Алла Григорівна 3 хвилини тому: 
немає енергії
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
немає енергії
| Елена Швыдка (Киев) 02-08-2022 20:29:08 |
доброго вечора, Тетяно! батарейка зазвичай сідає після безперервної та динамічної роботи. тож є якась причина такого стану, навіть якщо Ви зараз її не бачите. чи був у Вас подібний стан раніше? з цим це може бути пов'язано, на Вашу думку?
якщо був, тоді згадайте як Ви справлялися з цим, що Вам допомагало, які ресурси Ви використовували. можливо Вам допомагали Ваші близькі чи друзі, можливо якісь справи або дії. спробуйте на кшталт зробити щось нове, можливо не звичне для себе. здоровий сон та харчування також важливий компонент для нормального самопочуття. попіклуйтеся про себе, зробіть щось саме для себе, прогулянки на природі дають дають можливість "провітрити" думки. потрібно розглядати Вашу ситуацію індивідуально, щоб бачити повну картину того, що відбувається, виявити причину, що впливає на Вас, і зрозуміти як діяти далі. 
|
| 02-08-2022 21:01:36Доповнення від автора |
|
Дякую за відповідь. Вперше в мене такий стан з'явився 1,5 роки тому коли працювала на роботі. Працювати доводилося по 13 годин, але не фізично а більше розумово. Я працювала в медичній сфері і дуже часто стикалася з тим коли пацієнти розказували про свої хвороби та й загалом про усі свої жалі, плюс робочі обов'язки, навчання і керування персоналом, вирішення усіх конфліктів і потреб персоналу та пацієнтів, відповідальність перед керівництвом, потрібно було багато що контролювати і за все пам'ятати. Пропрацювавши в такому режимі 2 роки я прийшла до схожого стану як тепер, але тоді я подумала що це лише втома від такого ритму життя і я звільнилася. З того часу не працюю. Перші 2 місяці після звільнення я просто відходила і фізично і морально. Коли знову почала шукати роботу то зіштовхнулася з тим що 2 рази коли я вже стажувалася на новому місці я захворіла на коронавірус (знайомий психолог каже що це не випадковість) і в наслідок ніхто не хотів чекати коли я одужаю і я втрачала місце. Але зараз в мене немає від чого мати такий стан, я не працюю, не перевтомлююсь, маю можливість нормально спати і харчуватися, а сил, енергії щось робити немає. |
| Елена Швыдка (Киев) 02-08-2022 21:22:00 |
1
Тетяно, погоджуюсь з Вашим знайомим психологом, це не випадково, що Ви захворіли саме в такі періоди. я вважаю, що Ви безсвідомо не хотіли виходити на роботу, можливо Вас це лякало, що Ви знову можете потрапити в такий стан виснаження. Ви стресували з цього приводу от і хворіли. була поважна причина і виправдання невиходу на роботу. з приводу теперішньої ситуації важко казати конкретно, не володіючи інформацією про Вас більш детальною. можливо зараз Вас щось тригерить, викликаючи подібні відчуття, які були тоді. можливо Ви не пам'ятаєте якісь події, але емоційне забарвлення дає про себе знати. можливо зараз Ви чогось боїтесь. можливо були ще якісь супутні фактори або події зараз, що витіснились з Вашої пам'яті
|
| 02-08-2022 21:54:50Доповнення від автора |
| Мене досить сильно тривожить те, що я не працюю, що немає постійного власного доходу, що доводиться жити на кошти батьків (я не беру в них грошей, але наразі проживаю з ними, а отже продукти та квартплату оплачують вони) і мене турбує, що вони мені зараз допомагають, а не я їм. Мені хочеться реалізовувати себе в роботі, робити те що любиш, спілкуватися з людьми, знайомитися з новими, але водночас я ловила себе на страху що мені страшно що на новій роботі в мене знову може бути такий стан, але найстрашніше в цьому стані не те що мені буде важко фізично чи ментально, а те що коли в мене буде такий стан я не буду мати сил і енергії на особисте життя, як було 1,5 роки тому. В мене було враження що моє життя проходить мимо і я не відчуваю що живу, що моє життя проходить не так як я хочу. Не знаю чи важливо це, але 2 роки назад в мене була досить складна операція і на 6 день після неї в мене сталася дуже сильна кровотеча, яку лікарі не могли ніяк спинити і я тоді правда думала що це мій останній день, я пам'ятаю як сиділа і думала що коли виживу то хочу жити так щоб кожний день приносив радість і тому боюсь що нова робота знову забере всі сили і мене просто не вистачить на все те що робить моє життя для мене цінним. Я розумію що такі думки зовсім не раціональні і я намагаюся знайти можливість щоб балансувати роботу і особисте життя, але наразі коли шукаю роботу я цей страх просто подавляю. |
| Елена Швыдка (Киев) 02-08-2022 22:19:37 |
1
все, що Ви говорите, Тетяно, і згадуєте, все важливо. прийміть ваші думки, вони дають Вам підказки. чому обов'язково робота, яка Вас виснажує? чому має бути саме так, як було 2 роки тому? Ви працювали і робили те, що любите? або ж робота була виснажливою, бо вона була не улюблена і не приносила Вам радість? ніколи не пізно передивитись Ваше життя і спитати себе: "чи справді я хотіла саме цього?". страх іноді панує над нами і заважає приймати правильні рішення для нас, стопорить нас у русі. відчувати страх - це нормально. але ж він і може дати поштовх до дій. використовуйте його як ресурс. можливо ця перерва у Вашому професійному та особистому житті - це перехідний період Вашого життя для того, щоб усвідомити все чого Ви бажаєте насправді, озирнутися назад і проаналізувати всі Ваші дії, рішення, стосунки, чи все Ви робили так як Вам треба. зараз у Вас є можливість порефлексувати та прийняти рішення вірне саме для Вас. у Вашому останньому повідомленні багато відповідей на Ваші питання
|
| 02-08-2022 23:00:01Доповнення від автора |
| Щиро дякую за відповіді. Ви мені дали можливість глянути на цю паузу під іншим кутом, як можливість, а то я вже починала жаліти про звільнення з попередньої роботи))). Дякую за вашу працю) |
| Елена Швыдка (Киев) 02-08-2022 23:10:43 |
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) 03-08-2022 11:02:33 |
Доброго дня Тетяно!
Здається, ось Ви і знайшли за допомгою психолога пояснення Вашому стану цитата:
Але зараз в мене немає від чого мати такий стан, я не працюю, не перевтомлююсь, маю можливість нормально спати і харчуватися, а сил, енергії щось робити немає. цитата:
Я розумію що такі думки зовсім не раціональні і я намагаюся знайти можливість щоб балансувати роботу і особисте життя, але наразі коли шукаю роботу я цей страх просто подавляю. цитата:
Це не апатія цитата:
Пропрацювавши в такому режимі 2 роки я прийшла до схожого стану як тепер, але тоді я подумала що це лише втома від такого ритму життя і я звільнилася. Мені здається, що Вам не вистачає усвідомлення себе як людини, яка ясно знає свої бажання і потреби, у якої добрий контакт з власними почуттями та емоціями, яка вміє себе прощати і себе підтримувати. Щось штовхає Вас на роботі не жаліти себе, не піклуватись, в першу чергу, про себе. Це щось глибинне, сформоване, скоріш за все, в ранні періоди формування Вашого характеру і особистості в цілому. Ответ отредактирован автором 03-08-2022 11:04:04
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 03-08-2022 12:31:14 |
С одной стороны, ваше состояние вполне закономерно для нынешней ситуации, когда в стране война. Достаточно много сил, энергии уходит на то, чтобы справляться с тревогой, страхами и неопределенностью.
И ваши ощущения цитата:
я не відчуваю що живу, що моє життя проходить не так як я хочу. Но с другой стороны, вы описываете опыт уже подобного состояния. И похоже, что этот опыт вы не прожили, не разобрали, а просто выбрали не работать. Но увы, это не поможет, потому что подавленные переживания рано или поздно начинают негативно влиять на физическое и психологическое здоровье и "вылазить" в самые неожиданные моменты. Скорее всего война и стала тем событием, которое вернуло вас в ваше прежнее состояние. Много вопросов рождается, а что есть в вашей жизни, а как хотите жить, а что с вашей личной жизнью, как и на что вы живете и как к этому относятся родители и тд. Чтобы разобраться в себе, прожить тот опыт и сделать выводы, а также найти силы и ресурс, нужна работа с психотерапевтом.
|
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 03-08-2022 12:36:58 |
1
Добрый день, Таня! цитата:
Мене досить сильно тривожить те, що я не працюю, що немає постійного власного доходу, що доводиться жити на кошти батьків (я не беру в них грошей, але наразі проживаю з ними, а отже продукти та квартплату оплачують вони) і мене турбує, що вони мені зараз допомагають, а не я їм. Мені хочеться реалізовувати себе в роботі, робити те що любиш, спілкуватися з людьми, знайомитися з новими, але водночас я ловила себе на страху що мені страшно що на новій роботі в мене знову може бути такий стан, але найстрашніше в цьому стані не те що мені буде важко фізично чи ментально, а те що коли в мене буде такий стан я не буду мати сил і енергії на особисте життя, як було 1,5 роки тому. Вы, наверное, больше привыкли сами давать, чем брать и, если Ваши родители сейчас могут Вам помочь, то Вам сложно это принять. Я бы Вам рекомендовала обратиться самой за помощью и разобраться с этим. Как обычно Вы восполняете свой уровень энергии? Что приносит Вам радость и удовольствие? Возможно, что у Вас в окружении есть люди, которые в эмоциональном плане больше выгружают в Вас, а не дают? С кем Вам хорошо в общении?
|
| 03-08-2022 13:30:25Доповнення від автора |
| Доброго дня, Володимире! Дякую за відповідь. Ви дійсно багато чого побачили. Не жаліти себе, піклуватись про всіх і про все, бути хорошою для інших, старатися догодити іншим, бажання подобатися іншим, старатися бути ідеальною у всьому і так не лише на роботі, я така у всіх сферах свого життя. Звичайно коли щось дійсно не подобається і не можу піти на поступки то тоді стараюся говорити про це, але це викликає сильний стрес в мене. Я всіма силами стараюся уникати конфліктів, мені зазвичай легше поступитися ніж відстоювати свої кордони. Я розумію що це проблема і стараюся з нею працювати, але кожного разу коли доводиться відстоювати свої інтереси, бути не зручною та не "хорошою" для інших я відчуваю сильну провину за те що я себе поставила на перше місце, мені здається що я цього не заслуговую. В мене немає сформовано як правильно та здорово відноситись до себе. Мабуть це іде з відносин з батьками, я була досить життєрадісна дитина на відміну від старшої сестри яка з малечку була всім незадоволена і мама не дозволяла мені проявляти свої негативні емоції, поганий настрій завжди казала що я така їй не подобаюся, що я маю завжди посміхатися, в конфліктах з сестрою не зважаючи на те хто був правий завжди заставляла мене іти на поступки оскільки говорила що в сестри такий характер, а я маю бути розумніша. Також я завжди була по-середині у відносинах батьків, особливо коли вони сварилися, я завжди вислуховувала їхні незадоволення один одним аж поки мені не надоїдало і я їх мирила, не зважаючи на те що була ще дитиною. Моїми ж проблемами та почуттями не цікавилися оскільки вважали що в мене не може бути проблем, просто на їхній погляд в мене і так все було добре. І тому в комунікації з батьками та сестрою для того щоб привернути їхню увагу і відчути любов та потрібність себе я старалася бути такою як вони хочуть, яка їм зручна. Зараз хочу позбутися цієї моделі поведінки, але не знаю з чого почати і як визначити як я маю правильно ставитися до себе. Не хочу бути егоїсткою)) |
| Світлана Степанівна Погорєлова (Буковель) 03-08-2022 16:47:47 |
Доброго дня, Таня.
Вирішила також ще відгукнутись, хоча колеги надали розгорнуті відповіді) Хочу відмітити, що у вас високий рівень самоаналізу, і справді на багато своїх запитань ви вже відповіли у своїх відповідях. Але також хочу додати, що якщо немає сил або енергії, то на мій погляд, можуть бути дві причини , або навіть обидві. Перша, це те що енергія «зливається» впусту ( страхи, тривоги, обслуговування чужих потреб, внутрішні конфлікти і так далі), а інша - те, що енергія не наповнюється. Може бути таке, що в даний час старі програми працюють вже не так ефективно, і можна подосліджувати інші способи наповнення. Просто поспостерігайте, що вам зараз додає сил , чого б хотілось, що приносить задоволення, що може бути вашим новим способом поповнення ресурсу? Також можна ще поспостерігати за фоном, оточенням, в якому ви знаходитесь. Можна навіть поекспериментувати (якщо є можливість) переїхати в інше місце і прислухатись до себе, як вам там.
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) 03-08-2022 19:36:24 |
цитата:
І тому в комунікації з батьками та сестрою для того щоб привернути їхню увагу і відчути любов та потрібність себе я старалася бути такою як вони хочуть, яка їм зручна. Зараз хочу позбутися цієї моделі поведінки, але не знаю з чого почати і як визначити як я маю правильно ставитися до себе. Не хочу бути егоїсткою)) Таню, пропоную ознайомитись з Білем про права особистості. Для початку. Потім співпрацювати з психологом - мати справу з усталеними моделями, в яких спресовані в одне ціле установки, емоції, попередній досвід. Зміни можливі(!) Вірте в своЇ сили)) ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО: 1. … ставить себя на первое место 2. … просить о помощи и эмоциональной поддержке 3. … протестовать против несправедливого обращения или критики 4. …иметь свое собственное мнение или убеждения 5. …совершать ошибки, пока Вы не найдете правильный путь 6. …предоставлять людям право самим решать свои проблемы 7. …говорить: «Спасибо, НЕТ», «Извините, НЕТ» 8. …не обращать внимания на советы окружающих и следовать своим собственным 9. …побыть одному, даже если другим хочется вашего общества 10. …иметь свои собственные, какие угодно, чувства, независимо от того, понимают ли их окружающие 11. …менять свои решения или изменять образ действий 12. …добиваться перемены договоренности, которая вас не устраивает 13… судить о собственном поведении, мыслях, эмоциях и брать ответственность за их последствия на себя. 14… не оправдываться и не извиняться за свое поведение 15…решать, должны ли вы брать на себя ответственность за чужие проблемы. 16…сказать: «Я не знаю «, «Я не понимаю». 17…сказать: «Мне наплевать…», «Меня не волнует…», «Меня не интересует…» ВЫ НИКОГДА НЕ ОБЯЗАНЫ 1. …быть безупречным на 100% 2. …следовать за всеми 3. …делать приятное неприятным Вам людям 4. …любить людей, приносящих вам вред 5. …извиняться за то, что вы были самим собой 6. …выбиваться из сил ради других 7. …чувствовать себя виноватым за свои желания 8. …мириться с неприятной Вам ситуацией 9. …жертвовать своим внутренним миром ради кого бы то ни было 10. …сохранять отношения, ставшие оскорбительными 11. …делать больше, чем Вам позволяет время 12. …делать что-то, что вы на самом деле не можете сделать 13. …выполнять неразумные требования 14. …отдавать что-то, что вам на самом деле отдавать не хочется 15. …нести на себе тяжесть чьего-то неправильного поведения 16. …отказываться от своего «Я» ради чего бы то ни было или кого быто ни было. ПОМНИТЕ ОБ ЭТИХ СВОИХ ПРАВАХ и также помните о том, что точно такие же права имеет любой другой человек, будьте ГОТОВЫ ПРИНЯТЬ такое поведение от окружающих и будьте достаточно разумными, чтобы с достоинством искать решение, искать компромисс, уважая свои права и права другого человека. І трохи відео на додачу - "КУДА УТЕКАЕТ ЖИЗНЕННАЯ ЭНЕРГИЯ? И КАК ЕЕ ВОСПОЛНИТЬ?" https://upsihologa.com.ua/audio-video-479 А ще пошукайте в Интернеті про "здоровий егоїзм." Буде корисно. Бажаю успіху) Ответ отредактирован автором 03-08-2022 19:38:27
|
| 03-08-2022 21:13:59Доповнення від автора |
| Щиро вдячна усім за відповіді та поради. Кожен з Вас допоміг мені побачити різні сторони моєї проблеми. Я багато чого для себе взяла, буду працювати над собою. |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
