Як підтримати чоловіка правильно військового?
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Ірина Миколенко психолог Полтава 25-02-2024 15:45:56 |
4
Марія Радченко Алла Володимирівна Романенко Ирина Константиновна Зубиашвили Співчуваю вам... Це дуже не проста задача - бути підтримкою для війскового, особливо зараз. Найкраще тут буде - просто вислухати ( як би вам тяжко не було) Але вам теж потрібен психолог. Або близька людина, кому ви вже свій біль - могли розповісти. Чоловікові - частіше говоріть, що любите його та чекаєте його повернення додому живим! Доносіть йому думку - що в нього є майбутнє! Майбутнє з вами! Вже після війни. ( вона ж колись закінчится!) Але робіть це дуже обережно та лагідно. Відредаговано автором 25-02-2024 15:51:08 |
Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 25-02-2024 15:57:38 |
4
Марія Радченко Ірина Миколенко Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго дня! Велика пошана та вдячність вашому чоловікові! Ви можете віддзеркалювати просто його стани, називаючи речі своїми іменами. Наприклад, в тебе накопилось втома, я бачу і співчуваю, тебе захлинає безсилля, страх, відчай. Не давати оцінку, не переконувати в чомусь іншому, а бути поруч і відчувати його з його внутрішньою правдою. Саме це відчуття прийняття та близькості йому буде надавати безпеку, бо вже не треба бути кимось, можна бути собою. Він нарешті ділиться всім справжнім і щирим. Ви також можете сказати, що ви про нього думаєте, вірити в нього і можливо молитись де б він не був. Тобто ви сповіщаєте йому, що коли в нього втрачається зв’язок з собою, ви його утримуєте. Важливо також щоб його стани і вас не охоплювали. Тут рано чи пізно йому потрібна буде психологічна допомога. А зараз пропоную і вам, і йому техніку саморегуляції. Коли нам важко, треба знайти в тілі ділянку, яка є або ресурсною або нейтральною. Це точка входу в наш спокій. Наприклад є страх в грудях, а ми шукаємо протилежну, де є тиша, спокій, і це можливо в ліктях. І сфокусуватись на ліктях і дихати з цієї точки і поступово орел цього місця розповсюджувати на більшу ділянку. Розповсюджувати не страх, а власний ресурс. Іншими словами, знаходити точку опори і фокусуватись на ній увагою та диханням! Відредаговано автором 25-02-2024 15:58:34 |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 25-02-2024 17:39:39 |
4
Алла Володимирівна Романенко Ірина Миколенко Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго дня! цитата:
Як я маю дати йому цю підтримку, бо шалено хочеться якось захистити кохану людину, підтримати. Дайте пораду як спілкуватися в такі моменти, як підтримати Як дати підтримку, питаєте Ви? Словами і діями, що йдуть від серця(!) Не існує якихось правильних, чи неправильних слів. Ваша щирість і віра в нього, яка може втілювались у теплий погляд, обійми, спокійне слухання його розповідей без заохочення надмірної деталізації. Він має відчувати, що Ви його сприймаєте. Цінуєте. Кохаєте. Чекаєте. Та вірите у повернення з війни. Відредаговано автором 25-02-2024 17:41:04 |
Нора Маркман психолог Київ 26-02-2024 22:41:06 |
1
Вітаю. Дуже дякую вашому чоловіку за його вклад, який він робить для нас всіх. І вам теж дякую, що піклуєтесь про нього, це дуже важливо. Повертаючись до вашого питання - погоджуюсь з колегами які писали вище про самоконтроль і щирість. Якщо вас справді лякають і бентежать подробиці, які він розповідає - можна зізнатись в цьому, але підкреслити що вам хочеться підтримати його. З вашого посту можна зрозуміти що він виснажився, і втомився. В такому випадку багато хто вдається або до сарказму або до песимізму, думок що це кінець і тд. Будьте поруч, обов'язково навчиться триматись саме ви, тому що морально іноді вам доведеться бути йому опорою. Якщо його охоплють втома, страх - то можуть допомогти гумор (навіть чорний), жарти, по ситуації можна поділитися якимись побутовими справами щоб відволікти трохи, або попросити його згадати щось кумедне, недолуге з його теперішнього побуту. Якщо ж це не страх, а наслідки бойових зіткнень, або важкий стрес - тут можуть знадобитися прості повторювання "я з тобою", "я поряд", "я тебе кохаю, і дуже хочу обійняти" і тд. (важливо щоб це були щирі слова). Доречі, чи він сам жартує іноді? Буває в позитивному настрої? Якщо так - що саме він тоді розповідає, або про що думає, коли йому легше? І майте на увазі, що у військових часто виникають емоційні гойдалки - це наслідок постійного стресу і втоми, це потім мине, але саме тому щоб ви вміли спочатку заспокоїти себе, щоб потім заспокоїти його. Сил вам. І ще раз дякую! Відредаговано автором 26-02-2024 22:42:47 |
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...