Психоаналіз на допомогу спеціалістам допомагаючих професій

група БалінтаПсихоаналіз на допомогу спеціалістам допомагаючих професій.

 «Розуміння пацієнта* означає розуміння його без слів і вміння йому без слів показати це розуміння, просто бути поряд, але таким чином, щоб пацієнт відчував прийняття і підтримку. Пацієнт має відчувати не тільки те, що аналітик знаходиться поряд, але й те, що він займає вірну дистанцію. Ця дистанція не повинна бути занадто великою, щоб пацієнт не відчув себе загубленим і покинутим, але й не повинна бути занадто близькою, щоб він відчував себе скутим і невільним; тобто, це повинна бути дистанція, яка відповідає нинішній потребі пацієнта. Відповідно, аналітик, коли говорити в цілому, має знати, які потреби у пацієнта, чому вони саме такі і чому флуктують і змінюються. Найбільшим бажанням пацієнта є бажання, щоб його зрозуміли».

(Balint 1968: The Basic Fault. Therapeutic Aspects of Regresion. London:Tevistock).      

 

Метод „група Балінта” – це специфічний, так би мовити «інструмент» для дослідження та тренування стосунку між лікарем та пацієнтом. Цей метод був розпрацьований угорським психоаналітиком Міхаелєм Балінтом (1896-1970 р.р.), який на початку 50-их років 20 ст. і аж до своєї смерті разом з лікарями загальної практики в Лондоні та в інших містах Європи провадив дослідження під умовною назвою «Лікар як ліки». Досліджуючи ці «ліки», М.Балінт виявив, що їх основу складає стосунок між лікарем та його пацієнтом. М.Балінт також виявив, що в ситуації з хворими людьми саме перші хвилини зустрічі лікаря з пацієнтом є вирішальними для подальших стосунків з ним, подальшого лікування і для того, чи буде воно ефективним, чи ні. Коли з перших хвилин такої зустрічі не був знайдений контакт, тоді пацієнт шукає іншого лікаря (відразу або через деякий час), а лікар переживає те, що присвятив стільки часу на таку зустріч, стільки зусиль витратив, щоб допомогти, а зрештою з прикрістю повинен константувати, що пацієнт пішов. Балінт поставив перед собою завдання дослідити, що заважає лікарю встановлювати контакт зі своїм пацієнтом та підтримувати цей контакт в „допомагаючих” стосунках надалі. Шукаючи відповідь на це запитання, М.Балінт дійшов висновку, що важливу роль в стосунку між лікарем та його пацієнтом відіграє як сам пацієнт - його доля і те значення, яке він надає лікарю, так і лікар з власною долею та тим значенням, яке він надає хворому. В подальшому, в своїй роботі з лікарями (в подальшому з медсестрами, а потім і з психотерапевтами, психологами та інш.) розробляючи цю тематику, М.Балінт виявив, що група спеціалістів, які зутрічаються в спеціально організованій групі під керівництвом підготовленого для цього ведучого і лише для того, щоб досліджувати «утаємничені» сторони стосунку «спеціаліст-пацієнт», відтворює ті переживання, які є у «професіонала» і у його «підопічного», що дає цінний досвід для спеціаліста в проясненні тих почуттів і переживань, які є скритими і захованими і які являючись такими, часто стають бар’єром для порозуміння між «лікарем» та «хворим».

Як відмітив М.Балінт, часто пацієнти починають свої стосунки з лікарем від якихось своїх дитячих переживань. І часто в їх душі виникає ніби бунт по відношенню до лікаря. І такі пацієнти з неповагою відносяться до рекомендацій лікаря, після чого вони звертаються до іншого лікаря і не обов`язково до того, до якого потрібно. Одним із основних маркерів якості майбутніх відносин між лікарем і пацієнтом є ті емоції, які викликає у лікаря пацієнт з перших хвилин зустрічі з ним.

М.Балінт наголошував, що сучасна медицина, інституції, які надають медичну освіту, пропагують культуру ігнорування переживань пацієнта, або селекцію його переживань – «дозвіл на правильні почуття і «заборону» на «неправильні». Та ж сама ситуація існує і щодо лікарів. Можна сказати про «формування навику» ігнорування лікарями власних почуттів, який веде до розвитку у них психосоматичних захворювань, до синдрому вигорання на роботі, до зростання смертності.

Робота в групі Балінта побудована на принципах емпатії, терпимості і підтримки. Працюючи в групі разом над пошуком «загублених почуттів», над формуванням вміння оперувати почуттями – давати їм назву і знати, як з ними поводитися, група Балінта розвиває у спеціаліста навик відчувати пацієнта, бачити його внутрішньо, допомагає розвивати так звану „внутрішню лікувальність”, а за тим надавати пацієнту більш адекватну допомогу.

читайте также:

Метод арт-терапии в преодолении «синдрома эмоционального выгорания» Наверняка многие из нас, в силу различных обстоятельств, ощущали состояние похожее на эмоциональное истощение. Период, когда без особых на то причин вы теряет

О видах и форматах психотерапии. Кому и сколько нужно встреч с психологом? «Какой курс психотерапии мне нужен?», «сколько нужно встреч?», «когда я почувствую улучшения?» - часто задаваемые вопросы моих клиентов на первичной консультации. Для ориентира, важно обозначить суть и возможности психотерапии в решении разных вопрос

Балінтовська група - Міжнародна форма супервізії для лікарів загальної практики, лікарів психіатрів, психологів, психотерапевтів, соціальних працівників, без обмежень видів терапії, досвіду роботи, лікувального чи професійного стажу. Дана форма „тренінгу” для спеціалістів допомагаючих професій набула широкого поширення в колах професіоналів по всьому світу. Балінтовські групи визначні тим, що поєднують в собі, як супервізійну так і терапевтичну роботу, характеризуються глибиною пропрацювання проблеми при збереженні м’якості і захисті особистості фахівця, збереженні його професійності та з глибокою повагою ставляться до його гідності.          

 Олександр Турченюк,

психолог-психотерапевт, групаналітик,

Лідер груп Балінта International Balint Society/IBS,

 

(При підготовці даного тексту були використані матеріали виступу Др. Ріти Кілхорн, (психотерапевт, Лідер груп Балінта/IBS, Інститут психосоматики та психотерапії, м.Берлін) під час роботи семінару: «Балінтовські групи. Теорія. Практика», м. Львів, 30.09.2007 р. та Владислава Газолишина (психолог, психотерапевт, групаналітик, Лідер груп Балінта/IBS, м.Тернопіль) під час роботи семінару «Балінтовські групи в психосоматичній медицині. Теорія. Практика», м.Тернопіль, 12.02 2011 р.

У Психолога » Психотерапия » Психоаналіз на допомогу спеціалістам допомагаючих професій
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии psihoterapiya Позитивна психотерапія: про що це?

Розуміння того, що усі явища, усі події мають два боки, дві сторони – плюс і мінус, – одна з основ позитивної психотерапії...

статья по психологии psihoterapiya Песочная терапия – алхимическая лаборатория Авторства

Что означает быть Автором жизни? Для меня, это смелость быть собой. Понимать о чем думаю, что чувствую и ощущаю; знать, чего хочу. Принимать все свои мысли, чувства, ощущения, желания и различать чужие.

Все публикации раздела Психотерапия >>

 
Комментарии к "Психоаналіз на допомогу спеціалістам допомагаючих професій"

Комментариев: 2.

Спасибо за статью! Полезная, грамотно и доступно изложенная важная информация. Я не представляю себе практику без поддержки коллег и сообщества. Без этого, действительно, можно заблудиться в своих переживаниях и быстро сгореть. Ведь наша работа эмоционально насыщенная.
Дякую, Ларіса, Вам, за доброзичливий і зацікавлений відгук на мою статтю про Балінтовські групи. Зараз у нас в Україні діють уже три навчальні проекти де можна отримати як досвід "справжньої" групи Балітна, так і отримати освіту Лідера груп Балінта за стандартами IBS. Запрошую Вас приєднатися до одного із них. Детальна інформація на сайті УСП та Асоціації психотерапевтів та психоаналітиків України. З дружнім привітом, Олександр Турченюк.
Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr