Особливості консультування в форматі "Людоньки, порадьте!"
постів: 2
ogydan 30-05-2020
Хоча серйозніша форма для такої теми може звучати так: "Особливості заочного анонімного психологічного консультування", проте в темі цього розділу я це сформулював саме за прикладом назви однієї з груп в соціальних мережах.А за формою це, як на мене, дуже схоже на запитання з тутешньої рубрики "Питання психологам".
Отже. Мене цікавить декілька питань:
- Які сильні і слабкі сторони такого способу задавання питань та отримання відповідей на запитання, які цікавлять (турбують, є важливими тощо)?
- Чим це відрізняється від конфіденційної консультації з окремим обраним фахівцем?
- Які можливості і обмеження для такої форми взаємодії?
Цікаво було би отримати відгуки та відповіді про свій досвід, як від тих, хто питання задає, так і від тих, хто пише відповіді. Тож, якщо вас зацікавила дана тема, прошу відгукнутися. Мене цікавлять погляди і можливість дискусії.
![]()
|
loginpetra
06-06-2020 19:33:24 [всі пости] Добрый день. Тема интересная, и в название в заголовке меткое, как минимум для некоторых вопросов, и того что происходит после первого ответа). Слабые стороны - анонимность, такая себе деперсонализация ( не в психиатрическом смысле). Возможность избежать ответственности за то, что говоришь и пишешь, плюс иногда появляется феномен "лебедя, рака и щуки", когда консультируют совсем разные специалисты. Сильные стороны - возможность получения информации, иногда жизненно важной, возможность минимальной поддержки, и кристаллизация проблемы( как минимум, человек может понять, что это таки проблема).
|
![]()
|
dara
13-01-2023 06:26:41 [всі пости] Доброго дня. Не те щоб я дуже зрозуміла суть вашого питання
![]() Тому що відповіді психологів, які наприклад от я вже пару днів погортала тут на сайті, насправді для людини-непсихолога не відповіді. (Як на мене-непсихолога ж знов ![]() І я розумію, чому так відповідають психологи: 1. професійна етика, ні в якому разі не сказати хоч щось образливе, навіть ніяк не зачепити. 2. професійно забувають, що люди не розуміють термінів навіть вже майже "народних", зате люди дуже добре сприймають приклади, асоціації. А тим більше люди не сприймають натяків із розряду "подивіться на себе, а не на імярєк" - цього взагалі не може зробити людина-непсихолог, вона навіть ще не здатна зрозуміти, про що саме оце ви. Але й велика кількість психологів цього все ще не може зробити, навіть з дипломами, чи не так. Навіть кандидати психологічних наук зустрічались особисто мені, які все ще на це нездатні)) 3. Психологи і не бажають видавати багато інформації в своїх безкоштовних консультаціях, бо їх перша справа - як раз заманити клієнта на платну консультацію, і люди, уявіть собі, це розуміють)) Я мала щастя потрапити ще на зарі інтернету на один з перших в рунеті форумів, де люди питали за життя і говорили за життя. Мені було 20, а маститим форумчанам під 30, і дуже рідко кому за 30. І я читала ото все, відкривши рота, і вбираючи отой весь життєвий досвід, як губка. І я теж звісно встрягала в якісь обговорення, і мене навіть бувало обзивали дурою, і то було дійсно образливо, але нічого, всі це здатні пережити. Зате за той рік на тому форумі я дізналась стільки всього, з живого людського спілкування і відвертих розмов, так, саме анонімів, бо неаноніми і не можуть бути хоч приблизно відвертими. Що я навіть і не знаю, скільки мільйонів гривень і за скільки років консультацій мені б довелося витратити, щоб дізнатися хоча б десяту частину того ![]() |
Аби прийняти участь в обговоренні, авторизуйтесь або пройдіть реєстрацію!