У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Шкільна психологічна служба: від заформалізованості до глибини

У Психолога » Батьки й діти » Шкільна психологічна служба: від заформалізованості до глибини

Практична психологія значною мірою є спадкоємицею педології, зруйнованої в 1936 р. постановою ЦК ВКП (б). Завдання, які вона покликана розв’язувати, дуже близькі до тих, що їх розв’язували педологи: визначення готовності дитини до школи, диференціювання ступенів цієї готовності, а також класів за інтелектуальним рівнем учнів, складання психологічних характеристик колективів, прогнозування сумісності їхніх членів тощо.

Психологічна служба має максимально сприяти особистісному розвиткові учнів. Насправді шкільна психологічна служба здебільшого застосовує методи діагностування. Останнім часом намітилася тенденція до збільшення частки методів, спроможних забезпечити проникнення в індивідуальну неповторність психіки учнів. Відбувається зближення психологічної служби з психотерапією, що виявляється в наданні психологічної допомоги тим, хто її потребує. Значна увага приділяється консультуванню персоналу шкіл щодо психічного розвитку дітей і надання допомоги в розв’язанні власних психологічних проблем.

У «Положенні про психологічну службу в системі освіти України», розробленому Міністерством освіти і науки України, чітко визначено мету діяльності цієї служби: виявлення і створення соціально–психологічних умов для розвитку особистості; сприяння виконанню виховних та освітніх завдань навчальних закладів. За своїм статусом працівники психологічної служби прирівнюються до педагогів. Діагностика у Положенні зводиться до обстеження дітей і підлітків, груп і колективів; корекція – до здійснення психолого – педагогічних заходів для усунення відхилень, профілактика – до своєчасного запобігання відхиленням у становленні особистості; реабілітація – до надання допомоги дітям, підліткам, молоді в кризовій ситуації; психологічна експертиза – до участі в оцінюванні нових технологій навчання та виховання, визначення доцільності їх упровадження. Отже, головні компоненти змісту діяльності психологічної служби зорієнтовані швидше на зовнішні дії (обстеження, розроблення заходів, участь в оцінювані нових технологій тощо), а не пізнання внутрішнього світу дитини, про що свідчить перелік функціональних обов’язків психолога–практика: «… бере участь в організації освітньої, виховної роботи…», «проводить психолого–педагогічну діагностику готовності до навчання…»; «здійснює профорієнтацію; готує вихованців до життя в злагоді з усіма народами; формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів, батьків».

Як бачимо, вся робота психолога–практика зорієнтована на дітей та підлітків, дорослі ж, тобто, педагоги при цьому з поля зору випадають. Важливу роль у роботі психологічної служби відіграють освітні заходи (лекції, бесіди тощо). З огляду на це зрозуміло, що перелічені функції може виконувати й соціальний педагог, а не обов’язково практичний психолог, а отже, психологічна практика ще не посіла в школі належного місця: робота психолога спрямована на розв’язання зовнішніх проблем, пов’язаних із соціумом і навчальною діяльністю учнів, а не пізнанням їхніх особистісних проблем.

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

Таким чином, практична психологія в школі представлена дещо формалізовано, відсутня орієнтація на глибиннопсихологічні характеристики особистості, а увага до індивідуальної неповторності дитячої психіки передбачається лише в разі кризових станів та девіантної поведінки (алкоголізм, наркоманія, правопорушення). Профілактична робота спрямована переважно на запобігання відхиленням. Неефективною також є позиція, коли об’єктом уваги психологічної служби є лише дитина, а не дорослий (учитель, вихователь, батько), який своїм впливом на неї нерідко породжує ті деструкції, які потім потрібно нівелювати.

Через певну невизначеність предмета практичної психології психологічна служба є занадто адмініструючою. На наш погляд, в основу практичної психології треба покласти роботу з індивідуально неповторними якостями особистості з опорою на єдність психокорекційних і психодіагностичних процесів. Важливо не втрачати гуманістичної орієнтації на конструктивні (позитивні) засади (потенціал) людського «Я», що суперечить настановам психологічної служби, викладеним у Положенні: зосереджувати увагу на відхиленнях, кризових явищах та девіантній поведінці. Предметом гуманістичної психології є норма, розвиток потенціалу «Я» суб’єкта.

У нашій школі велику увагу приділяють здоров’ю дітей. Школа працює за напрямком «Школа сприяння здоров’ю». Основні засади у роботі спрямовані на: прагнення до чистоти думок; любов до себе і розвиток власних чеснот; любов до всього живого, до природи, до людей; відчуття краси і досконалості, удосконалення свідомості, розвиток культури, морально-етичних норм поведінки.

У Психолога » Батьки й діти » Шкільна психологічна служба: від заформалізованості до глибини
психолог

Оцінка публікації
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
психологія roditeli-deti Як допомогти дитині організуватися під час карантину?

ЯК спілкуватися з дитиною у період змін та адаптації у нових умовах навчання. Допоможіть дитині скласти режим, розпорядок дня.

психологія roditeli-deti Секреты психологии. Травма привязанности. Особенности травм привязанности.

Основные травмы привязанности формируются с самого раннего возраста до 5 лет. Чем более глубинную травму привязанности получил в детстве человек, тем сложнее ему построить отношения с партнером. Надежная привязанность. Тревожно-устойчивая привязаннос

Усі публікації розділу Батьки й діти ᐉ

 
Обговорення "Шкільна психологічна служба: від заформалізованості до глибини"

Коментарів 1

Дякую за статтю. Повністю погоджуюсь з тим, що психолог в школі та дитсадку виконує переважно формальну роботу. На жаль, психологи шкіл і дитсадків і не хочуть поглиблювати свої знання щодо психотерапевтичних методів. Я з цим стикаюсь, коли запрошую їх на теоретично-практичні семінари з психотерапії.
Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr