У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Соціальна тривожність

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Соціальна тривожність
Доброго дня! Допоможіть, будь ласка, у вирішенні цієї проблеми. Не можу нормально знаходитись у суспільстві. Постійний страх, тривога, що на мене з усіх сторін дивляться люди і оцінюють. Іду містом з думкою, що зараз у мене з кимось виникне конфлікт і потрібно за себе відстоювати
Вопрос от: ; Возраст: 18


психолог онлайн
Здравствуйте!
Так было всегда или произошло что-то?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго времени суток!
Как давно з’явилося тебе відчуття? Чи були якісь знакові або емоційні події перед цим?
Якого саме конфлікту Ви боїтесь і від чого треа буде захищатися?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Добрый день!
Скажите, а есть ли реальная ситуация у Вас в жизни, что Вам приходится быть с кем-то в конфликте и отстаивать свои интересы? Какие у Вас отношения с родителями?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Добрий день, а як зазвичай ви вирішуєте конфлікти і для чого Вам з кимось конфліктувати? Як Ви себе оцінюєте?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго дня, Ihtot.
Для того, щоб Вам допомогти, перш за все, ми маємо зрозуміти причину Вашої соціальної тривожності.
Скажіть, будь ласка, чи бували у Вас в житті ситуації, коли Ви йшли по вулиці і у Вас виникнув з кимось конфлікт або хтось почав проявляти до Вас агресивні дії? Розкажіть детальніше про свої стосунки із батьками та однокласниками в школі. Як давно Ви помітили такі зміни і чи сталися з Вами, за цей період, якісь стресові ситуації?

👍 рекоммендовать:

12-04-2020 15:19:06Дополнение от автора
Розпочав за собою таке помічати після 9 класу(14-15 років), не придавав цьому особливого значення. Лише тоді почав помічати, що відчуття тривоги не покидає. Конфліктних ситуацій у мене було досить мало, у ранньому дитинстві (6-7 років), побиття одним хлопцем (слабкого характеру побиття), далі конфлікт вже у 14 річному віці, у якій відбулось лише по одному тілесному удару з обох сторін, з моєї, і зі сторони іншої людини. На рахунок відносин з батьками... У початковій школі мене заставляли посильно вчитися, аби все йшло відмінно, за будь-які погані оцінки на мене кричали... Ще була проблема з ожирінням до 11 років. Жили у селі, спілкування з однолітками фактично не було, після 11 років перейшов в іншу школу, де і розпочав займатися спортом за школу, спілкуватися з однолітками, знайшлися друзі. Так, дійсно, не можу стверджувати, що тоді у мене була соціальна тривога, можливо у легкій формі, але це було як пізнання світу. Зараз навчаюсь у коледжі, і останні два роки як іду на навчання відчуття того, що зараз буде конфлікт. Що на мене дивляться, оцінюють, вбачають щось негативне

12-04-2020 15:24:57Дополнение от автора
Йдучи по вулиці з тривогою
боюсь того, що не зможу гідно відповісти на породжений конфлікт. До речі, це містить в собі не постійність, інколи можу йти з повною впевненістю сам, а також завжди з впевненістю йду, коли хтось поруч і не важливо, чи ця людина поруч є сильнішою чи слабшою за мене фізично чи розумово

12-04-2020 15:26:39Дополнение от автора
У мене немає тяги з кимось конфліктувати, є відчуття, що хтось обов'язково сам стане ініціатором цього і я не зможу гідно відповісти. Проте, коли хтось є поруч, з'являється впевненість у собі і у своїх діях


психолог онлайн
цитата:

Розпочав за собою таке помічати після 9 класу(14-15 років), не придавав цьому особливого значення.

Так, зазвичай у 14-15 років, в кризу підліткового віку, починає виникати страх соціального осуду та підлітковий егоцентризм (це цілком поширена практика, адже відбувається становленя Вашої ідентичності, Ви пізнаєте себе і соціум). Проте, якщо це затягується, то напевно, якась стресова подія додатково вплинула.
цитата:

Конфліктних ситуацій у мене було досить мало, у ранньому дитинстві (6-7 років), побиття одним хлопцем (слабкого характеру побиття), далі конфлікт вже у 14 річному віці, у якій відбулось лише по одному тілесному удару з обох сторін, з моєї, і зі сторони іншої людини.

Дуже Вам співчуваю, що Вам довелося пережити фізичний і психологічний булінг. Хоча Ви кажете, що це незначні події, проте я впевнена, що вони досить сильно на Вас вплинули і досі впливають. Чи Ви розповідали про ці ситкуації своїм батькам і як вони відреагували на те, що Ви були жертвою булінгу?
цитата:

На рахунок відносин з батьками... У початковій школі мене заставляли посильно вчитися, аби все йшло відмінно, за будь-які погані оцінки на мене кричали...

Ще й додалися занадто вимогливі батьки, які робили над Вами психологічне насилля (адже крик і принудження щось робити - це насилля). Які зараз відносини у Вас з Вашими батьками?
цитата:

Ще була проблема з ожирінням до 11 років. Жили у селі, спілкування з однолітками фактично не було, після 11 років перейшов в іншу школу, де і розпочав займатися спортом за школу, спілкуватися з однолітками, знайшлися друзі.

Напевно Вас хвилювало те, що у Вас було ожиріння, адже помітно, як Ви зайнялися собою (і це варто поваги). Я дуже радію, що Ви змогли знайти друзів, які Вас цінують. Як до Вас ставилися тоді однолітки (чи були якісь образи з їхнього боку)?
цитата:

У мене немає тяги з кимось конфліктувати, є відчуття, що хтось обов'язково сам стане ініціатором цього і я не зможу гідно відповісти. Проте, коли хтось є поруч, з'являється впевненість у собі і у своїх діях

Припускаю, що внаслідок пережитого насилля з боку ровесників та батьків, Ви зараз боїтеся агресії з боку (це природня реакція психіки для попередження нових нападів). Присутність іншої, знайомої людини Вас звісно заспокоює, адже таким чином, Ви несвідомо знаєте, що буде той, хто прийде на допомогу (як в ситуації із побиттям у 14 років Ви були не самі).
цитата:

Йдучи по вулиці з тривогою боюсь того, що не зможу гідно відповісти на породжений конфлікт. До речі, це містить в собі не постійність, інколи можу йти з повною впевненістю сам, а також завжди з впевненістю йду, коли хтось поруч і не важливо, чи ця людина поруч є сильнішою чи слабшою за мене фізично чи розумово

Скажіть, будь ласка, чи є якийсь тип людей, від яких Ви відчуваєте більшу загрозу, ніж від інших (які їхні спільні риси; які спільні риси із нападниками у Вашому дитинстві)?

Що Ви вкладаєте в поняття "гідно відповісти на конфлікт" (дати фізичний відпір, словесний відпір і т. д.)?

Ответ отредактирован автором 12-04-2020 15:46:10


👍 рекоммендовать:

12-04-2020 19:01:03Дополнение от автора
Так, є такий тип людей. Негативно налаштовані люди, у погляді вбачається злість. Спільне між нападниками - це високомірність, агресія. Гідно відповісти на конфлікт - так, це і словесний відпір і при серйознішому продовженні і фізичний, якщо це постане питання фізичного
самозахисту

12-04-2020 19:05:39Дополнение от автора
Відносини з мамою хороші, з батьком не дуже. Не сприймаю його нормально. Сильний критик, він мені неприємний як людина і намагаюсь уникати з ним спілкування, оскільки у разі допущення якоїсь помилки він завжди буде радий тому, щоб це висміяти

12-04-2020 19:08:13Дополнение от автора
Зі сторони нових друзів у новій школі не було взагалі ніяких образ, лишень дружні підколи у подальшому, які взагалі не приймалися мною до уваги :)

12-04-2020 19:09:25Дополнение от автора
Так, у 14 років під час конфліктної ситуації я був не сам, зі мною були друзі


психолог онлайн
цитата:

Відносини з мамою хороші, з батьком не дуже. Не сприймаю його нормально. Сильний критик, він мені неприємний як людина і намагаюсь уникати з ним спілкування, оскільки у разі допущення якоїсь помилки він завжди буде радий тому, щоб це висміяти

Скажите, а бывает ли так, что отец слишком строг с Вами и может позволить поднять руку на Вас? Какие отношения между родителями?

👍 рекоммендовать:

12-04-2020 19:11:56Дополнение от автора
Батько не піднімав ніколи на мене руки. Відносини у батьків дуже погані, зовсім щасливо не живуть


психолог онлайн
На сколько Вы себя чувствуете защищенным в семье? Как на Вас отражаются отношения между родителями?

👍 рекоммендовать:

12-04-2020 19:23:02Дополнение от автора
Відчуваю захищеність лише зі сторони матері у сім'ї. Сварки стали звичним ділом, реагую на них, на диво, дуже спокійно. Не приймаю нічиєї сторони, оскільки вважаю, що обидва не праві


психолог онлайн
Проаналізуйте свої стосунки з батьком, можливо саме його оцінки Ви боїтеся, як би це не заперечували, і з ним важко витримувати діалог...

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Я думаю, что, когда Вы говорите о том что "Не можу нормально знаходитись у суспільстві. Постійний страх, тривога, що на мене з усіх сторін дивляться люди і оцінюють." Вы больше говорите о том, что у Вас происходит в Вашей семье и то, что происходит в Ваших взаимоотношениях. У Вас просто фокус внимания сместился на окружающую среду и она теперь стала не безопасной для Вас

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
цитата:

Так, є такий тип людей. Негативно налаштовані люди, у погляді вбачається злість. Спільне між нападниками - це високомірність, агресія.

Але ж, коли Ви бачите незнайому людину на вулиці, Ви ж ще не знаєте, чи є вона високомірною, або злою. Припускаю, що Ви несвідомо проектуєте на них риси своїх нападників, або, можливо навіть, проектуєте на інших свій внутрішній гнів (кривдники в школі, батько) тому, що у Вас стоїть несвідома заборона "виражати гнів". Таким чином, Вашою автентичною, справжньою емоцією є гнів, а покриває її страх.
цитата:

Сварки стали звичним ділом, реагую на них, на диво, дуже спокійно. Не приймаю нічиєї сторони, оскільки вважаю, що обидва не праві

Хоча Ви говорите, що реагуєте на них спокійно, проте, мені здається, що Ви "подавляєте" в собі почуття, а це лише погіршує ваш психологічний стан. Ви не даєте їм вихід. Також, можливо, батьки в дитинстві несвідомо давали Вам послання "Не відчувай (особливо гнів, сум), "Будь сильним" (наприклад, карали або висміювали Вас коли Ви плакали чи гнівалися).
цитата:

Відносини з мамою хороші, з батьком не дуже. Не сприймаю його нормально. Сильний критик, він мені неприємний як людина і намагаюсь уникати з ним спілкування, оскільки у разі допущення якоїсь помилки він завжди буде радий тому, щоб це висміяти

Скажіть, будь ласка, чи захищаєтеся Ви якось від критики батька, окрім уникнення із ним спілкування (ця стратегія поведінки-уникнення є дуже схожою на ту, що Ви зараз використовуєте у соціумі до незнайомих людей). Подивіться, як цікаво виходить: Ви несвідомо програєте конфліктну ситуацію у Вашій сім'ї через соціум (що є більш безпечною стратегією). На деяких людей Ви проектуєте образ батька та кривдників, водночас, Вм знову відчуваєте незахищеність перед ними і Вам легше, коли поряд знаходяться інші люди (друзі), на яких Ви проектуєте Рятівника-маму.

Чи дозволяєте Ви собі відчувати гнів на батька?

👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Похожие онлайн консультации

Психологічний аналіз творів
Апрельская ведьма
Спершу скажи НІ
книгаСпершу скажи НІ теми: вибір самореализация мотивация
Оповідь Служниці
книгаОповідь Служниці теми: відносини отношения родители и дети
qr