Question

16-12-2019

Доброго дня.

Ми з чоловіком маємо різні погляди на харчування та способи відпочинку. Я намагаюся харчуватися природніше та простіше, не вживаю м’яса, риби, алкоголю, не їм солодощів та хімічних снеків. Чоловік вживає тваринну їжу, інколи алкоголь та полюбляє солодке та чіпси. Чоловіку 31 рік. Часто виникають конфлікти, через те, що я не можу себе перебороти і прийняти його звички. Раніше я так реагувала на м’ясо, та солодощі з чаєм, зараз алкоголь викликає в мені ком в горлі та біль в грудях, внутрішній вогонь розгоряється та настрій на нулі.
Мені дуже не подобається коли мій чоловік вживає алкоголь. Мене ніби перемикає, мені нестерпно від того, що йому це подобається і він отримує задоволення, хоча вживає він не часто, але навіть пляшка пива в мене викликає внутрішнє обурення та огиду, мені вже не хочеться з ним спілкуватися, обіймати, тим паче кохатися. Я пишу про це і мені вже не пособі. Зараз зловила себе на думці, що мені погано не від того, що він вживає, а від того що він отримує задоволення без мене. Він радіє піці з колою, пиву з чіпсами, солодощам з чаєм, і це все я з ним не можу розділити, бо я такого не хочу їсти. Так я люблю поїсти, але щось корисне та поживне, або власноруч зроблене. Я дуже люблю готувати та придумувати нові рецепти. Мені образливо, коли він радіє що друзі принесуть піцу, коли йдуть до нас в гості, або коли знає що може з ними випити пива. Адже зімною він це зробити не може, адже я це не одобряю. І в нас вдома він не може комфортно випити алкоголь тоді коли хоче, бо знає, як мені це не подобається. Спочатку він просто цього не робив, але зараз він відстоює свої бажання ( що є нормально ), але це завжди через конфлікт. Саме цікаве, що мене обурює моя реакція. Я відразу відсторонююся і закриваюся, мені чоловік стає противним, хоча він і не сп’яніти не встиг. Я відчуваю себе покинутою та не потрібною.

Вопрос от: NIK2E5; Возраст: 25

понравился вопрос?

16-12-2019 15:56:51Дополнение от автора

Я хотіла б поїхати в інше місто на вихідні з чоловіком та з сімейною парою (наші друзі), вибратися з буденності так сказати, розвіятися. Я люблю подорожувати, дізнаватися щось нове. Вдвох ми подорожували, але з кимось ще ні. Бажання нормальне, але я розумію що для мене це не буде відпочинком, адже вони будуть відпочивати в барах у вечері ( вони не будуть напиватися, але сам факт що буде алкоголь і шумні розв’язані розмови мене засмучує, мені все одно що буде робити подруга з другом, але те що мій чоловік це буде підтримувати і таким чином ніби забуватиме про мене, ось це мене гнітить, я знаю що буду сидіти без настрою і чекати закінчення, бо мені хотілося б раніше лягти спати а не сидіти до ночі, щоб раніше розпочати знову досліджувати нове місто і т.п.. Чоловік ображається якщо я залишу його одного, але й підтримати я його не можу, буду сиджу без настрою і він це відчуває, але підбадьорювати мене не буде.
Цього літа ми поїхати відпочивати з чоловіком та моєю мамою, ми з нею не дуже близькі. Вона хворіла і ми подумали що море для неї буде корисним, але не про те. Тиждень відпустки пройшов для мене дуже важко, адже мій чоловік гарно ладить з мамою, вони були на одній хвилі, а я намагалася насолоджуватися природою та морем. Вони пили, смажили м’ясо, і були задоволені, а я залишалася осторонь, бо сама ж відсторонювалася, мені не хочеться бути поруч, бо щось йде не по моєму плану. Чоловік це відчуває і знову конфлікт.
І я розумію що така ж ситуація буде з поїздкою на вихідні. Питання про те, яким чином я могла б змінити своє ставлення до таких ситуацій? Я хочу з задоволенням дивитися фільм з чоловіком, який п’є своє пивце та заїдає сухарями. Мені не хочеться псувати свої нерви та стосунки.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

16-12-2019 18:22:31Дополнение от автора

Батько завжди працював в іншому місті, і бачилися ми не часто. Коли він приїзджав - то було свято. Мені було 9 коли батьки почали окремо жити. Я жила з мамою, старший брат з татом.
В 14 років я поїхала вчитися і почала ближче спілкуватися з татом. Зараз з татом набагато ближчі стосунки ніж з мамою. Він мені ближчий по світогляду, думаю, тому що це він мені певним чином показав, що є глибший погляд на здоров'я людини, це я про харчування та позиції. Хоча він не притримується певного стилю харчування.
Алкоголізму в сім'ї не пам'ятаю. Дід, якого я не бачила помер від алкоголю, так говорили в дитинстві, все.

16-12-2019 19:24:11Дополнение от автора

В 21 я відмовилася від алкоголю, була в стосунках і подумувала про майбутніх дітей, але до того не дійшло, стосунки закінчила. По харчуванню, я років з 20 практикувала дотримання постів церковних і поступово я перейшла на вегетаріанство, паралельно зацікавилася йогою, а потім знайшла підтримку в однодумців і так сформувалися мої погляди.

16-12-2019 20:19:52Дополнение от автора

Пізніше, я зустрічалася з одруженим чоловіком, я розуміла що я роблю, але мені дуже подобалося все що відбувалося, це не була багата людина, чи щось в цьому стилі, я кайфувала від того, що він в мене закохався і поводився як підліток( усвідомлювала що в нас майбутнього не має, бо він має сім'ю, яку любить, і я маю будувати свої стосунки, нормальні, без роздору його сім' ї) в нас все було відкрито, службовий роман. це тривало недовго, пів року. адже він помер в нещасному випадку. Я після похорон місяця три відходила, картала себе і т.д. Потім я пішла на йогу, яка в моє життя внесла нові барви та певний сенс. Майже через рік після втрати, я зустріла свого чоловіка

17-12-2019 09:25:14Дополнение от автора

Людмила Александровна Павлова, дякую Вам за аналіз та відповідь. Сама я не справляюся, хоча намагаюся, тож треба наважитися і скористатися допомогою спеціалістів.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Мария Александровна Костюкевич (Киев) · Answer 1 · 2019-12-16 17:32:32

Здравствуйте,

цитата:

Я відчуваю себе покинутою та не потрібною.

цитата:

мій чоловік це буде підтримувати і таким чином ніби забуватиме про мене

вы сами пишите, что когда ваш муж как-то развлекается чем-то, что вы не можете с ним разделить, то вы ощущаете как будто он вас бросил. И в основном это связано с употреблением алкоголя. Было ли что-то похожее в вашем детстве? Пил ли ваш отец?

Евгений Иоанно (Киев) · Answer 2 · 2019-12-16 17:40:31

Здравствуйте, NIK2E5! Увы, вы живете в мире "так должно быть" подстраивая свою жизнь, и пытаясь «построить» своего супруга, под привычные вам ожидания, поведение, и столкнувшись с тем, как оно есть, избежать фрустрации просто не возможно. (Людям часто свойственно строить планы, пытаться чего-то достичь, или просто - надеяться на чудо. Но когда по тем или иным причинам планы рушатся, достижения не осуществляются, а чуда не происходит – практически все испытывают достаточно выраженные неприятные ощущения: напряжение, тревожность, разочарование). Нам, психологам, хорошо знакома жалоба клиентов: "Как он(а) мог(ла), он(а) не должен(на) был(а) так поступить". Если человек живёт, не понимая и не видя мира "как есть", в результате он вновь и вновь чувствует себя обманутым: а это базовая почва для возникновения невроза. Основная помощь специалиста в подобных случаях состоит в том, чтобы помочь определиться с границами между «так есть» и «так должно быть». И в том числе увидеть и обнаружить варианты выхода там, где ранее его было в принципе не видно. Удачи.

Людмила Александровна Павлова (Киев) · Answer 3 · 2019-12-16 18:57:03

Доброго дня! Як давно у вас сформувалася така категорична позиція щодо їжі та алкоголю? З чим це було пов'язано?

Людмила Александровна Павлова (Киев) · Answer 4 · 2019-12-16 19:47:31

Що відбувалося в вашому житті, коли ви вирішили перейти на вегетаріанство? Чи може це бути пов'язане з тим, що стосунки не склалися?

Людмила Александровна Павлова (Киев) · Answer 5 · 2019-12-16 21:41:10

Ваша історія і цікава, і драматична. Я б відмітила той факт, що перехід на вегетаріанське харчування у вас відбувся на досить складному відтинку життя, в період непрожитого горя. Тут зав'язки можуть виявитись складнішими, ніж може здатися на перший погляд. Крім того, як мені здається, що вам непросто даються стосунки з людьми, які мають інші погляди. Ви ніби хочете встановити для них такі ж обмеження, як і для себе. Викликає повагу, що помічаєте свою реакцію. У вас є достойний привід для візиту до психотерапевта. Коли вдасться розібратися з внутрішніми больвими точками, питання з реакцією. яка пригнічує, має вирішитись паралельно.

реакція, яка пригнічує