Переживаю негативные эмоции не так как все
Оксана Сенченко (Львів) 29-05-2020 19:42:18 |
1
Доброго дня, Надя. Співчуваю, що Ви втратили дідуся у підлітковому віці та свого кота. Насправді, психіка при великому горі чи потрясінні може реагувати по-різному: одні люди сильно плачуть або гніваються, а в інших - запускається своєрідний механізм знечулення і це нормально. Зараз Ви пишите сюди на форум тому, що відчуваєте провину за те, що не переживаєте горе як інші - це також ознака того, що Ви переживаєте горе і я б сказала, що навіть глибше (адже емоційний заряд на стільки великий, що психіці довелося ввімкнути "стоп-кран"). Крім цього, на скільки я зрозуміла, Ваш дідусь і Ваш кіт досить довго хворіли (через старість), а Ви їх доглядали, тому, можливо, Ви почали проходити "криву втрати" раніше (заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття). Саме тому у Вас менша афективна інтенсивність, адже Ви "розтягнули" перепроживання стадій у часі. Також не варто і виключати можливості, що у Вас стоїть несвідома заборона на перепроживання гніву чи суму (тому у Вас і "здавлювало у грудях", коли помер дідусь). Помітно, що Ви ще не відпустили втрату дідуся (тому, що смерть кота стала тригером, який запустив Ваші травматичні спогади про минулу втрату). Рекомендую Вам написати два листа - один дідусю, а один - коту, де б Ви описали всі свої переживання, спогади та те, що Ви хотіли б їм сказати на останок, однак не змогли. Після цього перечитайте листи і порвіть їх, викиньте спаліть. Також рекомендую Вам поговорити про свої втрати із іншими людьми, адже чим частіше Ви про це говорите, тим швидше Ви відпустите цю ситуацію. Якщо Вам не стане легше, то я Вам рекомендую звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта. Ответ отредактирован автором 29-05-2020 19:45:34 |
Ирина Сергеевна Ефимцова (Северодонецк) 29-05-2020 20:21:33 |
Здравствуйте, Надя. Ваша реакция абсолютно нормальная, таким образом ваша психика, как антивирус компьютера, "пытается" уберечь вас от боли. В таких жизненных ситуациях нет правильных и неправильных реакций, если вы не плачете и нет проявлений видимого горевания, это не значит, что вам безразлично. Не пугайтесь своих проявлений, попробуйте их замечать и относиться к ним с бережностью и пониманием. Работа с психологом может помочь "познакомиться" со своими реакциями и с причинами формирования их проявлений.
|
![]() |
|
Наші психологи

Важен ли пол специалиста? Важно ли, чтобы «кандидатуру утвердили» оба супруга?

Что собой представляет патологическая (компульсивная) лживость? Как распознать в человеке «симптомы» патологической лживости?

Помогает ли перерыв сохранить отношения? Как "грамотно" сделать перерыв в отношениях?
Рекомендуємо!

Ваш психологический возраст поможет установить онлайн тест. Наш психологический возраст не всегда совпадает с тем, что зафиксирован в паспорте.

Я знаю, что такое депрессия, так как сталкиваюсь с этим в своей работе практически каждую неделю. Я знаю, что такое депрессия, потому что 10 лет назад я сама столкнулась с реактивной депрессией, и прошла медикаментозное лечение и психотерапию.

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Психологическое насилие не заметно сразу. Признаки психологического насилия в отношениях. Партнёр пытается добиться своего любым способом, начиная от оскорблений, заканчивая угрозами, манипуляциями или физическим воздействием на вас.

Советы психолога парам, переживающим супружескую измену. Поиск отношений на стороне, по-видимому, один из самых простых и доступных в современной жизни способов самоутвердиться. Поисками приключений люди пытаются реализовать основную потребность..

Что предпринять, если члены семьи почувствовали: в семейной жизни появились проблемы? Нужно иметь в виду, что за создание конфликтной ситуации несут ответственность оба супруга...

Важливо також не плутати те оспіване материнське безумовне прийняття та любов, яке в ідеалі має бути тотальне і незмінне, і яке можливе і адекватне тільки для мами по відношенню до своєї дитини, з партнерською безумовністю.

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,