У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Як подружитися з грошима?

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Як подружитися з грошима?
Добрий день.
Як почалася війна, то я приїхала в Польщу, влаштувалася на роботу.. і тут почалося. Я витрачаю свою зарплатню під 0. Кожен місяць планую щось відкласти, але все рівно роблю дорогі покупки. Частіше за все я навіть боюся дивитися на свій онлайн-рахунок, аби не засмутити себе. Знаю, що вже багато витратися і все рівно продовжую це робити.
Доки всі навколо складають гроші, я відчуваю почуття провини за те, яка я транжира і все рівно не можу зупинитись.
Хочу зауважити, що на дешеві речі мені шкода грошей. А на дорогі ні. Моя поведінка для мене дивна, бо в мене через війну немає дому, в варто було б складати гроші, а я живу тількі сьогоднішнім днем.
Що робити? Чого я така?
Питання від: ; Вік: 25


психолог онлайн
1
Татьяна Штапова
Доброго ранку, Kateryna!
цитата:

Що робити? Чого я така?

Відповідь - розбиратись. Тобто шукати шукати причини, які повпливали на зміну Вашого ставлення до грошей. До речі, яким воно було до війни? Як було прийнято у Вашій сім'ї?Розкажіть про це.
цитата:

Моя поведінка для мене дивна, бо в мене через війну немає дому, в варто було б складати гроші, а я живу тількі сьогоднішнім днем.

Ось цей момент трохи розкриває Вашу внутрішню мотивацію. Ви зазначили, що варто було складати гроші. А можна запитати, на які цілі?
І що поганого в тому, аби жити сьогоднішнім днем?
цитата:

Кожен місяць планую щось відкласти, але все рівно роблю дорогі покупки.

Щось, мабуть, переживаєте в такі моменти, щось важливе і символічне. Зазирніть всередину і відчуйте, які емоції, пов'язані з покупкою дорогих речей, Вас притягують? Можливо, це радість, якої великий брак в роботі і житті вдалині від дому?

От припустимо, відмовились від дорогих покупок і складаєте гроші "під подушку". Таке ж можна уявити. То що буде з Вами? Які почуття будуть Вас супроводжувати?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
цитата:

Як почалася війна, то я приїхала в Польщу, влаштувалася на роботу.. і тут почалося.

Катерино, доброго дня. Як Вам жити в Польщі? Що у Вас тут є, окрім роботи?
цитата:

Хочу зауважити, що на дешеві речі мені шкода грошей. А на дорогі ні.

Що для Вас означають дорогі речі? Які почуття у Вас виникають, коли вони стають Вашими?
цитата:

Моя поведінка для мене дивна, бо в мене через війну немає дому, в варто було б складати гроші, а я живу тількі сьогоднішнім днем.

Ви б хотіли складати гроші, щоб купити нове житло?

👍 радити психолога:

04-04-2023 15:26:16Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 338355 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Добрий день.
Ставлення до грошей в моїй сім’ї було бережливе. Фінансове положення було таке, що ми не надто «шикували», але і не бідствували. Мама завжди говорила, що «гроші не ростуть на деревах, тому потрібно економити» і навіть після того, як я з‘їхала з дому, вона мені часто казала і каже «відкладай гроші». А в мене вони ніколи не затримувались.

Жити тільки сьогоднішнім днем і не мати ні гроша за пазухою погано, бо коли трапився карантин, я не була до нього фінансово готова. Якби не мій хлопець, я бт не знаю, що робила.
Я вмію відкладати гроші на поїздки, дорогі покупки і тд. Коли я бачу сенс відкладення і знаю, зо в майбутньому витрачу їх на щось довгоочікуване. А відкладати гроші на «чорний день» (на щось неконкретне) я не можу. Вони будуть мене манити себе витратити.

Я роблю ті дорогі покупки, які хотіла собі в підлітковому віці і які вважала дорогими. Це можуть бути джинси більше ніж за 6 тисяч гривень (наче не дуже дорога покупка, але для джинсів дорого), помади від 1,5 тисяч гривень, які мені б ніколи не дозволила купити мама і про які я мріяла.
Втілення дитячий мрій приносить мені задоволення, аж поки я не погляну на баланс на карті.

Так, я би хотіла власну домівку.

04-04-2023 15:34:49Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 338361 для Татьяна Штапова

Добрий день.
В Польщі в мене робота-сон-робота і трошки відпочинку на вихідних. Весь мій час дуже однотипний. А покупки – це щось новеньке, цікаве. А якщо вони ще й збігаються з моїми бажаннями, то ще й приносять задоволення.

Я роблю тількі ті дорогі покупки, про які мріяла в підлітковому віці. Я не скупляю все підряд. А згадую про те, що хотіла, про що мріяла (а мама не дозволяла придбати) і тоді купляю це. Цей процес втілення підліткових хотілок приносить мені задоволення. Аж поки я не залишуся з 0 в кармані під кінець місяця.

Так, я би хотіла відкладати гроші на щось більш масштабне. Але розумію, що на це піде багато років праці, тому поки задовільняю себе втіленням маленьких цілей

04-04-2023 15:40:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 338355 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Вибачте, трохи наплутала з останнім питанням і відповіла не на те.

З купівлею нових речей, я відчуваю щось нове у житті. Щось цікаве. Коли навколо все однотипне і я живу лиш у вихідні, то хочеться себе якось порадувати. Говорю собі, що важко працюю, тому заслуговую.

Якщо я відмовлюсь від покупок і буду тільки відкладати, то відчую життя не на повну і позбавлю себе радощів.
Колись у студентські роки я собі нічого не позволяла і це було жахливо. Відчувала себе якоюсь бідною, коли у дівчат з’являлися нові модні речі і тд. А зараз мені подобається відчуття «сподобалось - купила».


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
цитата:

В Польщі в мене робота-сон-робота і трошки відпочинку на вихідних. Весь мій час дуже однотипний. А покупки – це щось новеньке, цікаве. А якщо вони ще й збігаються з моїми бажаннями, то ще й приносять задоволення.

Від чого Ви б ще могли отримувати задоволення, окрім купування дорогих речей? Чим цікавим займались до переїзду в Польщу? Чи подобається Вам зараз робота? З ким спілкуєтесь?
цитата:

Я роблю тількі ті дорогі покупки, про які мріяла в підлітковому віці. Я не скупляю все підряд. А згадую про те, що хотіла, про що мріяла (а мама не дозволяла придбати) і тоді купляю це.

Купувати дорогі речі - це Ваш спосіб проявляти свій протест проти заборони мами робити те, що Вам хочеться. Таким чином Ви тішитесь своєю можливістю робити те, що хочете Ви самі, замість того, щоб поводити себе так, як вчила мама.

Які у Вас зараз стосунки з мамою? Чи відчуваєте себе дорослою у відносинах з нею?

👍 радити психолога:

04-04-2023 17:31:55Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 338374 для Татьяна Штапова

Коли я тільки приїхала до Польщі, то отримувала задоволення від нових місць, моря, прогулянок. Але коли вже обійшла все навколо по 100 разів, радість від цього зникла.
Роботу я свою не люблю. Вона важка. Зміна триває 12 годин. Іноді погане відношення. Але я розумію, що я на ній тимчасово та вимушено, бо в моїй країні війна, а в мене зруйнували дім. Тому продовжую працювати.
Міняти роботу я пробувала. Вони всі однакові. Нічого не краще, нічого не гірше.
Спілкуюсь з хлопцем, братом однолітком та батьками. Ну і з працівницями на роботі.

З мамою в мене хороші стосунки. Я дистанціювалася від неї, коли поїхала на навчання 6 років тому. Зараз вона не лізе в моє життя, як колись. Але з приводу протесту я мабуть погоджуся. Бо нещодавно коли я коротко підстриглася, то була дуже задоволена не тільки новою зачіскою, але і тим, що тепер сама вирішую що робити зі своїм волоссям. (Раніше мама мені не дозволяла з ним нічого робити)


психолог онлайн
1
Татьяна Штапова
цитата:

Ставлення до грошей в моїй сім’ї було бережливе. Фінансове положення було таке, що ми не надто «шикували», але і не бідствували. Мама завжди говорила, що «гроші не ростуть на деревах, тому потрібно економити» і навіть після того, як я з‘їхала з дому, вона мені часто казала і каже «відкладай гроші». А в мене вони ніколи не затримувались.

Тобто докори йдуть від сім'ї, яка оселилася з дитинства всередині Вас?
цитата:

Жити тільки сьогоднішнім днем і не мати ні гроша за пазухою погано, бо коли трапився карантин, я не була до нього фінансово готова. Якби не мій хлопець, я бт не знаю, що робила.

Висновок на когнітивному рівні зробили, але не зробили його частиною власної моделі поведінки. Тобто досвід Вас не навчив. Так виходить?
цитата:

Я вмію відкладати гроші на поїздки, дорогі покупки і тд. Коли я бачу сенс відкладення і знаю, зо в майбутньому витрачу їх на щось довгоочікуване. А відкладати гроші на «чорний день» (на щось неконкретне) я не можу. Вони будуть мене манити себе витратити.

Невже зараз доступ до власних віддалених бажань заблокований? Тоді чим, здогадуєтесь?
цитата:

З купівлею нових речей, я відчуваю щось нове у житті. Щось цікаве. Коли навколо все однотипне і я живу лиш у вихідні, то хочеться себе якось порадувати. Говорю собі, що важко працюю, тому заслуговую.

А що, окрім покупок дорогих речей, порадувати себе нічим? Для втіхи нічого не знайшли?
цитата:

Якщо я відмовлюсь від покупок і буду тільки відкладати, то відчую життя не на повну і позбавлю себе радощів.
Колись у студентські роки я собі нічого не позволяла і це було жахливо. Відчувала себе якоюсь бідною, коли у дівчат з’являлися нові модні речі і тд. А зараз мені подобається відчуття «сподобалось - купила».

Чи не здається Вам, що зайняли позицію крайнощів - або все витратити, бо радості замало, або сидіти на нулі і жаліти про витрати? Серединого варіанту хіба не існує, коли витрачаєте на те, що хочетья і водночас по-дорослому?

Відредаговано автором 04-04-2023 17:47:28


👍 радити психолога:

04-04-2023 23:11:40Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 338403 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Я б не назвала це докорами, бо вважаю, що мама має рацію. Гроші потрібно економити та відкладати. Просто з розумом.

Так, висновок я зробила тільки на когнітивному рівні. Досвід мене не навчив. Напевно, тому що гроші були у хлопця під час карантину і я не дуже відчула стрес. А якби я залишилася сама і мала вирішувати свої фінансові труднощі власноруч, то може зробила би якісь висновки

Не знаю, чи доступ до віддалених бажань в мене заблокований. Але я чомусь піклуюся тільки про минулу себе. Закриваю свої «хотілки», які не могла собі позволити і тд. А про майбутню себе – ні.

Спочатку я тішилася прогулянками по новому місту. Але коли вже і це приїлося, то так, залишилися тільки дорогі речі.

Може бути я і зайняла позицію крайнощів. З тим, аби робити щось «по-дорослому» часто виникають проблеми. Інколи здається, що я інфантильна.


психолог онлайн
1
Татьяна Штапова
Доброго, Kateryna!
Так, це все дитяче та поки що незріле, інфантильне - як Ви і кажете. Допалися до того, до чого не було доступу раніше. Таким же чином люди себе вели в далекі 90-ті (коли Ви тільки народилися), після розпаду Союзу - коли іноземні товари потрапили до наших магазинів - почали себе балувати їжею, речами, технікою. Як малі діти, що допалися до ласощів.
Просто Ви не знайшли поки що нічого більш ефективного і значимого для себе, ніж дорогі покупки.
Але для отримання радості в житті є багато способів. І не тільки матеріальних. Може колись Ви дойдете й до них...

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня, Kateryna!
цитата:

я би хотіла відкладати гроші


Якщо ви бажаєте навчитися відкладати гроші на «чорний день», а не витрачати зарплату повністю, то для вас є кілька порад:

1. Визначте свої мету та мотивацію для збережень. Розробіть план, який буде відповідати вашим потребам і можливостям.

2. Створіть бюджет та дотримуйтеся його. Розрахуйте свої витрати на місяць і приділяйте увагу не тільки основним, але й додатковим витратам.

3. Використовуйте автоматичні платежі для збережень. Це допоможе уникнути забуття про збереження та допоможе зосередитися на інших аспектах життя.

4. Використовуйте кредитні карти з обмеженнями на витрати. Наприклад, кредитна карта з обмеженням на витрати на їжу або розваги.

5. Зберігайте гроші на окремому рахунку. Це допоможе уникнути спокуси витрачати їх на щось зайве.

6. Записуйте свої витрати та аналізуйте їх. Це допоможе вам зрозуміти, на що ви витрачаєте більше грошей та де можна зекономити.

7. Задумайтеся про інвестування. Інвестування може допомогти вам збільшити свої збереження та заробляти на них.

8. Не забувайте про маленькі збереження. Невеликі суми грошей, які ви відкладаєте щодня, можуть стати значними збереженнями на «чорний день».

Якщо не зможете самостійно впоратися з цією проблемою, тоді можете звернутися до мене.
Я працюю з такими запитами та допоможу вам.

Бажаю успіху!

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Татьяна Штапова
цитата:

Так, висновок я зробила тільки на когнітивному рівні. Досвід мене не навчив. Напевно, тому що гроші були у хлопця під час карантину і я не дуже відчула стрес. А якби я залишилася сама і мала вирішувати свої фінансові труднощі власноруч, то може зробила би якісь висновки

А зараз хіба не стресс переживаєте? Можливо не такий гострий.
цитата:

Не знаю, чи доступ до віддалених бажань в мене заблокований. Але я чомусь піклуюся тільки про минулу себе. Закриваю свої «хотілки», які не могла собі позволити і тд. А про майбутню себе – ні.

Стан тривоги спровокував регрес у проявах Вашої особистості, так мені здається. І тому включились раніше заблоковані бажання як спосіб підтримати себе у скрутний в психологічному сенсі момент.
До речі, які у Вас зараз стосунки з хлопцем? Чи є вони взагалі?
цитата:

Може бути я і зайняла позицію крайнощів. З тим, аби робити щось «по-дорослому» часто виникають проблеми. Інколи здається, що я інфантильна.

Дорослість відрізняється відповідальністю, усвідомленням своїх бажань, здатністю робити свідомий вибір, від чогось відмовлятись...Це і є своєрідні напрямки формування якостей дорослої людини. Щось Ви зможете для себе зробити самостійно, наприклад, більш уважно спостерігати за тим, як себе проявляєте в просторі життя, цікавитись корисною інформацією, діяти по-новому і таке інше. А щось проживати і в чомусь важливому розбиратись разом з психологом.

Відредаговано автором 05-04-2023 10:30:11


👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Коли я тільки приїхала до Польщі, то отримувала задоволення від нових місць, моря, прогулянок. Але коли вже обійшла все навколо по 100 разів, радість від цього зникла.

Ви могли б відвідувати нові місця в Польщі чи сусідніх країнах, якщо Вам подобається гуляти і відкривати для себе щось нове.
цитата:

Роботу я свою не люблю. Вона важка. Зміна триває 12 годин. Іноді погане відношення. Але я розумію, що я на ній тимчасово та вимушено, бо в моїй країні війна, а в мене зруйнували дім. Тому продовжую працювати.
Міняти роботу я пробувала. Вони всі однакові. Нічого не краще, нічого не гірше.

Напевно, потрібно вивчити польску мову, щоб знайти легшу і більш цікаву роботу?
цитата:

Спілкуюсь з хлопцем, братом однолітком та батьками.

Вони живуть недалеко від Вас, ви зустрічаєтесь, чи це віддалене спілкування? Чи отримуєте від нього задоволення?
цитата:

Я б не назвала це докорами, бо вважаю, що мама має рацію. Гроші потрібно економити та відкладати. Просто з розумом.

Так говорить Ваша доросла частина, а от дитяча хоче отримувати задоволення від купівлі дорогих речей. І на даний момент вона сильніша за дорослу і керує Вашим бюджетом. Вам варто це пропрацювати з психологом, щоб краще пізнати дитину в собі, навчитись задовільняти її потреби різними способами.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
Комуна (2016)
фільмКомуна (2016) теми: залежності амбивалентность любви отношения
Завтра я всегда была львом
книгаЗавтра я всегда была львом теми: психіка психотерапия поведение
qr