Про страх відторгнення

» Страхи, тривоги, фобії » Про страх відторгнення

Цей страх проявляється у відносинах з людьми, коли дуже складно відмовити або просто виразити свою думку, бо страшно, що це не сподобається оточуючим, страшно втратити добре ставлення до себе..

Якщо ви схильні змовчати, погодитись, пристосуватись до бажань інших, значить у вас є страх відторгення.

В чому небезпека?

Інтереси й почуття інших людей завжди в пріоритеті, а свої - на другому плані. Це не дозволяє прожити справді своє життя. Виходить так, що життя проходить в обслуговуванні чужих потреб..

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

По суті людина відчуває залежність від ставлення інших людей до себе. Вона не може витримувати незадоволеність нею, а тому спрямовує всі зусилля на те, щоб подобатись..

І такій людині вкрай важко окреслювати кордони в стосунках з іншими, а тим більше - захищати їх.
Часто, присутня внутрішня заборона на прояв негативних емоцій та агресії, відсутній досвід захисту себе.. натомість, дуже добре розвинута увага до інших та здатність підлаштуватись.

Звідки ж все це береться? І що з цим робити?

Така поведінка є адаптивним захисним механізмом, який сформувався ще в дитинстві у стосунках з близькими людьми.
Наприклад, авторитарний батько не дозволяв проявляти незгоду з ним, був строгим і приймав лише хорошу поведінку. І дитині довелось навчитись відповідати його вимогам, щоб відчувати себе прийнятою в сім'ї..

Або батько мав проблеми з алкоголем, і все крутилось навколо цього.. Дитина по звуку ключа в дверях розпізнавала в якому стані прийшов батько і, відповідно, що її чекає далі..
В дітей, які жили в атмосфері насилля, дуже сильно розвинута уважність до настрою інших, емпатія, здатність помічати деталі навколо.. І відповідно, дуже слабке усвідомлення власних почуттів, мало уваги до самого себе..

Або ситуації, коли мама "ображалась" і відсторонювалась.. холодний тон.. відчуття втрати зв'язку.. Це сильно ранило і лякало дитину. Звідси неможливість витримувати щось подібне і бажання втримати стосунки любою ціною.

Або присоромлення батьками перед іншими людьми, порівняння з кимось, постійні нагадування про "А що ж люди скажуть?".. І дитина опиняється в клітці сорому за себе й вічному прагненні догодити, щоб не відчувати себе так жахливо..

Варіантів впливу на дитячу психіку багато..

Важливим є інше - в дорослому віці ми здатні змінити те, що виробилось як захист колись, але заважає жити зараз.

Психотерапія - найкращий інструмент для цього!
В безпечних терапевтичних відносинах з психологом можна пропрацювати свої складні теми, "загоїти рани" минулого, змінити себе теперішнього..

Якщо відчуваєте потребу, звертайтесь, будь ласка, я буду рада вам допомогти!

Психолог Світлана Гліган

Дата публікації 2023-05-13 в 01:02:22

Опубліковано на сайті 13-05-2023

» Страхи, тривоги, фобії » Про страх відторгнення