Навчання під час війни

Хочу звернути Вашу увагу на деякі можливі особливості поведінки Ваших діток у ці складні стресові часи.

Всі ми різні і всі ми по-різному проживаємо стресові та травматичні події. Хтось заморожується, заперечує всі почуття, впадає в апатію тощо.

Інші активно діють, інколи хаотично. Займають себе діяльністю, щоб не усвідомлювати, не прислухатися до істинних відчуттів або так просто легше прожити стрес.

Хтось нападає на інших, шукає винного і т д.

Класичне ЗАМРИ, БІЖИ, БИЙ..

Все це стосується і детей. Відмінність в тому,що діти більш вразливі, чутливі, мають менший життєвий досвід, менш стабільну нервову систему, що тільки укріплюється, зростає разом з ними.

діти навчаються під час війнифото: zmina.info

читайте также:

Для чогось тебе лишили на цій землі! Або як жити далі, якщо все втрачено. Коли твоє життя в одну страшну мить перетворилося з мирного і спокійного на один суцільний біль, коли тебе наче з коренем вирвали з рідного міста, з дому, коли ти втрачаєш роботу, здоров’я, і ще страшніше – сім’ю, друзів, коханих

Як вижити в льодовиковий період… Світовий банк спрогнозував, що рівень бідності в Україні через війну може зрости до 70%. Про те, що ми можемо зробити для себе самих, щоб допомогти впоратися із ситуацією та пережити нелегкі часи. Пишіть покрокові плани ...

спросить психолога онлайн

Важливим є те,що у стресових подіях, всі люди,не зважаючи на вік, можуть РЕГРЕСУВАТИ на дещо нижній рівень розвитку, потребувати більшої уваги, емоційної підтримки і може ЗНИЖУВАТИСЯ рівень потужності КОНГІНИТИВНИХ ПРОЦЕСІВ.

Це означає те, що дітям не до навчання зараз, не до інтелектуального навантаження. 

У стресі на перше місце виходить задоволення базових потреб. Під час війни -  це потреба у безпеці.

Навіть,якщо Ви не дивитесь новини при дітях, не обговорюєте ситуацію, вони знать, що щось відбувається, чують сирени, зчитують Ваш емоційний стан на невербальному рівні. 

Тож, подбайте про безпеку дітей в першу чергу. Емоційну та фізичну.

Обмежте перегляд новин, користування гаджетами.

Припиніть навантажувати інтелектуально.

Навчання зараз не на часі. Навчання - це структура дня, спілкування, підтримка, це та рутина,яку всі ми втратили зараз.

Діти зараз просто фізично НЕ МОЖУТЬ використовувати на повну свій потенціал.

Лише залежно від темпераменту та вибору стратегії ( бий, біжи, замри) вони можуть обирати собі зайняття, що стабілізує та розслаблює їх психіку та тіло.

Безпрограшний вибір, зазвичай, це творчість у різноманітних проявах.

Більше обіймів, якісний час разом, прогулянки, смачна та якісна їжа, можливо навіть вітаміни, якісний сон. Це на разі найбільша необхідність.

Бережіть себе та своїх діток!

Хай буде мир!  

Психолог Нізамутдінова Наталя

У Психолога » Война » Навчання під час війни
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии voyna Особливості процесу психотерапії та його результатів у період війни

На одній із інтервізійних груп я почув від колеги важливу думку. Вона полягала в тому, що після 24-го лютого ми всі регресували (повернулися назад) до певних попередніх станів. Клієнти, які тривалий час займалися власною психотерапією ...

статья по психологии voyna Про біль, намагання його применшити та самотність під час війни

Війна досі триває і люди адаптуються до життя у стані війни. Як психолог я розумію, що це нормальний процес для нашої психіки, як мінімум, щоб не збожеволіти. Але як людину мене це лякає, оскільки адаптація до такої жахливої реальності з усвідомлення

Все публикации раздела Война >>

 
Комментарии к "Навчання під час війни"

Комментариев: 1.

Шановна п. Наталя!

Дозвольте мені з вами не погодитися (хоча б частково)!

Чому Ви вважаєте, що сидіти і труситися у бомбосховищі корисніше, ніж у той самий час переглядати пізнавальне відео?

Якщо

може ЗНИЖУВАТИСЯ рівень потужності КОНГІНИТИВНИХ ПРОЦЕСІВ


- це не означає, що вони вимикаються назавжди! В такий спосіб Ви нехтуєте потужним компенсаторним потенціалом когнітивної сфери особистості!

Навчання, на мою думку, навпаки, дуже навіть показано в ускладнені часи. В такий спосіб діти можуть краще зрозуміти те, що відбувається (у світі, з їхніми родичами, та й з ними самими).

Періоди навчання як щоденні рутини/ритуали добре вписуються у впорядкування власного життя за умов, коли багато у чому звичні попередні життєві умови було зруйновано війною.

Війна - це дуже складні умови життя. І вроджені інстинктивні форми поведінки не допоможуть владнати змінену життєву ситуацію. Мають залучитися усі наявні в людини ресурси - як емоційні і фізіологічні, так й тим більш розумові. Оскільки саме складна розумова діяльність допоможе знайти нові варіанти виходу з нетипових життєвих ситуацій.

Дітям не до навчання зараз, не до інтелектуального навантаження

- пишете Ви.
А я говорю: не слід забувати про власний когнітивний потенціал!

Звісно, особлива увага і відповідальність покладається на дорослих. В яких і досвіду більше, і можливості інакші, ніж в дітей. Проте самопочуття дітей ДУЖЕ сильно залежить від самопочуття дорослих. Якщо мама в істериці, то й дитині не до уроків: якщо мама постійно скролить ленту новин - дитина у небезпеці; якщо тато ходить по кімнаті, заламуючи руки і кляне всіх навколо у життєвих проблемах, - дитина у небезпеці!

Якщо батькам вдалося "зловити" душевну рівновагу (виділити конкретний час для перегляду новин, організувати хоч мінімально необхідний безпечний побут, зайнятися корисною продуктивною діяльністю) - коли немає "повітряних тривог", немає вибухів та пострілів навколо, а, навпаки, панує спокійно, затишно, діловий порядок - навантажте дитину у когнітивному плані: обговоріть із нею, що відбувається, що ви відчуваєте, як ви бачите спокійне мирне життя. Розкажіть дитині, що ви робите для неї, для родини, як забезпечуєте благополуччя друзів, району, країни.

Поясніть дитині - часи важкі. Від поведінки кожного залежить їхнє власне благополуччя та благополуччя навколишніх. Світ складний. І простіше із війною світ не стає. Тому не варто покладатися на примітивні реакції (це я про "бій/біжи/замри").

У дитини є відповідальний обов'язок перед собою-майбутнім - наполегливо вчитися перші років 25 життя, і далі, якщо це можливо. Тому ви як відповідальні батьки створюєте для дитини всі умови, щоб вона могла почуватися у безпеці і знайшла в собі психічні сили вчитися, пізнавати нове, цікавитися сучасними відкриттями.

Знов таки, не забуваємо, що "регресивна частинка" дитини не здатна вчитися 24/7. Виділіть на навчання певний чітко дозований час (не "до розв'язку завдання", а дві години, напр.). Дитина стомлюється, вередує - значить цей час слід скоротити. Дитина втягнулася, їй цікаво - хай читає книжки поза цього проміжку часу.

Дитина хоче погратися - візьміть участь у цьому захоплюючому процесі: агресивні ігри перетворить на фізичні вправи; візьміть активну участь у чарівних мандрах у щасливі мирні часи - фантазуйте досхочу!!! Отже не лише діти регресують ::blush::

Є час на навчання, є час на гру, час на забезпечення побуту, час на відпочинок. Навчіться підтримувати цілісну особистість навіть у часи війни! (Ви ж пам'ятаєте, що на війні діти дорослішають швидше?)

"Припиніть навантажувати інтелектуально" - хибний заклик, інституціалізація регресу людини (по відношенню до дитини - це безвідповідально).

Навчання зараз не на часі

- саме навчання зараз і на часі: ніхто не знає, як це прожити. Ми всі зараз вчимося жити у новому світі. І діти - не становлять виключення.

А з приводу поради: "Безпрограшний вибір - це творчість у різноманітних проявах" - це творчість у "бій, біжи, замри"? Ви ж стверджуєте, шо інтелект вимкнено! Краще залиште творчість на більш благополучні часиШановна п. Наталя!

Дозвольте мені з вами не погодитися (хоча б частково)!

Чому Ви вважаєте, що сидіти і труситися у бомбосховищі корисніше, ніж у той самий час переглядати пізнавальне відео?

Якщо

може ЗНИЖУВАТИСЯ рівень потужності КОНГІНИТИВНИХ ПРОЦЕСІВ


- це не означає, що вони вимикаються назавжди! В такий спосіб Ви нехтуєте потужним компенсаторним потенціалом когнітивної сфери особистості!

Навчання, на мою думку, навпаки, дуже навіть показано в ускладнені часи. В такий спосіб діти можуть краще зрозуміти те, що відбувається (у світі, з їхніми родичами, та й з ними самими).

Періоди навчання як щоденні рутини/ритуали добре вписуються у впорядкування власного життя за умов, коли багато у чому звичні попередні життєві умови було зруйновано війною.

Війна - це дуже складні умови життя. І вроджені інстинктивні форми поведінки не допоможуть владнати змінену життєву ситуацію. Мають залучитися усі наявні в людини ресурси - як емоційні і фізіологічні, так й тим більш розумові. Оскільки саме складна розумова діяльність допоможе знайти нові варіанти виходу з нетипових життєвих ситуацій.

Дітям не до навчання зараз, не до інтелектуального навантаження

- пишете Ви.
А я говорю: не слід забувати про власний когнітивний потенціал!

Звісно, особлива увага і відповідальність покладається на дорослих. В яких і досвіду більше, і можливості інакші, ніж в дітей. Проте самопочуття дітей ДУЖЕ сильно залежить від самопочуття дорослих. Якщо мама в істериці, то й дитині не до уроків: якщо мама постійно скролить ленту новин - дитина у небезпеці; якщо тато ходить по кімнаті, заламуючи руки і кляне всіх навколо у життєвих проблемах, - дитина у небезпеці!

Якщо батькам вдалося "зловити" душевну рівновагу (виділити конкретний час для перегляду новин, організувати хоч мінімально необхідний безпечний побут, зайнятися корисною продуктивною діяльністю) - коли немає "повітряних тривог", немає вибухів та пострілів навколо, а, навпаки, панує спокійно, затишно, діловий порядок - навантажте дитину у когнітивному плані: обговоріть із нею, що відбувається, що ви відчуваєте, як ви бачите спокійне мирне життя. Розкажіть дитині, що ви робите для неї, для родини, як забезпечуєте благополуччя друзів, району, країни.

Поясніть дитині - часи важкі. Від поведінки кожного залежить їхнє власне благополуччя та благополуччя навколишніх. Світ складний. І простіше із війною світ не стає. Тому не варто покладатися на примітивні реакції (це я про "бій/біжи/замри").

У дитини є відповідальний обов'язок перед собою-майбутнім - наполегливо вчитися перші років 25 життя, і далі, якщо це можливо. Тому ви як відповідальні батьки створюєте для дитини всі умови, щоб вона могла почуватися у безпеці і знайшла в собі психічні сили вчитися, пізнавати нове, цікавитися сучасними відкриттями.

Знов таки, не забуваємо, що "регресивна частинка" дитини не здатна вчитися 24/7. Виділіть на навчання певний чітко дозований час (не "до розв'язку завдання", а дві години, напр.). Дитина стомлюється, вередує - значить цей час слід скоротити. Дитина втягнулася, їй цікаво - хай читає книжки поза цього проміжку часу.

Дитина хоче погратися - візьміть участь у цьому захоплюючому процесі: агресивні ігри перетворить на фізичні вправи; візьміть активну участь у чарівних мандрах у щасливі мирні часи - фантазуйте досхочу!!! Отже не лише діти регресують ::blush::

Є час на навчання, є час на гру, час на забезпечення побуту, час на відпочинок. Навчіться підтримувати цілісну особистість навіть у часи війни! (Ви ж пам'ятаєте, що на війні діти дорослішають швидше?)

Припиніть навантажувати інтелектуально

- хибний заклик, інституціалізація регресу людини (по відношенню до дитини - це безвідповідально).

Навчання зараз не на часі

- саме навчання зараз і на часі: ніхто не знає, як це прожити. Ми всі зараз вчимося жити у новому світі. І діти - не становлять виключення.

А з приводу поради: "Безпрограшний вибір - це творчість у різноманітних проявах" - це творчість у "бій, біжи, замри"? Ви ж стверджуєте, шо інтелект вимкнено! Краще залиште творчість на більш благополучні часи

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr