Відчуваю почуття провини
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-12-2024 09:10:10 |
Доброго ранку Іро!
Насправді, Ви самі озвучили свою глибинну проблему: "Коли на мене накинулись батьки, я знову відчула почуття провини незрозуміло на що, на мене поклали давно…. Чому я маю це терпіти?) В мене стався відкат, я почала трохи сумніватись в своєму рішенні, виникло почуття провини і що я хороша дівчинка обідила людей..." Тобто, ситуація з племінником - це лише "верхівка айсбергу". І племінник не спілкується з Вами не тому, що такий поганий, чи погана Ви, а тому що несвідомо реагує на Вашу надзвичайно сильну залежність від близьких стосунків, яка заклалася, швидше ша все, ще з дитинства в спілкуванні з батьками. Адже, нам тільки здається, що ми реагуємо на слова чи дії, тоді, як насправді, насамперед, реагуємо на внутрішній стан людини. Тим паче, що племінник не дуже хоче спілкуватися і зі своєю мамою. А це може бути лише наслідком неправильного виховання. Тобто, є спільна для сім'ї модель неправильної поведінки, яка передалася і Вам, і Вашій сестрі з дитинства від батьків. Я правильно зрозуміла, у Вас не п'є своєї сім'ї, Ви не заміжня? У любому випадку, я б порадила Вам записатися на індивідуальне консультування і почати працювати з питання залежності від стосунків. Адже, те, що Ви намагаєтеся відстоювати власні кордони - прекрасно, але... Судячи з почуття провини, внутрішня установка бути "гарною дівчинкою" нікуди не ділася. У Вас батьки дуже авторитарні? |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 30-12-2024 10:25:14 |
Доброго ранку, Іро!
цитата:
виникло почуття провини і що я хороша дівчинка обідила людей Якщо не виправдали очікування батьків, то це ж їхня проблема. Чи не так? Наскільки я розумію, ви намагаєтесь жити своє власне життя, замість того, аби СЛІДУВАТИ до віку батьківським настановам. Тому відповідь на ваше питання цитата:
Чому я маю це терпіти?) Аби завершити цей процес і позбутись звичного почуття провини варто попрацювати з психологом. Відредаговано автором 30-12-2024 10:31:12 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 30-12-2024 14:41:39 |
1
Вы пишите, что племянник не особо и раньше хотел общаться. И что вы его близкий человек. Плюс реакция ваших родителей. И складывается картинка, что есть в семье убеждение, что раз кровные родственники - значит близкие люди и прямо таки обязанность общаться и поддерживать связь. И часто при таких убеждениях нет на самом деле близости истинной между членами семьи, а больше про обязанности и долги друг перед другом. Возможно племянник на расстоянии просто сделал то, что давно хотел - не общаться. И не потому, что вы плохая или он, а потому что может нет у вас истинной близости, чего-то общего. По поводу ваших родителей, то вы взрослый человек и да, вы правы - вы не обязаны за кем-то бегать, а еще не обязаны слушать родителей и их критику |
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации

Передноворічна апатія, смуток, хандра. Післяноворічна тривога й депресія. Що це за явища та чому супроводжують свята? Як впоратися з передсвятковим стресом?

Переход на крик во время горячих споров и ссор - это эффективный способ «выпустить пар» и не накопить обид, или проявление неуважения и буллинга по отношению к партнеру?

Здоровая «доза» ревности в отношениях любящих людей - какая она? Правдиво ли утверждение «ревнует - значит, любит»?
Рекоммендуем

Почему самые близкие и любимые нам люди в один миг стают злейшими врагами? И почему ненависть ВСЕГДА идет после любви, а не наоборот?

Душевная боль рано или поздно приходит к каждому из нас, нужно научиться сосуществовать с ней в этот непростой период. Как унять душевную боль? В период, когда нам отчаянно тяжело жить, нужно усиленно заботиться о себе.

В детстве вас приучали к чувству вины взрослые, в особенности члены вашей семьи. Лелея чувство вины, вы ускользаете от ответственности. Отбывание приговора за воображаемую вину - невротическая привычка, от которой вам следует избавиться... Вина в

Чем отличается стыд от вины? Откуда берется стыд? За стыдом, как правило, стоит сильная потребность...

Я, как и каждый из нас, бывает, очень расстраиваюсь по различным поводам. Иногда причина понятна. А порой просто, как говорится, накопилось. И мне в первую очередь хочется очень простой вещи...