Припинила бачити майбутнє
Иоланта Юрьевна Алексенко психолог Дніпро 29-08-2024 05:29:04 |
Это фрустрация, страх действий, в виду отсутствия веры в получение желаемого результата…
А если посмотреть с другой стороны стороны? Чем вам может помешать,(если сейчас не сдадитесь), приобретённый опыт? Правильно ничем! Помешать не сможет, а вот сослужить в дальнейшем - хорошую службу в продвижении вашей карьеры, ещё как сможет! Какая разница кто что говорит? Люди много чего говорят, причём чаще говорят те, которые ничего не знают. Есть ваш путь а есть их, поэтому никогда не позволяйте другим затаскивать вас на свою дорогу. В самом вашем вопросе есть ответ. Сейчас война, а когда-то не была, и никто не предугадал что она будет. Сейчас война, а завтра её нет. Жизнь это «стечение обстоятельств». Никто не может предугадать будущее в идеальном его разрешении. Поэтому лучше шагать в потоке, просто шаг за шагом, как раз эти шаги, и будут формировать ваш индивидуальный, ни с кем не сравнимый личный путь! Поэтому, чтобы победить сейчас свою фрустрацию, сделайте «первый шаг» и шагайте не оглядываясь ни назад, ни заглядывая далеко вперёд. Всё равно «ваши ноги» 👣 куда-то доведут, а «голова» постепенно уверенности «наберёт!) С уважением, «Эксперт психологии взаимодействия» 🔝#Таинник😎 |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 29-08-2024 09:55:25 |
1
Доброго ранку! Сподіваюсь, вже прокинулись) цитата:
Контекст у першому пункті, психологічна проблема у другому. Той перший - він про упевненість в собі. Про усвідомлення себе, своїх бажань і прагнень разом з усвідомленням як власних чеснот і можливостей, так і обмежень з вадами. Плюсом здатність самопідтримки і змоги звернутись по допомогу до інших. цитата:
Віри в закордонщину теж нема. Не щось об'єктивне, а просто: не вийде, не дозволять, не оцінять, нікому там не треба Звісно, питання - де ту віру взяти, якщо вона втекла через відкриті двері? Повертати! Відроджувати! Надихатись підтримкою тих, хто вірить у Вас! Чи є такі люди поблизу? Якщо нема, то потрібно шукати. І самій як мінімум виповзти з залипання в телефоні. цитата:
Тиждень відкладаю проект і боюсь, що на тому кінці електронного листування мене зневажають. цитата:
Ірраціональне відчуття, що потенційне майбутнє може бути лише сірим та злиденним А може бути протилежно іншої якості. І знову ж таки це залежить від Вас, точніше від пункту №1. Тому, окрім вирішення професійних питань, долучайтесь до розв'язання психологічних, як базових у житті людини. Можливості для цього вельми широкі. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 29-08-2024 11:14:21 |
Похоже вы очень разочаровались. Рынок труда у нас и правда грустный (работала не один год в HR, знаю).
Но. Наблюдаю еще и отсутствие веры в себя и в то, что предположу, что ваши установки про не получится, не справлюсь, да кому я заграницей нужна это навязанное, родительское скорее всего. Потому и руки опускаются, и ничего не хочется. Война огромный стресс. Но. Знаю истории, где ненужные тут профессии и знания заграницей аж бегом становились нужными, интересными и приносили деньги. Плюс сейчас, когда, пусть уже меньше, но все же есть и немало поддержки для украинцев, то это самый шанс для того, чтобы пробовать новое. Ну что вы потеряете, в конце концов, уехав? Как минимум увидите мир и язык какой-то выучите. А еще всегда можно найти смежные области, где-то подучиться и рассмотреть другие варианты. Поскольку нет деталей и конкретики, то сложно говорить. Но я бы рекомендовала вам работу с психологом, чтобы вы разобрались в себе, своих переживаниях и посмотрели на эту ситуацию с разных сторон. Пока вы сильно разочарованы и не видите выхода. |
Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 29-08-2024 11:41:18 |
Вітаю!
З описаного в мене склалось враження, що ви атаковані внутрішню фігурою знецінення, відчаю. Чий голос всередині це все бурмотить? Спробуйте винести на світло цю особистість і роздивіться від чого вона вас захищає і що насправді потребує? Потрібно цей негативний персонаж лікувати, бо він отруює ваше життя. Вам потрібно не так бачити майбутнє, як вчитись жити теперішнім, радіти тому, що є. А натомість ви відчуваєте тривогу за нездійснене майбутнє. Не тільки робота може слугувати опорою, а також ви сама для себе можете нею бути. Ваші стани не про ресурси, тому я би радила щиро подивитись як ви самі до себе ставитесь, не списуючи на вашу велику справу життя. Ви з нестерпного теперішнього хочете перескочити у щасливе майбутнє, яке здається поки що нездійсненим. Співчуваю і вірю, що ви зможете вибудувати нові стосунки з собою, які допоможуть знайти свій шлях! |
29-08-2024 15:03:42Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 370545 для Володимир Анатолійович Впевненість у собі це добре, але... Не хочу поширювати особисті дані, тому за аналогією: уявіть юнку, яка, не знаю, хотіла будувати космічні ракети, а потім виявилось, що в Україні цим не займаються, спеціалістів толком не готують. Або працювати з прискорювачем часток.І тепер усі плани, які мали би сенс деінде, стають не просто кроками, а переходять у розряд ледь не мрій. Один куценький українмький закон не описує цю технологію, хоча в тих же країнах ЄС є прям окрема спеціальність для цього напрямку. Рідні ніби підтримують, але вони не в контексті галузі. Не знаю, чи можна довіряти просто їх енергії (?) Вони вважають, що ну не тут, так там щось вийде. Не зараз, так через 10 років. А у мене був мега план на найближчі роки. І тепер його нема. Я ніколи не жила без плану, у мене завжди був погляд у майбутнє. А тепер все. Нема( |
29-08-2024 15:14:31Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 370553 для Алла Володимирівна Думаю, що це мій голос, бо близькі якраз покладають якісь надії. Вони не бачать проблеми у тому, як руйнуються уявлення: мовляв, це природній хід речей. Навіть якщо все буде добре не в Україні, то деінде. Але є відчуття, що десь там потрібні найкращі, ідеальні імігранти.Насправді мене навіть трохи дивує те, що на робочому місці вчать нових працівників. Ну тобто, я напевно, розумію, але сама ідея, що хтось витрачатиме час на того, хто недостатньо кваліфікований? Це, власне, все про те, що я недотягую І як не вважати роботу і справу опорою, я уявлення не маю. Підготовка завжди займала значну кількість часу. У школі до університету, зараз до майбутнього фазу. Навіть якщо не фах, то якісь хобі. Це завжди було про якусь діяльність Вибачте, а що значить, що стан не про ресурси? |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 29-08-2024 16:02:30 |
цитата:
Впевненість у собі це добре, але... цитата:
Не хочу поширювати особисті дані, тому за аналогією: уявіть юнку, яка, не знаю, хотіла будувати космічні ракети, а потім виявилось, що в Україні цим не займаються, спеціалістів толком не готують. Або працювати з прискорювачем часток. цитата:
І тепер усі плани, які мали би сенс деінде, стають не просто кроками, а переходять у розряд ледь не мрій. Один куценький українмький закон не описує цю технологію, хоча в тих же країнах ЄС є прям окрема спеціальність для цього напрямку. цитата:
Не знаю, чи можна довіряти просто їх енергії (?) цитата:
А у мене був мега план на найближчі роки. І тепер його нема. Я ніколи не жила без плану, у мене завжди був погляд у майбутнє. Відредаговано автором 29-08-2024 16:04:27 |
![]() |
|
Наші психологи