Симптоми, що ведуть алкоголіка до зриву

» Хімічні залежності » Симптоми, що ведуть алкоголіка до зриву

Майже кожна близька алкоголіку людина, здатна розпізнати переміни у його поведінці, котрі ведуть до зриву. Йдеться про емоції алкоголіка, тобто загострені реакції на слова та вчинки інших. Це може бути: драматизування певних подій чи слів інших (виникає дратівливість, словесна агресивність); прояви ревнощів до дружини (чи чоловіка); надмірна прискіпливість до домашніх обов’язків дітей чи їх навчальної успішності; виникає нудьгування (берешся за справу, та не доробляєш її. Швидко набридає. Огризаєшся коли рідні нагадують що потрібно виконати те чи інше).

Часто, близькі алкоголіку люди одразу розпізнають, що якщо виникають такі симптоми в поведінці алкоголіка, то ймовірно він скоро знову спробує спиртне. Неодноразово, рідні намагаються застерегти, кажучи наприклад: “ Од ти знову нервуєшся, не знаходиш собі місця. Хіба ти не пам’ятаєш, що в тебе таке буває перед кожною випивкою??? ” Проте, алкогольна хвороба є такою, що міцно тримає в свідомості алкоголіка кучу аргументів, котрі б могли виправдати його випивку. Тому, такі зауваження від рідних, вони сприймають в штики, їм видається що посягають на їх особистість, несправедливі до них, забагато від них в житті вимагають.
А коли, під час запою, алкоголіка привозять у наркодиспансер, то прийшовши до свідомості він переважно пояснює так: “ Я ж не пив стільки часу! І зовсім не тягнуло!!! Бував і на днях народження і на весіллі. А тут не знаю що й найшло. І ніби все ж добре було та й не тягнуло особливо. ”

Отже, річ йде про те, що існують певні симптоми, що ведуть до зриву. Вони ніби не помітні, вони схожі на звичайні реакції всіх людей. Ну що ж дивного в тому що роздратований, чи приревнував дружину, чи не знаходиш собі місця, чи образа в душі??? Проте, фахівці алкогольної проблеми, лікарі, психологи, а саме головне люди, що давно не п’ють, – стверджують, що алкоголізм є хворобою не лише тіла але й душі. І коли людина виписується з наркології, то вона підлікувала лише тіло. Медики вивели з її організму алкогольні токсини шляхом капельниць та уколів. А душа, характер, якщо навіть і залишаєшся тверезим, всерівно є понівечені роками пияцтва. І ці душа і характер не дозволяють людині почувати спокій, мир, задоволеність. Від емоційної напруги з часом і виникає зрив.

Пропоную розглянути детальніше які ж симптоми ведуть до зриву!!!

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

1. Самовпевненість, гординя щодо свого Не пиття.
“ Я впевнений, що ніколи не повернусь до випивки. Я ж така здібна і добра людина, я зможу повноцінно жити не п’ючи більше. Та й мене вже не тягне зовсім. Окрім того, бувало ж таке що довго не пив, і місяцями і пів року бувало. Так що я вмію не пити, хочу п ’ ю а хочу не п ’ ю. ” Така затята самовпевненість щодо алкоголю вважається вхідним квитком в бар. Для того, щоб залишатись тверезим, необхідно завжди пам’ятати що алкоголь сильніший за усі ваші розрахунки. Адже якщо ви вважатимете, що він вам більше не загроза, отже ви рано чи пізно трохи дозволите собі спиртного. Тут алкоголізм вас і піймає. Адже трохи у вашому випадку бути не може . Завжди настане запій.

2. Навмисне випробовування власної сили волі
Перебування у компаніях де вживають спиртне. Можуть мати місце пригощання спиртним, розливання. Дорікання іншим, що вони забагато п’ють. Все це створює для вас ілюзію що ви у кращому становищі щодо алкоголю аніж інші. Стережіться таких роздумів! Не порівнюйте себе з іншими! Це ще один механізм самообману. Відомий у психології як проекція, тобто вбачаю в інших те, що намагаюсь приховати від себе. А якщо вже намагаюсь приховати, отже для чогось це мені потрібно. А чи не для того щоб знову випити???

3. Виснаження.
Відомою є приказка: усі алкоголіки – трудоголіки. Часто після наркодиспансеру, чи просто “ відходняка ” удома, людина починає активно братися за справи. Допізна працювати, не зважати на відчуття голоду, втоми, чи того, що справи не вдаються одразу. Безумовно, ця людина отримує задоволення від своєї праці. Адже, почуває в глибині душі обов’язок перед рідними а головне собою, доказати протилежне. А саме, “ хоча я й пив, проте я хороша людина, хороший працівник, хороший чоловік й тато ”. Немає в такому трудоголізмі особливої шкоди. Проте, тут варто остерігатись виснаження. Саме виснаження є частою причиною зриву. Перевтома моральна, фізична, розчарування. Та й не варто виправдовувати себе в своїх очах надмірною працьовитістю. Ви пили, бо хворієте алкоголізмом. Проте відтепер, ви можете змінити ситуацію на краще.

4. Жалість до себе.
“ Я змінився. Я тепер не п ’ ю. Ц е коштує мені немалих зусиль. А все решта не змінилось. Усі займаються колишніми справами, усі такі ж як і були. Чому у інших немає потреби щось змінювати у своєму житті!? Лише мені доводиться мучитись! ” Дані роздуми можуть бути свідомо не помічені самою людиною. Лише на рівні глибокого невдоволення даною несправедливістю.

5. Підвищена вимогливість до інших. Прискіпливість.
Через жаль за себе, людина намагається врівноважити баланс обов’язків. Звідси й підвищена вимогливість до інших, прискіпливість.

6. Схильність до суперечок.
Суперечки з приводу зовсім непринципових дрібниць свідчать про потребу алкоголіка відчути себе правим. “ Чому б вам не погодитись з моїми доказами? ” Таким чином алкоголік збирає для себе низку негативних проявів зі сторони близьких. Цей збір негативних проявів від близьких необхідний йому для того, аби виправдати наступну свою випивку.

7. Нетерплячість.
Все видається повільним. Дратуюсь коли щось виконую, чи виконують інші, чи дратуюсь словам інших.

8. Депресія.
З’являється періодично безпричинний відчай, нудьга, апатія, песимізм стає ніби необхідним.

9. Крах сподівань, надій.
З причини, що речі відбувається не так, як би хотілось. Особливо, якщо планував бути тверезим заради чогось. Наприклад, заради того аби дружина повернулась, заробити хороші гроші і т. п.

10. Покращення настою за рахунок інших препаратів, що змінюють настрій: таблетки-транквілізатори, заспокійливі ліки понад міру.
Ви легко можете забути тверезість, вибираючи цей шлях – один із самих тонких шляхів до повторення зриву.

11. Пишаюся собою, що вдається випити вміру.
Здається, що вам більше не страшний алкоголізм. Коли трохи вип’єте, у вас виникає потреба доказати іншим, що від цієї випивки проблем не буде. Ви можете дійсно випити вміру цього разу й пишатися цим неймовірно. Вам може видатись, що ваш організм уже відпочив за час тверезості, і тепер ви зможете не напиваючись але час від часу вживати алкоголь. А ще, ви можете запланувати, як черговий доказ собі, наступну випивку аж за 2 тиждні (наприклад на найближче свято). І дотриматись цієї обітниці перед собою. Якщо ви мислите подібним чином, то стережіться, ви обов’язково скоро повернетесь до своїх колишніх алкогольних проблем. Пам’ятайте, усі ваші розрахунки в житті можуть виправдати себе, окрім розрахунків щодо алкоголю.

Мала кількість із тих, що хворіють на алкоголізм, зауважують для себе зв'язок між певним емоційним станом і ймовірністю зриву. І ще: саме ті, котрі помічають зміни власного психо-емоційного стану, саме у період тверезості, – мають значно більше шансів запобігти зриву. Адже, знання симптомів зриву, уже є здійсненням терапевтичної допомоги самому собі. По-перше, оцінюючи певні свої погляди й вчинки як наслідок хвороби, одразу відпадає версія про несправедливість інших щодо вас. Отже почуття жалю, одинокості, песимізму, злості, агресії не стануть болючими настільки, що їх годі буде й витримати. По-друге, дані знання є підказкою, що слід діяти у напрямку допомоги власному понівеченому світосприйманню. Можна спробувати роботу із психотерапевтом, чи відвідання групи взаємодопомоги. По-третє, часто, достатнім для запобігання зриву стає просте промовляння самому собі: “ Даний мій стан, є небезпечним для моєї тверезості. Часто, будучи саме в такому емоційному стані, я раніше вдавався до випивки. ”

Последнее редактирование 2022-06-09 в 11:34

Опубліковано на сайті 06-09-2011

» Хімічні залежності » Симптоми, що ведуть алкоголіка до зриву