Как понять, чего хочется на самом деле
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Как понять, чего хочется на самом деле
| Ирина Николаевна Островерх (Харьков) 14-04-2020 11:20:57 |
|
| Оксана Сенченко (Львів) 14-04-2020 12:26:27 |
Доброго дня, Essence.
На жаль, зрозуміти замість Вас, що Вам хочеться ми не можемо, лише Ви це знаєте. Наше завдання - допомогти Вам у самопізнанні шляхом задавання питань для саморефлексії. Я розумію Ваше хвилювання, адже Ви зараз робите важливий вибір у житті і Ви хочете бути впевненою, чи це той шлях і чи це та людина, з якою Ви хочете будувати майбутнє. Будь ласка, дайте відповіді на наступні запитання: 1. Що Вам дають теперішні стосунки із партнером, за що Ви його покохали? 2. Що Вас лякає у цих стосунках? Як Ви відчуваєте, що Вам у них не вистачає? 3. Ви відчуваєте тиск соціуму, що Вам необхідно вийти заміж? Якщо так, то звідки він (батьки, родичі, друзі)? 4. Можливо у Вас зараз виникають сумніви щодо заміжжя через непорозуміння з партнером? 5. Опишіть, як Ви бачите своє ідеальне життя і яке місце сім'ї у ньому. цитата:
Все отношения с противоположным полом заканчивались тем, что я понимала, что просто кому-то что-то доказываю или добиваюсь своей цели. цитата:
Но я сама по себе в отношениях, не могу ничего сделать, чтоб наладить нормальное общение между нами без скандалов сейчас, кажется, что человек мне не подходит по темпераменту Чи обговорювали Ви зі своїм нареченим свої побоювання? Так як зазвичай протікають Ваші конфлікти (причина суперечок, Ваші і його дії)? 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Сергей Юрьевич Ляшенко (Харьков) 14-04-2020 12:27:09 |
|
| 14-04-2020 13:18:16Дополнение от автора |
|
Оксана Сенченко 1. Полюбила за то, что он склонен к решительным действиям, а не только рассказывает, что бы он мог сделать, что он заботится, переживает и помогает. 2. Не хватает того, что он ее может понять меня, когда я ему объясняю, что иногда мне нужно побыть одной, например. Он воспринимает это слишком эмоционально, иногда сталкиваюсь с тем, что меня душит чрезмерное количество его чувств ко мне 3. Давление, возможно, потому что подружки вышли замуж, да даже не подружки, а очень неприятные для меня личности тоже. У подружек в браке все хорошо и они с мужьями друг друга понимают, и мне кажется, что я никогда не смогу прийти к этому, что у всех все хорошо, а у меня — нет. 4. Я начинаю переживать из-за брака, потому что боюсь с этим не справиться, не понимаю, что я делаю не так, что мой мужчина себя так ведёт. В любом конфликте я наперед знаю, что он скажет. Когда я хочу мирно решить какое-то недопонимание, это перерастает в ссору на полдня. Очень часто, когда ему не нравится какой-то мой даже безобидный ответ, когда, например, я могу сказать, что какая-то часть моей жизни слишком интимная и я ещё не готова ее обсуждать, он начинает "мстить" и в самое ближайшее время, когда я задам ему какой-то вопрос, он ответит так же. Когда спрашиваешь насчёт чего-либо "а почему ты так сделал?", то в ответ 100% будет "а ты тоже...". И в итоге проблема даже не решается. Всегда две крайности: либо он такой бедненький и виноват во всем, хотя суть самой проблемы он даже не рассматривает, либо я сущее зло и почему-то обвиняю только его, не оглядываясь на себя. Хотя я много раз объясняла, что мы оба скорее всего виноваты в каждом конфликте. |
| 14-04-2020 13:20:18Дополнение от автора |
| Доказывать хочется матери, в первую очередь, что я могу без нее справиться со своими отношениями, и что ее советы мне не нужны. И если она не смогла построить здоровые отношения, то ее примеры мне точно не помогут |
| Ирина Николаевна Островерх (Харьков) 14-04-2020 13:56:14 |
К сожалению женщина бессознательно ведёт себя в отношениях так, как вела себя ее мама. Отношения - это всегда работа, т.е если перевести в ее часть речи, то это глагол. Можно самостоятельно выполнить упражнение: Написать 10 глаголов счастливого человека(что он делает в отношениях) и 10 глаголов как вела себя мама в отношениях. И затем сравнить, что у вас от мамы, а что от человека, который счастлив в отношениях. И уже с этим материалом можно работать дальше.
|
| Оксана Сенченко (Львів) 14-04-2020 14:07:59 |
Відповідно до Вашого останнього доповнення, я бачу, що причина Вашого хвилювання, насправді, лежить в нездатності вирішити конфлікти і Вас це лякає. Помітно, що Ваш наречений Вас кохає і Ви його теж, адже Ви зараз намагаєтеся знайти причину на цьому форумі, а він також робить якісь кроки, розпитуючи Вас про якісь моменти у Вашому житті.
цитата:
Не хватает того, что он ее может понять меня, когда я ему объясняю, что иногда мне нужно побыть одной, например. Он воспринимает это слишком эмоционально, иногда сталкиваюсь с тем, что меня душит чрезмерное количество его чувств ко мне Також, я цілком можу зрозуміти і Вашу позицію тому, що в кожної людини мають бути свої особистісні кордони, а їхнє систематичне порушення виснажує. Проте, згідно із Вашою розповіддю (про попередні складнощі із чоловіками, не бажання ділитися якось інформацією з чоловіком), я цілком можу припустити, що у Вас наявна "контрзалежна модель побудови стосунків" (її корінь також лежить в психологічних травмах дитинства та в стосунках із попередніми партерами), Несвідомо Ви боїтеся близькості (через страх бути "поглинутою в тосунках") та, водночас, хочете її і цей конфлікт Вас розриває зсередини. цитата:
У подружек в браке все хорошо и они с мужьями друг друга понимают, и мне кажется, что я никогда не смогу прийти к этому, что у всех все хорошо, а у меня — нет. цитата:
Я начинаю переживать из-за брака, потому что боюсь с этим не справиться, не понимаю, что я делаю не так, что мой мужчина себя так ведёт. цитата:
например, я могу сказать, что какая-то часть моей жизни слишком интимная и я ещё не готова ее обсуждать, он начинает "мстить" и в самое ближайшее время, когда я задам ему какой-то вопрос, он ответит тем же Оця теза містить корінь проблеми. Знаєте, вашого партнера можна зрозуміти. Гармонійні, партнерські стосунки - це близькість, яка формується через відкритість і взаємодовіру. Запитайте себе - чому Ви не можете розповісти йому якусь частину своєї інтимної інформації із минулого, що Вам заважає (припускаю, що корінь проблеми лежить у Вашому травматичному минулому і контрзалежної моделі побудови стосунків)? Ви і самі бачите, як Вам неприємно, коли Ваш партнер не ділиться із Вами своїми інтимними подробицями. Його гнів конструктивний і Ваш також. Зараз Ви граєте у психологічні ігри (постійні суперечки), щоб несвідомо уникнути близькості, міняючись ролями (Переслідувач-Жертва). цитата:
Когда спрашиваешь насчёт чего-либо "а почему ты так сделал?", то в ответ 100% будет "а ты тоже...". цитата:
Хотя я много раз объясняла, что мы оба скорее всего виноваты в каждом конфликте. цитата:
Доказывать хочется матери, в первую очередь, что я могу без нее справиться со своими отношениями, и что ее советы мне не нужны. И если она не смогла построить здоровые отношения, то ее примеры мне точно не помогут Розумію Ваш гнів на матір, адже вона втручається у Ваше життя. Пара - це єдиний організм, а посторонній вплив збоку лише його розвалює. Ви зазначили, що у Ваших батьків були погані стосунки один з одним, припускаю, що там також лежить корінь Вашої контрзалежної моделі поведінки. У Вас бореться два почуття: страх, що Ви повторите долю своєї матері + гнів, що у вашому дитинстві Ви не бачили модель гармонійних стосунків.
|
| 14-04-2020 14:16:55Дополнение от автора |
| Боюсь рассказывать ему какие-то вещи, отвечать на вопросы, потому что он слишком эмоционально реагирует, ревнует к прошлому. Может быть завуалированный приступ собственничества или чего-то такого, когда, например, мой доктор — мужчина. Или "кто там тебе делает депиляцию?", Или "твой фотограф же будет женщина?" |
| Оксана Сенченко (Львів) 14-04-2020 14:52:55 |
Чи говорили Ви своєму чоловікові, що боїтеся розповідати йому якусь інформацію тому, що боїтеся ревнощів з його боку? Якщо, ні то, можливо, в дитинстві, Ви спостерігали у Вашій батьківській сім'ї приступи ревнощів у одного із партнерів і зараз ці конфлікти із Вашим нареченим відтягують Вас у те травматичне минуле. Тому Ви і боїтеся про це йому сказати, адже страх додатково підживлюється з минулого. Можливо, Ви несвідомо боїтеся визнати, що у Ваших стосунках є проблеми, як і у Вашої матері, тому використовуєте стратегію уникнення розмов через страх погіршення ситуації.
Звичайно, у Вашого нареченого також є якийсь травматичний досвід в минулому (можливо зрада, розлучення батьків, смерть, кидання якоїсь дівчини і т. д.), тому він зараз так інтенсивно реагує на присутність у Вашому житті інших чоловіків. Це необгрунтований страх втрати, що сягає своїх коренів у минуле. Раджу у нього про це запитати. Що я можу порекомендувати: - розкажіть своєму чоловікові про свої хвилювання (скажіть, як Ви хвилюєтеся через постійні суперечки, як Вам страшно, що Ви їх не можете контролювати. Розкажіть, що Ви цінуєте Ваші стосунки і вони для Вас є важливими, тому Ви звернулися за порадою на форум психологів. Відповідно, Ви зрозуміли, що проблема лежить у невмінні конструктивно вирішувати конфлікти, несвідомому уникненні близкості за допомогою сварок, що спричинені психологічними травмами у минулому. Зараз Ви зрозуміли, що за сварки і їхнє вирішення відповідальні двоє, а так, як Ви хочете гармонійних стосунків, то і вирішувати труднощі хочете разом). Скажіть, що Ви готові взяти на себе відповідальність щодо покращення стосунків і хотіли запитати, чи він готовий підтримати і працювати з Вами, пішовши разом до сімейного психолога. Чомусь я впевнена, що він погодиться (відповідно до опису Вашої історії і навіть зрадіє і подякує Вам); - якщо раптом він відмовиться, то запитайте чому (можливо, йому просто страшно і тоді його потрібно підтримати), не наполягайте, у кожної людини свій темп. Скажіть, що Ви сама буде відвідувати консультації у психолога і хочете, щоб він Вас емоційно підтримав у цьому процесі; - додатково для психоедукації пропоную Вам прочитати книги Б. Уайнхолд і Дж. Уайнход "Освобождение от созависимости" (книжка є в безкоштовному доступі в інтернеті) + "Бегство от близости. Избавление ваших отношений от контрзависимости - другой стороны созависимости" (поки що лише зустрічала в паперовому форматі). Однозначно рекомендую звернутися Вам до сімейного психолога і, в ідеалі, щоб кожен з вас мав ще окремого психолга-психотерапевта для пропрацювання ваших минулих психологічних травм. Звісно, Ви можете спробувати самостійно накласти шину і кістка зростеться. Проте як? Більш за все нерівно, процес буде надто болісним, а ймовірність, що вона зростеться рівно становить 0,000001%. Водночас, якщо Ви звернетеся до травматолога, то відсоток точно набагато вищий і біль не така сильна. Ответ отредактирован автором 14-04-2020 14:54:05
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
