ПУНКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ЛЬВІВСЬКОМУ ЄВРОМАЙДАНІ. (записки чергуючого психолога)

Євромайдан психолог Кінець року, час підводити підсумки, і не всі розпочаті протягом року процеси добігли кінця. Проте, «закрити гештальт» зробивши висновки хочаб відрефлексувавши події, спробувати відповісти собі на питання «А що це насправді було?» хочаб описово, дуже хочеться.

Коли ми зібралися 2го Грудня нашим львівським осередком Української Спілки Психотерапевтів і вирішували як ми можемо долучитися до Всенародного руху акції протесту українського народу на Євромайдані, та вирішили організувати Пункт цілодобової психологічної допомоги, то ми ще не знали з якими психологічними феноменами нам доведеться мати справу, як працювати і які техніки та підходи стануть в нагоді до застосування. Ми просто вирішили, що найефективнішим нашим внеском у всенародну справу буде саме наш професіоналізм. Наш Пункт проіснував 6 діб при Штабі Львівського Євромайдану, де цілодобово чергували команди укомплектовані психологами, психотерапевтами та психіатрами. Чергували ми по 4 години, це оптимальний термін, коли фахівець знаходиться у ресурсному стані і здатен активно допомагати людям.

Мій особистий досвід чергування 8 годин підряд.. можу сказати що це надзвичайно важко та виснажливо, через певний час відчуваєш своє злиття із загальною емоційною атмосферою, яка панує на даний час на Майдані (а атмосфери там бувають різні: від ейфорії та духовного піднесення до відчуття агресивного раздраю або тотальної апатії) стаєш одним цілим з Майданом, та вже перестаєш бути фахівцем.

Кожне чергування відрізнялося за змістом — хтось знаходив себе у формуванні спиятливого психологічного клімату середь організаторів та учасників Штабу; хтось працював безпосередньо з психотравмами (як правило, це були люди неодноразово переглядавшиє відеоролікі акції побиття Беркутом мирного митингу); на чиєсь чергування випадало переважно спілкуватися з людьми, які емоційно бурхливо переживали події, та втрачали власну критичність і здатність тестувати реальність; а хтось під час свого чергування організовував перерви психологічного розвантаження учасникам та волонтерам Штабу, котрі нон-стоп перебували вже декілька діб не відлучаючись, на території Майдану.

Під час загальної групи відрефлексування, вразило те, що всі ми мали дуже різні очікування як від своєї місії перебування та активності на Майдані, так і від змісту, результатів кожного чергування. «Кожен знайшов себе», - це така узагальнююча теза, оскільки конкретної інструкції діяльності Пункту психологічної допомоги не було, то і вийшло, що кожен виконав своє бачення «діяльності психолога при Штабі соціально-політичної акції народного протесту».

Втім, висновки робити треба, тим більше що Новий Рік наступає, і хочеться гештальти закривати, щоб далі рухатися вже чітко намітивши новий та більш прогресивний курс. Зараз вже можна окреслити проблематику, з якою, як показала практика тих днів, нам довелося працювати.

читайте также:

Чему мы можем научиться благодаря карантину? Физическая изоляция в обществе в связи с коронавирусом для многих из нас стала настоящим испытанием умения стоять в жизни. Также многие из нас начинают задаваться вопросом финансовой опоры, защиты от болезни, пространства для нормальной жизни.

Белый квадрат Януковича Вчера работала в области волонтером с беженцами Восточных регионов. В группе было 10 человек из Крыма и Донбасса...

Я розбила її на 4 основні групи запитів, які опрацьовувалися нашими фахівцями — психологами, психотерапевтами та психіатрами, чергуючими у Пункті психологічної допомоги при Штабі львівського Євромайдану у першій декаді Грудня 2013 року.

 

  1. Емоційне виснаження — основна, за чисельністю людей, група. Емоції — це не що інше, як наша енергія, яка проявляється зовнішнім відреагуванням — «е» це назовні, «моціо» це рух. Справа у тому, що нам як правило вистачає нашого емоційно-енергетичного потенціалу на якусь конкретну справу, якщо ми націлені на мету, передбачаємо результат та знаємо часові рамкі у які маємо вкластися. Тут ситуація складається так, що учасники Майдану не знають скільки продовжиться ця акція і скільки ще їм доведеться перебувати у стані емоційного піднесення, витрачати свої ресурси, щоб досягнути кінцевої мети або завершення цієї активності. Це призводить до того, що емоційно-вольова сфера зазнає перенапруження та людина починає відчувати емоційне виснаження. Проявляється воно такими явищами, як: автоматизм реагування на подразники (людина ніби-то є спостерігач власних дій); звуження свідомості; зацикленість на якісь нав'язливій думці або дії. Спотворення реальності — людина сприймає єдиним важливим в її житті змістом події Майдану, знецінюються всі решта складових життя, як то сім'я, навчання, робота і тд., тобто все те, що наповнювало її життя до початку Майдану зараз витісняється повністю. Загальне стомлення, відчуття спустошення, виснаження — коли навіть тривалий сон не приносить полегшення, і людина відчуває себе прокинувшись ще більше втомленою ніж коли лягала спати. Апатія, коли починаються думки про нескінченність та безисходність ситуації, можуть призвести до затяжної депресії у майбутньому.

 

Небезпечно це тим, що тривалий стан емоційного виснаження, може призвести до емоційного вигоряння, яке само собою вже не минеться, а потребуватиме звернення до лікаря та спеціального (можливо навіть медикаментозного) лікування.

Стан тривалого емоційного напруження та виснаження підчас соціальних акцій є небезпечним ще й тим, що коли потім по завершенню цієї акції, людина повертається у звичайне реальне життя, їй починає не вистачати обстановки, де вона прожила таке бурхливе емоційно життя. Психологам відомий цей феномен, як «синдром воїна який повернувся з війни», котрий ніяк не може пристосуватися до повсякденного життя звичайної людини, в якому немає таких гострих відчуттів. Тоді колишньому воїну вже хронічно не вистачає драйву. І це може викликати як тотальну депресію так і безпричинну (на перший погляд) агресію.

Варто згадати досвід роботи психологічних служб сучасних військових частин (практика львівських військових частин внутрішніх військ зокрема), де в рамках регулярної психогігієни обов'язковим є проведення профілактики емоційного виснаження військовослужбовців, які тривалий час перебувають у навчальних таборах та загонах. Тому і на Майдані вкрай необхідно було проводити заходи психологічного розвантаження для його постійних учасників (адже термін існування Майдану тоді вже добігав третього тижня). Відновити ресурси людини, щоб допомогти їй зробити перезапуск її психологічних систем, стабілізувати свій емоційний потенціал, щоб зберегти себе екологічно, та забезпечити комфортне повернення потім у звичайне життя.

Наш одноголосний висновок з отриманого досвіду роботи на Майдані з цією категорієї людей - головною передумовою успішної психологічної профілактики емоційного виснаження та вигоряння є проведення психологічного розвантаження в іншій обстановці, рекомендовано вилучити людину на час роботи з психологом з місця її активності в іншу атмосферу, подалі від звуків, емоцій, рухів Майдану. Під психологічне розвантаження має бути організоване окреме приміщення, бажано недотичне до актуальних подій (наскільки це можливо). Нам на допомогу прийшла Львівська міська рада, гостинно надавши свої приміщення для проведення психологічного розвантаження. Одне з занять нами було проведено у Великій Сесійній залі... no comments :)

  1. Друга група це психотравми. Учасники, які зазнали психотравмуючих факторів — тут слід зауважити, що травмувати людину можуть не лише події які стаються безпосередньо з нею, людина може зазнати психотравму якщо вона стала свідком актом насилля, або несправедливості. Так, до нас звернулася по допомогу журналістка американського видання «Кур'єр Чикаго», яка подивилася відеоролік жорстокого побиття загоном Беркуту у Києві одного з учасників. «4 дні ці кадри не покидають мою свідомість, викликаючи відчуття страху, ненавісті та огиди», - зі слів клієнтки (конфіденційність ми тут не порушуємо, випадок детально описано та опубліковано самою журналісткою у виданні «Кур'єр Чикаго» від 3 Грудня 2013 року). Це вже психотравма і з нею слід працювати, поки вона не перейшла у несвідомість міцно зайнявши там місце, психічне новоутворення, яке надалі буде впливати та психологічний стан цієї людини, керувати її настроєм, емоціями та поведінкою заважаючи їй почуватися здоровою та щасливою. Слід зауважити, що випадок цієї журналістки став першою ластівкою у перший день роботи Пункту. Далі такі психотравми як штамповані перетворилися у потік, адже тими днями ці відеосюжети цілодобово міцно закарбовували у пам'ять українцям майже всі телеканали країни. Опрацьовувати психотравмами доводилось також із учасниками, які поверталися з київського Євромайдану — пригнічення, депресивні стани, відчуття невизначеності, почуття провини, страх переслідування, агресія, лють, ейфорія, спустошення, закарбована непокараність несправедливості і разом з цим бажання бути сильними, гордість за свій народ, бажання бути разом, активним, захистити себе та свою країни — це той букет, який привозять люди з Києва. Як правило, вербалізується патріотична складова, та замовчуються відчуття занепокоїння «чим це все скінчиться для країни, та для мене зокрема». І з цими феноменами ще довго доведеться працювати психологам — невідреагована агресія, параноїдальні страхи, невпевненість, - воно саме не утілізується.

  2. Третя, і сама наша улюблена група, ми називаємо її «Майдан єднає серця», це наша молодь. Життя триває, і крім піднесення громадської свідомості, усвідомлення національних цінностей, прагнення жити гідним життям у вільній країні, природньо для здорової особистості відчувати всі спектри існування — закохуватись, виявляти власні інтереси та знаходити людей, які їх з тобою розділяють. Тенденція, коли середь учасників Майдану виникають романтичні почуття, створюються стосунки, розвиваються надії, спільні плани — це свідчить про те, що наш Майдан володіє дуже міцною здоровою, життєстворювальною енергетикою. Отже, живі консультації гармонійних стосунків відбувалися прямо тут, в епіцентрі де ці стосунки зароджувалися. І це нас дуже радувало та оптимізувало. Для декого з учасників Майдану він точно не лишиться лише як акція національного протесту, а і як «Колиска зустрічі зі своєю романтичною долею..». Консультації закоханих пар — це було несподіванкою, проте дуже позитивною, близькою діяльності у нашій повсякденній практиці, коли доводиться консультувати пари за запитами «як побудувати гармонійні стосунки» що робочого дня.

  3. Четверта група. Психіатрічні захворювання. Під час напруження соціальної ситуації, загальних конфліктів у країні чи світі, як правило загострюються психотичні стани в людей схильних до психічних хворіб. Це практика минулого, і вона нам відома. Ці люди потребують невідкладної психологічної підтримки та психіатричної допомоги, і в нас була окрема розроблена інструкція дій, якщо ці люди потрапляють у наше коло зору тут, у рамках львівського Євромайдану. Щодо цієї групи, то, тенденція наших очікувань справдилася.

 

Трохи ускладнював нашу роботу той факт, що в нашій країні ще й доси не достатньо розвинена культура психологічної самогігієни. Люди не диференціюють психіатрію від психології, тому, часто можна чути «в мене все нормально з головою я не псих і мені не потрібна допомога психолога». Це не новина, і не було нічого дивного почути таке і на Майдані. Увімкнувши черговий раз: «Це хибна позиція, отже проведу аналогію — ходити до стоматолога лікувати зуби і чистити їх для профілактики, це є різні речі. Тому, щоб не допускатися до стану тотального психологічного виснаження яке приведе до депресивного настрою, рекомендовано скористатися допомогою психолога. Тим більше, що ми є тут для вас, на абсолютно волонтерських засадах, завжди раді допомогти та фахово підтримати»... люди сприймали психологічну службу як звичайне явище, таке як кухня, чи Пункт медичної допомоги.

Радість зараз відчувається, наш Пункт психологічної допомоги прожив на Майдані своє коротке, проте дуже змістовне для всіх життя. Що ще ми відчуваємо? що провели недарма ці 6 днів. Люди, які вперше познайомились тут з психологією та психологами, вже пройшли певну едукацію і ми надіємося, що і надалі по життю вже не буди тих хибних страхів щоб звертатися до нас. Отже — «психолог не дає порад, не вирішує за вас проблеми, але він допомагає віднайти свій ресурс, усвідомити ситуацію та найефективніше з нею впоратися» - звучало для багатьох як відкриття. Для себе ми теж отримали величезний багаж досвіду. Цей досвід відрізняється від екстремальної та кризової психології, від чистого ПТСР та власно психотравми як ми її знали. Треба дослідити нюанси роботи психологічних служб саме у таких соціальних явищах. «Польові умови.. кризова психологія.. психотравма.. відсутність організації та координації, конкретних інструкцій, рекомендацій стосовно роботи..» - ці слова найчастіше звучали протягом роботи нашого Пункту. Кожен зробив свої висновки — «польові умови» - нічого польового не було, ніхто не стріляв, бойових дій не проводилося і не передбачалося, хаотичних некерованих потоків мас не було, події розверталися у центрі цивілізованого міста під керівництвом досвідчених організаторів, Пункт було обладнано у сучасному приміщенні шляхетної кав'ярні. «Кризова психологія» - кризи в учасників Майдану теж ніякої не спостерігалося, може криза влади і стала причиною його виникнення, проте наш Пункт психологічної допомоги було організовано не з метою опрацювання кризового стану керівного ешелону країни. Пересічні учасники львівського Євромайдану на момент 2-8 Грудня 2013 року у кризових станах не перебували. «Психотравма» - так, цей феномен спостерігався із самого початку роботи Пункту, і, ми припускаємо, ще тривалий час буде психологічним відголоском супроводжувати людей, яким небайдуже життя. «Дефіцит організації, відсутність інструкцій, рекомендацій щодо роботи» - щож, кожен міг повправлятися у «самоорганізації», відчути як із хаосу створюється структура, система, спробувати зайняти в ній своє місце, бути ефективним без вказівки та призначення, керувати або бути керованим. Одно стало ясним: Пункт психологічної допомоги у соціально-політичній акції — це не кабінет психолога, це стихійне створення простору «психолог-клієнт» у спонтанних умовах. Кожен тут психолог настільки, наскільки сам собі вирішить: є можливість просто побути спостерігачем; є можливість стати «мітингуючим психологом» заразившись насиченою революційною атмосферою стимулювати наприклад вигадування гасел в народу; є можливість зберігати ідентичність «я тут психолог» і опрацьовувати конкретні психологічні феномени; є можливість стати експертом, і це незалежно від того, яку активність ти обрав чергуючи у Пункті психологічної допомоги Євромайдану.

І ще один висновок, заключення, до якого прийшли чергуючі психологи: у тривалій акції (як то акція народної непокори) для проведення ефективної психологічної діяльності, основна мета якої є підтримувати емоційний баланс людини, зберегти її психологічне здоров'я, цілісність — необхідне виділене окреме приміщення для роботи психолога.

Час покаже, символом якої епохи стане для України Євромайдан-2013. Можливо робити експертні психоаналітични прогнози чи заключення занадто передчасно. А час — бути в «тут-і-тепері», це відслідковувати тенденції, та намагатися бути максимально ефективним відповідно ним. Хто як може.. та бачить себе в актуальній обстановці. Безперечним є те, що всі ми отримали досвід організації Пункту психологічної допомоги у стихійних умовах.

У Психолога » Социум и политика » Пункт психологічної допомоги при львівському євромайдані. (записки чергуючого психолога)
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии sotsium-politika Коронавирус без паники: что делать, чтоб сохранять спокойствие.

Давайте сразу к сути: паниковать не время никогда. Испытывать страх, грусть, злость — это ок. Но когда дело доходит до паники, дальше всё происходит как в тумане. Эмоции переполняют, рацио отключается, человек начинает действовать необдумано

статья по психологии sotsium-politika Террористическая угроза как феномен массового сознания

Проблема понимания террористической угрозы – достаточно новая и малоизученная. Существует множество работ, посвященных изучению личности террористов

Все публикации раздела Социум и политика >>

 
Комментарии к "Пункт психологічної допомоги при львівському євромайдані. (записки чергуючого психолога)"

Комментариев: 4.

Статья интересная и главное: не первый ли это случай добровольного участия психологов в общественной жизни?
Если начнется просветительская работа, когда психологи начнут оценивать ситуацию с руководителями нашей страны - то и моральных уродов станет меньше у власти?
Спасибо за Ваш труд!

Нет, это не первый случай. Психологическая служба работала на Оранжевой революции и работает в Киеве сейчас. С начала декабря и поныне. Просветительская работа нужна, но оценивать психологи не имеют права, есть понятие этического кодекса, наша работа немного в другом заключается.
Этика и этика психолога конечно понятия разные, как и этика юриста, этика аудитора и др.
Но разве открытую ложь этично прикрывать?
Вчера у меня был человек, которого три года судят "просто так". он не может понять - почему? он отсидел 4 месяца и был освобожден после отмены приговора. Скоро суд и всех судей-прокуроров-милиционеров он считает преступниками! И он прав.

Бесплатная рассылка интересностей!

Очень хороший пример активной позиции для меня и думается для других психологов нашей страны!спасибо :))
Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr