Психосоматика – таблиці, схеми, інфографіка, тощо – міфи психосоматики

мозок Здавалося ще не так давно в наше життя увійшли книжки таких відомих авторів як М.Жикаренцев, Л.Хей, Л.Бурбо та інших, а на сьогодні вже існує безліч різноманітних таблиць, схем та інфографіки від різних авторів, що так або інакше практикують психосоматичні аспекти в своїй роботі. Але чи є ці таблиці та схеми насправді дієвими, та чи дійсно за тією чи іншою інфографікою стоїть психосоматичне значення захворювання – пропоную замислитись.

Як і багато інших психологів чи психотерапевтів, свого часу я також зачитувалась цією літературою, та певною мірою вона стала абеткою моєї психосоматичної практики. Але, як часто буває, абетка дуже відрізняється від саме творів. Першою невідповідністю, з якою мені довелося зіштовхнутися працюючи з онкохворими, стало розвіювання розповсюдженого міфу про те, що онкологія це хвороба невираженої образи та «зцілення приходить через прощення». Мені траплялись дійсно позитивні, веселі люди, в яких якщо і була образа на когось, то що називається притягнута за вуха. І навпаки, люди, що явно та приховано ображалися, заздрили, гнівались, тощо, мали напрочуд добре здоров’я.Траплялось навіть таке, що люди, які працювали з психологом, наполягали на тому, що все пропрацьовано, все відпущено та прощено, з успіхом долали захворювання, але через час в них знаходили нові і нові метастази. Як же так?

Були і інші невідповідності щодо психосоматичних теорій виникнення пухлин, але в друге розвіювання чарів сталось коли мене запросили попрацювати в експериментальному дослідженні. Для чистоти експерименту, одного часу вже опікшись на невідповідностях, я задіювала суто перевірені стандартизовані та адаптовані психологічні методики, та згодом все ж виявилось, що жінки одного й того самого вікового діапазону, з одним і тим самим діагнозом, майже однаковим об’ємом оперативного втручання, та лікуванням, мали зовсім різного плану психологічні блоки та проблеми.

З того часу мені довелося простудіювати дуже багато літератури, щоб збагнути де ми схибили, та чи є взагалі в науці місце для так званої «психосоматики». І виявилось, що місце не тільки є, а воно значно ширше і глибше, ніж ми собі уявляємо. В цьому і криється причина «невідповідностей». Головне насамперед бути дуже прискіпливим та уважним з пошуком теорій та методів, і не робити передчасних висновків.

Так, дійсно, те що психосоматичне знання так чи інакше стає надбанням загалу, це дуже добре та дуже важливо. Певною мірою,будь яка проблема, яка вирішується з усіх флангів, фізичного, духовного та психічного, має втричі більше шансів бути вирішеною вірно, вчасно та досконало. Але все ж таки кому як не психологам став час нагадувати, що кожна людина унікальна, та не буває однієї і тієї самої проблеми у двох різних людей. Навіть якщо якимось чином тема об’єднана, все одно існує безліч додаткових змінних, які будь який схожий випадок роблять унікальним.

Якби ми читали певні книжки популярної психосоматики, то знали би, що хворобливі проблемні місця які виникли справа – певним чином пов’язані з психологічними невирішеними негараздами з батьком, з лівої сторони - навпаки, з мамою. Але поклавши руку на серце, в кого з нас немає психологічних проблем з батьком або з матір’ю? Навіть якщо їх немає, або навпаки, особливо якщо їх немає? Та хіба людина, що виросла заколисаною та облюбленою матір’ю, ніколи не матиме ніяких фізичних проблем з лівої сторони свого тіла? Звісно що ні.

читайте также:

Психосоматика. Що це таке , та з чим її їдять Важливо піклуватися про себе та слухати, що нам підказує наше тіло. Воно постійно дає нам сигнали. І пробувати задовільнити потребу раніше, ніж воно почне про неї кричати.

За что мы не любим свое тело Мы бесконечно следим за малейшим изменением формы тела и, как ни странно ни на грамм не продвинулись в понимании его содержания...

Якщо ми читали певні книжки популярної психосоматики, то знаємо, що орієнтовно за значенням самого органу, можна діагностувати і саму проблему, наприклад, хворе вухо – небажання чути щось, хворе око – небажання щось бачити, хворі ноги – небажання чи неможливість просуватись, хворі руки – небажання чи неможливість щось робити, тощо.

Але чи багато хто з нас пригадує, що вухо чи око не стали б хворіти просто так, на рівному місці. Має бути якась першопричина, хоча б зниження імунітету, хронічна втома (депресія), фізична травма, поява будь яких специфічних збудників тощо. Тоді виходить, що певні захворювання це вже слідство, а не причина? І причина «небажання слухати чи чути» з легкістю трансформується в первинну причину «прокростинацію, невміння планувати, досягати або адекватно розподіляти ресурси і розставляти пріоритети»? Правда ж це не одне й те саме?

В роботі з психосоматикою, мені часто траплялись і такі випадки, коли за симптомами однієї хвороби насправді приховувалась зовсім інша. Ми часто самі не знаємо, чи то в нас серце болить, чи хребет; кишківник чи матка; нирки, чи поясниця… багато людей скаржаться на біль навіть в тих місцях, які взагалі по природі своїй боліти не можуть, бо не мають тих нервових властивостей, накштал яєчників або мозку, певних частин органів, тощо). Але буває і так, що достатньо собі явні і конкретні симптоми хвороби якогось певного органу насправді є слідством захворювання органу зовсім іншого. Така собі дивина, так: болить саме серце, а хворі нирки; досаджує шлунок, а проблема в хребті; лікуємо задишку, а нелади з кров’ю … не перерахувати всі варіанти.Тому, якщо підходити до запитання грамотно, то вирішити психосоматичну проблему без спеціаліста буде вкрай важко.

Але є і добра новина) Звичайно, як і було сказано вище, в книжках так званої популярної психосоматики є і дуже велика користь.

Перш за все, ми дуже вдячні таким книжкам, схемам та інфогрфіці за те, що вони доносять до людей доступною, зрозумілою (без специфічних термінів) мовою важливість саме комплементарного підходу до вирішення проблем. Вони звертають увагу на те, що психіка та тіло дуже споріднені і невід’ємні, тому для вирішення тієї чи іншої проблеми потрібно звертати увагу на обидва процеси - при лікуванні фізичних недугів на стан психіки, і навпаки, при вирішенні психологічних проблем на допомогу фізичних вправ, та піклуванні про своє тіло, як про храм душі)

Також обов’язково треба виділити, що книжки такого плану не обмежуються просто переліком хвороба-проблема – вирішення. В кожної з них є своя теорія в центрі якої: піклування про себе; прийняття себе; повага до себе; любов до себе; особистісний розвиток, тощо. Вони направлені на підвищення відчуття особистісної значущості, на підвищення рівня самооцінки, на формування впевненості в собі, на формування звичок та навичок, що сприяють нашому духовному та особистісному зросту, тощо.

Окремо деякі автори описують дуже цікаві і дієві психологічні техніки, як справлятися з тими чи іншими негараздами, як навчитись прощенню, прийняттю, відпусканню. Торкаються тем щодо рівності водночас з відмінностями, підвищення толерантності, тощо. І звісно, що певною мірою, вони торкаються дуже важливих тем - тем світогляду. Вони допомагають нам замислюватись та відшукувати своє сприйняття всесвіту, світобудови, нашого місця в системі світобудови, тощо.

Тому враховуючи плюси і мінуси літератури подібного характеру, пропоную прислухатись до наступних рекомендацій.

  1. Будь яка інфографіка, схеми та таблиці є суб’єктивними та орієнтованими на "рекламу", зацікавлення людей, заохочення до холістичної роботи. Інформація викладена в них іноді може співпадати, але кожна людина індивідуальна, і будь-яка заявлена проблема може мати зовсім інше коріння та вирішення.
  2. Якщо ви звертаєтесь за психосоматичною консультацією до людей без медичної освіти, передувати цьому візитові обов’язково має візит до лікаря та встановлення дійсного діагнозу. Інакше ви і самі ризикуєте запустити щось непросте і можете підставити психолога, який з вами працює.
  3. Не надавайте перевагу психологічним методикам над медикаментозним лікуванням, особливо коли мова йдеться про складні хвороби накштал діабету, онкології тощо. Все має бути комплиментарно. Багато хто з людей вважає, що робота з психологом «вилікує» їх, але «психосоматика» працює інакше, ніж вони уявляють, про це обов’язково буде написано окремо.
  4. Перед візитом до психолога, необхідно відвідати психоневролога, лікаря психотерапевта або психіатра, якщо ви підозрюєте в себе такі розлади як панічні атаки (ПА), обсесивно-компульсивні розлади (ОКР), біполярні розлади, будь які фобії, неврози, депресію, особливо коли ваш стан супроводжується галюцинаціями, позамежною тривогою, або помічаєте за собою дивну поведінку чи думки, яким не можете дати пояснення, або які вас лякають.
  5. Самостійно вивчаючи професійну психологічну літературу або популярні статі пам’ятайте, що вам відкривається лише частина, один бік інформації, та багато що без базової психологічної підготовки може бути сприйнято та розпізнано вами невірно. Тому краще звертатись за роз’ясненнями та аналізом певних ситуацій до спеціалістів. Окремою темою ми обговоримо плюси та мінуси психологічної самодопомоги більш детально іншим разом.

Тож підсумовуючи вищевикладене, пропоную читачам як і раніше читати книжки, орієнтовані на популяризацію холістичного підходу та націлені на саморозвиток і самовдосконалення особистості. Але при цьому пам’ятати, що психосоматика занадто складна наука, щоб її можна було вмістити в саму таблицю або перелік причин певних захворювань та рецептів позбавлення їх) Бо насправді кожна людина особлива та неповторна тому і причини і методи завжди будуть різнитися.

Лобазова А.О., психолог-психотерапевт, спеціаліст з психосоматики

психолог
добавить психолога в избранные

комментарий
  понравилась публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии psihosomatika Психосоматика: взаимосвязь души и тела

Понятие «психосоматика», используемое для обозначения болезней, вызванных психологическими причинами, и ставшее в последнее время очень популярным, на самом деле не является модным ...

статья по психологии psihosomatika Что такое психосоматическое заболевание?

Психосоматические расстройства и заболевания являются одними из наиболее распространенных нарушений не только среди взрослых, но и среди детей...

Все публикации раздела Психосоматика >>

 
Комментарии к "Психосоматика – таблиці, схеми, інфографіка, тощо – міфи психосоматики"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr