сумую за мамою, бо не можу побачитися з нею через війну. як тільки згадую її - хочеться плакати
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
сумую за мамою, бо не можу побачитися з нею через війну. як тільки згадую її - хочеться плакати
| Оксана Сенченко (Львів) 01-03-2022 18:44:58 |
Добрий день, nik52a.
Дуже тобі співчуваю, це нормально, що ти сумуєш і хвилюєшся зараз. цитата:
зараз я не можу з нею побачитись цитата:
також відіграє важливу роль те, що з тими людьми, з якими я знаходжусь зараз - мені не комфортно 
|
| 01-03-2022 18:48:40Дополнение от автора |
|
я підтримую з нею зв'язок по телефону та соц мережам. дискомфорт: вони ведуть себе дуже голосно, сваряться весь час; один з них випиває, що наводить тривогу. я не відчуваю себе в безпеці разом з ними. |
| Оксана Сенченко (Львів) 01-03-2022 18:53:43 |
цитата:
я підтримую з нею зв'язок по телефону та соц мережам. цитата:
вони ведуть себе дуже голосно, сваряться весь час; один з них випиває, що наводить тривогу. я не відчуваю себе в безпеці разом з ними. Ответ отредактирован автором 01-03-2022 18:56:29
|
| 01-03-2022 18:58:41Дополнение от автора |
|
я не можу сказати мамі про переживання, тому що вона буде думати про це весь час. вона зараз одна, і їй не легше, ніж мені. я виписую думки на листочок, щоб не тримати в собі. мама не має можливості забрати мене додому чи приїхати до мене. так, це мої родичі. нажаль ні, вони вели себе так і до війни. я не маю інших знайомих у цьому місті. тим більше мене ніхто не пустить, адже це родина: бабуся, дідусь, тьотя. |
| Наталія Василівна Глинянюк (Ивано-Франковск) 01-03-2022 19:10:39 |
Добрий день, Сонечко (на превеликий жаль не знаю як тебе звати)! Тобі 15 років і сумувати за мамою, нервуватися, боятися, особливо в ситуації війни, абсолютно нормально. Це нормально і для дорослих людей. Це війна ненормальна. Коли страшно, тривожно, хочеться бути не біля кого-небудь, а біля тієї людини, яка дає найбільше відчуття захисту. Найчастіше це батьки, особливо мама. Ти дуже сильна, тому що добре усвідомлюєш, що з тобою зараз відбувається і не сидиш в розпачі чи просто дратуєшся, а шукаєш виходу - наприклад, пишеш психологам. Ти пишеш про дискомфорт поруч з іншими людьми, з якими знаходишся зараз. Якщо це дісно дискомфорт (не дуже комфортно, не так тепло...), то хочу сказати, що хто би не був зараз поруч з тобою, вони не зможуть дати тобі те, що може дати мама, тому це також цілком нормальне почуття. Подумай, що раніше, окрім перебування біля мами, тобі допомагало, коли було неприємно, страшно, сумно. Може, це музика, фільми, малювання, читання, фізичні вправи, поговорити з подружкою чи інше. Людина дуже сильна, вона може багато і в кожного з нас є ресурси, що допомагають, їх тільки треба віднайти в собі. Інакше просто бути не може. Окрім цього, обов'язково говори з мамою по телефону, якщо маєш таку можливість про те, що ти нам пишеш: що хочеш бути поряд, що тобі тривожно - говори стільки, скільки тобі треба - виводь свої почуття назовні. А ще - озирнися і подумай кому зараз поруч з тобою потрібна твоя допомога - людині чи тварині. Почни дбати - це додасть ще більше сил. З цього ми всі вийдемо з новим досвідом і станемо ще сильнішими, ось побачиш!!!
|
| 01-03-2022 19:21:15Дополнение от автора |
|
дякую за пораду! я не можу мамі сказати про свої почуття по телефону, адже буду плакати, а їй це не потрібно зараз. їй також важко. чи вистачить того, що я виписую думки на листочок? я їй написала у сой мережі, що сумую за нею. це все, на що я здатна поки що( |
| Оксана Сенченко (Львів) 01-03-2022 19:28:25 |
цитата:
я не можу мамі сказати про свої почуття по телефону, адже буду плакати, а їй це не потрібно зараз. їй також важко цитата:
чи вистачить того, що я виписую думки на листочок? цитата:
так, це мої родичі. нажаль ні, вони вели себе так і до війни. я не маю інших знайомих у цьому місті. тим більше мене ніхто не пустить, адже це родина: бабуся, дідусь, тьотя. Ответ отредактирован автором 01-03-2022 19:32:48
|
| 01-03-2022 19:35:18Дополнение от автора |
|
я підтримую контакт з друзями. мені подобається танцювати, читати та співати. інколи я танцюю, але не дуже часто. співаю так само, а книги не можу знайти. загалом, мені є чим зайнятися |
| Наталія Василівна Глинянюк (Ивано-Франковск) 01-03-2022 19:43:30 |
Це, звісно, дуже важливо, що дбаєш про свою маму, не хочеш, щоб їй не було гірше. В той же час тут є кілька важливих моментів. По-перше, якщо ти з нею мало говоритимеш в цій ситуації, то їй буде гірше, бо їй дуже важливо чути тебе і спілкуватися так, як ти з нею спілкувалася раніше - це додасть хоч трохи спокою вам обом. По-друге, мама - доросла людина і в неї є сили протистояти негараздам. Якщо ти можеш у свої 15 років, то і мама точно зможе. Говори з нею про свої почуття і не забувай поговорити про її почуття. Питай, як їй, що вона відчуває, що робить і що думає... Дякуй і кажи, що це тобі дуже допомогло. Так ви дбатимете один про одного. У складних ситуаціях нам дуже потрібні інші важливі для нас люди. Щодо "мені є чим зайнятися", то я не про те, щоб ти зайняла себе будь-якою роботою, а про те, щоб робила те, що тобі колись допомагало, коли було погано. Згадай, подумай, щось точно є, бо мозок собі щось обов'язково вибирає. Мені дуже тепло, коли спілкуюся з тобою, нам всім потрібна зараз підтримка!.
|
| 01-03-2022 19:49:07Дополнение от автора |
| гаразд, дякую за допомогу. Слава ва Україні, пані Наталія! |
| Оксана Сенченко (Львів) 01-03-2022 20:01:21 |
цитата:
я підтримую контакт з друзями. Ответ отредактирован автором 01-03-2022 20:04:36
|
| 01-03-2022 20:06:03Дополнение от автора |
| дякую за допомогу, пані Оксано. Слава Україні, мирного небу! |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
