Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Излишняя самокритичность требует сил. Справившись с ней, вы сможете высв...»
Вопрос от: nikca69393939 Возраст: 16

странные мысли, будто выпала с мира..

здравствуйте мне 16 лет. последние 3 месяца в голову лезет сплошной бред о восприятии мира, странные мысли , хочется плакать, трудно сконцентрироваться на учёбе, почему они возникают как бороться?
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Доброго дня. Розкажіть, будь ласка, більше про себе.
Де ви зараз проживаєте? Якщо в Україні, то такий стан є нормальною реакцією на ненормальні обставини.
Чи була якась інша важка для вас подія останній рік (переїзд, проблеми з рідними, розрив стосунків з важливими людьми)? Іноді такі переживання можуть вказувати на горювання після втрати чогось або когось цінного та дорогого.
Які у вас стосунки з рідними, друзями?
Симптоми, що ви описуєте, є реакцією на якісь події у вашому житті. Які ваші варіанти, чому з вами таке відбувається?
Чи розказували ви про свій стан батькам? Як вони відреагували? Чи є можливість звернутися до психолога в вашому навчальному закладі?

Відредаговано автором 20-03-2023 17:43:46

...
Дополнение от автора вопроса ·
Зараз знахожусь за кордоном. 3 місяці тому пам'ятаю прокинулася вночі і в мене була 1 панічна атака , бо наснився який жах, я злякалася не розуміла що відбувається, крутилас голова і дуже погано після того спала на протязі місяцю. З того моменту мене не покидають якісь дивні думки, чомусь страшно що стану психом. З батьками говорила , кажуть що треба відволікатися, більше займатись чимось , але коли я щось роблю всерівно якісь думки присутні і мене це лякає..
Ви описуєте симптоми. Причина найчастіше ховається у стосунках з іншими людьми. Боротися з думками і панічними атаками не має сенсу, потрібно знайти, що відбувається у вашому житті і викликає сильні негативні переживання. Наприклад, конфлікти у родині, в колективі, складнощі в стосунках з друзями. Важливо знайти, хто у вас викликає злість, образу, ревнощі або заздрість, налагодити ці стосунки і тоді думки зникнуть.
Також важливо дізнатися, чи все в порядку у вас зі здоров'ям, чи немає хронічних захворювань?
Чи достатньо ви спите, чи не зловживаєте використанням телефону, чи є у вас фізичне навантаження, спорт, прогулянки на свіжому повітрі?
...
Дополнение от автора вопроса ·
Сплю достатньо, в телефоні правда 7 годин на добу(інколи більше). Займаюсь волейболем. Гуляю на вулиці. Хронічних захворювань немає. Не рідко конфлікти в сім'ї.. часто чую в свою сторону , що така сяка, порівняння з іншими, і тд.. З друзями стосунки хороші. Ворогів немаю.
Ви пишите: "не рідко конфлікти в сім'ї, часто чую в свою сторону , що така сяка". Конфлікти в родині - викликають багато важких переживань, особливо, коли вас називають неприємними словами, порівнюють з іншими не на вашу користь. Це б'є по самоцінності, впевненості, руйнує почуття безпеки, призводить до накопичення напруження в тілі. Злість, розчарування, безсилля, щось змінити, збільшують рівень тривоги. Тривале використання телефону може теж впливати на ваш психічний стан, тому булоб краще, якби ви скоротили цей час.
Добре, що ви займаєтесь спортом. Це допомагає частину напруження зняти. Але нав'язливі думки - це сигнал, що цього недостатньо. Важливо налагодити стосунки з батьками, навчитися вирішувати спірні питання без скандалів.
Зверніться до психолога за місцем навчання. Або пошукайте центри допомоги українцям, зазвичай там надається психологічна допомога. Попросіть батьків вам допомогти. Розкажіть про свої переживання, будьте переконливі та наполегливі. Я би рекомендувала вам також звернутися на консультацію до невролога.
Якщо ви можете, розкажіть будь ласка, про ваші думки. які не дають вам спокою. Про що вони? Що найбільше вас в них лякає, дивує? Спробуйте їх записати і розвинути, не зупиняйте себе, докрутіть жахливі історії до кінця.

Відредаговано автором 20-03-2023 21:24:35

...
Дополнение от автора вопроса ·
Мене турбує , а раптом я не так якось бачу, чи всі люди так бачать як я.. сумніви чи це реальність. в цих думок не має якось кінця, просто сумніви які лякають.
Похоже на дереализацию. Если человек в отношениях с другими людьми часто испытывает тяжелые переживания (злость, обида, раздражение), при этом возможности выразить эти чувства нет. Например, опасно, запрещено (на родителей злиться, кричать нельзя). Энергия этих переживаний остается внутри тела. Это мощная энергия, человек, который не смог выразить свое недовольство, долго еще остается в напряженном возбужденном состоянии. Психика пытается защититься от этих сильных переживаний. Дереализация – один из таких способов: взять под контроль реакции и управлять чувствами. Как говорится – «трястись от злости надоело, поэтому не хочу ничего испытывать». Человек становится как будто в капсуле, игнорирует ощущения и подавляет чувства, отдаляется от полноценного восприятия того, что происходит вокруг.
В целом это нормальная реакция на ненормальные обстоятельства. Так психическая защита помогает снизить тревогу и страх перед чем-то ужасным, неприятным.

Что делать?
1. Научиться не бояться данного состояния, а наблюдать, что с вами происходит. Так вы приучите свой мозг испытывать исследовательский интерес, а не страх. Это уже значительно снизит неприятные ощущения.
2. Когда психика только начинает разотождествляться с реальностью и телом - принудительно идти на контакт с физическим миром. Это означает оставить телефон, книгу и пойти на встречу с друзьями, если нет возможности, то принять душ, затеять уборку, поприседать, подойдут любые физические действия.
Поначалу будет сложно, но этому можно научиться.
Так как вы несовершеннолетняя, я бы рекомендовала вам обратиться к врачу. Найдите взрослых людей, которые могут вас выслушать и отнесутся к вашим переживаниям серьезно.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?