Як навчитися довіряти?

Диана, здравствуйте.
Модели поведения в отношениях дети часто считывают со своих родителей, неосознанно запоминают их. И даже если в каких-то ситуациях ребенок считает такое поведение неправильным, в критические моменты подсознание выдает им те самые сохраненные модели и человек начинает копировать своих родителей. Мне кажется, вы неосознанно или же сознательно копируете свою маму по отношению к мужчинам.
Диана, скажите видели ли вы другие модели, бабушек - дедушек например?
А еще очень важную роль в жизни девочки играет ее отец, взаимоотношение с которым сильно влияет на отношения с мужчинами. Думаю это может быть серьезным запросом в вашей работе с психологом
Удачи вам!

Здравствуйте, Диана!
Способность доверять мужчинам происходит из способности доверять миру вообще. И способности доверять себе, понимать свои силы и способности. Страх доверить происходит от того, что человек чувствует себя маленьким и слабым в этом мире, и хочет вручить свою жизнь кому-то другому сильному. Но тогда тоже страшно, ведь непонятно, что он будет с нею делать. Доверять мужчине, значит чувствовать себя рядом с ним спокойно, осознавать свою безопасность. В любом случае, когда девушка взрослеет, она учится строить отношения, узнает мужчин, понимает себя, раскрывается как женщина. На этом пути возможны и ошибки и разочарования. Это нормально. Но чтобы учиться, нужно верить в сои силы и иметь чувство безопасности. А это вопрос детства, вопрос с папой и мамой. Самое правильное - работать с психологом. На уровне самопомощи, распишите или нарисуйте свою родословную, этих людей вы всегда "носите" с собой. Там есть разные судьбы и различные ресурсы. Это всегда с вами. Даже, если ваш папа не был рядом с вами, то в вас он всегда присутствует. Вы можете использовать это как ресурс. Понятие полной безопасности не существует. Есть просто вера в свои силы, свою способность справиться с любой задачей и вера в то, что этому миру вы важны. Вам не надо вверять свою жизнь парню, вам надо просто интересоваться парнем, захотеть его понять. Успехов, вам, Диана!

Діана, доброго вечора.
Справа в тому, що "заставити себе хоч трішки довіряти" - тобто довіряти через силу - неможливо. Погоджуюсь з колегою, що в основі лежить довіра до світу взагалі. А це та область, в якій діяти треба максимально обережно. Досліджувати своє почуття довіри (або його нестачу) можна тільки у безпечних умовах, тобто при роботі з психологом, який Вас зрозуміє і підтримає (дуже важливо вибрати саме СВОГО психолога).
Що ж до рольових моделей, Ви відповіли що і у баби з дідом стосунки погані. Отже по суті, Вам доведеться "з нуля" розкривати для себе сферу партнерських, рівноправних стосунків. Повторюся, що ефективніше це робити на психотерапії.

Діана, це точно одна зі сторін проблеми. Ви намагаєтесь аналізувати ситуацію, а це найкращий шлях для початку змін. Але часто так буває, що одне розуміння не може змінити почуттів, вагань, поведінки. Чому ж взаємодія з іншим (зараз я маю на увазі психолога) така важлива - у ситуації безпечного контакту можна програвати відносини, які відбуваються у житті, або яких хотілося б, або ті що лякають. Ці почуття такі ж справжні, але відчуваються у присутності людини, яка здатна прийняти їх, прийняти Вас таку як Ви є та підтримати.
Нестача досвіду може переживатись дуже важко. Але ж насправді будь-який феномен зазвичай має більше однієї причини. Можливо, справа не лише в тому, що Ви не можете передбачити реакції, а взагалі у тому, що Ви намагаєтесь її передбачити (тобто відчуваєте себе некомфортно якщо не передбачити). Але ж контролювати поведінку іншої людини неможливо. Якщо ви сподіваєтесь на досить конкретну поведінку чоловіка, яка вірогідність що поведінка такою і буде? Те, що вона не відповідатиме Вашому уявленню, викликатиме тривогу. Але справа в тому, що довіра - це не можливість все передбачити і контролювати; довіра - це прийняття почуття невпевненості: наприклад, що б не сталося (не беремо до уваги надзвичайні ситуації), Вам буде комфортно. Можливо, справа не у самій відсутності досвіду, а у тих почуттях, які не дають його набути і пережити, зробити своїм.
Втім, це лише одна з можливих сфер роботи з психотерапевтом. Розуміння себе - не просто цікаво, воно дає змогу зробити життя повнішим, а Вас - щасливішою. Бажаю успіхів!