Question

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

13-03-2024 09:06:13Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 362692 для Алла Григорівна

До появи дитини в звичайних ситуаціях не відбувалося жодних зривів. Інколи траплялось, але рідко. Все почалося з вагітності, яка плюс мінус співпала з початком війни.
З приводу допомоги-вона є, проте на мій погляд-недостатня.

Найбільше бентежить те, що у стані спокою обмірковую і розумію що це не нормальна, неправильна поведінка. Але потім якийсь фактор виводить з рівноваги, і все, не можу заспокоїтись зовсім, хоча розумію що це все неправильно.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

05-03-2024 Морально плохо

05-03-2024 Як долати злість і роздратування?

05-03-2024 Как отпустить злость и обиду?

04-03-2024 сльози

02-03-2024 Чи може людина нічого не відчувати або не розуміти своїх емоцій?

29-02-2024 Як побороти агресію до людей?

26-02-2024 Здоавствуйте как перестать раздражаться

23-02-2024 Это депрессия ?

17-02-2024 Зациклення на минулому,негативні думки,відчуття безпорадності

28-01-2024 Не выходит из головы совсем незнакомый человек

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 1 · 2024-03-13 07:41:53

Доброго ранку!
Щоб спробувати Вам щось порадити, потрібно дещо більше інформації.
А як Ви до появи дитини реагували у складних ситуаціях, Ви завжди були виважені чи так само періодично зривалися? Бо те, що відбувається, дуже схоже на психо-емоційне виснаження і на невміння відновлювати свої сили, а також, на загальну схильність до невротичного стану...
Дитина потребує дуже багато внутрішніх сил та вміння правильно відпочивати. Вам є кому допомогти? Як у Вас розділені обов'язки в родині?

Answer 2 · 2024-03-13 09:44:07

Доброго ранку!

цитата:

НЕ МОЖУ КОНТРОЛЮВАТИ ЕМОЦІЇ. ЗРИВАЮСЬ НА ОТОЧУЮЧИХ

Співчуваю Вам. Зриватись на оточуючих - далеко не кращий спосіб проявляти себе у стосунках. Проте, ці зриви, на жаль, сьогодні єдиний для Вас варіант з ЧИМОСЬ важливим впоратись. Інші НЕДОСТУПНІ, не підвладні Вам.
Тому потрібно розбиратись, з чим саме НЕ ВДАЄТЬСЯ впоратись? Бо коли не вдається, то безпорадність спонукає зриватись. Чи не так?

У зв'язку з цим пропоную зазирнути вглиб себе.
Поставити питання, які мої очікування і бажання не справджуються?
Наскільки вони реалістичні?
Чи не знаходжусь я у виснаженому стані?
... і послухати уважно відповіді.

Після того стане актуальним інше. Наприклад, яким чином я можу доносити близьким, чоловіку, зокрема, свої бажання і прохання? В який адекватний спосіб можу виразити свої почуття?

Можливі позитивні зміни навряд чи відбудуться за рахунок листування на форумі. Потрібна взаємодія з психологом. Потрібні від нього сприйнятт Вас, розуміння, підтримка, допомога і СУПРОВІД до повного виходу із стану зривів. Наполегливо раджу звернутись індивідуально.

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 3 · 2024-03-13 09:52:37

Дякую за щирість.
Так, з початком вторгнення, більшість з нас зазнали неаби яких стресів, що не могли не позначитися на поведінці...
І все ж, існує поняття сильних та слабких психологічних типів...
От Ви пишете "До появи дитини в звичайних ситуаціях не відбувалося жодних зривів. Інколи траплялось, але рідко...". Тобто, навіть не помічаючи цього, самі ж собі і заперечуєте... І правда виходить назовні несвідомо, як певна обмовка "траплялися, але рідко...".
Тобто схильність до невротичних зривів все ж була, просто проявилася вже на повну потужність з появою величезної кількості стресогенів.
Тому долаю уточнююче запитання, а як з Вами в дитинстві спілкувалася мама, або ті, хто її заміняв? Бо дуже схоже на поведінкову установку, певну модель поведінки, програму, яка "розвернулася" в повному обсязі у важкий період життя...
Ми не можемо себе стримувати тоді, або коли повністю виснажені і від втоми не володіємо собою, або коли така поведінка передалася на рівні навіювання від батьків до дитини, тобто, в даному випадку, до Вас від Ваших рідних, наприклад, мами...

Відредаговано автором 13-03-2024 09:55:36

Answer 4 · 2024-03-13 13:27:30

Добрий день!
За агресією і емоційними зривами може стояти дуже багато чого - від невисказаних емоцій (зокрема і про страх, адеж вагітність співпала з початком повномасштабної війни) до післяпологової депресії. Варто почати помічати, що саме стає тригером такої поведінки, що відбувається до і як ви себе почуваєте до зриву, як довго проявляєте терплячість перед тим, як зірватись? Чи хотілось би вам більше допомоги та підтримки з боку чоловіка і чи просите ви про неї, а коли просите - як реагує? Що ви відчуваєте, коли просите про це?
Загалом виказувати свої емоції і переживання в моменті цих переживань, адже накопичення і правда може перерости з банального "мені дискомфортно від розкиданих шкарпеток" до "якого біса ти дихаєш".
Щоб навчитись екологічно говорити з людьми про свої емоції та почуття, щоб навчитись керувати своєю поведінкою та говорити про свої потреби - запрошую до себе на консультацію онлайн.

Не можу контролювати емоції. Зриваюсь на оточуючих