МАРШРУТ МРІЇ

» Особистісне зростання та корисні поради » МАРШРУТ МРІЇ

«У житті є дві трагедії. Одна - не досягти виконання свого найпотаємнішого бажання. Друга – досягти» - Бернард Шоу.

Професійна спрямованість великого ірландського драматурга підводить автора до відповідного осмислення однієї з сакральних можливостей людини – можливості бажати. З психологічної точки зору, для нас, це висловлювання має велику цінність і підштовхує до аналізу та рефлексії широкого пласта з життя людини – процесу створення та реалізації наших бажань та розчарувань, пов'язаних з їхньою нездійсненністю.

Ця стаття покликана внести ясність у певні психологічні явища, пов'язані з формуванням цілей та бажань. Описати суть процесу досягнення бажаного та можливі причини невдач. Надати нашим читачам деякі ефективні стратегії, які можуть послужити для успішної реалізації цілей, інакше допомогти уникнути розчарування та зустрічі з важкими емоційними станами.

На початку, розберемо природу явища бажання і порівняємо образно, що спільного між визначеннями енергетичних потоків у фізиці та психології бажань. Для цього спробуємо з ракурсів двох різних наукових знань відповісти на запитання:

• Що таке бажання?
• Як виникає бажання?
• За яких умов бажання здійснюється?

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

ФІЗИКА

Деякі закони фізики описують природні явища, пов'язані з потоками енергії – поява енергії, її розподіл, вихід енергії із системи. Подібний цикл можна спостерігати у людини. Для найпростішого розуміння введемо визначення – «енергія бажання». Усім знайомий вираз: «Мене як струмом вдарило!». Так зазвичай кажуть, коли у свідомості з'являється чітке усвідомлення бажаного людиною в даний момент часу. На наш погляд, розгляд енергії бажання у порівнянні з енергією струму, створює передумови для розуміння процесів усередині людини, коли він здійснює задумане. Дане розуміння, у свою чергу, служить нам опорою, і якщо хочете маршрутом для реалізації бажань, намірів, цілей. Вже саме собою порівняння цих двох процесів надає позитиву і додає ентузіазму кожної, зацікавленої, цілеспрямованої людині, оскільки відповідно до закону збереження енергії – енергія не зникає, а переходить. Це означає, що коли ми не отримуємо матеріального підтвердження реалізації нашої мети чи бажання, «енергія бажання» не втрачається, а перетворюється на іншу форму. Іншими словами, коли ми оцінюємо свій шлях як невдалий, не можна говорити, що все було дарма. Ні, не дарма. Певного результату ми отримали. Можливо, він на даному етапі не піддається усвідомленню або, забігаючи наперед, помилковою виявилася матеріальна форма, в яку наш мозок помістив виділену організмом енергію бажання. Далі проведемо порівняльний аналіз двох процесів – процесу течії струму в ланцюгу, від точки «А» до точки «Б» та процесу реалізації бажання людиною, шляхи від виникнення «енергії бажання» (виникнення енергії) до його реалізації або невдачі (кінцевий результат).

Електричний струм у ланцюгу виникає внаслідок напруги, спричиненої різницею потенціалів «+», «-». Уявімо собі енергію бажання, що виникає за принципом електричного струму.

• «+» - енергії багато (надлишок)
• "-" - енергії мало (дефіцит).

Далі все розвивається за логікою, якою дотримуються деякі жінки: «Якщо волосся пряме – його потрібно завити. Якщо волосся кучеряве його потрібно розпрямити» J. Для нашого випадку: «Якщо енергії багато, її треба віддати. Якщо енергії мало, її треба взяти. Найпростіший опис вектора, який визначить зміст бажання – при надлишку енергії виникає потреба позбавитися зайвої, при дефіциті енергії виникає необхідність поповнити її запаси. Загалом можна сказати так, що першопричиною виникнення в людини бажання є потреба у збереженні чи відновлення балансу. На кшталт, як у процесах течії струму в ланцюгу, залежно від завдання, напруга або збільшується, або зменшується. Тепер давайте спробуємо осмислити вище сказане стосовно психологічної реальності людини.

ПСИХОЛОГІЯ

Наше життя це процес постійних змін. Кожна людина усвідомлено чи несвідомо змушена змінюватись на різних етапах свого життя. Справа тут навіть не в особистому бажанні, а в тому, як улаштована наша природа. На початку дитина вчиться ходити, говорити – етап дитинства. Етап дорослішання, зрілості та старіння. Особливості цих етапів вивчає психологія розвитку чи вікова психологія. Цей розділ наукового знання не дозволяє сумніватися в тому, що людина дійсно протягом усього життя стикається з необхідністю змін – розвитком. Визначення розвитку широке і багатогранне. Залежно від фокусу уваги, спрямованого на процес у цілому, розвиток можна розглядати як процес, як причину та як результат.

• Розвиток, як причина, це коли у дитини виникає потреба в комунікації, і вона починає вчитися говорити.
• Розвиток, як наслідок, коли дитина навчилася ходити, говорити і це є результатом процесу розвитку.
• Розвиток, як процес, коли дитина вчора говорила мама і повзала, завтра вже говорить реченнями та ходе, а потім розмовляє та бігає, але вже навіть не звертаючи на це уваги. Увага спрямована на наступний етап розвитку. І так до смерті.

Який стосунок це має до теми бажань? Справедливо може спитати читач. Я вам відповім)

Процес здійснення бажання, це невеликий фрагмент певного етапу розвитку людини. Від того, з яким етапом розвитку пов'язане бажання, залежить масштаб чи зміст бажаного. І перше, що визначає можливість реалізації бажаного, це адекватність бажання етапу розвитку людини. Для кожного етапу розвитку адекватним бажанням буде таке, що відповідає потребам цього етапу. Це пов'язано з тим, що важливу роль в успіху досягнення цілей грає готовність психіки людини до певних дій, які наближають ціль або реалізацію бажання. Якщо ми задираємо планку при створенні образу бажаного, то несвідомо, самі ж, можемо саботувати своє бажання. Якщо психіка не готова, активуватимуться механізми захисту, покликані оберігати нас від стресу. Адже зустрітися з чимось, до чого не готовий - це стрес.

Наприклад.

Навряд чи реалізується бажання школяра прочитати лекцію студентам університету. Він може навіть знати матеріал лекції, але для того, щоб упоратися з аудиторією, потрібна готовність психіки, якої на етапі дорослішання просто не може бути.

Процес розвитку не може бути безперервним. У нашому житті є місце для ще одного рівнозначного процесу – процесу збереження. І якщо, говорячи про розвиток, ми маємо на увазі активну позицію, то процес збереження пов'язаний із позицією пасивною. Зміну процесів можна описати приблизно так: активні дії (витрата енергії) – асиміляція (збереження енергії). Завершення етапу – досвід у скарбничку.

Більшість життя проходить у використанні отриманого досвіду та накопичення енергії (в контексті нашої теми). У період, коли ми знаходимося в пасивній позиції та пожинаємо плоди колишніх досягнень, ми перебуваємо у балансі. Тобто у нас немає відчутного дефіциту чи надлишку енергії. Так триває якийсь час, доти, доки зовнішня реальність знову не створить для нас потребу в змінах. Унікальність моменту створює дефіцит або надлишок енергії (див. розділ «Фізика»). Виникає напруга та одночасно необхідність її знизити. Дисбаланс та необхідність відновлення балансу. Людина починає шукати шляхи відновлення рівноваги. Активно починає працювати мозок. Він починає шукати матеріальну форму, яка має відновити баланс. Згодом ця форма отримає назву – бажання, ціль, мрія. І тепер друга «формула успіху». Форма бажання має відповідати знаку потреби. Якщо виник дефіцит енергії, бажання має бути пов'язане з її поповненням, тобто людина повинна щось отримати для себе. Енергія поповниться і відновлено баланс. Що стосується, коли утворився надлишок енергії, бажання має бути пов'язані з віддачею енергії. Бажання реалізується, коли його енергія спрямована на зовнішнє оточення - для інших.

Наприклад.

Я будую будинок, щоб мені було в ньому затишно? Чи будую я дім, щоб було добре моїй сім'ї?

Один із варіантів пояснення подібного – основна внутрішня мотивація людини. Коли у мене надлишок енергії і я, будуючи будинок, ходжу і думаю про те, який у мене на другому поверсі буде чудовий особистий кабінет, то я тут не реалізую головну потребу – віддати енергію. Натомість, навпаки, збираюся накопичити ще більше. І тоді сам можу саботувати бажання. Несвідомо, звісно. Але варто лише змінити знак бажання, почавши думати про те, де зроблю вбиральню для дружини та майданчик для дітей, як все починає грати іншими фарбами і все починає виходити.

Підсумовуючи можна сказати, що втрачаючи баланс однією рівні життя, з допомогою бажання і всього процесу його реалізації, ми впораємося з напругою і знову набуваємо балансу. Але це вже баланс на іншому рівні життя та в іншій формі. Такий рівень іноді називають якісно новим. Щоразу, реалізуючи свої бажання, ми створюємо собі нову реальність. Тоді ж коли бажання не виконуються, це може означати кілька речей.

Нам страшно втратити стару, звичну реальність.

Ми не можемо усвідомити форму реалізації нашого бажання – не готові зустрітися з новою реальністю.

Уникаємо напруги – надто фіксовані на комфорті.

НЕЗАВЕРШЕНИЙ ГЕШТАЛЬТ

Існує ще одна причина, через яку наші бажання можуть не бути реалізовані. Пов'язана вона із негативним досвідом минулого. У цьому випадку йдеться трохи про інший процес. Він також пов'язаний із необхідністю у розвитку, але в іншому контексті.

Уявіть собі, що колись у минулому, у вас було бажання. Можливо, бажання ще навіть не було оформлене, а може вже й форму було визначено, не так важливо, важливо, що організм уже виділив «енергію бажання». Виникла потреба, організм виділив енергію, але якісь обставини завадили витратити цю енергію. Природно, завадити задовольнити нам потребу, реалізувати бажання може тільки щось дуже серйозне, дуже болюче. Непереборний страх, образа, вина, огида тощо. Але ж енергія, незважаючи на те, що нам щось завадило, була вже виділена і вона нікуди не зникла. Вона «застрягла» усередині нас. І тепер разом із незадоволеною в потрібний момент потребою, у нас ще оселилася й енергія, яку необхідно кудись діти – витратити. Далі утворюється замкнене коло. У нас є енергія, яка потребує реалізації, незадоволена потреба, яку ми маємо задовольнити, та механізм захисту психіки, набутий у той момент минулого, коли ми зустрілися з «травмуючими» обставинами, які завадили тоді нам реалізувати бажане, та задовольнити потребу. І ми раз-по-раз у спробі задовольнити потребу і реалізувати «застряглу» енергію зазнаємо невдачі, через те, що в найвідповідальніший момент спрацьовує цей механізм захисту. З одного боку, він покликаний нас оберігати, але з іншого, заважає реалізувати бажане.

Коли щось схоже відбувається з людиною в житті і змушує її звернутися до психолога, запит такого клієнта звучить так: «Я маю таке відчуття, що я ходжу по колу».

РЕЗЮМЕ

Першопричиною виникнення в людини бажання є потреба у збереженні чи відновленні балансу.

Знак "+" або "-" визначає правильну внутрішню мотивацію для реалізації задуманого. «+», значить надлишок енергії та разом із цим потребу віддати, робити для інших. «-», дефіцит енергії та потребу отримати, робити для себе.

Важлива для реалізації бажання умова, це адекватність форми бажання етапу особистісного розвитку.

Кожне реалізоване бажання створює нову реальність. Декілька з можливих причин невдач у реалізації бажаного пов'язані зі страхом зустрінеться з новою реальністю або втратити минулу.

Початок процесу досягнення цілей пов'язаний із напругою. Зайва фіксація людини на комфорті може бути перешкодою на шляху до мети.

У випадку, коли запит до психолога звучить як відчуття у клієнта, що він ніби ходить по колу, йдеться про незавершений гештальт.

Відповідно до закону збереження енергії – енергія не зникає, а переходить. А це означає, що неможливо не досягти бажаного. Можливо, лише перестати рухатися шляхом реалізації бажання.

Дата публікації 2022-05-27 в 18:48:00

Опубліковано на сайті 27-05-2022

» Особистісне зростання та корисні поради » МАРШРУТ МРІЇ