У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


як жити далі, замучила ностальгія?

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » як жити далі, замучила ностальгія?
Доброго дня. Я заміжжня, у нас є син. Знайомі з чоловіком 8 років. Спочатку все було добре, але після народження дитини наші стосунки зіпсувались. Чоловік не хоче приймати участі в домашніх турботах, чуть щось не по його, одразу в крик. Мене втомило таке життя. В чоловіку я давно розчарувалась, не хочу з ним жити, пробувала піти, та не вистачає сили волі, шкода сина. Домовились, що розлучимось, як син закінчить школу. Але ж це не вихід, хочеться якось пожити і для себе. І дітей хочу ще, та не від чоловіка. І з тих пір як стосунки зіпсувались, я згадала своє перше кохання. Мені постійно здається, що з ним би я була щаслива. Та мучить - а що, як він не такий, як я собі його уявляю, а що як я йому не потрібна. Стою на місці, бо не знаю в якому напрямку рухатись далі. Якби знала, що усе у мене складеться з іншим, від чоловіка без вагань би пішла, а як ні? Син без батька залишиться. Замучила ностальгія за першим коханням... Хоч стосунків у нас не було ніяких, мені навіть іноді здається, що знаки уваги з його сторони я сама собі придумала...Не бачила його дуже довго, років 4-5, а коли бачила - лише усмішками обмінювались... І як позбутись цього нав'язливого стану? Попробувати відновити стосунки з чоловіком? Зовсім не хочеться, він мені неприємний... Підскажіть щось будь ласка...
Вопрос от: ; Возраст: 28


консультация психолога
1
Павел Леонидович Басанский
Тут неможливо дати пораду, бо це все таки Ваше життя. Тому трохи з досвіду: той чоловік з минулого - ну точно інший, ніж Ви його собі фантазуєте. І зовнішньо, і внутрішньо. Як на мене, Ви занурюєтеся у спогади, щоб уникнути теперішнього. Якщо вашому сину 8 років... то ще 8 років десь Ви будете разом. Як Ви гадаєте, чи позначаються на ньому зараз ті стосунки, які у Вас є? У якому випадку його стан буде гіршим? Чи можете собі уявити, що Ви з чоловіком і сином це все обгворюєте? Адже він точно розуміє й відчуває, що між вами щось не гаразд... Я б рекомндував очне звернення, щоб розубратися у своїх думках-почуттях.

👍 рекоммендовать:

22-04-2014 19:48:31Дополнение от автора
Сину 3 роки, ми з чоловіком знайомі 8 років. Звісно що він відчуває негаразди, і тому мені не хочеться щоб він так жив. Головою розумію, що так жити не можна, та з чоловіком не хочу, от і не знаю як бути.


психолог онлайн
2
Вiталiй Олександрович Климчук
Павел Леонидович Басанский
Здравствуйте, Алина!
я буду отвечать вам на русском языке, украинский понимаю (я живу в Украине), но мысли выражать мне проще на русском). Я надеюсь, что вы сможете понять на русском )).
Мне кажется, что пришло время изменений в вашей жизни (это не обязательно развод или возвращение к прошлым отношениям).
Для того, что бы изменения наступили такие как хотите вы, нужно знать куда вы хотите попасть, т.е. ваши планы и цели).
Какой вы видите свою семью через 10 лет, через 20? а себя - какая вы через 10 лет?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Здравствуйте, Аліна!
Сыну всего 3! года. А значит Вы готовы терпеть всё это ещё лет 13?!! И чтобы сын терпел всю эту ложь в ваших отношениях с нелюбимым мужем? Каким он вырастет от этого? Не задумывались?!
И дело не столько в том, с кем Вы хотите быть, а в том - с кем не хотите. Можно просто уйти от мужа. А фантазии на тему первой любви проверить на практике уже потом, в процессе "свободного полёта"...

👍 рекоммендовать:

23-04-2014 00:28:37Дополнение от автора
Раніше я чітко уявляла картину майбутнього - наших дітей, будинок, наше життя. А зараз якраз це все кудись поділось, немає більше картинки, навіть будинок продати хочеться. Уявити себе через 10 років не можу, якось не знаю навіть, що уявляти. Заледве уявляю 2-3 роки наперед - робота, син і все, нічого більше придумати не можу. Від чоловіка я уже ішла, мені так було легше, та він просив ще шанс, а в мене мабуть забракло духу щоб відмовити йому. Ще зупиняє те, що я сама негативно налаштована, може якби я змінила думку, все було б не так погано, та проблема якраз в тому, що я не хочу щоб все налагоджувалось, мені легше жити в мріях і тікати від реального світу. Я хочу нарешті вибратись з думок і жити в реальному часі. Може я б і внушила собі, що у нас з чоловіком все добре, як робила це раніше, і вірила в це, і що ми все ще будем щасливі, та не дає спокою одне але - раптом справді у мене з тим іншим щось би вийшло... Та набридло вже так жити, хочеться реальності. Якби взяти і розчаруватись в іншому, може б і попустило, я ж розумію, що він зовсім вже не той, що був колись. Та серце все надіється..


психолог онлайн
"Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало. Два важных правила запомни для начала: Уж лучше голодать, чем что попало есть, И лучше одному, чем вместе с кем попало". (Омар Хайам)

А что выйдет с тем другим - это уже сооовсем иная история.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Алина, звучит печально, когда вы говорите, что "картинка" исчезла (( и как-то опускаются руки (и плечи)...
И вам самой уже надоело так жить, иначе вы бы не просили помощи у психологов, т.е. вы уже сделали важный шаг - решили выбираться из мира грез )!
"Та набридло вже так жити, хочеться реальності. Якби взяти і розчаруватись в іншому, може б і попустило, я ж розумію, що він зовсім вже не той, що був колись. Та серце все надіється..
И тут вы правы - вы и он изменились...
И еще вы правы, что в реальной жизни "бы" не существует...
Вы многое понимаете и осознаете, только что-то мешает вам сделать следующий шаг (может потому, что вы не уверены что конкретно хотите?).
Алина, психолог может помочь вам разобраться в сложившейся ситуации вашей жизни а потом создать направление для будущей.
Обращайтесь (очно или по скайпу) наверное, время изменений пришло...
Как вы думаете?

👍 рекоммендовать:

23-04-2014 15:03:55Дополнение от автора
Чесно кажучи, я випадково натрапила на сайт, шукаючи відповіді на запитання - як зрозуміти чого я хочу в житті))) Тому тут ви праві, може і топчусь на місці бо не знаю чого ж я все таки хочу. А з чоловіком... От наче і вирішила, що хочу піти, а все таки якось трошки шкода, як там - ми відповідальні за тих кого приручили. За те, що краще самій ніж з ким попало, я знаю, та все ж таки мені мабуть просто зручно так, раз я ще з ним - і дитину є з ким залишити, коли десь треба піти(тут я не питаю хоче чи ні сидіти, бо спочатку він впирався, не хотів залишатись). Дякую всім за відповіді. Ви допомогли мені вже в тому, що зрозуміли, що я маю право сама щось вирішувати, а не як кажуть мені всі - раз є дитина, то треба жити разом... Далі я вже буду думати, що робити. Дякую ще раз усім.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
Пианино (1993)
фільмПианино (1993) теми: відносини секс выбор
Управление гневом / Anger Management (2003)
фільмУправление гневом / Anger Management (2003) теми: межі выражение гнева границы
Звезда родилась / A Star Is Born (2018)
фільмЗвезда родилась / A Star Is Born (2018) теми: зависимость співзалежність отношения
qr