Соціальна тривожність
Ирина Григорьевна Инститорова (Одесса) 12-04-2020 13:07:17 |
|
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 12-04-2020 13:33:31 |
|
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 12-04-2020 13:35:50 |
|
Ольга Стратій (Тернопіль) 12-04-2020 13:40:32 |
|
Оксана Сенченко (Львів) 12-04-2020 13:55:22 |
Доброго дня, Ihtot.
Для того, щоб Вам допомогти, перш за все, ми маємо зрозуміти причину Вашої соціальної тривожності. Скажіть, будь ласка, чи бували у Вас в житті ситуації, коли Ви йшли по вулиці і у Вас виникнув з кимось конфлікт або хтось почав проявляти до Вас агресивні дії? Розкажіть детальніше про свої стосунки із батьками та однокласниками в школі. Як давно Ви помітили такі зміни і чи сталися з Вами, за цей період, якісь стресові ситуації? |
12-04-2020 15:19:06Дополнение от автора |
Розпочав за собою таке помічати після 9 класу(14-15 років), не придавав цьому особливого значення. Лише тоді почав помічати, що відчуття тривоги не покидає. Конфліктних ситуацій у мене було досить мало, у ранньому дитинстві (6-7 років), побиття одним хлопцем (слабкого характеру побиття), далі конфлікт вже у 14 річному віці, у якій відбулось лише по одному тілесному удару з обох сторін, з моєї, і зі сторони іншої людини. На рахунок відносин з батьками... У початковій школі мене заставляли посильно вчитися, аби все йшло відмінно, за будь-які погані оцінки на мене кричали... Ще була проблема з ожирінням до 11 років. Жили у селі, спілкування з однолітками фактично не було, після 11 років перейшов в іншу школу, де і розпочав займатися спортом за школу, спілкуватися з однолітками, знайшлися друзі. Так, дійсно, не можу стверджувати, що тоді у мене була соціальна тривога, можливо у легкій формі, але це було як пізнання світу. Зараз навчаюсь у коледжі, і останні два роки як іду на навчання відчуття того, що зараз буде конфлікт. Що на мене дивляться, оцінюють, вбачають щось негативне |
12-04-2020 15:24:57Дополнение от автора |
Йдучи по вулиці з тривогою боюсь того, що не зможу гідно відповісти на породжений конфлікт. До речі, це містить в собі не постійність, інколи можу йти з повною впевненістю сам, а також завжди з впевненістю йду, коли хтось поруч і не важливо, чи ця людина поруч є сильнішою чи слабшою за мене фізично чи розумово |
12-04-2020 15:26:39Дополнение от автора |
У мене немає тяги з кимось конфліктувати, є відчуття, що хтось обов'язково сам стане ініціатором цього і я не зможу гідно відповісти. Проте, коли хтось є поруч, з'являється впевненість у собі і у своїх діях |
Оксана Сенченко (Львів) 12-04-2020 15:42:52 |
цитата:
Розпочав за собою таке помічати після 9 класу(14-15 років), не придавав цьому особливого значення. цитата:
Конфліктних ситуацій у мене було досить мало, у ранньому дитинстві (6-7 років), побиття одним хлопцем (слабкого характеру побиття), далі конфлікт вже у 14 річному віці, у якій відбулось лише по одному тілесному удару з обох сторін, з моєї, і зі сторони іншої людини. цитата:
На рахунок відносин з батьками... У початковій школі мене заставляли посильно вчитися, аби все йшло відмінно, за будь-які погані оцінки на мене кричали... цитата:
Ще була проблема з ожирінням до 11 років. Жили у селі, спілкування з однолітками фактично не було, після 11 років перейшов в іншу школу, де і розпочав займатися спортом за школу, спілкуватися з однолітками, знайшлися друзі. цитата:
У мене немає тяги з кимось конфліктувати, є відчуття, що хтось обов'язково сам стане ініціатором цього і я не зможу гідно відповісти. Проте, коли хтось є поруч, з'являється впевненість у собі і у своїх діях цитата:
Йдучи по вулиці з тривогою боюсь того, що не зможу гідно відповісти на породжений конфлікт. До речі, це містить в собі не постійність, інколи можу йти з повною впевненістю сам, а також завжди з впевненістю йду, коли хтось поруч і не важливо, чи ця людина поруч є сильнішою чи слабшою за мене фізично чи розумово Що Ви вкладаєте в поняття "гідно відповісти на конфлікт" (дати фізичний відпір, словесний відпір і т. д.)? Ответ отредактирован автором 12-04-2020 15:46:10 |
12-04-2020 19:01:03Дополнение от автора |
Так, є такий тип людей. Негативно налаштовані люди, у погляді вбачається злість. Спільне між нападниками - це високомірність, агресія. Гідно відповісти на конфлікт - так, це і словесний відпір і при серйознішому продовженні і фізичний, якщо це постане питання фізичного самозахисту |
12-04-2020 19:05:39Дополнение от автора |
Відносини з мамою хороші, з батьком не дуже. Не сприймаю його нормально. Сильний критик, він мені неприємний як людина і намагаюсь уникати з ним спілкування, оскільки у разі допущення якоїсь помилки він завжди буде радий тому, щоб це висміяти |
12-04-2020 19:08:13Дополнение от автора |
Зі сторони нових друзів у новій школі не було взагалі ніяких образ, лишень дружні підколи у подальшому, які взагалі не приймалися мною до уваги :) |
12-04-2020 19:09:25Дополнение от автора |
Так, у 14 років під час конфліктної ситуації я був не сам, зі мною були друзі |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 12-04-2020 19:10:13 |
цитата:
Відносини з мамою хороші, з батьком не дуже. Не сприймаю його нормально. Сильний критик, він мені неприємний як людина і намагаюсь уникати з ним спілкування, оскільки у разі допущення якоїсь помилки він завжди буде радий тому, щоб це висміяти |
12-04-2020 19:11:56Дополнение от автора |
Батько не піднімав ніколи на мене руки. Відносини у батьків дуже погані, зовсім щасливо не живуть |
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 12-04-2020 19:17:07 |
|
12-04-2020 19:23:02Дополнение от автора |
Відчуваю захищеність лише зі сторони матері у сім'ї. Сварки стали звичним ділом, реагую на них, на диво, дуже спокійно. Не приймаю нічиєї сторони, оскільки вважаю, що обидва не праві |
Ольга Стратій (Тернопіль) 12-04-2020 19:25:19 |
|
Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 12-04-2020 19:26:14 |
Я думаю, что, когда Вы говорите о том что "Не можу нормально знаходитись у суспільстві. Постійний страх, тривога, що на мене з усіх сторін дивляться люди і оцінюють." Вы больше говорите о том, что у Вас происходит в Вашей семье и то, что происходит в Ваших взаимоотношениях. У Вас просто фокус внимания сместился на окружающую среду и она теперь стала не безопасной для Вас
|
Оксана Сенченко (Львів) 12-04-2020 20:19:51 |
цитата:
Так, є такий тип людей. Негативно налаштовані люди, у погляді вбачається злість. Спільне між нападниками - це високомірність, агресія. цитата:
Сварки стали звичним ділом, реагую на них, на диво, дуже спокійно. Не приймаю нічиєї сторони, оскільки вважаю, що обидва не праві цитата:
Відносини з мамою хороші, з батьком не дуже. Не сприймаю його нормально. Сильний критик, він мені неприємний як людина і намагаюсь уникати з ним спілкування, оскільки у разі допущення якоїсь помилки він завжди буде радий тому, щоб це висміяти Чи дозволяєте Ви собі відчувати гнів на батька? |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации