Навчання за сотні кілометрів від дому
Наталия Горская (Киев) 01-09-2019 16:21:33 |
1
Вадим, можливо до кінця «подолати» це відчуття і не вийде. Але з часом воно буде дедалі слабшим, оскільки і в новому місці з’являться «свої» люди, місця, події. На щастя, в наш час є можливість спілкуватися по відео зв’язку з рідними. До того ж, раз на півроку – це не так вже й мало, особливо враховуючи те, що з початком навчання з’явиться дуже багато нових, важливий і цікавих справ, які заповнять більшість часу. Тому, я б порадила зануритись в нове життя, відчувати різні його моменти, спілкуватися з рідними стільки, скільки хочеться телефоном чи відео зв’язком, ділитися з ними своїми почуттями, адже ваш новий етап життя насправді дуже цікавий)) В решті решт, якщо так вже захочеться побачитися, то що таке ті 527 км, це ж не декілька тисяч, можна і «поза графіком» змотатися додому на пару днів, або мама до Вас в гості приїде на вихідні)) |
Ольга Васильевна Родионова (Киев) 01-09-2019 16:36:33 |
Добрый день, Вадим. Рано или поздно, каждый из нас "разлучается" с родительским домом и чувствует что-то похожее. Это нормально. Это процесс взросления и грусти по прошлым дням. По чём именно скучаете? Что такого вам давала мама, чего нет сейчас?
Если на новом месте найдёте интересных людей и увлекательное занятие, то грусть и тоска переживутся легче. Поздравляю вас с новым этапом жизни! |
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 01-09-2019 17:43:31 |
|
Татьяна Ивановна Смирнова (Киев) 01-09-2019 18:05:08 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
![]() |
|
Наші психологи