Після вибору. Що чекає на клієнта в психотерапії.

» Робота з психологом, психотерапевтом » Після вибору. Що чекає на клієнта в психотерапії.

Процес вибору психотерапевта вже позаду. Відбулася перша зустріч. Сумніви щодо початку особистої психотерапії трохи вщухли. Хоч повної зрозумілості ще немає. Час йти на другу зустріч із психотерапевтом.
Що може чекати на клієнта, який наважиться зануритися в процес психотерапії?

Перше – це відчуття втоми, як від важкої роботи. На запитання про самопочуття після перших сесій клієнти (в різних варіаціях) говорять, що відчувають втому. Часто кажуть із подивом, мовляв, ми ж тільки розмовляли!Запит, з яким клієнт звернувся, на протязі співпраці із психотерапевтом буде змінюватись. В психотерапії це називається «переформулювання запиту». Адже, коли ми потребуємо психологічної допомоги, то часто описуємо свій стан загальними словами. Наприклад: «Мене все дратує», «Мене ніхто не розуміє», «Я всього боюся», «Маю проблеми із мамою/чоловіком/дружиною/дитиною/жінками/чоловіками…» За допомогою терапевта із загальної назви проблеми поступово проявлятиметься те конкретне, що заважає повноцінно жити. Може  статися, що «вилізе» декілька проблем. Тоді перед клієнтом постане  необхідність вибору, над чим працювати спочатку.

Клієнт  буде робити власні відкриття. Іноді приємні, іноді невірогідні, іноді болісні, а іноді й смішні.Поза стінами кабінету, де проходять психотерапевтичні сесії, клієнт продовжуватиме спілкуватися із своїм близьким оточенням. Добре, коли близькі люди надають  нам підтримку щодо наміру звернутися до психотерапевта. Та клієнт також може зіштовхнутися із певним  нерозумінням з їхнього боку. Наприклад, у формі нетерплячого очікування швидких змін.  Чи підкреслювання з осудом старих та звичних зразків поведінки, що їх проявлятиме клієнт. Мовляв, от ходиш-ходиш до психолога, а все так же вчиняєш! Внутрішні зміни є непомітними (спочатку) для оточуючих. Ті ж прояви, що можна побачити зовні, й насправді деякий час залишаються незмінними. Це є нормальним, адже вони відпрацьовувалися клієнтом впродовж певного терміну життя, що передував зверненню до психотерапевта. Рухи, жести, міміка, звичні фрази «вистрибують» автоматично. Навіть коли внутрішня реакція на подію вже стала трохи іншою.Полегшення. Клієнт відчуватиме його. Не весь час. В перебігу терапії можуть бути важкі періоди. Та часто саме після важкої сесії клієнт каже, що відчуває, як стає легше. Часто це вимовляється теж з подивом: адже ми говорили про дуже нелегкі речі.

Із збільшенням часу перебування у терапії клієнт помічатиме, як випадкова інформація, що зустрічається на його шляху, «влучає» в  тему, з якою зараз відбувається робота. Уривки розмов, рядки з текстів, картинки та слова реклами, мелодія з вікна автівки – все «про це».Дуже важливим та впливовим на результат терапії є такий її елемент як стосунки між терапевтом та клієнтом. В кабінеті психотерапевта ми говоримо про речі, які не можемо обговорювати із найближчими людьми. Або які не можемо обговорювати саме таким чином, як із психотерапевтом. Клієнт має свободу злитися, плакати, мовчати стільки, скільки йому потрібно. При цьому відсутній ризик почути: «Заспокойся! Не нервуй! Чого мовчиш?» Оцінювати «правильність» почуттів клієнта ніхто не буде. Всі почуття клієнта визнаються. За таких умов дуже легко зачаруватися терапевтом. Створити собі ілюзію, що він чи вона є та сама «своя людина», що її нарешті знайшов клієнт. Може виникати бажання стати ближчим до психотерапевта. Дружити з ним поза кабінетом, зробити заміною власних батьків або вступити в любовні стосунки. Це нормальний період в перебігу терапії. Психотерапевт-професіонал (ми говоримо тут саме про таких) має навичку опрацювання таких прагнень клієнта. Він не дасть стосункам перетнути межу  (якщо її буде перетнуто – це вже справа професійної етичної комісії). Навпаки, проходження клієнтом та терапевтом періоду «зачарованості» може надати багато матеріалу для роботи, зокрема над темою особистих стосунків, та стати дуже корисним для подальшого просування.Деякі запитання та уточнення психолога щодо висловлювань клієнта можуть спочатку здаватися дивними. Навіть дратувати. Тому що терапевт «не розуміє» того, що є зрозумілим «для всіх» й запитує, що означає «нормально». Не дає можливості залишитися у спілкуванні на рівні конвенційних норм, сховавшись за ввічливими формулюваннями. Так, для життя за стінами кабінету норми ввічливості й шаблони поведінки є дуже важливими.  Наприклад, коли ми випадково наступаємо комусь на ногу, то автоматично перепрошуємо. Якщо наступають нам, то у відповідь на вибачення автоматично відповідаємо: «Та нічого!»  Навіть якщо нам дійсно боляче. Цей шаблон допомагає нам мирно співіснувати з іншими людьми та зберігає час. В кабінеті психотерапевта ми розбираємося саме з тим, що залишилося поза словами. Із своїм реальним болем. Тому в психотерапії шаблони нам не допоможуть.

В психотерапії існують різні напрямки.  Робота терапевтів, що працюють за ними, відрізняється відповідно до напрямку. На запитання, що ( який напрямок) працює більш ефективно, відповідь буде - працює все. Ефективність залежить від професійності спеціаліста та налаштування клієнта на сумлінну роботу. Зокрема в психотерапії, орієнтованої на особистість клієнта, терапевт буде виявляти велику увагу до слів, що вибирає клієнт, до його  почуттів, переживань, реакцій на те, що відбувається під час  сесії. Впродовж терапії психотерапевт може ділитися із клієнтом своїми реакціями та переживаннями. Такими, які виникають у стосунках «психотерапевт-клієнт» в сесійних межах. Це допомагає клієнту відчути, як може його сприйняти інша людина. Як відрізняється те, що клієнт мав на увазі, від «розшифровки», зробленої співрозмовником.

Знайдіть свого психолога онлайн.

Психотерапія є живим процесом, що перебуває у розвитку. Та, як кожне живе створіння, має періоди просування вперед, швидкого розвитку,  стагнації і навіть регресу. Тим паче, що  клієнт під час проходження терапії продовжує жити у суспільстві. В більшості випадків він має виконувати свої буденні робочі та сімейні обов’язки. В його житті відбуваються різноманітні події. Все це має вплив на просування клієнта вперед на шляху зцілення. Тому очікування того, що терапія просуватиметься вперед лінійно та з постійною швидкістю обов’язково будуть відкоректовані реальністю.

В статті автор намагалася познайомити читачів із моментами, з якими найчастіше зустрічаються клієнти психотерапевта. Кожний окремий випадок може нести в собі окрім тих, про які вже розповіли, моменти, що стосуються конкретної клієнтської ситуації. Та всіх їх можна з повним правом назвати робочими моментами психотерапії. Вони надають багато робочого матеріалу для терапії, завжди  можуть бути обговореними із своїм психотерапевтом та сприяють ефективності сумісної роботи.

Опубликовано 2018-08-06 в 15:01:13

Опубліковано на сайті 06-08-2018

» Робота з психологом, психотерапевтом » Після вибору. Що чекає на клієнта в психотерапії.