Жіночність
Дехто твердо переконаний, що у сучасному світі жінка має абсолютно такі самі права і свободи, як і чоловіки, і взагалі незрозуміло, за що там виступають ті феміністки. Проте коли заходиш в інтернет і робиш один крок за межі власної бульбашки, то можна знайти таку кількість стереотипів і вимог як до чоловіка, так і до жінки, що просто волосся стає дибки (чудову на цю тему говорить блогерка з каналу “смішно не буде” - рекомендую до перегляду).

І одним з таких вимог є “жіночність” жінки. Наче якщо вона народилась і визначає себе як жінка, то цього недостатньо, щоб бути жіночною. Треба ще: бути впевненою, ніжною, спокійною, легкою, піддатливою, мудрою, мати “жіночу” енергію і ще багато-багато всього. Ця вся лабуда призводить до відчуття того, що світ мене не приймає такою як я є, а тому я маю бути такою, як мене хочуть бачити інші, інакше я не жінка, а взагалі незрозуміло що.
І на мою думку, підлаштовуватись - це неправильна стратегія, і ось чому.
Перш за все жінка - це людина. А людині притаманні різні людські якості (деяким справді важко прийняти це). По-друге, жінка - це ще й особистість, яка має власні характеристики, навички і уявлення про себе. І якщо ми як суспільство почнемо говорити цій особистості, якою їй треба бути, то вона не зможе проявитись, а навпаки - почне себе переламувати і ставати тим, ким насправді не є. А це в перспективі може призвести до психологічних проблем, а то і до розладів.
Ви можете сказати: “жінка має сама обирає - слухати їй те, що їй говорять, чи ні”. Проте насправді все не так просто.
Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.
Щоб жінка не слухала соціум і була такою, як їй хочеться, то вона вже має бути сформована (тобто десь рочків 25-30 як мінімум). А до цього часу людина проходить певні етапи, в які закладаються комплекси і уявлення про світ та людей в ньому. Зокрема, підлітковий вік, який характеризується пошуком своєї групи. Тобто в цей час жінка шукає людей, які будуть її приймати і розуміти, але якщо соціум буде казати: “ти занадто товста”, “ведеш себе як мужик”, “ти така груба, будь жіночнішою”, то з імовірністю 99,9 відсотків підлітка почне підлаштовуватись. І не тому, що вона тупа і не має власної думки, а тому що це частина виконання потреби в прийнятті соціумом. І іноді, уже в більш старшому віці, людині просто важко почати орієнтуватись на себе, тому вона починає вірити в те, що ці вимоги правильні і валідні, та продовжує нести їх з собою усе подальше життя.
Я не проти тих, кому окей ця культура “жіночності” і вони себе в ній відчувають комфортно і класно. Я проти того, аби нав’язувати думку того, що якщо ти “нежіночна” жінка, то з тобою щось не так. Я вважаю, що ми маємо нести те, що бути будь-якою - це окей. Найголовніше - поважати себе і з повагою ставитись до інших.
Саме за право жінки бути такою, як вона хоче, за повагу до різних виборів таких різних жінок і виступає сучасний феміністичний рух.
А якщо у вас є потреба казати іншим, що вони не окей, то пропоную заглянути всередину себе і дати відповідь на одне просте питання: “а я справді для себе окей?”
Адже часто пошук проблем в інших починається зі страху побачити проблеми в собі.
Опубліковано на сайті 30-09-2024