Дуже хочеться вийти в вікно
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Дуже хочеться вийти в вікно
Оксана Сенченко (Львів) 26-11-2021 15:11:34 |
1
Доброго дня, nikf97. цитата:
Своєму психіатру не розповідала про це бажання, соромно. Ответ отредактирован автором 26-11-2021 15:19:16 |
Виктор Александрович Баршаков (Киев) 26-11-2021 15:13:12 |
1
Якщо у вас вже є психіатр, та ви маєте довіру до нього, то краще буде з ним все це обговорити, тому що звернення до спеціаліста, це не соромно. Можливо вас не влаштовує ваш психіатр, в такому разі краще знайти іншого, з яким ви з легкістю зможете обговорювати будь які питання та емоційні стани. |
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 26-11-2021 15:23:42 |
Добрый день!
цитата:
Своєму психіатру не розповідала про це бажання, соромно. Не знаю що робити і коли це закінчиться |
26-11-2021 15:54:55Дополнение от автора |
Соромно, що виникає таке бажання. Не вистачає сміливості розповісти. Хотіла, але не наважилась. Почала додатково спілкуватись з психологом, поки двічі розмовляли. Їй теж не розповідала. Психіатр приємна людина, і ніби гарний лікар, проблема більше в мені. Важко розмовляти, розповідати, ділитись почуттями. Не можу ні з ким поділитись з кола свого спілкування, шукаю підтримку тут. Після смерті товариша довгий час звинувачувала себе в цьому. Сказали, що він загинув через нещасний випадок, а мені здавалось, що це було самогубство. Бо напередодні він мені телефонував і завдавав дивні питання і прощався довго, ніби на завжди. Я не зрозуміла цього після дзвінка. Співставила лише після його смерті (він помер наступного вечора). Пройшло декілька років поки я навчалась не звинувачувати себе в його рішенні (а може це все ж був нещасний випадок). Та заспокоювала себе тим, що ми колись зустрінемось після моєї смерті. Протягом наступного року після смерті товариша померли моя бабуся і сестра моєї подруги. Ще згодом зрозуміла, що життя після смерті немає, і це все самообман. Після цього моє самопочуття стало дуже хитке, страх самотності, страх смерті близьких людей, втрата близьких людей. Влітку мені поставив діагноз терапевт, порадила пошвидше звернутись за допомогою до психотерапевта чи психіатра. До психіатра я пішла місяць тому, після того, як мене покинув хлопець, я не могла ні їсти ні спати, кожного дня плакала. До психолога звернулась, бо зрозуміла, що поки ліки почнуть діяти я не витримаю. Дякую всім хто відповів мені |
Оксана Сенченко (Львів) 26-11-2021 16:02:25 |
цитата:
Соромно, що виникає таке бажання. Не вистачає сміливості розповісти. Ответ отредактирован автором 26-11-2021 16:04:49 |
26-11-2021 16:05:17Дополнение от автора |
Дякую Вам |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
|
Наші психологи
«Всегда говори «Да!»
теми: депресія социальная изоляция отвержение
Майже сімнадцять (The Edge of Seventeen)
теми: підлітки семья конкуренция