Question

14-05-2013

Хотілось дуже заботи так як мати важко хворіє а тато пішов давно з сім'ї відносини з жінками теж складні після того як мене жостко кинули появився страх бути преданим, і взагалі у мене страх буди покинутим, почали приходити думки може мені стати гомосексуалістом але активним тіпа якщо піде чоловік то не буде так болячи,
хотілося дуже захисту і тепла. Ще мол батюшки втирали мол секс до шлюбу гріховність і тд а у мене хвора мама і мол це мож і на неї переходити , ну гріхи.
Через місяць чи 2 а мож 3 якось і одним малознайомим чоловіком випивали пива і чот я напевно почав про підростковий гомосексуалізм,
про то що мол чоловіки проходять цей період в свому житті, цей мужик каже мол все пробував а це не пробував давай мол попробуєм, я кажу максимум на що я готовий це поспати спина до спини, до дому не хотілось йти так як дома була мрачна обстановка, він каже мол давай я тобі допоможу, а він товстий бридкий противний мож я вправду задоволення хотів отримати чи думав що то яке отримаю буде схоже на задоволення яке отримуєш від жінки,
він поставив мою руку собі на член мені стало противно мож того що член був висячий не знаю мож того що він товстий я весь заципінів , зараз пишу мене реально тошнить, общем я весь запипинів і на цьому все закінчилось , він потім сказав що всетаки мужик, на слідуючий день у мене почались серйозні проблеми з потенцією, у мене перестав вставати член, у мене появилась фантазія що він вкрав мою сексуальність, умене почались серйозні проблеми з потенцією, пішов до нього хотів рожу набити він каже мол я не при ділах , я вже думав що він якоюсь магією займається, а в морду хотілось жостко йому дати, в мої фантазії якби я йому дав в морду вернув би свою честь і сексуальність, стиду дуже багато і важко про це говорити.У мене почались серйозні проблеми з потенцією, куча злості куча тривоги куча роздратування і страху, такий думаю все капец в 27 років імпотент кому тепер я нафіг нужен без члена, думаю в 27 років євнух, общем тривоги багато було проходив здається день 5 а з потенцією далі проблеми чи 7 блін я був дуже переляканий одному свому другу росказав про це, правда стида дуже багато іспитував, він каже тіпа буває тіпа у мене самого таке довго буває коли подружки довго немає, але у мене такого ніколи раніше не бувало, общем я з страху

Вопрос от: Анонім; Возраст: 29

понравился вопрос?

14-05-2013 01:45:58Дополнение от автора

(думав ще піти до сексопатолога але знав тіки одного який в психлікарні і страшно стало,)
нічого краще не зміг придумати як піти в психлікарню (відділення кризових станів), думав до знайомого психолога піти але блять зтупив , зараз думаю якого х... я пішов у ту лікарню... якого ху.... в лікарню дуже не хотілось йти але не знав що робити ... общем я був злий і роздратований повний страху болю і відчаю

14-05-2013 01:46:26Дополнение от автора

психолога мені не дали почали грузити таблетками, потім всежтаки через пару днів чи тиждень чи пару днів дали психолога, правда вона в цьому нічого не помітила, у мене було дуже багато страху і хотілось переспати з любою жінкою віком до 50 років лиш би впевниттсь що з потенцією все ок... занепокоєння було дуже багато, ця психіаторша ще така мол не нада тобі ні групи ні психолога пий таблеточки... мені здається я навіть був готовий з нею переспати лиш би впевнитись що все ок з потенцією... общем краще мені не ставало а час йшов, правда потім дали іншого психолога він мені поспівчував правда коли я казав що мої межі похирили при цьому контакті він казав що не бачить де їх похирили правда поспівчував і мені стало лекше трохи потенція вернулась...
правда ці овци чот мені там придумали в діагнозі, я почали з мене дурачка робити, я ж не знав які вони там дегенірати, блін я думав психіатр це психотерапевт або психолог + людина яка в фармакології толково розбирається
я ж не знав що це людина яка в психології толком не шарить і шукає як впарити таблетки,
я думав вона подивиться що я наляканий що у мене страх і почне про це говорити розпитувати, буде шукати як мене успокоїти, їй враження що на це глибоко наплювати головне до чогось дострілятись, общем вийшов я з лікарні через 3 тижні з страхом ще більшем сон взагалі пропав почались снитись кошмари, навязливість кошмарна виникла, з одної сторони вдячність не вилека лікарші що прийняла з іншої куча злості з лікарні не дозволяли виходити плюс ця ужасна атмосфера
таблетки клопіксол депакін хроно гідозепам і азалептол здається, злості на лікаршу багато за таблетки, вийшов звідти ще гірше ніж прийов , травмувався сильно, думав що зійду з розуму, мати хвора грошей нема, батько болт забив сон пропав, думаю ну все гаплик, думав в лікарню вернутись але там атмосфера жесть, це чувак не далеко від мене жив і постійно жотілось йому рожу набати думаю су... урод через тебе в дурку попав ... причому думав в перший ж день його стукнути але чи пожалів чи побоявся бо він більше за мене і самбо займався ... сон взагалі був пропав я не знав що робити думав що взагалі когось убю дурка просто хапає коли пару суток не мож заснути і відчай скажений.... спасло те що через місяці 4 чи 5 був приїжав кризовий-тілесний психолог в наше місто , коли почали працювати з тілесними імпульсами зразу стало ясно від чого мене так таращить, він назвав цей випадок совращенієм, я росказав йому що хотілось дуже спина об спину підтримки хотілось а отримав х.... позичиних грошей хватило на 3 сесії, прийшло полекшення сон по троху вернувся але не повністю. пройшло майже 2 роки але від психологічних травм які отримав в психлікарні і ціє толком оговтатись не можу... працювати не можу ... хотів в суд подати на психіаторшу за то що життя спортила і на цього чувака багато злості . я вже тут писав питання правда в іншому контексті, про це важко було написати, і як мені тепер інший пояснити що я нормальний що в лікарню пішов через такий вот складний досвід, якщо скажу що вот так сталось скажуть да ти ж підарас... і про таке не кожному роскажиш... батькові сказав що мол мужик приставав не роскажу ж вс е в диталях...

14-05-2013 01:49:17Дополнение от автора

якщо потрібно комусь можу особисто більш конкретно опсисати ситуацію...
кризовий психолог радив до юристів звернутись з цим питанням ще тоді ,але думаю прийду роскажу юристу він подумаю тю підарас... потім уголовна справа і міліціанти такі тю та він підарас

14-05-2013 01:50:09Дополнение от автора

і всі скажіть тю та ти підарас

14-05-2013 10:32:45Дополнение от автора

да блін я себе не можу простити за такий поступок

14-05-2013 11:18:21Дополнение от автора

можу помилятись здаэться приблизно років 7 було коли через мене загинула пташка

14-05-2013 11:18:41Дополнение от автора

може 6

14-05-2013 11:28:02Дополнение от автора

>Марина Юрьевна Равчеева

ну я про цей випадок росказав 4 друзям правда стидно було

до одного оказується батюшка приставав

14-05-2013 11:28:27Дополнение от автора

інші теж не осудили

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Марина Юрьевна Равчеева · Answer 1 · 2013-05-14 07:14:45

Здравствуйте. Я отвечала на Ваше прошлое письмо. Писала, что у Вас страх на страхе сидит и страхом погоняет. Также думаю и сейчас.Удивляет то, как Вы мучаете себя своими мыслями, фантазиями, иллюзиями, совершенно не проясняя их,не проверяя в реальности, так ли это на самом деле.То есть не спрашиваете у других людей, друзей, знакомых, а как у них с этим, что они думают про Вас после того, как Вы им рассказали о себе что-то. Такое чувство, что Вы съедаете себя сами, боясь хоть немного довериться другому человеку. Людям, по большому счету, мало дело до Вашей жизни, им хоть бы со своей разобраться.Есть ли у Вас друзья, которых Вы знаете давно и которым можете довериться, поговорить откровенно с ними о том, что Вас тревожит ? Скажите им , что для Вас очень важно, чтобы об этом не знал никто. Совершенно не доверяя себе, Вы ждете оценки чуть ли не от всего мира. Да все равно люди что-то скажут. Вы же не солнце, чтобы всем нравиться.Обязательно будете кому-то не нравиться, и это нормально.Хочется пожелать Вам начать перестать страдать от своих проекций, начать проверять их. Например, смотрите на человека и думаете: " Вот он точно скажет, что я дурак и псих ". А потом спрашиваете у этого человека :" Слушай, я вот тебе рассказал сейчас что-то,а ты скажи мне теперь, похож ли я на дурака и психа?" Ответ, конечно, может быть разный. Может, скажет :"Да, слегка смахиваешь." А может скажет:" Как я тебе благодарен за твою смелость. У меня точно такие же сомнения, и я очень боялся говорить о них другим." Проверяйте действительность. Она, на самом деле, не так страшна, как мы ее себе рисуем в наших головах.Желаю Вам смелости и доверия себе.

Виктория Михайловна Большакова · Answer 2 · 2013-05-14 07:45:50

Здравствуйте. Я Вам уже писала, и с каждым новым Вашим письмом все больше убеждаюсь в правильности своих предположений. У Вас нервное истощение, на фоне этого активизируются страхи и фантазии. Ваш доктор: невролог.
Психология это все конечно хорошо, но сначала неплохо бы позаботиться о теле.

Виктория Михайловна Большакова · Answer 3 · 2013-05-14 11:07:06

Когда Вы в первый раз поняли, что не можете себя простить за что либо? Мне нужен возраст, да хоть соврите.

Виктория Михайловна Большакова · Answer 4 · 2013-05-14 11:51:50

Мысленно попросите у птички прощения, покормите голубей или других птичек, которые доступны.
Затем садитесь и пишите письмо себе 6ти летнему. В стиле изложения, посочувствуйте себе 6ти летнему, и найдите в себе силы простить маленького 6тилетнего мальчика. В течение недели каждый день Вы пишете по письму. И после этого каждый раз идете кормить птичек.

Марина Юрьевна Равчеева · Answer 5 · 2013-05-14 13:29:03

Хочется Вам посоветовать не придавать такое огромное значение другим людям. Пробуйте делать то, что Вам по душе. Пусть вначале будет немного( или много) стыдно. Зато потом будет удовольствие, что это Вы сами решили и сделали. Появится уважение к себе за смелость и взрослость.

Збочення чи гомосексуальний досвід