпулюють та зберігають свій спокій через зрозумілість поведінки перфекціоніста. 
- Навчитися приймати наслідки і з ними розбиратися. Тобто приймати на себе відповідальність.
- Стати собою. З усіма плюшками і негараздами. І іншим транслювати. 
- Дозволити собі помилки. І іншим теж дозволити. 
- Замінити напругу від підтримання ідеального світу на дозвіл світу бути таким, який він є. Бо все одно світ не буде таким, яким його бачить перфекціоніст. Це треба визнати і відпустити. 
- Насолоджуватися тим, що вже є. І тоді прагнення кращого (воно є у всіх людей) перестане так сильно приваблювати. Приваблювати настільки, щоб замість реального життя людина потребує життя в ілюзіях і схваленнях.

Стати дорослим. Надбати психологічну зрілість. 

/Важко?
/Глибоко?
/Не хочеться напружуватися?

Відповіли хоча б на одне питання "Так", - знайте, - Ви або перфекціоніст, або маєте емоційне вигорання або знаходитесь у зоні комфорту через страхи. Або стиль життя "ХайТак" - то Ваш спосіб забезпечувати собі спокій.

- І знаєте що?
То Ви маєте право на те, щоб вибирати як собі жити і в що вірити. І то класно! 
- Готові до наслідків? - То будь-ласка! (наслідки ж все одно наздоженуть, Ви ж знаєте).
- Сладнощі у відносинах? То доведеться прийняти і розрулювати, якщо не хочеться нічого міняти в собі. 
Бо!
Ви - та людина, яка керує Вашим життям і варто про це пам'ятати. 

Чи варто то все починати?
- Так. Результат Вас приголомшить в позитивному сенсі. Однозначно. Перевірено на собі.

Що робити, спитаєте?
- Прочитати статтю ще раз, зробити репост і починати! Потрошку...

Як довго то все будуть тривати ці зміни?
- Відтоді, коли Ви вирішите, що хочете бути щасливішою людиною, ніж зараз, аж до того моменту, коли Ви почнете відчувати фарби життя, любов, легкість, усвідомленість та радість. Комусь треба 3 місяці зі мною, а комусь - шлях довжиною в життя.

Бережіть себе та інших людей!
І "HarmonyUP" Вашому життю!

З вірою в позитивні зміни, 
Яніна Заруба, психолог.

Дзвоніть, - я стану корисною для Вас як фахівець та жінка, яка прожила транформацію, отримала легкість та стала щасливішою!

У Психолога » Самопознание » Як я перестала бути перфекціоністкою
психолог

  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии samopoznanie Обесценивание себя

Вместо того, чтобы осознать происходящее «Мой муж мне изменяет» или «Я жена алкоголика». Событие обесценивается и получается «Все мужики изменяют, гуляют и пьют» и в этом случае уже не так больно.

статья по психологии samopoznanie Любовь к себе как присутсвие

Много путаницы с сопутствующими дефинициями типа себялюбия, эгоизма, самовлюбленности. Попытки прийти к любви через уважение, гордость и оценки собственных достижений часто неудачны.

Все публикации раздела Самопознание >>

 
Комментарии к "Як я перестала бути перфекціоністкою"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr