У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Припинила бачити майбутнє

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Припинила бачити майбутнє
Добрий день! Спробую якомога коротше описати суть проблеми, з якою прошу допомогти.
Мені 20 років і я саме припинила бачити майбутнє. Є певна проблема з фахом, яка породила наступні проблеми. Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Дякую усім, хто прочитає та відповість
1. Десь з 13 до 18 у мене було уявлення: максимально розвиваюсь в обраній галузі, отримую освіту, можливо зв'язки, але головне отримати чудове резюме і характеристику.
І що ж. Поступила на цю омріяну наукомістку галузь. Вчусь добре, напрацьовую практичні навички поза заняттями. Але проблема.
Те, на що я справді розраховувала, в Україні важко реалізувати. Мало спеціалістів, викладач з цього в університеті взагалі один і то не сильно хоче співпрацювати. І питання не університету, бо цей мав би запропонувати саме те, що треба. І на словах, ніби так і є.
Напрацьовую інші навички, але поза університетом, і там обладнання гірше. І на ньому у мене гірші результати. Мені постійно кажуть, що я зрештою навчусь і забувають, що я не на першому курсі.
Це загальний фон, а якщо скоротити, то:
- омріяний роками напрям важкодоступний, щоб хоча би почати в ньому працювати (спеціальність передбачає вивчення, але-але)
- прям практичних навичок бракує
- ринок праці з вакансіями відверто лякає
- ВІЙНА
Пробувала працевлаштуватись, але роботодавець по рекомендації (!) виявився таким, що ні навчає, ні грошей не платить. + Умови праці там шкідливі для здоров'я
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба
2. І тепер нема ні мотивації, ні сил, ні віри в щоденні справи. Годинами залипаю в телефоні.
З одного боку, відчуваю, що отупіла. А з іншого боку нема віри в якийсь успіх і нема сил приступити до роботи. Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним, так ще й розуміння, що мій новий стиль життя справді цей крах забезпечить. Пишу це о третій ночі, бо невідомо чому не лягла раніше
Питання від: ; Вік: 20


психолог онлайн
Это фрустрация, страх действий, в виду отсутствия веры в получение желаемого результата…

А если посмотреть с другой стороны стороны? Чем вам может помешать,(если сейчас не сдадитесь), приобретённый опыт? Правильно ничем! Помешать не сможет, а вот сослужить в дальнейшем - хорошую службу в продвижении вашей карьеры, ещё как сможет!

Какая разница кто что говорит? Люди много чего говорят, причём чаще говорят те, которые ничего не знают.

Есть ваш путь а есть их, поэтому никогда не позволяйте другим затаскивать вас на свою дорогу.

В самом вашем вопросе есть ответ. Сейчас война, а когда-то не была, и никто не предугадал что она будет. Сейчас война, а завтра её нет. Жизнь это «стечение обстоятельств». Никто не может предугадать будущее в идеальном его разрешении. Поэтому лучше шагать в потоке, просто шаг за шагом, как раз эти шаги, и будут формировать ваш индивидуальный, ни с кем не сравнимый личный путь!

Поэтому, чтобы победить сейчас свою фрустрацию, сделайте «первый шаг» и шагайте не оглядываясь ни назад, ни заглядывая далеко вперёд. Всё равно «ваши ноги» 👣 куда-то доведут, а «голова» постепенно уверенности «наберёт!)

С уважением,
«Эксперт психологии взаимодействия»
🔝#Таинник😎

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Алла Володимирівна Романенко
Доброго ранку!
Сподіваюсь, вже прокинулись)
цитата:

Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому.

На мою думку, психологічна проблема завжди в ПЕРШОМУ за порядковим номером пункті(!) Все решта - витоки з цього пункту.
Той перший - він про упевненість в собі. Про усвідомлення себе, своїх бажань і прагнень разом з усвідомленням як власних чеснот і можливостей, так і обмежень з вадами. Плюсом здатність самопідтримки і змоги звернутись по допомогу до інших.
цитата:

Віри в закордонщину теж нема. Не щось об'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба

Схильний вважати, що за кордоном не все райдужно, проте...якщо не скиглити, не втрачати оптимізму, то з часом плідні зусилля можуть принести успіх. А головна умова - віра в себе. В те, що зможете вичавити з даної ситуації максимум(!)

Звісно, питання - де ту віру взяти, якщо вона втекла через відкриті двері? Повертати! Відроджувати! Надихатись підтримкою тих, хто вірить у Вас! Чи є такі люди поблизу? Якщо нема, то потрібно шукати. І самій як мінімум виповзти з залипання в телефоні.
цитата:

Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають.

От скажіть, тільки об'єктивно, на підставі яких фактів виникає думка, ніби Вас зневажають? По пунктах - 1, 2, 3.
цитата:

Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним

І, справді, може бути сірим і злиденним, одноманітним і до болю ненависним, якщо Ви його таким зробите власною бездіяльністю і страхами.
А може бути протилежно іншої якості. І знову ж таки це залежить від Вас, точніше від пункту №1.
Тому, окрім вирішення професійних питань, долучайтесь до розв'язання психологічних, як базових у житті людини. Можливості для цього вельми широкі.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Похоже вы очень разочаровались. Рынок труда у нас и правда грустный (работала не один год в HR, знаю).
Но. Наблюдаю еще и отсутствие веры в себя и в то, что предположу, что ваши установки про не получится, не справлюсь, да кому я заграницей нужна это навязанное, родительское скорее всего.
Потому и руки опускаются, и ничего не хочется.
Война огромный стресс. Но. Знаю истории, где ненужные тут профессии и знания заграницей аж бегом становились нужными, интересными и приносили деньги.
Плюс сейчас, когда, пусть уже меньше, но все же есть и немало поддержки для украинцев, то это самый шанс для того, чтобы пробовать новое. Ну что вы потеряете, в конце концов, уехав? Как минимум увидите мир и язык какой-то выучите.
А еще всегда можно найти смежные области, где-то подучиться и рассмотреть другие варианты.
Поскольку нет деталей и конкретики, то сложно говорить.
Но я бы рекомендовала вам работу с психологом, чтобы вы разобрались в себе, своих переживаниях и посмотрели на эту ситуацию с разных сторон. Пока вы сильно разочарованы и не видите выхода.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Вітаю!

З описаного в мене склалось враження, що ви атаковані внутрішню фігурою знецінення, відчаю. Чий голос всередині це все бурмотить? Спробуйте винести на світло цю особистість і роздивіться від чого вона вас захищає і що насправді потребує? Потрібно цей негативний персонаж лікувати, бо він отруює ваше життя.

Вам потрібно не так бачити майбутнє, як вчитись жити теперішнім, радіти тому, що є. А натомість ви відчуваєте тривогу за нездійснене майбутнє. Не тільки робота може слугувати опорою, а також ви сама для себе можете нею бути. Ваші стани не про ресурси, тому я би радила щиро подивитись як ви самі до себе ставитесь, не списуючи на вашу велику справу життя.

Ви з нестерпного теперішнього хочете перескочити у щасливе майбутнє, яке здається поки що нездійсненим. Співчуваю і вірю, що ви зможете вибудувати нові стосунки з собою, які допоможуть знайти свій шлях!

👍 радити психолога:

29-08-2024 15:03:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 370545 для Володимир Анатолійович

Впевненість у собі це добре, але... Не хочу поширювати особисті дані, тому за аналогією: уявіть юнку, яка, не знаю, хотіла будувати космічні ракети, а потім виявилось, що в Україні цим не займаються, спеціалістів толком не готують. Або працювати з прискорювачем часток.

І тепер усі плани, які мали би сенс деінде, стають не просто кроками, а переходять у розряд ледь не мрій. Один куценький українмький закон не описує цю технологію, хоча в тих же країнах ЄС є прям окрема спеціальність для цього напрямку.

Рідні ніби підтримують, але вони не в контексті галузі. Не знаю, чи можна довіряти просто їх енергії (?)
Вони вважають, що ну не тут, так там щось вийде. Не зараз, так через 10 років.

А у мене був мега план на найближчі роки. І тепер його нема. Я ніколи не жила без плану, у мене завжди був погляд у майбутнє.
А тепер все. Нема(

29-08-2024 15:14:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 370553 для Алла Володимирівна

Думаю, що це мій голос, бо близькі якраз покладають якісь надії. Вони не бачать проблеми у тому, як руйнуються уявлення: мовляв, це природній хід речей. Навіть якщо все буде добре не в Україні, то деінде. Але є відчуття, що десь там потрібні найкращі, ідеальні імігранти.

Насправді мене навіть трохи дивує те, що на робочому місці вчать нових працівників. Ну тобто, я напевно, розумію, але сама ідея, що хтось витрачатиме час на того, хто недостатньо кваліфікований?

Це, власне, все про те, що я недотягую

І як не вважати роботу і справу опорою, я уявлення не маю. Підготовка завжди займала значну кількість часу. У школі до університету, зараз до майбутнього фазу. Навіть якщо не фах, то якісь хобі. Це завжди було про якусь діяльність

Вибачте, а що значить, що стан не про ресурси?


психолог онлайн
цитата:

Впевненість у собі це добре, але...

Прибирайте "але". Воно перкреслює все, що було до нього. Краще замінюйте його на "і". Цей підхід збагачує погляд на реальність.
цитата:

Не хочу поширювати особисті дані, тому за аналогією: уявіть юнку, яка, не знаю, хотіла будувати космічні ракети, а потім виявилось, що в Україні цим не займаються, спеціалістів толком не готують. Або працювати з прискорювачем часток.

Отакої - в Україні немає. А мало б бути? Хтось авторитетний обіцяв, що залізно буде? Так в Україні багато чого немає. То що тепер - сісти, склавши руки?
цитата:

І тепер усі плани, які мали би сенс деінде, стають не просто кроками, а переходять у розряд ледь не мрій. Один куценький українмький закон не описує цю технологію, хоча в тих же країнах ЄС є прям окрема спеціальність для цього напрямку.

То, виходить, варіантів усього два - або чекати тут або прямувати до ЄС. Вам який ближче до душі?
цитата:

Не знаю, чи можна довіряти просто їх енергії (?)

Здається, Ви розглядаєте близьких наче якісь резервуари енергії. А між тим це просто люди, до яких можуть бути певні почуття - довіри, вдячності, симпатії, поваги, зрештою, любові. Так само можуть почуття, протилежні зазначеним. У Вас які?
цитата:

А у мене був мега план на найближчі роки. І тепер його нема. Я ніколи не жила без плану, у мене завжди був погляд у майбутнє.
А тепер все. Нема(

Шкода. От тільки багатовимірне і на 100% точно не передбачуване життя не затиснути в рамки бодай ідеального плану. Не дарма ж еволюція стоїть на здатності живих істот найкращим чином адаптуватись до постійних змін. Творчо адаптуватись. Не підкорятись(!)

Відредаговано автором 29-08-2024 16:04:27


👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
qr