Question

22-04-2021

Мы с мужем в браке 3 года, у нас есть совместная дочка 2 года, у него есть сын от первого брака 5 лет (я не причина развода, мы познакомились после )1.Он очень сильно любит первого ребенка, он 3 полных дня в будни с обеда до 22 и на выходных ночует. 2. Он даже имя дочке выбрал что бы оно гармонировала с именем сына 3. постоянно ему дарит подарки 4. все время с ним ездит куда то, все решает что ему купить, куда отправить в садик, и т п 5. если я прошу его в какой то момент не брать, а быть со мной, он грубо отрезает, так-же в роддоме после кесарева, он пошел к сыну на второй день, а со мной все время провела моя мама
Нашей дочке он за 2 года ничего не подарил, покупает в магазине только сыну, 2. он не интересуется ею. 3. он не берет ее на руки, не играет с ней, если мы в ссоре, он делает вид буд-то нас нету. 4. когда мы расходились на месяц он ее не брал, не интересовался. Денег не давал, сказал сама купишь. 5. Прошу уже месяц купить планшет, все никак не может, отдал ей плохой старый, сыну сразу покупал за 7000 тысяч что бы зрение не испортил. 6. Я из за его холоднокровного отношения к ней, оставляю часто дочку у бабушки так как у меня постоянно слезы когда я это вижу, 7. он ее просит тоже там оставлять, и брать ее когда сын приходит, что бы он с ней игрался. Все это очень сильно испортило наши отношения. Может я что то делаю не так. Просто в моем детстве папа мой, ко мне плохо относился, всегда боялся что я девочка, по этому делал вид буд-то меня нет, но если что то делала не так бил, кричал. Всегда говорил что девочку не хотел, все покупал и общался только с братом, Сейчас мы все взрослые брат стал непутевый, не работы не мозгов, родители берутся за голову и папа мне сказал - Да я всегда думал что могу надеяться только на сына, но оказался что был не прав.
; Мне на эти слова все равно, жаль что брат такой.
свое детство я чувствовала себя ненужной, когда брат вел себя плохо, ему слово не говорили. Я просто сейчас понимаю что я переживаю опять свое детство Я думала может я преувеличиваю по поводу мужа но к сожалению это видит и моя мама и друзья. Что делать ? Говорить по душам не получалось. Проблемы не видит. Говорит что я больная и т п. Сразу может орать когда тема заходит за его сына. Вместе их пытаюсь не сильно часто сводить потому что если дочка забирает у сына игрушки, или укусит его когда он что то забирает, муж сразу на нее кричит, забирает сына, и упрекает что это моя вина, что плохо воспитываю

Вопрос от: monik; Возраст: 26

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

22-04-2021 12:13:54Дополнение от автора

за 3 года говорила по разному и про свое детство тоже
он не как не комментирует,
молчит,
если критика взрывается
не соглашается не с чем
Отношений у нас нормальных нету.
остаемся под одной крышей потому что у меня нету своего дома
а финансово он помогает той семье и на 2 семьи сказал его не хватит

22-04-2021 15:39:07Дополнение от автора

Разводится я все равно планирую, человек много гадостей делает и не любит меня,
и вы правы он полностью считает что дочь и я это одно целое.
Я просто не могу понять одно
почему сына он любит, а дочку нет?
неужели все дело из за его отношения ко мне?

22-04-2021 15:41:56Дополнение от автора

г: Алла Григорівна
---
Вы правы, отец не муж, у мужа другие обязанности, правда какие, неужели все обязанности это обеспечить семью?
а за отца жаль, очень обидна что дочь переживет все то что пережила я

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Обухова (Миргород) · Answer 1 · 2021-04-22 11:28:45

Здравствуйте.

цитата:

Что делать ?

Что делать чтобы что? Какую помощь ищете здесь? Что хорошего Вы получаете в этих отношениях? Как чувствуете себя, когда приходится оставлять дочь у бабушки?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 2 · 2021-04-22 11:29:07

Добрый день!

цитата:

Просто в моем детстве папа мой, ко мне плохо относился, всегда боялся что я девочка, по этому делал вид буд-то меня нет, но если что то делала не так бил, кричал. Всегда говорил что девочку не хотел, все покупал и общался только с братом, Сейчас мы все взрослые брат стал непутевый, не работы не мозгов, родители берутся за голову и папа мне сказал - Да я всегда думал что могу надеяться только на сына, но оказался что был не прав.
; Мне на эти слова все равно, жаль что брат такой.
свое детство я чувствовала себя ненужной, когда брат вел себя плохо, ему слово не говорили. Я просто сейчас понимаю что я переживаю опять свое детство Я думала может я преувеличиваю по поводу мужа но к сожалению это видит и моя мама и друзья. Что делать ?

Вы правы, когда говорите о том, что сейчас проживаете свое детство. Вы себя в отношениях с мужем можете переживать через свою девочку, как ту, которую не любил отец и заботился о брате. В данном случае, это ребенок от первого брака. Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально за терапией, чтобы разобраться в причинах. Это происходит на бессознательном уровне. Когда женщина рожает ребенка, то ее психика регрессирует и она может идентифицироваться со своим ребенком и проживать свое детство и свои отношения с родителями, но только со своим партнером уже

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2021-04-22 12:07:26

Доброго дня, monik.
Погоджуюся з колегою щодо взаємозв'язку Вашого дитинства і теперішнього сприйняття ситуації в сім'ї, проте я б не виключала і фактор Ваших стосунків з чоловіком. Які у Вас стосунки з ним? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Ви вказували конкретні поведінкові відмінності чоловіка у ставленні до доньки і його сина? Як він їх пояснював? Припускаю, що Ваш чоловік може відчувати провину до сина, що він не перебуває із ним 24/7, тому і компенсує це іншими способами (планшет, іграшки тощо) і це ніяк не означає, що він любить доньку менше (тут Ви вже налали власні інтерпретації). Було б добре поговорити з чоловіком без критики, з позицій власних почуттів про ту ситуацію, яка існує.

Катерина Обухова (Миргород) · Answer 4 · 2021-04-22 12:17:14

"Отношений у нас нормальных нету.
остаемся под одной крышей потому что у меня нету своего дома"
То есть, если бы у Вас было свое жилье, Вы бы разорвали отношения?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 5 · 2021-04-22 12:21:22

Скажите, а как Вы жили до мужа? Такое ощущение, что Вы без него не выживите. Как Вы себя обеспечивали до мужа? В таких случаях лучше разбираться в себе и в своих детско-родительских отношениях. Вы можете ему говорить об этом, но он может Вас не слышать и это лучше делать со специалистом

Ответ отредактирован автором 22-04-2021 12:26:46

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2021-04-22 13:31:15

цитата:

Отношений у нас нормальных нету.
остаемся под одной крышей потому что у меня нету своего дома

А Ви відчуваєте, що чоловік Вас любить, а Ви - чоловіка? Що для Вас є цінного у цих стосунках взагалі?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 7 · 2021-04-22 15:30:33

Доброго дня! Дійсно, дуже складні стосунки... І Ви абсолютно праві, коли пишете, що теперішній стан речей напряму пов'язаний з Вашим дитинством. Коли дитина, дівчинка, недоотримує батьківської любові, вона підсвідомо починає шукати в чоловіках йому заміну. Але ж чоловік - це не батько! У нього зовсім інші функції! Окрім того, жодна людина не може бути джерелом любові, яка так всім необхідна. І чим більше ми "вимагаємо" любові від близької людини, тим швидше вона відсторонюється, фактично тікає, бо не може задовільнити те, чого Ви потребуєте... Ну, якщо образно... Уявіть собі, що хтось, кого Ви любите, дуже сильно почав хапати Вас за руки і з усієї сили тягнути до себе. При чому робить це чим далі, тим сильніше і безперервоно і дуже довго... Ви та Ваша донечка на рівні підсвідомості для чоловіка - одне ціле! Тому фактично донечку він сприймає як відзеркалення Вас. Ваше вміння бути самодостатньою, Ваша повна сепарація з батьком і розуміння сутності стосунків з чоловіком змінить Вас... Коли змінетеся Ви, автоматично зміниться і ставлення до Вас та донечки Вашого чоловіка... Я Вам наполегливо раджу індивідуальну роботу з психологом, адже далі може бути гірше... Це Ваш чоловік і Ваша родина, тому навіть викиньте з голови думки про розлучення! Адже не вирішивши головну проблему, проблему стосунків батько-Ви та чоловік-Ви інші стосунки скласти нормально також не зможете...

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 8 · 2021-04-22 16:24:50

цитата:

Я просто не могу понять одно
почему сына он любит, а дочку нет?

А що Вам дасть відповідь на це запитання? Ми можемо лише будувати припущення, а істинну причину знає лише Ваш чоловік.

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 9 · 2021-04-22 16:26:28

Дякую за відповідь! Спочатку буває дуже важко усвідомити, що не все людина робить навмисне, як ото Ваш чоловік. Є те, що ми бачимо очима і сприймаємо розумом, але то всього лише незначна кількість інформації... А є підсвідомість, якою керувати ми не можемо і куди закладається абсолютно вся інформація про минуле наше, наших батьків, пращурів і, як це не дивно, навіть наше майбутнє... І саме наша підсвідомість здебільшого, а не наш розум, керує нашими почуттями, емоціями, діями, які ми робимо зачасти рефлекторно... Отже, все що відбувалося у Вашому житті та житті Вашої родини там "записане" у вигляді так званих "родових програм"... У тому числі, неправильні моделі поведінки... І не на Вас, а саме на оті "програми", які є в Вас, і реагує Ваш чоловік. А донечка - це майбутня жінка, отже, і в ній ці програми вже діють на рівні підсвідомості.. Пояснюю простіше... Коли батько з якоїсь причини недолюбив дочку, як правило, у дитини з'являється образа на нього. Дитина росте, стає жінкою, а образа в ній продовжує "сидіти" непрожитим. Коли жінка виходить заміж, підсвідомість автоматично починає чоловіка сприймати як батька, а отже тепер уже по-відношенню до нього починає "розкручуватися" програма образи... Оскільки Ви з чоловіком знаходитеся у близьких стосунках, підсвідомість чоловіка починає реагувати на оту образу і сприймає її як агресію по-відношенню до себе. Далі - вже все зрозуміло! Як би він прекрасно до Вас не ставився, але внутрішньо відчуваючи оту агресію (а образа - то різновид агресії), починає реагувати відповідно, а отже відсторонюється, закривається, захищаючись від програми - стає агресивним. Це як у старому мультфільмі про Єнотика, який злякався того, хто живе у річці... раджу передивитися цей мультфільм. Все змінилося у Єнотика тоді, коли він замість погроз, почав усміхатися своєму відзеркаленні у воді... Тому ще раз кажу, розлучення не вихід у Вашому випадку, однозначно! А от у тимчасовому відстороненні можливо і є сенс! Якщо запитаєте моєї поради, я відповім, що Вам однозначно потрібна робота з досвідченим психологом. Немає нічого такого, чого б не можна було змінити! Змінетеся ВИ, змінеться ставлення Вашого чоловіка до Вас та Вашої дочки... Просте розлучення ще більше закріпить програму "образ" на чоловіків, бо тепер до батька додадуться образи і на чоловіка... Ви правильно написали, що не бажаєте такої долі своїй донечці, тепер залишилося лише все виправити...

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 10 · 2021-04-22 19:50:04

Ситуация может быть не так, как Вы ее видите и он может любить и дочку по своему. Вы скорее ее можете переживать так, как Вы это переживали в своем детстве со своим отцом. У Вас так срабатывает психика

Муж не любит дочку?

Поради відвідувачів