Тунельне мислення. Чому ми втрачаємо можливості?

» Травми » Тунельне мислення. Чому ми втрачаємо можливості?

Серед мисливців на диких зайців популярний цікавий різновид полювання. Таке полювання організовується на відкритій місцевості, зазвичай в полях із мінімальною кількістю кущів, дерев та інших ландшафтних перешкод.

Двоє мисливців узгоджують між собою обов'язки: один кермує, а інший стрілятиме. Мисливці включають фари на машині і, помічаючи зайця, їдуть слідом за ним. Час від часу, прицілюючись, мисливець вистрілює і продовжує це робити до моменту, поки заєць не буде впольований.

Особливість полювання полягає в надзвичайно цікавій поведінці втікаючого зайця. Побачивши ввімкнені фари, заєць втікає від наздоганяючої машини, проте він втікає тільки тим шляхом, в напрямку якого падає світло. Іноді для підсилення цього ефекту мисливці використовують додаткові прожектори.

Наляканий звір втікає від мисливців, але втікає тільки тим шляхом, який зручний для погоничів. Страх не дозволяє йому зістрибнути в темряву, заховавшись у високій траві. Напрямок його руху стає передбаченим, а заєць-легкою здобиччю.

Ефект поведінки втікаючого зайця часто переноситься в наше життя, коли хтось зустрічається із якоюсь травмою. Його прийнято називати тунельним мисленням і найчастіше людина зустрічається із ним після найважчих та найбільш болючих потрясінь.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Ми ігноруємо підтримку рідних, близьких та друзів, ми забуваємо про кар'єру, інтимне життя та власні захоплення, побачивши напрямок світла, прожектор якого є нашим болем.

Часто рухаючись автоматично в певному напрямку, ми не поглядаємо на сторони нашого життя, яке починає відбуватися без нас. Ми можемо йти, не озираючись, в напрямку болючого світла роками, а потім поглянувши навколо побачити дорослих дітей, заяву на розлучення від дружини та погане соціальне становище як результат нашої пасивності.

Ми часто недооцінюємо силу психологічних травм, які отримуємо протягом життя.
Звісно найбільше травм формується в дитинстві. Проте ми навіть не підозрюємо, як ці травми впливають на наше подальше життя, вибір роботи, другої половини, політичних та релігійних вподобань, цінностей і т.д.

Вибір може здаватись цілком раціональним, проте одне із сучасних досліджень доводить, що люди дуже часто шукають раціональні причини свого вибору вже після його здійснення.

Наше життя може не керуватись нами, а направлятись нашими життєвими травмами. Воно як світло від фар та прожекторів мисливця веде нас байдуже і прямолінійно. Якщо не відгукуватись на життя, яке минає обабіч - фінал цієї втечі завжди одинаковий.

Згадайте про існування тих, хто всіма силами намагається повернути вас зі шляху тунельного мислення. Життя навколо фарбується у різні кольори. Варто тільки взяти пензля до рук і не дивитися в напрямку, визначеному болем.

Варто пам'ятати, що психотерапія-це завжди боляче, бо вона передбачає в собі зустрічі з болем та усвідомлення його. Більшість людей в психотерапію приходять тоді, коли біль від життя стає нестерпним, а біль від психотерапії в такому випадку однозначно буде меншим. Стежте за своєю гармонією, оскільки як і в медицині в край важкому стані допомогти іноді буває неможливо.

Якщо інформація була вам корисною-ставте лайки та поширюйте її соцмережах. Будьте щасливими та частіше озирайтесь. Життя варте того, щоб не пропускати його повз. І неважливо наскільки сильний біль показує вам напрямок руху.

Опубликовано 2020-07-12 в 07:04

Опубліковано на сайті 15-03-2020

» Травми » Тунельне мислення. Чому ми втрачаємо можливості?