Діана 34 хвилини тому: 
Анорексія?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Анорексія?
| Наталья Викторовна Луценко (Миргород) 09-09-2018 20:50:32 |
Здравствуйте!
То, что вы описываете- это нарушение пищевого поведения, близкое к анорексии. При развившейся анорексии человек, даже если поест, то тут же всё вырвет- организм перестаёт переваривать пищу. Это проблема, в первую очередь, психологическая, и вам СРОЧНО нужна помощь психолога, пока проблема не стала необратимой. Ищите психолога или психотерапевта. Удачи!!! 
|
| Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 09-09-2018 21:06:44 |
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 09-09-2018 21:32:29Дополнение от автора |
|
Продовжу свою історію, бо не вистачило символів.... Рис, хліб, кетчуп, торт, макарон, м'ясо, цукерки, вареники, згущонка, майонез, фрукти - і це все за один прийом їжі навіть не відходячи від холодильника. Я їла все що бачила до відчуття нудоти і навіть не пам'ятала як це все конвульсивно запихала в себе. А після того як я зупинялась, починалося нове коло пекла - істерика. Я плакала, била себе , ненавиділа своє тіло . Було відчуття , що я стала товстішою в сотні раз, я сама собі кричала в дзеркало, що я свиня, я товста і нікому така не потрібна. А потім в голову прийшла "ідеальна" для мене тоді ідея. Я просто ставала над туалетом і викликала блювоту. З кожним днем це ставало частішим - тоді я могла закриватися в туалеті навіть після того нещасного одного прийому їжі. В такому ритмі я жила уже декілька місяців. І тут нова проблема. Пропали місячні. Я вирішила це приховати з думкою "та ще будуть, то якийсь глюк". А паралельно з цим, я дальше вважала себе товстою. Хоча всі мені казали, що я уже скоро на скелет стану схожа, я все ще вважала себе товстою огидною свинею. Вичитала про таблетки, що помагають худнути, почала їх пити пачками, перестала їсти взагалі - голодання тривали по декілька днів. Коли приїхала додому починався замкнутий круг - поїла, закрилася у туалеті, випила пачку проносного (щоб навєрняка) і так по новій цілі вихідні. А в гуртожитку знову голодання. Але мене почала хвилювати відсутність місячних уже 3 місяці і я зізналася батькам. Тоді почалися безкінечні лікарні. Всі навколо почали підозрювати, що я голодаю, але я всіх переконувала , що повноцінно їм. Я постійно брехала батькам , що їм. Мені було огидно самій від себе. Зараз я почала набирати вагу, бо приступи безконтрольного переїдання стали дуже частими. Я досі всім брешу, що їм нормально і що взагалі ніколи не займалася дієтами. Я досі влаштовую голодання і зриваюся з них. Я досі не маю місячних. Досі ненавиджу себе за кожен з'їджений шматок і кожен не ідеальний міліметр тіла. На початку всієї історії ваа була 57 кг, через пів року такого ритму - 42. Зараз 46 при постійних зривах. Зріст - 164 |
| Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 10-09-2018 06:39:38 |
|
| 10-09-2018 08:49:46Дополнение от автора |
|
Головою я проблему розумію, але варто лише глянути в дзеркало... І знову наступне голодання і зрив Ну як може бути анорексія, якщо я і досі виглядаю повненькою???? Жир повсюди... Тут і худою не назвеш, не те щоб анорексичкою Та і батькам не зможу зізнатися, що брехала... Соромно! Я хочу з цього вирватися. Якщо не з голодань, то хоча б вибратися з цих постійних думок про їжу, про те як з'їм десять страв за рахунок, а потім позбудуся цієї їжі геть з організму |
| Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 10-09-2018 08:53:14 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
